ПОНЯТТЯ ПРО БАГАТОЗНАЧНІ Й ОДНОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ОСНОВНІ ТИПИ ПЕРЕНОСНИХ ЗНАЧЕНЬ: МЕТАФОРА, МЕТОНІМІЯ, СИНЕКДОХА

Тема. ПОНЯТТЯ ПРО БАГАТОЗНАЧНІ Й ОДНОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ОСНОВНІ ТИПИ ПЕРЕНОСНИХ ЗНАЧЕНЬ: МЕТАФОРА, МЕТОНІМІЯ, СИНЕКДОХА

Мета: 

• поглибити знання учнів про багатозначність у лек­сичній системі української мови, розширити відо­мості про основні типи переносних значень;
• форму­вати уміння розпізнавати багатозначні та однозначні слова, знаходити та розрізняти типи переносних зна­чень, визначати їх стилістичне забарвлення;
• за до­помогою дидактичного матеріалу виховувати любов до поетичного слова А.Малишка.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Ім’я уроку. «Андрій Малишко – поет-пісняр» (соціокультурна лінія).

Обладнання: мультимедійна презентація, відеоролик, підручник,  картки з текстами, тлумачний словник української мови.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Створення емоційного настрою.  Аутотренінг для учнів (Слайд)

• Я зможу сьогодні добре працювати на уроці!
• Я – особистість творча!
• Я бажаю всім однокласникам успіхів на уроці!

II. Актуалізація суб’єктного досвіду

Стратегія «Ланцюжок послідовних відповідей» (Слайд)

• Лексикологія  …
• Слово…
• Лексичне значення …

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, ознайомлення з епіграфом

         - Тема нашого уроку (Слайд) «Поняття про однозначні й багатозначні слова. Пряме й переносне значення слова. Основні типи переносних значень: метафора, метонімія, синекдоха»  Вам, учні, вже частково знайома із попередніх класів, але сьогодні ми повинні глибше її вивчити.

- Тож з’ясуємо мету уроку: (Слайд)

• поглибити знання учнів про багатозначність у лек­сичній системі української мови, розширити відо­мості про основні типи переносних значень;
• форму­вати уміння розпізнавати багатозначні та однозначні слова, знаходити та розрізняти типи переносних зна­чень, визначати їх стилістичне забарвлення;
• виховувати любов до поетичного слова А.Малишка.

    Звучить пісня «Стежина» Андрія Малишка, поступово стихаючи. (Слайд)   

• Вслухайтеся у пісню, що звучить. Назвіть твір та автора. (Андрій Малишко,  «Стежина»)

          Так, саме ця пісня Андрія Малишка стала його лебединою. Нею поет прощався з життям, оскільки написав за 9 днів до смерті. Його останні думки були звернені до стежки, яка вела до батьківського дому. Ці слова будуть епіграфом нашого уроку (Слайд) , а на основі творів поета вивчатимемо нову тему(Слайд),

Чому, сказати, й сам не знаю,

Живе у серці стільки літ

Ота стежина в нашім краю,

Одним одна біля воріт.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

• На сьогоднішній урок заздалегідь учні підготували міні-проект про життя і творчість А.Малишка. Надаємо їм слово.

1. Розповідь учня про життя і творчість А.Малишка. (Слайд)    
2. Повідомлення учня про пісенну лірику поета. (Слайд)        
3. Коментар учителя. І як підсумок вищесказаного (Слайд) пропоную Вам подивитися відеоролик про поета. (Відеоролик )

4.Словникова робота.

• На слайді ви бачите ключові словосполучення уроку із поезій А.Малишка, які потрібно правильно записати.  (Слайд ).

             Ночей (не)(до)спала, гори в..сокі, молодіс..т.. наша, в..сняна т..чія, на зорі прово..жала, очей тр..вога, мат(е,и)рин(ь)с(ь)ка усмішка, (К,к)и(є,ї)вськім небі, л…єт(ь)ся в небо/край, друже (не)забутній, пр.(е,и)лину по/в(е,и)сні, в(е,и)чоровім в(е,и)дно/крузі.

Перевірка словникової роботи. Прийом «Стоп-кадр» (Слайд )

Слова, слова...

Вони в собі всі різні:

Тривожні й тихі, радісні й сумні;

Є терпеливі, є жорстокі й грізні.

Ласкаві й чесні, мудрі і смішні...

    Українське слово багате, різнобарвне, усміхнене, жартівливе, розумне. А ще – непередбачуване. На початку уроку Ви прослухали уривок із пісні-поезії «Стежина» А.Малишка, в якому згадується слово «біль» (…мій ревний біль, мій ревний жаль). Якщо звернутися до тлумачного словника української мови, то читаємо: біль - «відчуття фізичного страждання або прикрості, образи, великого смутку». У кожної мови, в тому числі і в україн­ської, є значна кількість слів, що мають лише одне лексичне значення. Такі слова, що мають одне лексичне зна­чення, називаються однозначними. (Слайд)

        Проте у мові величезна кількість слів має не одне, а два і більше значень. Так, у цій же  поезії, є слова: «…ота стежина в нашім краю…».

Для слова край у тлумачному словнику подаються такі значення(Слайд):

1. Лінія, що обмежує площу чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець.
2. Припинення якоїсь дії, стану.

      3) Місцевість, область, район, що має певні природні й кліматичні особливості; сторона.

- Котре, на вашу думку, із вищезгаданих значень використав поет у «Стежині»? (третє)

        Як бачимо, в наведених прикладах слово край має не одне, а кілька значень, між якими відчувається тісний смисловий зв'язок. Такі слова, що мають більше одного лексичного значення, називаються багатозначними або полісемантичними. (Слайд)

5. Вибірковий диктант. З поданих речень випишіть слова у дві колонки у називному відмінку однини: однозначні та багатозначні. (Слайд)

1. В тихий шум дібров прийде знов любов («Журавлі»). 2. Білі каштани, світлі огні, де б не бував я, - любі мені («Пісня про Київ»). 3. І стеляться обрії милі, і вечір в ясній далині, і карії очі, і рученьки білі ночами насняться мені («Ми підем, де трави похилі»). 4. Сплять ліси, поля, криниці, шепіт ручая…(«Колискова»).

6. Прочитайте і, користуючись текстом,  встановіть, до яких слів із пісні А.Малишка «Вчителька» подаються такі значення. Запишіть їх. Користуючись тлумачним словником, визначте, котре із них однозначне, а котре – багатозначне. Зачитайте інші значення (Слайд)

1. Навчальний заклад, який здійснює загальну освіту й виховання дітей. 2. Холод, коли температура повітря спадає нижче нуля. 3. Прилад для подавання звукових сигналів. 4. Небесне тіло, що неозброєним оком сприймається як точка в небі, яка світиться.

7. Коментар учителя. У багатозначних словах одне із значень виділяється як головне, його називають прямим, а решта – переносними. (Слайд) Наприклад, у рядках поезії «Вчителька» «як в тяжкий мороз непожата нива» слово тяжкий вжито в переносному значенні, оскільки, за Тлумачним словником, тяжкий – той, що має велику вагу.

8. Прочитайте. Випишіть слова, вжиті в переносному значенні, доберіть до них слова з пря­мим значенням. (Слайд)

(Звучить музика)

1. І стане легкою дорога, і пригадається ізнов очей закоханих тривога, Твоя незраджена любов. («Гаї шумлять біля потоку»). 2. І, дощами вмиті, журавлі в блакиті відлітають у тривожний дальній шлях («Зацвіла весна, молода, ясна...». 3. Де в гаю сія роси й течія, ходить садом вечоровим молодість моя («Зоре вечорова»). 4. На вечоровім виднокрузі, де обрій землю обніма, нема кінця їй в темнім лузі, та й повороту теж нема («Чому, сказати, й сам не знаю…). 5. Цвітуть осінні тихі небеса, де ти стоїш, блакитна, як роса («Цвітуть осінні тихі небес»). 6. І ляже щедра осінь на степовий кришталь, де золоте колосся біжить в далеку дaль («Колгоспний вальс»).

9. Дослідження-спостереження ” Мовознавча студія ”. 

Прочитайте текст підручника на с. 165-166. Визначте основні способи виникнення но­вих значень. Запишіть нові літературознавчі терміни до  своїх словничків, зачитайте їх. (Слайд)

          Слова з переносн и м значенням особливо поширені у художньому та розмовному стилях. Розрізняють такі ти­пи переносних значень: метафору, метонімію і синекдоху.

Метафора (від грецьк. — перенесення) — це тип переносного вживання слова, що ґрунтується на подібності тих або інших ознак. Найчастішими бувають ме­тафоричні перенесення ознак, властивостей предметів на істот, і навпаки. Наприклад: І земля, і вода, і повітря — все поснуло. Метафора може бути побудована на подібності: 1) форми: Помережав вечір кучерявий льодяними ґратами вікно (М. Драй-Хмара); 2) кольору: Сонце хилилося уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (І. Франко); 3) властивості: Відомо, що за людина з нього — кремінь; 4) вияву почуття: Думки, спога­ди краяли серце Костомарова (М. Івченко); 5) поведінки, способу дії: Втома крадеться тихо, але він втомі взяти себе не дає (В. Бичко).

Метафора може будуватися на основі вражень, оцінки будь-чого: Вишневі пахощі думок (М. Драй-Хмара).

На основі метафоризації у художньому мовленні створю­ються мовні образи: грім оплесків, зоря надії.

      Метонімія (від грецьк. metonimia — перейменування) — це перенесення назви з одного класу предметів або назви  одного предмета на інший, які межують між собою, перебу­вають в органічному зв'язку. Може переноситися: 1) назва приміщення — на людей у ньому: Інститут святкує своє сторіччя (П. Воронько); 2) назва матеріалу — на виріб із нього: Весь стіл заставлено сріблом. (Тобто посудом зі срібла); 3) назва дії — на результат: Зупинка. (Сама дія і місце, де зупиняються); 4) предмет, що вивчається — на галузь науки: Лексика (1. Сукупність слів мови. 2. Розділ мовознавчої науки); 5) назва заходу — на його учасників:  Конференція прийняла звернення...; 6) назва емоційного \ стану — на його причину: Жах!; 7) ім'я автора — на його продукцію: Прочитали Шевченка; 8) назва об'єкта — на препарат: Пігулки від голови; 9) назва предмета — на те, що в ньому знаходиться: Ось випий склянку, освіжись; 10) назва ознаки, властивості — на її носія: Народний бас, що сидів попереду, теж вибіг на сцену, трохи поспівав... (Ю. Яновський).

Синекдоха (від грецьк. sinekdoché — співпереймання) — це тип перенесення назви частини на назву цілого, і навпа­ки. Наприклад: Ґринджолами мовчазно кожух проїхав (М. Драй-Хмара). Як і метонімія, синекдоха ґрунтується на понятті суміжності, але специфічним для неї є те, що ця суміжність кількісного характеру — загальніша і конкретніша назви: Він скрізь руку має, а ми що? (І. Карпенко- Карий). Синекдоха використовується як мовний художній засіб, але не так часто, як метафора і метонімія.

10. Усно визначте різновид перенесення (метафору, ме­тонімію, синекдоху). (Слайд)

1. Читаючи Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а найбільше, мабуть, глибиною ліричного почуття. 2. Малишкова пісня буде жити доти, поки живе Україна й український народ.. 3. Пісенна творчість Андрія Малишка  тривожить і зцілює душу, звеселяє і бентежить, змушує замислитися і додає  смутку.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Робота в групах. Знайдіть у текстах (кожній групі надруковані) епітети, порівняння та метафори. Вкажіть багатозначні та однозначні слова. З'ясуйте семантику виділених слів (усно). (Слайд)

Текст № 1

        Вечорами в нашій хаті бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Як живу бачу свою матір Ївгу Базилиху, її сині задумливі й повні житейської мудрості очі. Вечорами, сидячи біля прядива, вона співала тихо й проникливо, і ці пісні запали в мою пам’ять на все життя. Той незабутній вогник отчого дому, де вперше почув я думи Великого Кобзаря, материнська пісня, ласкава і сувора, напоїли і ви­годували мене, дали мені душевний гарт і радість на все життя. А пам’ять проросла у серці піснею-вдячністю, піснею-сповіддю (А. Малишко).

Текст № 2

      Тож хочеться побажати нашій пісні, написаній і ще не створеній, щоб вона була вродливою і чес­ною, скромною по слову і мудрою у своїй простоті, щоб вона носила ту одежу, яку любить на­род, і не хвасталася пишнотами, була не гордою, а привітною до людської душі, пила з одного джерела і ділила один хліб-сіль з трудівником-народом, щоб вона помагала стомленому і підніма­ла серця на подвиг, щебетала із солов’ями і радувала людину в труді.

Нехай вона іде до серця нашого народу на добро і щастя, на тихі води, на ясні зорі (А. Малишко).

Текст № 3

       З глибини дитячих років приходять до мене спомини, наче птахи, що прилетіли навесні здалеку і б’ються крильми у віконце рідної хати: виходь, пощебечемо та політаємо над дніпровськими луга­ми й сивими кручами Трипілля, може, згадаєш нас у пісні. І я згадую. Мій батько був людиною суворої вдачі. Високий на зріст, широкоплечий, з розкішни­ми козацькими вусами, він чимось нагадував мені козака Мамая на старовинних українських карти­нах. Щоденна турбота про шматок хліба змушували його працювати багато, наполегливо і бути нещад­ним у родині до тих, хто ухилявся від роботи (А. Малишко).

 2. Творче конструювання. (Слайд)   (Звучить музика)

• Складіть речення про пісенну творчість А.Малишка, використовуючи типи переносних значень (метафору, метонімію або синекдоху). Зачитайте складені речення. Учні класу повинні визначити тип переносного значення.

• Індивідуальна робота. Використовуючи метафори, складіть чотиривірш на теми, які порушував у своїй пісенній творчості Андрій Малишко: про матір, про вчителя або про рідний край, стежину.

VІ. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Коло думок» (Слайд)

Під час вивчення теми я:

• Дізнався….
• Зрозумів…
• Навчився…
• Найбільші труднощі я відчув…
• Я не вмів, а тепер умію…

VІІ. Домашнє завдання (на вибір 2-3) (Слайд)

• Вивчити теоретичний матеріал підручника з даної теми.
• Напишіть твір на тему «Нев’януча краса пісень А. Малишка», використо­вуючи метафори, метонімії та синекдохи.
• Випишіть із творів А.Малишка по два приклади, де б використовува­лися метафора, метонімія та синекдоха.

Слово вчителя. Насамкінець хочу повернутися до епіграфа уроку – поезії Андрія Малишка. (Слайд) Нехай ці слова будуть настановою для Вас, учні, завжди у житті: куди б не закинула доля, ким би Ви не були, пам’ятайте про рідну домівку, про батьківську хату, про материну пісню і ласку.