Поняття про відокремлення

Поняття про відокремлення. Тема 1

У простих реченнях окремі поширені чи непоширені члени можуть вимовлятися з трохи іншою інтонацією, ніж усе речення. Це — відокремлені члени речення. Відокремлені члени речення, виражаючи додаткове повідомлення, доповнюють основну думку речення й у вимові виділяються інтонацією та паузами.

Відокремлені та уточнювальні другорядні члени ускладнюють просте речення. Деякі види відокремлення вам уже знайоміз 7 класу — дієприкметниковий і дієприслівниковий звороти. Зима й сонце розмалювали сніг у синій колір, опус­тивши на лiсовi галявини небесну синяву (Я. Гоян).

Відокремлені та уточнювальні конструкції дають змогу сказати стисліше — простим реченням — те, що потребує речення склад-ного. Тому вони є важливим виражальним засобом в усному і писемному мовленні, використання їх характерне для всіх стилів, насамперед для публіцистичних та наукових текстів.

Відокремлені члени речення вживаються в текстах усіх стилів мовлення, виконуючи різні функції: вони конкретизують, уточнюють думку, слугують засобом образності, набуваючи емоційно-експресивного забарвлення. В небі, чистім i пpoзopiм, сонце сяє (М. Рильський).

На письмі відокремлені члени речення виділяються з обох боків комами, рідше — тире (переважно в кінці речення), іноді — комами з тире. Тут, серед степової тиші, казка сама просилася в слова (І. Цюпа). Тихі, ніжні зорі спадали з неба — білі, непрозорі (Леся Українка).

Ранок, сонце, білі айстри,жовте листя, світлий сум. Творить осінь — дивний майстер — нетривку свою красу. В. Бубир

З світанкової імли виступали вітряк, схожий на сплячого ворона з перебитим крилом, копиці сіна, луг, байрак (Г. Тютюнник).

У лісі бродив туман, підзолочений сонячним промінням (Г. Тютюнник).

Відокремленими можуть бути другорядні члени речення — означення, додатки, обставини. Подумайте, чому відокремлюються тiльки другоряднi члени речення?

Відокремлюватися можуть тільки другорядні члени, бо вони є додатковим повідомленням до основної думки, яка виражається головними членами речення. Тому головні члени не відокремлюються, бо вони є носіями основного повідомлення.

1. Над оболонню висять низько [які?] білі, [а які саме білі?] аж прозорі, хмари (І. Нечуй-Левицький).3. Згори, [а звідки саме?] з міста, текли до води запахи вечірніх лип (Ю. Яновський).2. Старий зараз ніякої роботи не визнає, [окрім чого?] окрім пасіки (М. Стельмах).

1. Кілометрів зо три ліс тягся, густий, не-займаний.2. Нічого не було чути, окрім одноманітного шуму комишів (З тв. М. Коцюбинського).3. Тихо курілися луки, переливаючись барвами (Яків Ваш).

Відокремленими називаються такі другорядні члени речення, які використовуються в мові для підсилення, пояснення або уточнення смислової ролі якогось члена речення. Прочитайте і запам'ятайте

Відокремлені члени речення бувають непоширені, тобто виражені одним словом, і поширені — виражені словосполученням.

За функцією і синтаксичною роллю в реченні розрізняють: 1) відокремлені означення (узгоджені й не-узгоджені); 2) відокремлені прикладки; 3) відокремлені обставини; 4) відокремлені уточнювальні члени речення (додатки та обставини).

1. Од його вродливого лиця, блідого й гордого, била звага молодого орла (М. Коцюбинський) — непоширені відокремлені однорідні означення, виражені прикметниками.

2. Під нами прокидались тумани, а над нами падало й падало листя — золоті сльози осіннього лісу (М. Стельмах) — відокремле-на поширена прикладка, виражена слово-сполученням.

3. Хвилюючись, Тимко розповідав про свої перші подвиги (Ю. Збанацький) — відокремлена не-поширена обставина, виражена дієприслів-ником.

Опорна схема

1. Прочитайте речення, наголошуючи відокремлені члени речення (вони виділені). Визначте, якими членами речення вони є і чим виражені, поширені чи непоширені. 1. Прощай, синє море, безкрає, просторе (Леся Українка).2. У всьому, крім добрих справ, знай міру і час (Народна творчість).3. Літак, стомившись, приземлився (В. Кова-лівський).2. Спишiть, звертаючи увагу на розділові знаки і з'ясовуючи, яку додаткову інформацію вносять у зміст речень відокремлені члени.

Порівняйте подані парами висловлювання. Чим вони подібні і чим різняться?1. Луги струсили срібну росу, розляглись співа-ми своїх соловейків, голосним куванням си-вих зозуль.1. Луги, струшуючи срібну росу, розляглися спі-вами своїх соловейків, голосним куванням сивих зозуль (Панас Мирний). Простими чи складними є речення, записані другими у парі?

Порівняйте подані парами висловлювання. Чим вони подібні і чим різняться?2. Нарешті закружляв лапатий і сріблястий сніг.2. Сніг закружляв, лапатий і сріблястий (Панас Мирний).3. Тут, де панує степова тиша, казка сама про-ситься в слова.3. Тут, серед степової тиші, казка сама про-ситься в слова (І. Цюпа). Простими чи складними є речення, записані другими у парі?

1. Ріка, всупереч нашим сподіванням, виявилася неглибокою.2. Там летять із гір потоки, обганяючи вітри (Олександр Олесь).3. Ботаніку, або науку про рослинний світ, вивчають уже в шостому класі.4. Ображений і гордий, стоїть він біля вікна (І. Шиян).5. Вся школа вийшла на суботник, включаючи й першокласників.6. Від берега, під вербами, вода була зеленава (М. Коцюбинський). Від яких слів і які питання треба поставити до ви-ділених графічно й комами смислово-граматичних груп слів?Роль яких членів виконують ці групи слів у реченні?

Від яких слів і які питання треба поставити до ви-ділених графічно й комами смислово-граматичних груп слів?Роль яких членів виконують ці групи слів у реченні?4. Ображений і гордий, стоїть він біля вікна (І. Шиян).5. Вся школа вийшла на суботник, включаючи й першокласників.6. Від берега, під вербами, вода була зеленава (М. Коцюбинський).

Домашнє завдання. Підготувати запитання для гри «Вірю – не вірю» за темою «Відокремлені члени речення». Виписати із творів Т. Шевченка 6 речень із відокремленими членами.