28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Поради вчителю , який працює з дитиною з розладами спектру аутизму.

Про матеріал
В статті надані рекомендації та поради щодо організації учбового процесу в інклюзивному класі де навчається дитина з розладами спектру аутизму. Надані медичні визначення загальних розладів розвитку ( F84) Витяг із МКБ-10 ( класифікація психічних і поведінкових розладів)
Перегляд файлу

 

ІНКЛЮЗИВНО – РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР  ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН м. ЗАПОРІЖЖЯ

 

Поради вчителю

Якщо в класі навчається дитина з розладами аутичного спектру

 

  1. Необхцідно створити  високоорганізований  простір,  зробити

  довкілля для аутичної дитини  чітким, впорядкованим.

  1. Для того, щоб така дитина поступово могла адаптуватися в

 освітньому закладі,  ситуація навчання повинна бути максимально структурована. Ця структурованість (як основа організації певних режимних або навчальних моментів) необхідна не тільки на уроці, а й на перерві.

  1. Найважливішим складником організаційно-смислових ресурсів є

 розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Такий розклад містить необхідну для дитини інформацію, а саме – які заняття будуть проводитися і в якій послідовності (може бути розклад подій на тиждень, розклад одного дня, структура одного заняття, алгоритм певної дії). Ціль розкладу – активізувати дитину до виконання певної послідовності дій.

Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній  послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи. Візуалізований розклад важливий для дітей з аутизмом тому, що він дає змогу:

- долати складнощі, пов’язані із загальною дезадаптованістю дитини з РАС та її нездатністю організовувати свій час;

- розуміти вимоги вчителя; 

- знизити рівень тривожності (завдяки передбачуваності подій), а отже, частоту поведінкових проблем;

- прояснити, який вид діяльності відбувається в певний період часу, а також готує дітей до можливих змін;

- зосереджуватися на актуальній інформації, виокремлювати важливу інформацію від несуттєвої;

- самостійно перейти  від одного виду діяльності до іншого, з однієї зони в іншу, повідомляючи, куди їй необхідно прямувати після закінчення певної роботи.

     4.   Всю пізнавальну та навчальну інформацію для дитини з аутизмом теж треба здійснювати з опорою на візуальну підтримку  (фотографії, піктограми, малюнки, сліва),. послідовні операції, з яких складається завдання.

     5.   Зосередити увагу на сильних сторонах учня і спирайтися на них у процесі навчання; 

- подавати зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний);

-  багаторазово  повторювати   та закріплювати    вивчене;

- заохочувати учня, підтримувати  позитивну мотивацію навчання;

- дозувати завдання, скласти  письмовий алгоритм поетапного виконання завдання;

- спільно з учнем покроково аналізувати виконання завдання;

- завдання мають відповідати можливостям учнів та виключати відчуття стійких невдач.

   6.    На уроці, у процесі навчання дотримуватися вимог:

-  робоче  місце має бути розташоване так, щоб дитина  завжди бачила обличчя вчителя;

- вимагати, щоб дитина  дивилася на вчителя у момент пояснення матеріалу (спілкування), говорити чітко та повільно, використовувати прості фрази та уникати зайвих слів;

- контролювати, чи почула й зрозуміла дитина матеріал ,використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла;

- постійно  проводити аналіз помилок при письмі разом з дитиною;

- перед диктантом:

* повідомити учню  зміст тексту;

* провести словникову роботу ( звуко буквений склад слів, значення слів, словосполучень…);

- особливу увагу приділяти  термінології  (математика, фізика, історія, хімія тощо), застосовуючи наочність;

- звукову інформацію потрібно обов’язково дублювати зоровою;

- при поясненні використовувати наочність, алгоритми;

- пояснення проводити у повільному темпі;

- використовувати поетапну інструкцію, поетапне узагальнення;

- поступово зменшувати використання  ігрових прийомів, наочності;

- розвивати  дрібну моторику використовуючи узагальнений досвід системи виховання Нікітіних з формування тактильних і кінестетичних відчутів, уміння захвату дрібних предметів, удосконалення рухових навичок;

- підготовити руку до оволодіння письмом  з використання  елементів методики М.Монтессорі, елементи  з методики Сесіль Лупан;

-  розвиток мовлення аутичної дитини залежить від оволодіння читанням. Найкращим методом для аутичної дитини є методика глобального читання. Навчання глобальному читанню дозволяє розвивати імпресивне мовлення і мислення дитини до оволодіння вимовлянням. Глобальне читання розвиває зорову увагу і пам’ять. читання  ( наприклад  методика “глобального читання” Б.Д.Корсунської)

                Приклад візуальних правил

Приклад розташованих в класі графіків персонально для кожної дитини

ANd9GcTjOB4Q836k4UYpe9tmR-179qBT4w9kW6MFC3lunx9Ka_ytsechwg

ІРЦ Олексндрівського  району м. Запоріжжя                                                                           Е-mail: irc.alexandrovskiy@gmail.cоm

Медичні визначення  загальних розладів розвитку ( F84)

Витяг із МКБ-10  ( класифікація психічних і поведінкових розладів)

 

F84.0 – ( проявляється  до 3-х років) дитячий аутизм аномального функціонування у всіх трьох таких сферах:  соціальна взаємодія; комунікація; поведінка. Інші – неспецифічні – проблеми: страхи (фобії), порушення сну і харчової поведінки, спалахи гніву й агресивність (зокрема і спрямована на себе).

F84.1- атиповий дитячий аутизм   (проявляється після 3-х років) за відсутності достатньо чітких симптомів в одній (або двох) з трьох психопатологічних сфер, необхідних для діагнозу аутизму (а саме: порушення соціальної взаємодії, комунікативних навичок і обмежена, стереотипна поведінка, яка повторюється) Атиповий аутизм найчастіше виникає у дітей з глибокою розумовою відсталістю або з важким специфічним розладом розвитку рецептивного мовлення.

F84.2   Синдром Ретта.У цьому стані (поки що описаний лише у дівчат) за раннім періодом зовнішньо нормального розвитку простежується часткова або повна втрата мовлення, набутих локомоторних і мануальних навичок поряд з уповільненням росту голови. Зазвичай розлад починається у віці від 7 до 24 місяців. Особливо характерними є втрата цілеспрямованих рухів руки, стереотипії у формі „заламування рук” і задишка. Соціальний та ігровий розвиток зупиняється, однак виявляється збереження соціального інтересу.  Наслідком стану майже завжди є тяжка розумова відсталість.

F84.3- інший дезінтегративний розлад у дитячому віці                                                         Це загальний розлад розвитку  який характеризується періодом в цілому нормального розвитку до його початку, після чого протягом декількох місяців відбувається виразна втрата раніше набутих навичок в декількох сферах розвитку. Зазвичай, це супроводжується загальною втратою інтересу до довкілля, стереотипними рухами, що повторюються, а також відхиленнями в соціальних взаємодіях і спілкуванні, схожими до тих, що простежуються при аутизмі. Діагноз грунтується на поведінкових симптомах.

F84.4- гіперактивний розлад, що поєднується  з розумовою відсталістю і стереотипними рухами. Ця категорія призначена для випадків, які характеризуються поєднанням у дітей важкої розумової відсталості (IQ нижче 50) з вираженою гіперактивністю і порушенням уваги, а також стереотипною поведінкою.

F84.5-  Синдром Аспергера Головна відмінність від аутизму полягає у відсутності загальної затримки або відставання у розвитку мови або когнітивних функцій. Синдром Аспергера часто супроводжується вираженою незграбністю


F84.8- інші загальні розлади розвитку

F84.9- загальний розлад розвитку не уточнений. Цю діагностичну категорію варто використовувати для розладів, які відповідають опису загальних розладів розвитку

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Методичні рекомендації
Інкл
Додано
16 квітня
Переглядів
290
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку