Початок українського національного відродження

Тема: «Початок українського національного відродження»

Мета: охарактеризувати початок фольклорно-етнографічного (романтичного) етапу українського національного відродження; проаналізувати діяльність провідників українського руху першої половини ХІХ ст. – етнографів, фольклористів, істориків, громадських і церковних діячів, їхні твори, що підносили значення народу, його права керувати суспільним життям на своїй території; визначити програмні положення та ідейні засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства; розвивати ключові компетентності: спілкування державною мовою; математична компетентність; уміння вчитися впродовж життя; соціальна та громадянська компетентності; обізнаність та самовираження у сфері культури; розвивати історичну компетентність (хронологічну, просторову, інформаційну, логічну, аксіологічну); виховувати вільну особистість, яка визнає загальнолюдські та національні цінності й керується морально-етичними критеріями та почуттям громадянської відповідальності у власній поведінці.

Очікувані результати. Після цього уроку здобувачі освіти будуть: знати час початку діяльності осередків національного та опозиційних рухів, Кирило-Мефодіївського братства; вміти характеризувати розгортання національного руху, діяльність Кирило-Мефодіївського братства; розуміти роль Харківського і Київського університетів як центрів українського національного відродження.

Обладнання: підручник: Історія України: підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / Г. М. Хлібовська, О. В. Наумчук, М. Є. Крижановська. – Тернопіль: Астон, 2022 – 240 с.; атлас: «Історія України. 10 клас» (ДНВП «Картографія»).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційна частина.

 Вітання і перевірка відсутніх здобувачів освіти.

Створення сприятливої психологічної атмосфери уроку та формування позитивного емоційного налаштування на навчання.

ІІ. Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Виконання тестових завдань за посиланням:

Бесіда

1. Згадайте, які українські землі найдовше зберігали автономію.
2. Як ви розумієте значення понять «автономія», «фольклор».
3. Чи пам’ятаєте ви, що головним завданням Другої Малоросійської колегії була остаточна ліквідація автономії Гетьманщини? Що вам про це відомо?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Як Ви пам’ятаєте, першим етапом українського національного відродження був фольклорно-етнографічний. Він характеризувався збиранням та публікацією народних пісень, вивченням традицій і звичаїв свого народу. Про важливість і значення фольклору у цьому процесі зазначає український історик Ярослав Грицак: «(Письменник) Пантелеймон Куліш у споминах про (історика) Миколу Костомарова згадував, що первісно вони зневажливо дивилися на все українське... Обидва, один – у Новгороді-Сіверському, другий – у Харкові, випадково натрапили на збірку (українських пісень) Максимовича і після прочитання її стали за один день патріотами».

Чи погоджуєтеся Ви з твердженням, що слово стає зброєю у руках української інтелігенції для захисту національної окремішності?

ІV. Вивчення нового матеріалу.

План

1. Тяглість козацького патріотизму. Автономістська ідея.
2. Українське культурне відродження на Слобожанщині.
3. Початки українського національного відродження.

1. Розповідь вчителя (про ідеї учасників Новгород-Сіверського автономістського гуртка) і місію Василя Капніста.

24 квітня 1791 року до Берліна з Полтави прибув поет і драматург Василь Капніст. Він таємно зустрівся з кабінет-міністром графом Герцбергом, повіреним прусського короля Фрідріха Вільгельма II.

При зустрічі він розповів про країну козаків, позбавлених своїх привілеїв, про те, що країна ця перетворена на російську провінцію, полки її служать царям, а народ гине від рук тиранів, найлютіший серед яких Потьомкін. Тамтешня шляхта, яку очолює Капніст, і весь народ прагнуть для свого краю волі й відновлення давньої козацької конституції. Для цього він і приїхав: обговорити, чи може Україна у разі повстання розраховувати на протекцію прусського короля. Перемови не увінчалися успіхом.

Робота з рубрикою «Детальніше про… надання дворянських титулів нащадкам козацької старшини» (с. 26).

Питання:

 Чому процес перетворення нащадків козацької старшини в російське дворянство не став засобом денаціоналізації, а, навпаки, сприяв національному відродженню?  

2. Робота в парах. Перегляньте відео, опрацюйте с. 25-28 і заповніть таблицю «Діячі українського національного відродження»

(можливий варіант заповненої таблиці)

3. Робота в парах. За схемою на с. 29 складіть усну розповідь про початок українського національного відродження. Доведіть, що для його першого етапу можна застосувати назву фольклорно-етнографічний або романтичний.

Робота з відео. Перегляньте фрагмент і дайте відповіді на питання:

Група 1

 Де виникло і коли діяло Кирило-Мефодіївське братство?

 Назвіть програмні документи товариства.

 Назвіть головні ідеї учасників братства і методи їх досягнення.

Група 2

 Хто був засновником Кирило-Мефодіївського братства?

 Хто був автором програмних документів?

 Які дві течії утворилося в товаристві?

Питання до представників обох груп: Чи даремною була діяльність братчиків?

Робота з рубриками «Життєтека» і «Жінка в історії» (с. 31-32). Підготуйте декілька питань своєму сусіду по парті, на які можна було дати відповідь так чи ні.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Робота з питаннями і завданнями рубрики «Підсумуйте свої знання» (1-4 на с. 32). Спробуйте свої сили в історичній вікторині «Перший мільйон» за посиланням ліворуч.

VІ. Підсумки уроку.

Історичний турнір

Здобувачі освіти наводять факти, поняття і терміни, вивчені протягом уроку. Перемагає той, хто назве найбільше фактів.

VІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати § 4 «Початок українського національного відродження».