Подорож до країни знань

Про матеріал

День Наума, рідкісне свято але це вдалий вибір для гарної роботи на атестацію, чи презентацію школи....

Перегляд файлу

Програма

Подорож до країни

знань

Тематика: День Наума

Автор та організатор

Шевчук Олена Олександрівна

с. Жміївка, Іванківський р. ЗОШ 1-2 ст.

2016р.

ДІЯ 1

( На сцені стоять декорації дерева вкриті снігом. Вмикається мелодія на сцену виходять 2 – е ведучих)

Ведучий 1

- Добрий день гості нашого свята. Дякуємо що завітали до нашої школи в цей засніжений час. Прошу вас всістися гарненько, відкласти свої справи швиденько та вирушити разом з нами до Країни знань.

Ведучий 2

Нас будуть чекати різні небезпеки, труднощі, винагороди та багато всього іншого. А допомагати нам будуть два сміливих герої, Сашко та Богдан. Вірні друзі, які надумали вирушити в цю небезпечну подорож, щоб відшукати собі знання. Ось як це все починалось.

( На сцену виходять під бадьору мелодію два хлопчаки та сперечаються між собою)

Сашко

- Слухай, мені вже набридло постійно вчити, вчити, всі ці предмети. Я хочу щоб знання самі до мене приходили. Не хочу витрачати час. Хочу на компі пограти, саме нові ігри з’явилися, хочу лежати, тай спати. Не прокидатися так рано до школи. Я надумав піти і знайти знання, ти зі мною? ( питає другого хлопця, той не впевнено відповідає)

Богдан

- Я не знаю, мене все влаштовує. Тим паче що знання так легко не даються. Треба докласти дуже багато зусиль, щоб їх здобути. Ця твоя подорож безглузда ідея. Немає легкого шляху….( Хлопець 1 перебиває кричить)

Сашко

- Я нічого не хочу чути! Підемо разом, ти ж мені друг?

Богдан( відповідає не охоче)

- Так звітно, я твій друг. Буду наглядати за тобою, щоб ти не наробив помилок.

Сашко ( задумливо)

- Так, а з чого ж нам почати? ( починає складати рюкзаки, сковорідку, ложки, туалет. Папір, спрей від комарів)

Богдан

- Ось тобі! Вже почалося…Ну добре, я думаю що нам треба знайти того хто має карту до країни знань….( перебиває свого друга кричить)

Сашко

- О ! Так, так ну я і кажу, що нам труба знайти того, хто має карту до тієї країни знань.( робить паузу, чухає лоба) А в кого ж може бути ця карта?

Богдан

- Є один мудрець звати його Наум. Дуже розумний. Кажуть що він безкоштовно вчить дітей по селах. Люди його поважають приказки складають, от наприклад: « Мудрий Наум наведе на ум». Треба йти до нього, може він нам допоможе. Тільки ти мені скажи чому ти коли відповідаєш на уроці, весь час закриваєш очі?

Сашко

- Щоб не бачити як вчителька мучається. Ну ходімо швидше.

( Хлопці одягають рюкзаки тай йдуть за куліси. )

ДІЯ 2

( Змінюються декорації. На сцені стоїть стіл з книгами, на фоні намальовані стопки книжок. Виходить дід Наум вдягнений в довгу рясу з великою бородою в окулярах, за поясом різочка висить, а в руках тримає книжки. Сідає і починає щось писати)

Ведучий 1

- У давні часи навчальний процес розпочинався взимку 1 грудня за

попереднім літочисленням, а за новим стилем 14 грудня. Це була найзручніша пора, коли сільські діти мали змогу здобути освіту. Батьки відводили дітей до школи саме на свято Наума, бо « пророк Наум наведе на ум».

Ведучий 2

- За народними уявленнями, Наум – покровитель розуму, знань і доброчинства, а тому селяни були переконані : якщо на свято пророка починати навчання, то дитина успішніше отримає і засвоїть знання, набереться розуму.

Ведучий 1

- Історія свідчить, що пророк Наум – один з дванадцяти малих пророків, жив у 7 ст. до Різдва Христового і родом був з міста Єлкоша, що на півночі Ізраїлю. Він був монахом – просвітителем, який, мандруючи по селах, безкоштовно вчив дітей. Збереглися його заповіді, які актуальні і тепер: « не можна під час навчання їсти, бо заїсиш вивчене. Якщо закінчив читати, то закрий книжку, бо вивчене забудеться». Про життя пророка не збереглося жодних достовірних даних, відомо лише те, що він помер у 45 –ти віці, і похований у місці свого народження.

Ведучий 2

- Хоч згодом терміни початку навчання були переміщенні, але в ремісничих цехах і при братствах продовжували давню традицію – майстри набирали собі учнів на свято Наума. На його честь влаштовували цікаві обряди та професійні посвяти з цього дня починали освоювати музичні інструменти ті, хто бажав оволодіти грою на бандурі чи скрипці. Хто не зміг осили професійних навиків, таких у народі називали « партачами» звідси і приказка: « партача й Наум не наведе на ум».

Ведучий 1

- А хто знає прислів’я про Наума? ( Звертається до залу. Діти називають: «

Наум наведе на ум», « Батюшка Наум, виведе синка на ум», « Я не знаю ні аз, ні буки – прийде Наум і змусить до науки»)

Ведучий 2

- Тяжко давалась в ті давні роки наука дітям. По – перше, вчителями на той час були мало освідченні дячки; використовувався метод заучування різних складів. Як правило, до школи ходити було далеко. Не зважаючи не нащо, батьки віддавали дітей до школи, бо знання були у повазі. Саме в цей день існували певні традиції, пов’язані з навчанням. Діти навчались у церковно – приходських школах. Жили вони часом далеко і приходили до неї з різних сіл. Учні обідали всі разом. По черзі приносили горщик каші і їли її з однієї миски. Так і назвали їх однокашниками.

Ведучий 1

- За науку сина чи дочки потрібно було забезпечити вчителя дровами на зиму, обдарувати салом чи ковбасами на різдвяні свята…

Ведучий 2

- Поки ми з вами гортали сторінки історії. Наші герої дісталися потрібної хати…( на сцену виходять головні герої)

Сашко

- Агов, діду! Мені треба взнати як добра….( перебиває другий хлопчик, і тихенько каже)

Богдан

- Ти що?! Хіба так можна вдиратися і одразу накидатися на людину своїми запитаннями? Це не гарно. Дивись як треба. -повертається до

Наума тай каже:

- Добрий день. Вибачте будь- ласка моєму другові, він ще не обізнаний. Нам потрібен вчитель Наум, не знаєте як його знайти?

( Наум відволікається від своєї писанини)

Дід Наум

- Добрий, добрий день, так, так я і є дід Наум.

Ти, дуже вічливий хлопчик, молодець. А ти ні! ( звертається до хлопця 1) Не можна так до старших звертатися. В мене різочка є ( показує на поясі різку) в мій час за таку поведінку, різочка швидко розуму дає. ( хлопець 1 лякається ховається за друга) Але я тобі пробачаю, тобі ще треба, треба вчитися.

( Сашко виходить за спини друга)

Сашко

- Ось я і хочу. Хочу знання. Ми разом із Богданом вирушили на пошуки «Країни знань» але не знаєм як туди дістатися.

( Дід Наум шукає карту)

Дід Наум

- Де це вона поділася?... є в мене одна карта, яка веде до « Країни знань» сам колись до неї мандрував. Але дорога буде не проста, і навіть якщо дійдете, вам потрібно мати при собі три ключі, які відкривають ворота тієї країни. А щоб отримати вам ті ключі, треба витримати всі випробування і бути гідним. Ви готові до труднощів?

Богдан ( радіє)

- Так готові!

Сашко ( не сміливо)

- Ну, не знаю …труднощі…. ( Богдан штовхає легенько в плече)

Богдан

- Ти що?!

Сашко

- А, ну, звісно. Але ж я знайду знання, так?( дивиться на Діда Наума, той посміхається каже)

Дід Наум

- Так, знайдеш. Але карту я так просто не віддам. Хочу побачити чи ви гідні її отримати. ( Хлопці здивовано переглядаються один на одного) Ось мої завдання

( витягає два плакати на яких написані не закінченні речення, де потрібно вставити вічливі слова)

Ведучий 1

- Ну що допоможемо нашим героям отримати мапу?( гра із залом)

Ведучий 2

- Молодці! Все розгадали, як багато вічливих слів ви знаєте.

( Дід Наум звертає карту та дає хлопцям)

Дід Наум

- Ви молодці засвоїли урок. Тримайте карту. Нехай щастить.

Сашко

- Дуже дякуємо!!!

ДІЯ 3

Ведучий 1

- Ось і відправились наші герої у далекий край. Довго, довго вони йшли. Раптом вони зустріли когось дуже дивного.

Ведучий 2

- А кого ми зараз побачимо.

( На сцену виносять два стільця , або макет ліжка. На якому спить « лінь». Хлопці звертаються до неї)

Сашко

- Вибачте будь – ласка. Ми йдемо до « Країни знань» ми на вірному шляху?

Богдан

- А ти молодець, вже вивчив вічливі слова.

Сашко

- Дякую. Мені друзі допомогли. ( показує на зал, потім звертається до Богдана) А хто вона така?

( Прокидається Лінь дуже товста, підбиває подушку)

Лінь

- Хто це мене будить? ( зіває)

Богдан

- Мене звати Богдан, а це мій друг Сашко (показує на друга). Ми йдемо…

( Лінь перебиває, та роздратовано каже)

Лінь

- Так, так у Країну знань. Чула про таку, але навіщо вам туди йти?

Сашко

- Хочу отримати знання.

Лінь

- Знання? ( сміється) Нащо тобі ті знання? Краще спати, лежати, та діждатись поки хтось прийде та все зробить для тебе. Може знання самі до тебе прийдуть? Нащо ж тобі йти і шукати їх? Як їм треба, то нехай самі тебе шукають. А ти краще лягай відпочинь ( вкладає спати Сашка) Ти вже так довго йдеш, втомився.

( Сашко іде до ліжка та вкладається спати)

Сашко

- Так, я так довго йшов…

Лінь

- Ти так втомився…( накриває покривалом його)

Сашко

- Я так втомився…(засинає)

( До Сашка підбігає Богдан, та смикає його, будить)

Богдан

-Куди?! Куди це ти?! Ти чого мостишся?! Ще й спатоньки надумав! Піднімайся!

( Сашко відмахується від Богдана, а Лінь його вкриває)

Сашко

- Дай мені по- спати!!! Хай ці знання самі мене шукають. А я буду тут, лежати та спати.

Богдан

- Ні, ні!! Так не буває! Знання здобуваються працею! Не спи вже!( Богдан намагається розкрити Сашка та підняти під руки, Підбігає Лінь)

Лінь

- Облиш його! Хай по – спить!

Сашко

-Так, по –сплю!

Лінь

- Буде все життя спати та лежати! Сидні біля телевізора справляти!

Сашко

- Так…(засинає)

Лінь

- Буде нікому не потрібний!

Сашко

- Нікому не….що?(просинається, встає)

Лінь

- Будеш просто невдаха. На шиї у мами будеш сидіти!

Сашко

- Ні! Я так не хочу! Всі будуть сміятися з мене! Ні, ні!!!

(Швидко скидає ковдру, та встає з ліжка)

Лінь

- Насміхатися? Ну той що, тобі буде байдуже на всіх!

Сашко

- Ні! Я не хочу бути лінивим. Я хочу досягнути щось у цьому житті! Твоє життя мене не влаштовує.

Лінь

- Як знаєш. Мені подобається жити та нічого не робити.

Богдан

- От приставуча!!! Сказано тобі, не потрібне нам таке життя. Ходімо, нам треба йти!

Лінь

- Ідіть, ідіть. Заучки.

( Лінь уходить зі сцени в правий бік, а хлопці в лівий бік, а потім виходять через правий бік, а з лівого боку виходить Старанність)

ДІЯ 4

( Старанність співає пісню « 11 і 12 балів»

1 куп.

Мені сьогодні друзі всім вам хочеться зізнатися,

Що більш за все на світі полюбляю я навчатися,

Я з радістю беру книжки у руки

І поринаю у дивний світ науки.

Приспів

Тільки одинадцять і дванадцять балів

В мене у щоденнику і у журналі

Мій бадьорий настрій вдома і в класі

Допомагає вчитись мені

Тож мені б хотілось, щоб усі учились

Завжди із задоволенням щоб не лінились

Хай оцінки будуть найкращі

А знання глибокі і міцні.

Ви тільки не подумайте, що я люблю хвалитися

Я просто хочу радістю своєю поділитися

Я знаю що таких як я багато

Що на урок ідуть немов на свято.

Приспів. Програш. 3 куп.

Тож гам потрібно, друзі на уроках постаратися

Щоб нами тато з мамою завжди могли пишатися

Бо навчання важлива дуже справа

Навчатися корисно і цікаво.

Старанність

- Добрий день діти. Я бачу що ви витримали це випробування, не піддалися лінощам та продовжили свою подорож.

Сашко

- А хто ви?

Старанність

- Я Старанність. Без мого ключа вам не відкрити ворота « Країни знань»

Богдан

- Що нам потрібно зробити, щоб отримати ключ?

Старанність

- Для того, щоб отримати ключ вам потрібно виконати завдання.

Ведучий 1

- Давайте любі гості допоможемо здобути ключ нашим героям.

( Гра із залом «побігати навколо стільців»)

Ведучий 2

- Молодці!!( Нагородити переможця із залу)

Старанність

- Ось, мій ключ СТАРАННОСТІ ( дає хлопцям ключ) Бережіть його і ніколи не лініться. Для того, щоб отримати знання потрібно багато працювати. Але, тільки старанні отримають винагороду. Бажаю вам успіху!

Діти разом

- Дуже дякуємо! ( Старанність уходить)

ДІЯ 5

Сашко

- Я тобі розповідав як вчителька мені сказала скласти речення з німецької мови: (звертається до Богдана який розглядає карту) жаба скаче по болоту. А я їй так кажу: ай момент! Дер жаба по болоту дер шльоп, дер шльоп, дер шльоп! (сміється та зазирає через плече друга) На що ти так дивишся?

Богдан

- Я щось не можу зрозуміти куди нам йти?

Сашко

- Дай я подивлюсь (забирає карту) Намальований годинник.(розглядає карту) Нащо? Написано бережи свій час…

(Богдан гукає Сашка)

Богдан

- Сашко! Йди но сюди. Там хтось ховається.

( На сцену крадучись озирається виходить Крадій Часу)

Крадій часу

- Єгегей хлопці! Як справочкі?! Гуляємо? Хочете дам комютерну гру пограть? Хіт сезону стрілялки усілякі! А чє слабо? ( Дає гру Сашкові пограти тетріс)

Сашко

- Ого, клас! Така прикольна!( сідає грати в гру)

Богдан

- Я тепер все зрозумів! Це Крадій часу! Не треба в нього нічого брати! Бо натомість він забирає наш час! Сашко віддай йому ту гру, вона нам не потрібна. В нас немає часу, нам треба до « Країни знань» пам’ятаеш?

( Сашко радісно грає в гру, не зважає на друга)

Сашко

- Та ще трохи, встигнемо!

Крадій часу

(звертається до Богдана)

- Так, ти дійсно мене розпізнав. Я Крадій Часу. В мене дуже багато розваг. Можу дати карти, гральні автомати, все чого забажаєте. А за це ви мені дасте зовсім трішечки свого часу.

Сашко (відволікається від гри)

- Але, де я візьму час на знання?

Крадій Часу

- Повір хлопче, багато хто готовий віддати свій час заради моїх розваг і знання їм не потрібні. Ну то що домовились?

Богдан

- Ні не домовились, нас це не цікавить. Ми хочемо витрачати свій час на успішність….( На сцену вибігає Час та кричить)

Час

- Тримайте злодія! Він вкрав мої хвилини!

( Час намагається сховатися)

Крадій Часу

- Забирай свої хвилини ( тікає, а на сцену вибігають діти на яких наальовані хвилини)

Ведучий 1

- Давайте допоможемо Часові знайти хвилини які викрав Викрадач Часу.

( один з учителів із зав’язаними очима ловить хвилини)

Ведучий 2

- Тепер ми повернули хвили Часові. Дякуємо вам усім. ( Нагородити переможця)

( Хвилинки Співають пісню « Бути почутими»)

(авторська) Бути почутими

Любить чи не любить, повірить чи осудить.

Спиною чи обличчям, цей світ до нас.

Побачить чи не помітить, шипи простягне чи квіти.

Обійме чи відвернеться цей світ від нас.

ПРИСПІВ

Нам просто треба, бути почутими

В майбутнє хочем летіти ми.

Нам треба бути почутими.

В майбутнє хочем летіти ми.

Творити і не боятись, співати а не ховатись.

Щоб долю в руках тримати родились ми.

Щоб бігти, а не лежати, щоб жити а не вмирати.

Не плакати а всміхатись, родились ми.

Час

- За те що допомогли мені зібрати хвилини, я дарую вам ключ ЧАСУ. Щоб засвоїти знання потрібен час. Витрачайте свій час з користю. Нехай вам щастить в «Крайні знань»

Діти разом

- Дякуємо вам! ( Час забирає своїх діток – хвилини тай йде зі сцени)

ДІЯ 6

Богдан

- Я такий щасливий, в нас вже є два ключі. Нам залишилось зовсім трішечки.

Сашко

- Я такий голодний, не можу далі йти. ( Сідає на підлогу, знімає рюкзак, дивиться в нього) Нічого немає їсти. Живіт бурчить (Звук буркотіння живота)

( Лунає пісня на сцену виходить Червона шапочка із корзинкою та співає пісню « Школярія»)

« Школярія»

Є на світі не скінченна, неповторна сторона,

Всім відома, всім відома – в пам’яті завжди вона.

Забуває в таку бути пору ранню цю,

Сонечко тебе розбудить, поведе в школярію.

ПРИСПІВ

Школярія – там бували ти і я,

Дзвоника мелодія кликала у клас.

Не забуде нас школярія.

Там із крейди білі гори, сине море із чорнил,

Гомінливі коридори, довгі ковзанки з перил.

В класах стенди і таблиці, дошки для писань.

Папки, книги на полицях, лабіринти запитань.

ПРИСПІВ 2р.

( Червона шапочка прислухається)

Червона Шапочка

- О, я чую звуки голодного живота.( підходить до Сашка)

Привіт це ти їстоньки хочеш?

Сашко

- Ага, я вже змучився!

Червона Шапочка

- Ну нічого, зараз я тебе нагодую. ( Дістає великий бутерброд і дає його Сашкові, потім звертається до залу) Що гості мої любі теж їстоньки хочеться, нічого от вам. ( Іде в зал та дає бутерброди гостям, під бадьору мелодію, після цього вертається на сцену)

- Ви мабуть ідете до « Країни знань»?

Богдан

- Так, звідки дізналися?

Червона Шапочка

- Бо йду саме з відти. Вам ще не довго залишилося.

Сашко

- Я тебе десь бачив. Ми часом не знайомі?

Червона Шапочка

- Так, ти мене знаєш, я Червона шапочка, і живу я в « Країні знань» по вулиці Бібліотечній. Там проживає багато казкових героїв. Ну все, мені вже треба йти, зустрінемося згодом, успіхів вам!

Богдан

- Це все таке мені знайоме.

( Дивується. Червона шапочка уходить)

ДІЯ 7

( На сцену вибігає натовп, обступає хлопців, пропонують дрібниці. Натовп починає сваритися, хтось щось забирає, хтось моститься спати, хтось їсть, хтось красується собою. Вмикається пісня « Про партачів»)

Пісня про « Партачів» (авторська)

Є люди в цьому світі, і звуть їх партачі,

Вони життеві миті, обмінюють на сни.

Вони до всіх байдужі, і все у них не так.

Завжди хтось інший винен, і роблять аби як.

ПРИСПІВ

Та, партачать в понеділок, і вівторок, в середу

У четверг і в п’ятницу, в суботу всю неділю.

Буває зроблять вигляд , що винні їм усі,

Пробачення не просять, за вчинки злі свої.

Та де ж там вибачатись, партачать тут і там,

Нема коли навчатись лінивим партачам.

За діло якесь візьмуться, не можуть дати лад.

Завжди якась причина, та винен сват чи брат.

Коли захочуть їсти, біжать у перший ряд

Наробляться ложками, з’їдять усе підряд.

Ніхто не хоче мати , сусіда партача.

Бо це як Божа кара, на доброє ум’я

Завжди у нього вдома, пливе, чи щось горить.

З’являеться утома, а сусід біжить гасить.

Хіба так люди можна, партачить все життя.

Та знехтувать знаннями, не йти у майбуття.

Не знайдете в суспільстві, містечко ви своє

Не встигнути моргнути, життя усе пройде.

ПРИСПІВ

Не партачте в понеділок, та вівторок, в середу,

У четверг і в п’ятницу, суботу всю неділю.

( Хлопці здивовані)

Сашко

- Ми що вже прийшли?

Богдан

- Та ні, на карті показано містечко. Але написано що це селище партачів. Тут ключа нам точно не знайти.

Сашко

- А в них весело, може залишимося?

( На сцену виходить циганський табір та танцює танок)

Богдан

- Досить вже. Он дивись якась дівчина щось збирає, давай допоможемо їй.

( На сцену виходить наука, яка збирає розкидані зошити та книжки, хлопці допомагають зібрати книжки, а натовп заважає)

Ведучий 1

- Давайте допоможемо нашим героям зібрати книжки.

( На сцену виходять добровольці. Їх ціль заволодіти книжками. А натовп не пускає. Коли з натовпу когось ловлять той вибуває з гри. Виграє той хто принесе більше книжок)

Ведучий 2

- Дякуємо нашим помічникам. ( винагорода для переможця, натовп уходить зі сцени)

Наука

- Дякуємо що допомогли мені. Я Наука і тому без мене знання не здобуваються. Дарую вам ключ, який допоможе вам відкрити браму

« Країни знань». Адже щоб стати успішним треба вибрати напрямок науки, який ви будете удосконалювати та вивчати у майбутньому.

Діти разом

- Дуже дякуємо ( Наука уходить зі сцени разом із хлопцями. Звучить пісня « Наша шкільна країна»)

Наша шкільна країна

Не крутіть строкатий глобус, не шукайте ті місця.

Де знаходиться країна, що про неї пісня ця.

Хоч стара планета наша, та вже вивчена для нас,

Особливо ця країна, мила кожному із нас.

ПРИСПІВ

В країну оту, не їдуть не їдуть поїзди

Нас мами у перше, за ручку приводять сюди

В країні цій дружній веселій, стрічають нас як новосельців

Країна ця в серці завжди.

В клас новий як в нове місто, ми приходим за любки

Клад для нових фантазерів, шукачів, мандрівників.

Знову й знов летіти день нам, в цій безкрайній стороні.

Проводжаєм осінь зиму, і летім навстріч весні.

Тут у мріях, у розмовах, шелестіння сторінок

Чутно радісні розмови, співи вранішніх пташок.

Вітер мандрів крутить глобус обвіваючи крильми,

Особливо ту країну, про яку співаєм ми.

ДІЯ 8

( На сцені змінюються декорації. Великі золоті ворота на яких три гнізда для ключів. Яскраві вогні, світло. Зверху напис « Країна знань» Жміївська ЗОШ 1-2 ст. Ласкаво просимо)

Сашко

- дивись Богдане, ми дійшли!

Богдан

- Так це ж наша школа. Тільки з запасного виходу. Я і не думав що тут такі ворота.

Сашко

- То це виходить, що всі знання живуть у школі! В нашій школі! І ми дарма в таку мандрівку відправилися. Ходили по колу!

( Дістає ключі, на сцену виходить ОСВІТА)

Освіта

- Не дарма! Ви багато навчилися. Навчилися Старанності (Виходить Старанність потім Час, потім Наука) Навчилися правильно використовувати свій час, та Здобувати Науку. Відчиняйте ці ворота, і ви відкриєте для себе багато чудес

( Діти відкривають браму, під гарну мелодію. Та включається презентація школи)

Ведучий 1

- Сьогодні ми раді сердечно вітати усіх, кому школа, мов рідная мати.

Ведучий 2

- Ми хочемо бажати усім неодмінно, щоб тут відбувались на краще лиш зміни.

Ведучий 1

- Щоб спонсори в школу знайшлись грошовиті, були школярі і здорові і ситі.

Ведучий 2

- Знаходився час щоб для гумору й сміху, а діти росли вчителям на утіху!

РАЗОМ

- Тож будьте здорові, щасливі, багаті.

Ось все, що хотіли ми вам побажати.

( На сцену виходять всі учасники та співають пісню Процвітай же школо рідна)

Жміївська чарівна ця школа в саду,

Як рідна матір в Іванківськім краю

Тут вчать науки і доброти

Бути правдивими завжди в житті.

ПРИСПІВ

Процвітай же школо мила

Синьоока і красива.

Щоб учились ти і я

Наша дружня вся сім’я

Повниться радістю добрий твій дім

Хай горя не буде ніколи у нім.

В любові та щасті завжди процвітай,

Тепло свого серця усім віддавай.

docx

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Шевчук Олена Олександрівна

Пов’язані теми

Мистецтво, Позакласні заходи

Додано

13 травня 2020

Переглядів

937

Оцінка розробки

Відгуки відсутні