Презентація "Початок українського національного відродження в Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст."

Відділ освіти, молоді і спорту Мостиської міської ради. Початок українського національного відродження в. Наддніпрянській Україні наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Черневе - 2021 Конспект інтегрованого уроку з історії України та української літератури у 9 класі учителя історії Чернівського ЗЗСО І-ІІІ ступенів ім. Т. Г. Шевченка Шибуньки Богдани Михайлівни

Мета:охарактеризувати процес розвитку національної ідеї в суспільно–політичному русі України першої половини ХІХ століття; ознайомити учнів із внеском видатних представників у цей процес; повідомити про формування української національної самосвідомості; розвивати вміння аналізувати, систематизувати, порівнювати матеріал; виховувати учнів в дусі патріотизму.

Очікувані результати:після цього уроку учні зможуть:* Пояснювати причини та особливості національного відродження в Наддніпрянській Україні;* Розповісти про роль української інтелігенції у процесі національного відродження;* Аргументувати своє ставлення до необхідності національного відродження на українських землях.

Основні дати:— 70-90-ті роки ХVІІІ ст. – діяльність Новгород-Сіверського гуртка;— 1791 р. — візит Василя Капніста до Берліна, щоб укласти союз із Пруссією;— 1798 р. — видання перших трьох частин «Енеїди» Івана Котляревського;— 1805 р. — відкриття Харківського університету за ініціативи Василя Каразіна;— 1834 р. — відкриття Київського університету;— Початок ХІХ ст. — написання «Історії Русів»;— 1845-1847 рр. — Кирило-Мефодіївське товариство.

Основні терміни: Національна ідея – усвідомлення українцями себе як окремого народу з власною історією, культурою. Традиціями, мовою. Можливістю національного існування. Національне відродження – процес пробудження самосвідомості народу. Самосвідомість – ясне розуміння своєї суті, своїх особливостей. Своєї ролі у житті, в суспільстві. Автономія (з грецької – самоуправління, незалежність) – надання деяким частинам держави (областям, департаментам, провінціям...) прав на самоврядування в адміністративній сфері. Суспільно–політичний рух - своєрідна форма вияву політичної активності мас; спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в політичному житті.

План: Початок формування української національної ідеї. Новгород-Сіверський гурток. Внесок Василя Капніста в українське національне відродження. Видання в Петербурзі поеми Котляревського «Енеїда». Початок ХІХ ст. – написання «Історії Русів». Кирило-Мефодіївське товариство.

«Як не можна спинити річку, що зламавши кригу на весні бурхливо несеться до моря, так не можна спинити нації, що, прокинувшись до життя, ламає свої кайдани» М. Міхновський

. Робота з історичним джерелом. Опрацюйте текст та прокоментуйте наведений уривок із праці М. Грушевського.Із праці М. Грушевського «Ілюстрована історія України»«…У Східній Україні, задніпрянській, …змосковщилося все, що підіймалося над масою народною. Стара книжна мова вимерла, на московське перейшла. Слово народне жило тільки серед простого народу та …серед нижчого духовенства, попів та дяків–бакалярів, ледве видно й самітно. Маса народна, придавлена кріпацькою неволею, лежала мовчазною, нерухомою, мертвою, і здавалося, що вже не встане – прийшов останній кінець українському життю, як сумно співав наш великий поет (Т. Шевченко)…:

. Заснула Вкраїна,Бур’яном укрилась, цвіллю зацвіла, В калюжі, в болоті серце прогноїлаІ в дупло холодне гадюк напустила,А дітям надію в степу оддала. А надію… вітер по полю розвіяв,Хвиля морем рознесла. Не видно було, що під тим попелом минулого, під цвіллю сучасного лежать здорові, могутні зерна народного життя й починають проростати тихо й непомітно».

. Робота в малих групах.1. Визначте умови, в яких розпочалося формування національної свідомості.2. Визначте, які складові має національне відродження.

. Умови в яких розпочалося формування національної свідомості:* Відсутність єдиної території;* Тотальна русифікація українського населення;* Зречення рядом представників українського дворянства національних інтересів;* Засилля російського чиновництва на адміністративних посадах в українських губерніях та повітах Російської імперії;* Збереження українськими патріотами культурних і державних традицій України. Складові національного відродження:* Поява певної верстви населення, яка впроваджує програму національного відродження в життя.* Відродження історичного минулого.* Впровадження і захист української мови.* Поява творів української літератури.* Відродження національного мистецтва, традицій.

Новгород-Сіверський автономістський гурток1787 р. в Новгороді-Сіверському виникає гурток автономістів. Він прагнув відновлення автономії Гетьманщини, розвитку української національної культури, поширював патріотичні публіцистичні твори, розробляв проекти розбудови освіти в Україні. Ідеологом новгород-сіверського середовища був Григорій Полетика, який є автором кількох праць, де викладено політичні погляди гуртківців.

.3. Внесок В. Капніста в українське національне відродження. Капністи були вихідцями з Греції, з аристократичної сім’ї Капнісос, яка мала навіть венеціанський графський титул (російський уряд визнав його лише 1876 p.). Дід поета, Петро Христофорович, відомий борець проти турецького ярма, у 1711 р. був змушений втекти до Росії, де його син, Василь Петрович, поступив на військову службу і почав писати своє прізвище як Капніст. Він рано осиротів і молоді роки провів у сім’ї ізюмського сотника Павлюка, де помітно українізувався. Невдовзі молодий офіцер успадкував посаду свого вихователя. У 1737, р. Василь-старший вже миргородський полковник. Він мав великий вплив на козацьку старшину.

.3. Внесок В. Капніста в українське національне відродження. З доповідної записки канцлера Герцберга королю Пруссії з приводу місії Василя Капніста.„... до мене таємно прибув дворянин з Малоросії, або Російської України, який назвав себе Капністом. Він твердить, що його послали мешканці цієї країни, що доведені до крайнього відчаю тиранією, яку російський уряд, а саме князь Потьомкін, здійснювали над ними, та що він хотів би знати, чи на випадок війни вони зможуть сподіватись на протекцію Вашої Величності – в такому випадку вони зможуть скинути російське ярмо. Він каже, що це була країна давніх запорізьких козаків, від яких забрали всі їхні привілеї, кинувши їх під ноги росіян...”Український археографічний щорічник. – Випуск 1. – т.4. –с.2251. Про що йде мова в цьому документі?2. Яка мета місії Василя Капніста?3. Чи могла ця місія сприяти національному відродженню України?

Початок модерного українського національно-культурного руху дослідники пов’язують із публікацією Іваном Котляревським у 1798 р. своєї «Енеїди» — першого твору української літератури, написаного живою народною мовою, де уславлювалося козацтво.4. Видання в Петербурзі поеми Котляревського «Енеїда».

.5. Початок ХІХ ст. – написання «Історії Русів»Основні ідеї «Історії Русів»• Найбільш видатний історичний твір в Україні кін. ХVІІІ — поч. ХІХ ст.• Вперше опублікований 1846 року в Москві Осипом Бодянським.• Розповідає читачеві про народ український, починаючи з найдавніших часів, про місце його серед інших народів, про постійну боротьбу за свою волю.• Ця праця була історично необхідною, бо на той час існували теорії, якізаперечували існування українців як окремої нації і вважали їх різновидом російської або польської нації.• Цей твір доводив, що кожен народ має право на самостійний розвиток,в тому числі й український народ, і що українці є окремою нацією зісвоєю мовою та культурою.• Дає картину історичного розвитку України до 1769 року. Велика увагаприділяється розвиткові українського козацтва та національно-визвольній війні українського народу під проводом Б. Хмельницького,засуджується політика Росії на українських землях.• Місце, дата написання та автор цього твору залишаються невідомимидо цього часу

1805 р. Важливим осередком національного відродження стала Слобожанщина. У відкритому Харківському університеті досліджували народну культуру українців, що закладало підвалини у формування модерної української національної свідомості. Василь Каразін

.6. Кирило-Мефодіївське товариство. Прочитайте уривок із джерела та виконайте завдання. «У 1847 р., у зв’язку з відомою всім історією, він був засланий рядовим в Оренбурзький корпус із забороною писати й малювати… Батальйонний командир не любив його за незламний характер, за те, що він не вмів і не хотів нікому вклонятися, і водив його кожний день разом з іншими на навчання, де вчився марширування і рушничних прийомів…» З діяльністю якого товариства пов'язаний наведений уривок?

. Укажіть портрет історичного діяча, про якого йдеться в уривку з джерела.

.

.ІV. Підсумок урокуІз записів російського письменника П. Сумарокова, які він зробив у 1803 р., коли вперше ступив на українську землю «Інші обличчя, інші звичаї, інший одяг, інший устрій і чую іншу мову. Невже тут границя імперії? Чи не до іншої в’їжджаємо держави?»Завдання:1. Як ви думаєте, чи не перебільшував розбіжності між Росією та Україною П. Сумароков?2. Чи зберігала Україна на початку ХІХ ст. ознаки державності?Свою відповідь обґрунтуйте.

Домашнє завдання: Опрацювати параграфи 10, 11 ст. 81 – 96 (підручник Гісем О. В., Мартинюк О. О.). Письмово виконати завдання 12 на ст. 89 «Скласти таблицю».{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}№ з/п. Галузь культури. Основні досягнення. Видатні діячіV. Домашнє завдання. Опрацювати § 5 Скласти таблицю „Внесок української інтелігенції у збереження і розвиток української мови і культури в першій половині ХІХ століття”