Поезія в природі - природа в поезії.Джон Кітс – англійський поет –лірик. Поетизація образу природи у вірші «Про коника та цвіркуна».

Тема:  Поезія  в природі -  природа в поезії.Джон Кітс – англійський поет –лірик. Поетизація образу природи у вірші «Про коника та цвіркуна».

Мета: формувати розуміння ключових компетентностей:

- розуміння краси навколишньої природи, усвідомлення взаємозв’язку і людини з природою та відповідальності за свої вчинки; вміння проявляти ініціативність, захищати особистісну позицію;

формувати предметні компетентності:

- вміння виразно читати і емоційно сприймати вірш Кітса, виявляти специфіку літературного пейзажу у творі.

Тип уроку: формування компетентностей

             Епіграф:      Ми приходимо у світ для того,

                                                                                       щоб зрозуміти красу 

                                                                                                 В.Сухомлинський       

   Хід уроку

І. Організаційний момент

Доброго ранку - травам росистим,

Доброго ранку  - квітам барвистим,

Доброго ранку  -  сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному!

Діти, передайте виразом обличчя свій настрій. Усміхніться самі до себе, усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм із товаришами.

II. Повідомлення теми і мети

Учитель. Ми приходимо у світ для того, щоб зрозуміти красу...

В. Сухомлинский .Чи погоджуєтеся ви з тим, що потрібно навчитися бачити красу? Яку? Де її шукати? На уроці ми будемо вчитися бачити, відчувати, розуміти красу навколишнього світу.

Слайд 3 (Учні записують у зошитах тему уроку.)
Учитель  Навколишній світ постійно змінюється. Тільки було літо, вже у двері стукає осінь,а там і зима не за горами. А людині залишається лише спостерігати за розмаїтими витворами природи. Послухайте легенду про пори року.

Порами року стали діти Сонця. Першою по­летіла Весна. Вона булла дуже гарна,і Сонце подарува­ло їй вічнумолодість. Перші ніжні квіти, голубі й білі проліски, буйно-зелене вбрання землі, блакитне небо принесла вона людям.

Через три місяці виряджав батько другу дочку - Літо: "Ти в мене красуня і в придане я тобі дам вічну красу". Нагородило Сонце доньку яскравими сокови­тими барвами.

Нарешті батьківський дім залишила й Осінь. "Заби­рай усе моє багатство, -сказало Сонце. – Віддаю тобі все золото. Будь щедрою, не скупися, і люди тебе полюблять".

На другому кінці світу збиралася в дорогу єдина дочка Мороза - Зима. Росла вона в холоді, злиднях і не мала розкішного вбрання. Мороз зібрав усе своє багатство — і вийшла жменя срібла. Засмутилась Зи­ма. Як їй сподобатись людям? Почала виробляти з різними візерунками зірочки, тоненькі, легенькі. І стали вони сніжинками. Підкинула їх Зима до неба — закруж­ляли вони в легкому танку

Все навколо змінилося: земля вкрилася білим пу­хом. Дихнула Зима на дерева - і вони вкрилися гір­ляндами інею. Під стріхами повісила дзвінкі бурульки, блискучі, мовнамисто. А коли почала малювати візе­рунки, то відчула себе щасливою і вирішила віддати людям усе, що мала. Але в Зими була тільки біла фар­ба. Тоді вона підмішала в неї жменю срібла - і все за­блищало, засяяло, мов у казці. Люди були зачаровані.

Чарівна природа у всі пори року, але у кожного з нас є своя улюблена пора. А яка у вас улюблена пора року?

(Учні розказують).

ІІІ Актуалізація опорних знань

 Учитель  «З чого починаються вірші? Іноді — із дзвінкого слова, іноді — з шелесту осіннього листя, шелесту трави, зі згадки про лагідне й тепле літо... Але з чо­го вони б не починалися, основа їхня завжди любов. Любовдо мами, до вчителів, друзів, до сонця й дерев, до Батьківщини». (А. Костецький.)   Людей, які пишуть вірші, називають поетами.  Життя по­дарувало кожному зі слов'янських народів його найвизначнішого по­ета. В Україні це був Тарас Шевченко, в Росії – Олександр Пушкін, у Чехії - Ян Незвал, у Польщі-Адам Міцкевич. Письменники, художники, композитори за допо­могою своїх специфічних засобів передають красу  природи. Для художника – це фарби, для композитора - музичні звуки, для вишивальниці – це різнобарвні нитки, а для письменника і поета - слово.

З давніх – давен люди захоплювалися не лише барвами природи, а її неповторними звуками і намагалися наслідувати їх у своїх музичних творах.

Композитор Чайковський створив популярний фортепіанний цикл «Пори року», який складається з12мініатюр: кожному місяцю року відповідає одна п’єса. Моцарт, Шопен, Паганіні передавали чарівні звуки природи в музиці.

 Сьогодні ми познайомимося з поетом, для кого природа – це не тільки місце відпочинку, а й джерело натхнення, скарбниця тем і сюжетів для творчості. Знайомтесь – Джон Кітс. (Презентація портрета)

ІV. Формування компетентностей.

1. Знайомство з біографією поета ( випереджальне завдання)

Джон Кітс — англійський поет. Народився Джон Кітс у 1795 р. в сім'ї колишнього конюха, який після одруження став досить заможним власником кінного двору. Він був найстаршим з чотирьох дітей. Дуже любив двох своїх братів і сестру, сумував у розлуці з ними. Дитинство обірвалося раптово із трагічною смертю батька: він вбився, упавши з коня. Мати через два місяці після загибелі батька вийшла заміж. Другий шлюб був невдалий і через два роки розпався. Мати віддала дітей на виховання своїм батькам, бачили вони її досить рідко. У 1810р. Мати померла від сухот на руках Джона. Від цієї ж, успадкованої від матері, хвороби згас і молодший брат Том.

 У неповних вісім років почав навчання у приватній закритій школі. Це була добра школа, а головне — син її власника Кавден Кларк — вчитель цього ж навчального закладу — став його старшим другом, прилучив до поезії. Опікуни наполягали на тому, щоб Джон став учнем хірурга та фармацевта в Едмонтоні. Навчання медицині було успішним, і через чотири роки він вже удосконалював свої знання в лондонському шпиталі Гая. Влітку 1816 р. склав фахові іспити і вже з осені міг практикувати як хірург та фармацевт.

На той час він вже займався поезією. Перша публікація — сонет «До самотності» - вийшла друком у травні 1816р. і це, мабуть, підштовхнуло до вибору літературного шляху. Та й під час операцій Джон думав більше про вірші… Спадщина, яка залишилася від діда, була надто скромною, тому жили вони досить бідно. Разом із братами оселився в Лондоні і навесні 1817р. побачив світ перший томик його поезій, названий просто «Вірші».

Учитель.. Картини природи в Кітса спокійні, гарні, осяяні літнім сонцем. Це луки, ліси, річки Англії. З уквітчаних пагорбів видно синьо-зелений океан, теж безмежно спокійний. Кожна квітка має свій характер, свою яскраву чи ніжну барву. Над ними в'ються бджоли і метелики, в небі літають ластівки, бринить спів жайворонка. Все оповите спокоєм, дихає нічим не обмеженою свободою і миром. Одним із найвідоміших творів ранньої поезії Кітса став прозоро-простий своїми образами й глибокий за думкою сонет «Про коника і цвіркуна».

2. Словникова робота .Сонет – це 14-рядковий вірш, який складається із двох катренів (чотирирядкова строфа) і двох терценів (трирядкова строфа). Найвідомішими творцями сонетів були італійці Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, француз Вільям Шекспір.

Вірш Джона Кітса «Про коника та цвіркуна» відноситься до пейзажної поезії.

Запитання:

- Що таке пейзаж? (Пейзаж – опис природи в художньому творі. Він вказує на час і місце дії.)

- Які види пейзажів ви знаєте?(лісовий, степовий, морський, сільський  тощо)

-Символ уроку – Коник. Що ви про нього знаєте? (Розповідьучнів).

1 учень. Коник на зріст з пальчик-мізинчик, зеленого кольору, 3 пари ніг, очі, живе в землі в ямці. Він німий, тертям крил створює тріскучі звуки, а грає своїми крильцями, наче на скрипці, Цвірчить з ранку до ночі.

2 учень. Цвіркун – зовні нагадує коричневого коника, але задні лапи у нього більші, він ними захищається. Живуть цвіркуни у полі, лісі, печерах, парках. Ведутьнічнийспосібжиття, тому вдень їх не знайдеш. Цікомахи не завдають людям шкоди. Харчуються квітками, листям. Є цвіркун хатній – завдовжки 2 см. солом’яного кольору. Сюрчить увечері і вночі. Є польовий, трошки більший – чорного кольору, живе в нірках.

Учитель. До поезії Джона Кітса в Україні зверталися різні перекладачі (Микола Зеров, Михайло Драй-Хмара, Дмитро Паламарчук), а найбільше – Василь Мисик, якому засобами української мови вдалося відтворити не тільки основний зміст творів митця, але і їхній ритм, суголосся звуків, що створюють неповторні мелодії віршів поета.

4.Робота з текстом вірша «Про коника та цвіркуна». Учитель читає вірш, супроводжуючи слайдами.

Словесне малювання.

•    Які картини виникли у вашій уяві ?(Гай, гори, долини, стерня на полях, коник в траві, стодола, зима, тепла хата з каміном, цвіркун, трава і сіножать

- Які настрої викликали у вас картини природи, змальовані Дж. Кітсом у вірші?

- До яких роздумів вони вас спонукали?

(Висновок. Джон Кітс у вірші  «Про коника та цвіркуна» передає своє особисте  сприйняття вічного руху в природі і невмирущість краси життя.)

5. Словникова робота

Коник –комаха, яка здатна стрибати ;

Цвіркун – різновид коника, часто живе в людськійоселі;

Частоколи–огорожі;

Стерня –залишки стебел і корінців після скошування зернових;

Стодола-господарське приміщення  для зберігання врожаю (снопів, сіна, полови, зерна;

Доли –долини, простір;

Сіножать – місце, відведене для косіння трави насіно.

- Перечитайте мовчки ще раз вірш.

5. Освітюючи емоції думкою . (Занурення у творчу майстерню поета)

 -Вправа  «Гостре око»

- На скільки частин ми можемо умовно поділити вірш? Чому?

(На дві картини: літа у першій частині і зими – у другій)

- Доведіть, що у першій частині показано картину спекотного літнього полудня. («опівдні», навіть «птахи мовчать серед гілок», коник ховається «у затінку стебла або стодоли)

- Який образ у перших двох строфах виступає па передній план? Аргументуйте відповідь. (Це образ коника, чий голос лунає навіть тоді, коли усе живе завмерло, втомившись від спеки; своїм співом він немов нагадує, що життя не припиняється ні на мить)

- Доведіть рядками із тексту, що у другій частині показана картина суворої зими. («…зима в мовчання крижане усе заковує»)

- Хто не кориться зимі? Про що він нагадує? (цвіркун своєю піснею нагадує про коника і тепле літечко)

Характеристика дійових осіб. У вірші є два літературні персонажі - Коник і Цвіркун. Порівнюючи опис цих літературних героїв, поміркуйте, хто з них головніший?    ( Коник)

- Кому ви більше симпатизуєте - Конику чи Цвіркуну?

Учитель. Коник і Цвіркун ніби двійники, але Коник - це головний персонаж вірша.  (коли, де, кому)

1. Коник  співає влітку

свою безтурботну пісню                               1.Цвіркун лише наслідує йому.

 2. Коник

 живе на волі, на просторі                                     2.Цвіркун у хаті.

3. Коник співає для всіх                                       3.  Цвіркун співає для

                                                                                      обмеженого кола.

Висновок. Таким чином цвіркун і коник утворюють композиційне коло, підтверджуючи думку автора про вічний рух життя.

6.Визначення теми та ідеї твору

Тема - узагальнена основа змісту художнього твору, те, про що в цілому йдеться в ньому.

Ідея - головна думка, що служить узагальненим вираженням змісту всього твору й містить у собі оцінку зображених у ньому життєвих явищ.

Тема  вірша «Про  коника  та  цвіркуна» - зображено  образ  коника, який  своїм  співом  нагадує  про  життя,  що  не  припиняється  ні  на  мить.

Ідея – «поезія  землі  не  вмре  ніколи», «поезія  землі  не  оніміє»  ( Це  краса  вічної  природи, яка  чудова   будь-якої  пори  року).

-  В яких рядках звучить головна  думка твору? («поезія землі не вмре ніколи», «поезія землі не оніміє»).

- Як ви зрозуміли ці слова? (Природа завжди жива)

Фізкультхвилинка

Крильця пташки розправляють, (Руки розвести в боки)

Їх до сонця піднімають. (Руки вгору, потягнутись)

Потім можна політати (Покрутитися, рухи руками вгору та вниз)

І комашок поганяти.

На галявину злетілись, (присіли)

Там зернят вони наїлись.

Потім знову полетіли. (Рухи руками вгору та вниз)

У гніздечко хутко сіли (Сісти на місця)

Учитель. Зверніть увагу на вислів «поезія землі».

Поезія – це мистецтво, а земля – це природа. Але для Джона Кітса вони нерозривні і перебувають у постійній гармонії .

Поет утверджує думку про вічний рух життя. Поезія звучить оптимістично, піднесено- емоційно. Поет,змальовуючи красу природи, використовує антитезу – протиставляє спеку,втомлених птахів коникові, а довгу зимову крижану ніч та  тишу – цвіркунові та теплу. Поет утверджує думку про те, що поезія землі не вмре ніколи. Адже поезія землі – це життя!Ідея твору -  поезія землі не знає смерті!

Навіки не замре, не припиниться Поезія землі…

Що є поезія землі? Це — вічний рух життя.

 Складання  сенкану  « Поезія землі»( за опорними словами)

Що?  Поезія землі

Яка ? Вічна, красива, безсмертна  (мертва, зелена, весела, співуча, тонка)

Що робить?  Не вмирає, не німіє,звучить ( співає, грає, сумує,мовчить)

Приносить насолоду людині (приносить користь, допомагає збагатитися)

Що?  Життя ( краса, щастя, природа,зелень, спів)

8.Проба пера                                                                                                                               А зараз давайте уявимо себе поетами.              

«Поетична скринька» Швидко слово називай – йому риму добирай.

Затремтіла в лісі гілка,                                                                                                                     Бо на неї сіла … (білка).                                                                                                                        Грає весело сопілка:                                                                                                                 Мабуть прилетіла… (бджілка).                                                                                              Осіннє листячко летить                                                                                                                        І під ногами … (шелестить),                                                                                                              А колір листя розмаїтий,                                                                                                            Теплом і сонечком …(зігрітий),                                                                                                     Бо осінь просто пречудова,                                                                                                        Щодня на осені … (обнова).

V. Підсумок. Рефлексія

Прийом «Асоціативне гроно»

Я – частинка природи, тому:

-берегтиму природу, піклуватимуся про неї;

- саджатиму дерева, кущі і квіти;

-не буду смітити;

- допомагатиму зимуючим птахам, виготовлю годівнички.

Клоуз-тест (тест-доповнення)

Сьогодні на уроці ми познайомилися з творчістю…(Джона Кітса)

1. Опис природи називається  …( пейзаж)
2. Вірш можна поділити на…  частини (2)
3. Головна думка вірша «Про коника та цвіркуна»… (краса і життя на землі вічні)
4. Поетичні твори ми читаємо для того, щоб…

Учитель. Відомий педагог В.Сухомлинський писав: «На світі є не тільки потрібне й корисне, є ще й прекрасне. Перед людиною відкрилась радість життя, тому що вона почула шепіт листя і пісню коника, журчання весняного струмка і срібні переспіви жайворонка в спекотному літньому небі, тремтливий дотик сніжинок і стогін заметілі, ніжне хлюпотіння хвиль і урочисту тишу ночі, почула і, затамувавши подих, слухає сотні і тисячі літ чудову музику життя». Цю «чудову музику життя» ви відчували, коли на сьогоднішньому уроці вперше слухали сонет Джона Кітса.

Поезія, музика, живопис і природа нероздільні. Вони є незаперечним вираженням Краси і Гармонії, а значить і самого Життя. На цьому наш урок закінчується. Але, яка ж природа без дарунків?!

На згадку про наш урок нехай у кожного з вас залишиться цей останній осінній листочок. Спасибі, діти, за уважність, активність, емоційність.

VІ. Домашнє завдання

1.Прочитати статтю підручника

2 Виразне читання вірша   Кітса

3. Створити ілюстрацію до вірша Джона Кітса.(за вибором учнів)

 4. Вивчити  сонет(за вибором учнів)

Побажання.

  Учиться любити все навколо себе:

Траву і квіти, кущик, деревце,

      Жучка і пташку, і блакитне небо,

І синьооке чисте джерельце.

            Усе прийшло на білий світ, щоб жити,

Щоб дарувати радість і красу...

                                                    Дмитро Білоус