Поєднання реального і фантастичного в повісті-феєрії Олександра Гріна «Пурпурові вітрила». Символіка образу пурпурових вітрил.
Мета: формувати ключові компетентності:
уміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності;
загальнокультурну – розвивати логічне й образне мислення, пам’ять, навички самостійної роботи, увагу;
соціальну – розвивати вміння працювати в колективі, спонукати учнів до самостійного пошуку розв'язку навчальних завдань;
комунікативну – формулювати цілі власної діяльності та організовуватися для спільної пошукової діяльності;
емоційно-ціннісної – виразно і вдумливо читати, емоційно сприймати, творчо осмислювати художній текст, висловлювати власне ставлення до відображених у художньому творі подій з урахуванням моральних цінностей і соціальних норм;
літературознавчої – поглибити поняття про повість, проаналізувати систему образів у творі;
загальнокультурної – формувати ціннісні орієнтації учнів у розумінні таких понять як вірність, дружба, відданість, товариськість, любов, взаємопідтримка тощо.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Обладнання:
Человек должен мечтать,
он должен стремиться к прекрасному
– это его обязанность на земле.
А. Грин
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчання
УЧИТЕЛЬ: ( фон шуму моря) (слайд 1,2)
«Імла ще не розвіялася; в ній гасли обриси величезного корабля, який поволі звертав до гирла річки. Його згорнуті вітрила ожили, звисаючи фестонами, розправляючись і вкриваючи щогли безсилими щитами величезних бганок; чутно було голоси і крики. Береговий вітер, пробуючи віяти, лінькувато теребив вітрила; нарешті тепло сонця дало потрібний ефект: повітряний тиск посилився, розвіяв імлу й вилився реями в легкі червоні форми, наповнені ружами. Рожеві тіні ковзали білизною щогл і снастей; все було біле, крім розгорнутих, плавно рушених вітрил, - кольору глибокої радости».
Правда, красиві рядки? Крізь них неначе проглядає синя морська гладь, що наповнює груди свіжістю морського вітру. Солоні бризки, шум прибою, чайки з криками падають в морську пучину і знову піднімаються вгору... А на березі молода дівчина вдивляється в синю далечінь, шукаючи очима обіцяне щастя.
«Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим», – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав повість-феєрію про те, що щастя – справа власних рук людини, що мрію не треба чекати – їй потрібно сміливо йти назустріч.
Ця казкова феєрія стала символом його творчості. Вона увібрала в себе все краще: красиву мрію і правдиву реальність, любов до людини і віру в її сили, надію на краще і любов до прекрасного.
ІІІ. Оголошення теми, мети уроку (слайд 3,4,5)
ІV. Актуалізація опорних знань.
Учитель:
- Діти, давайте згадаємо жанри літератури, які ми вже вивчили (оповідання, повість, казка).
- Назвіть характерні ознаки повісті.
- Яка література називається фантастичною?
ІV. Опрацювання навчального матеріалу
Учитель:
Зараз ви дізнаєтесь багато цікавого про людей, які вірять у силу справжнього кохання, в ідеали дружби, честі, у своє щасливе майбутнє. Ми познайомимося з незвичайним світом і героями повісті «Пурпурові вітрила» та будемо шукати відповіді на запитання. А допоможуть нам у цьому наші пошуковці та літературознавці.
1. Працюють пошуковці:
1 пошуковець (слайд 6)
Задум твору у автора з′явився, коли ще не скінчилась громадянська війна, а голод господарював у містах і селах.
Одного разу у вітрині магазину іграшок Грін побачив човника з гострим вітрилом з білого шовку: «Эта игрушка мне что-то сказала, но я не знал, что. Тогда я прикинул, не скажет ли больше парус красного, а лучше того - алого цвета, потому что в алом есть яркое ликованиею».
Повість «Пурпурові вітрила» О. Грін прочитав друзям у 1920 році, у 1921 була надрукована частина «Грей». А в день народження дружини 23 листопада 1922 року автор присвятив свою повість їй: «Нине Николаевне Грин подносит и посвящает Автор».
Грін називав свою дружину «фея волшебного ситечка». Він «просіював» свої твори через «ситечко» її вражень. Видана книга вперше в 1923 році.
Сам твір називають повістю, казкою, романтичною поемою. Автор сказав, що це повість про капітана та дівчинку, а підписав «феєрія…»
Учитель:
Сьогодні на уроці ми ознайомимося з новими літературними термінами. Наші літературознавці знайшли пояснення нових визначень.
2. Словникова робота.
2 пошуковець (слайд 7)
Феєрія – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, з широким використанням сценічних ефектів і трюків.
Символ – це предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища.
3. Групова робота.
УЧИТЕЛЬ:
Для подальшої роботи нам потрібно згадати події, що відбуваються у творі. Працюють «пошуковці»: скласти цитатний ланцюжок до сюжету повісті «Пурпурові вітрила». (слайд 8)
1 група (І та ІІ розділи «Провіщення», «Грей»);
ІІ група (ІІІ та ІV розділи «Світанок», «Напередодні»);
ІІІ група (V, VІ та VІІ розділи «Бойові готування», «Ассоль залишається сама» та «Червоний секрет»).
(Діти виконують завдання під відеокліп до пісні у виконанні Софії Фесенко, що створений на основі кінофільму «Алые паруса» і був знятий на Одеській кіностудії ім. Горького).
Учитель:
«Пурпурові вітрила» часто називають казкою. Чи погодитеся ви з цим?
Діти: (Для казки в повісті є дуже багато реальних подій, адже фантастику у дійсність для Ассоль перетворює Грей, а казка – один із основних жанрів усної народної творчості, розповідний твір про вигадані, фантастичні події, які сприймаються і переживаються, як реальні. Сам автор назвав свій твір «феєрія»).
Учитель:
Олександр Грін створив свій незвичайний світ, за яким глибоко в душі сумує кожен із нас. У такому світі живе маленька Ассоль, довірлива, відкрита, щира, з душею маленького янгола. Це світ і маленького Грея, хлопчика-мрійника, який заліковує закривавлені рани (нехай і на картині, і за допомогою фарби), який виросте сміливим капітаном із незвичайною душею «полум’яної рослини-дива». Це світ, де зустрічається «чарівник» Егль, який обіцяє щастя.
4. Робота над системою образів. (слайд 10)
Учитель:
Щоб розпочати роботу над системою образів ми згадаємо
Алгоритм характеристики персонажа
Учитель
У повісті є розмежування людей на два світи. Які вони? (слайд 11)
(Це світ мрійників Ассоль та Грея та реальний світ – це світ обивателів, які їх оточують. Назва приморського селища родини Ассоль – Каперна.
Капернаум в Євангелії – місце проповіді Спасителя, місто, де він сотворив багато чудес. Але в жорстоких серцях жителів міста ні проповідь, ні чудеса не пробудили ні віри, ні любові, ні покаяння, тільки страх оволодів їхніми душами. Так і жителі Гріновської Каперни зі страхом та невдоволенням зустрічають чудо-корабель під пурпуровими вітрилами, чудо кохання. Вони не можуть прийняти щастя дівчини).
Учитель: (слайд 12)
Діти, що символізує образ Каперни? (ЗЛО)
Хто протистоїть цьому світові обивателів? (Ассоль і Грей)
І група літературознавців: (слайд 13)
– У творі Ассоль називають по-різному:
(«прекрасне невідоме» - Егль,
«корабельна Ассоль» - жителі Каперни,
«жива поезія» - автор,
«загадкове полотно художника» - матрос,
«дитя моє» - Грей,
«мокра коштовність» - автор.
Ассоль (від іспанського «al sol») – «до сонця». Головна героїня твору повісті рано втратила матір, а її батько почав заробляти на життя виготовленням іграшок. Любов і уміння любити їй подарував батько. Як сильно кохав Лонгрен свою дружину Мері! Ось чому він упевнений, що люди, які оточують їх із дочкою, позбавлені такого почуття любові.
Портрет дівчинки.
Кожна риса Ассоль була виразно легка і чиста, мов політ ластівки. Темні, з відтінком сумовитого запитання очі здавалися старшими від обличчя; неправильний м'який овал був обвіяний того роду чудовною засмагою, що притаманна здоровій білизні шкіри. Розтулений маленький рот сяяв лагідною усмішкою.
Ассоль - символ світла, добра.
Учитель:
Хто із героїв повісті найбільш близький за характером Ассоль? І чим саме? (Звичайно, що Грей).
ІІ група літературознавців: (слайд 14)
Якщо Цезар вважав, що краще бути першим у селі, ніж другим у Римі, то Артур Грей міг не заздрити Цезареві стосовно його мудрого бажання. Він уродився капітаном, хотів бути ним і став ним.
Але в дитинстві Грей, як і Ассоль, жив у своєму світі. Грався він сам - зазвичай на задніх дворищах замку, які за давнини мали бойове значення. В цих просторих пустищах, із залишками високих ровів, з камінними льохами, що позаростали мохом, було повно бур'яну, кропиви, лопухів, терня і скромно-строкатого дикого квіття. Грей годинами залишався тут, досліджуючи кротячі нори, воюючи з бур'янами, пантруючи на метеликів і будуючи з уламків цегли фортеці, які бомбував дрючками й камінцями.
Учитель: Діти, Артур Грей народився з живою душею, яка зовсім не була схильна продовжувати лінію фамільного накреслення. Знайдіть у тексті слова, що підкреслюють душевну доброту хлопчика. ( Цитата з твору).
Учитель: Які епізоди із життя хлопчика говорить про його характер?
(Якось він дізнався, що Бетсі не може вийти заміж за конюха Джіма, бо в них немає грошей розгосподарюватися. Грей розтрощив обценьками для комина свою порцелянову скарбничку й витрусив звідтіля все, що становило близько ста фунтів. Вставши рано, коли безприданниця пішла на кухню, він прокрався до її кімнати й, запхавши подарунок до дівочої скрині, прикрив його короткою запискою: "Бетсі, це твоє. Ватажок зграї розбійників Робін Гуд". Переполох, який викликала на кухні ця історія, набув такого розміру, що Грей мусив зізнатися у підсуві. Він не взяв грошей назад і не хотів більше говорити про це).
Грей – символ втілення мрії в життя
Учитель: (слайд 15)
Як бачимо, герої дуже схожі. Спробуймо визначити спільні риси героїв. (1. Одинокі в дитинстві, позбавлені спілкування із ровесниками. 2. Вони люблять все живе, близькі по духу. 3. Добрі та трудолюбиві. 4. Обоє вірять у мрію).
Учитель: Як ви думаєте, чи випадкова була їхня зустріч?
Діти: (Зустріч Ассоль і Грея була, мабуть, запланована небесами. Адже їхні долі наскільки схожі і вони близькі за своєю природою. Зустріч не була випадковою, адже Грей зробив усе, щоб вона була саме такою, як про неї мріяла дівчина).
Учитель:
Ми детально охарактеризували образи головних мрійників твору О.Гріна. А щоб підсумувати сказане, давайте складемо сенкан до образів Ассоль і Грея. Дівчатка складають сенкан до образу Грея, а хлопчики до Ассоль.
Алгоритм складання сенкана (слайд 16)
І група: Ассоль (слайд 17)
Мрійлива, добра;
Долає, вірить, любить;
Дочекалася свого щастя та кохання
Символ вірності.
ІІ група: Артур (слайд 18)
Співчутливий, цілеспрямований;
Мріє, вчиться, досягає;
Втілює мрію в життя;
Стрімка душа
Учитель: Діти, ви звернули увагу на те, що у творі О.Гріна «Пурпурові вітрила» є багато символів, назвіть їх: (слайд 19)
(Море – символ бурхливої долі, свободи;
Каперна – символ людського зла;
Грей – символ втілення мрії в життя;
Ассоль – сонячне світло, символ просвітлення душі;
Пурпуровий колір шовку, обраний Греєм для вітрил "Секрету", став кольором радості і краси, якого так не вистачало в Каперні;
Білий вітрильник під пурпуровими вітрилами – символ любові й нового
життя для Ассоль, що дочекалася свого щастя).
V. Підсумок уроку
Учитель:
Підсумовуючи наш урок, діти, давайте ще раз прочитаємо епіграф до уроку (відеоролик «Алые паруса» на пісню “Ребята, надо верить в чудеса»).
Человек должен мечтать,
он должен стремиться к прекрасному
– это его обязанность на земле.
А. Грин
Діти, скажіть, що потрібно для того, щоб мрія здійснилася?
(Відповіді дітей).
Учитель:
«Пурпурові вітрила» Гріна – символ мрії, що стала реальністю. Мрія Ассоль «ожила» тому, що дівчинка «уміла любити», як учив її батько, уміла «чекати всупереч усьому». І вона змогла зберегти свою віру в прекрасне, живучи серед людей, що «не вміли розповідати казки і співати пісні».
«Пурпурові вітрила» Гріна — це закон досягнення щастя: «робити чудеса своїми руками». Так вважав капітан Грей, що здійснив мрію незнайомої йому дівчини. Так думав матрос Лонгрен, що зробив колись іграшкову яхту з пурпуровими вітрилами, яка принесла щастя його дочці.
Для справжніх мрійників немає перешкод, які б вони не подолали.
VІ. Різнорівневе домашнє завдання.
1. Підготувати стислий переказ за планом одного із епізодів повісті.
2. Скласти тест (12 запитань) на знання змісту твору.
3. Інсценізувати уривок з повісті (за бажанням).
1