"Поняття про переріз" (розробка факультативного заняття з креслення)

Тема. Поняття про переріз. Види перерізів: винесені та накладені.

 Практична робота «Виконання та позначення перерізів».

Мета: - сформувати поняття «переріз», ознайомити учнів з видами перерізів, їх виконанням та позначенням;               

- розвивати просторову уяву, креслярські навички;

- виховання посидючість, акуратність при виконанні креслень.

Тип уроку: формування нових знань, вмінь і навичок.

Обладнання та засоби навчання: підручники, креслярське приладдя, ПК, презентація «Переріз», роздатковий матеріал до практичної роботи.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап.

• Ранкова зарядка. Емоційне налаштування на урок.
• Визначення чергових, перевірка наявності учнів, перевірка готовності учнів до уроку.

2. Формування нових знань.

• Актуалізація опорних знань учнів.
• Мотивація навчальної діяльності.  

Ми починаємо вивчення нового розділу  «Перерізи та розрізи» . Розділ  має велике значення в опануванні предмету креслення.

• Повідомлення теми та освітньої мети.

Епітет уроку.

Не задовольняйся  поверхневим поглядом.

Від тебе не повинні вислизнути ні своєрідність

кожної речі, ні її гідність.

                                                             Марко Аврелий (римський імператор) 

• Перелік питань до розгляду і послідовності роботи.

1. Загальні поняття.

Будь-яке креслення призначене да­вати якнайповніше уявлення про форму зображеного на ньому предмета. Вам уже відомо, як на кресленнях зображують пред­мети за допомогою виглядів. Проте зустрічаються такі предме­ти або їх частини, форму яких важко визначити за кресленням тільки з допомогою виглядів. Іноді через наявність на поверхні предмета заглибини чи виступу виникає необхідність виконува­ти на кресленні додатковий вигляд, часто досить складний і ма­лозрозумілий. Отже, крім виглядів на кресленнях бувають ще й інші зображення, які дають змогу краще виявляти форму пред­метів. До таких зображень належать перерізи.

Перерізи найчастіше застосовують для того, щоб показу­вати поперечну форму предметів (рукояток, гайкових клю­чів, слюсарних інструментів, деталей з прокату різного про­філю) та форму отворів, заглибин, зрізів та вирізів на повер­хнях округлих деталей тощо.

Щоб одержати переріз, предмет умовно розрізають уявною площиною в тому місці, де необ­хідно виявити його форму. На рисунку  а показано наочне зображення предмета, умовно перерізаного допоміж­ною площиною А. Цю уявну площину називають січною. Щоб побачити фігуру перерізу, ту частину предмета, яка знаходиться перед січною площиною А, умовно відкидають. Внаслідок цього, як показано на рисунку 136, б, на уявній січній площині чітко видно фігуру утвореного перерізу.

На перерізі показують тільки те, що знаходиться в січній площині. Усе, що міститься перед цією площиною і поза нею, вважається уявно видаленим.

2. Види перерізів.

Залежно від розміщення відносно вигляду зображеного на кресленні предмета переріз може бути винесеним або накладеним.

Винесений переріз розміщують поза контуром вигляду зображеного на кресленні предмета (1,2).

Накладений переріз розміщують усередині контуру, тобто безпосередньо на вигляді зображеного на кресленні предмета ( 3, 4).

Винесені перерізи розміщують на вільному місці поля креслення (рис. 137, а) або в розриві вигляду (рис. 137, в).

Під час виконання креслень перевагу слід віддавати вине­сеним перерізам, оскільки вони не обтяжують креслення зай­вими лініями і значно зручніші для нанесення розмірів.

3. Правила виконання перерізів.

Положення січної площини на кресленні вказують лінією перерізу. Для цього застосовують розімкнуту лінію у вигля­ді двох штрихів (рис. 139, а). Розімкнута лінія не повинна перетинати контур вигляду на кресленні і доторкуватись до нього. Напрям, у якому потрібно дивитися на уявну січну площину, вказують стрілками. Із зовнішнього боку стрілок пишуть однакові великі літери українського алфавіту. Літе­ри завжди розміщують вертикально. Розміри штрихів розімкнутої лінії і стрілок показані на рисунку.

Контур винесеного перерізу обводять суцільною товстою лі­нією такої самої товщини, як і видимі контури зображень на кресленні. Розміщують винесений переріз якнайближче до того місця, де вказано положення січної площини. Щоб креслення було виразнішим, фігуру перерізу виділяють штриховкою у вигляді паралельних ліній. Штриховку наносять суцільними тонкими лініями під кутом 45° до рамки креслення. Відстань між лініями штриховки має бути в межах 1...10 мм і однаковою та рівномірною для всіх перерізів одного предмета на кресленні.  На навчальних кресленнях відстань між лініями штриховки вибирають у межах 2...4 мм. Нахил ліній штрихов­ки дозволяється виконувати як вліво, так і вправо (рис. 140).

Фігуру перерізу позначають такими ж літерами, якими бу­ло позначено лінію перерізу: А—А, Б—Б, В—В — тобто двома однаковими літерами через тире. Напис завжди розміщують горизонтально.

ІІІ. Закріплення знань.

Які є види перерізів?

Особливості виконання перерізів?

ІV. Формування вмінь і навичок. Практична робота.

Виконання завдання на с.117-119. 

Індивідуальна робота з учнями, що потребують допоги за картками.

V. Підведення підсумків уроку.

5.1    Аналіз помилок. Оцінювання роботи учнів.

5.2   Домашнє завдання: §7,2-7,3. Рис. 148. Виконати необхідні перерізи деталі «Вал» на вибір, *плакат або фотоколаж «Значення перерізу у повсякденному житті».