Поради вчителю , який працює з дитиною з розладами спектру аутизму.

ІНКЛЮЗИВНО – РЕСУРСНИЙ ЦЕНТР  ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОН м. ЗАПОРІЖЖЯ

Поради вчителю

Якщо в класі навчається дитина з розладами аутичного спектру

1. Необхцідно створити  високоорганізований  простір,  зробити

  довкілля для аутичної дитини  чітким, впорядкованим.

2. Для того, щоб така дитина поступово могла адаптуватися в

 освітньому закладі,  ситуація навчання повинна бути максимально структурована. Ця структурованість (як основа організації певних режимних або навчальних моментів) необхідна не тільки на уроці, а й на перерві.

3. Найважливішим складником організаційно-смислових ресурсів є

 розклад, який оформлюється як серія картинок, фотографій, піктограм (з надписами або без них). Такий розклад містить необхідну для дитини інформацію, а саме – які заняття будуть проводитися і в якій послідовності (може бути розклад подій на тиждень, розклад одного дня, структура одного заняття, алгоритм певної дії). Ціль розкладу – активізувати дитину до виконання певної послідовності дій.

Форматом розкладу може бути альбом або папка з файлами, де розміщено у певній  послідовності малюнки, фотографії, піктограми або надписи. Візуалізований розклад важливий для дітей з аутизмом тому, що він дає змогу:

- долати складнощі, пов’язані із загальною дезадаптованістю дитини з РАС та її нездатністю організовувати свій час;

- розуміти вимоги вчителя; 

- знизити рівень тривожності (завдяки передбачуваності подій), а отже, частоту поведінкових проблем;

- прояснити, який вид діяльності відбувається в певний період часу, а також готує дітей до можливих змін;

- зосереджуватися на актуальній інформації, виокремлювати важливу інформацію від несуттєвої;

- самостійно перейти  від одного виду діяльності до іншого, з однієї зони в іншу, повідомляючи, куди їй необхідно прямувати після закінчення певної роботи.

     4.   Всю пізнавальну та навчальну інформацію для дитини з аутизмом теж треба здійснювати з опорою на візуальну підтримку  (фотографії, піктограми, малюнки, сліва),. послідовні операції, з яких складається завдання.

     5.   Зосередити увагу на сильних сторонах учня і спирайтися на них у процесі навчання; 

- подавати зміст навчального матеріалу невеликими частинами, використовуючи мультисенсорний підхід (слуховий, візуальний, маніпуляційний);

-  багаторазово  повторювати   та закріплювати    вивчене;

- заохочувати учня, підтримувати  позитивну мотивацію навчання;

- дозувати завдання, скласти  письмовий алгоритм поетапного виконання завдання;

- спільно з учнем покроково аналізувати виконання завдання;

- завдання мають відповідати можливостям учнів та виключати відчуття стійких невдач.

   6.    На уроці, у процесі навчання дотримуватися вимог:

-  робоче  місце має бути розташоване так, щоб дитина  завжди бачила обличчя вчителя;

- вимагати, щоб дитина  дивилася на вчителя у момент пояснення матеріалу (спілкування), говорити чітко та повільно, використовувати прості фрази та уникати зайвих слів;

- контролювати, чи почула й зрозуміла дитина матеріал ,використовувати вираз обличчя, жести, рухи тіла;

- постійно  проводити аналіз помилок при письмі разом з дитиною;

- перед диктантом:

* повідомити учню  зміст тексту;

* провести словникову роботу ( звуко буквений склад слів, значення слів, словосполучень…);

- особливу увагу приділяти  термінології  (математика, фізика, історія, хімія тощо), застосовуючи наочність;

- звукову інформацію потрібно обов’язково дублювати зоровою;

- при поясненні використовувати наочність, алгоритми;

- пояснення проводити у повільному темпі;

- використовувати поетапну інструкцію, поетапне узагальнення;

- поступово зменшувати використання  ігрових прийомів, наочності;

- розвивати  дрібну моторику використовуючи узагальнений досвід системи виховання Нікітіних з формування тактильних і кінестетичних відчутів, уміння захвату дрібних предметів, удосконалення рухових навичок;

- підготовити руку до оволодіння письмом  з використання  елементів методики М.Монтессорі, елементи  з методики Сесіль Лупан;

-  розвиток мовлення аутичної дитини залежить від оволодіння читанням. Найкращим методом для аутичної дитини є методика глобального читання. Навчання глобальному читанню дозволяє розвивати імпресивне мовлення і мислення дитини до оволодіння вимовлянням. Глобальне читання розвиває зорову увагу і пам’ять. читання  ( наприклад  методика “глобального читання” Б.Д.Корсунської)

                Приклад візуальних правил

Приклад розташованих в класі графіків персонально для кожної дитини

ІРЦ Олексндрівського  району м. Запоріжжя                                                                           Е-mail: irc.alexandrovskiy@gmail.cоm

Медичні визначення  загальних розладів розвитку ( F84)

Витяг із МКБ-10  ( класифікація психічних і поведінкових розладів)

F84.0 – ( проявляється  до 3-х років) дитячий аутизм аномального функціонування у всіх трьох таких сферах:  соціальна взаємодія; комунікація; поведінка. Інші – неспецифічні – проблеми: страхи (фобії), порушення сну і харчової поведінки, спалахи гніву й агресивність (зокрема і спрямована на себе).

F84.1- атиповий дитячий аутизм   (проявляється після 3-х років) за відсутності достатньо чітких симптомів в одній (або двох) з трьох психопатологічних сфер, необхідних для діагнозу аутизму (а саме: порушення соціальної взаємодії, комунікативних навичок і обмежена, стереотипна поведінка, яка повторюється) Атиповий аутизм найчастіше виникає у дітей з глибокою розумовою відсталістю або з важким специфічним розладом розвитку рецептивного мовлення.

F84.2   Синдром Ретта.У цьому стані (поки що описаний лише у дівчат) за раннім періодом зовнішньо нормального розвитку простежується часткова або повна втрата мовлення, набутих локомоторних і мануальних навичок поряд з уповільненням росту голови. Зазвичай розлад починається у віці від 7 до 24 місяців. Особливо характерними є втрата цілеспрямованих рухів руки, стереотипії у формі „заламування рук” і задишка. Соціальний та ігровий розвиток зупиняється, однак виявляється збереження соціального інтересу.  Наслідком стану майже завжди є тяжка розумова відсталість.

F84.3- інший дезінтегративний розлад у дитячому віці                                                         Це загальний розлад розвитку  який характеризується періодом в цілому нормального розвитку до його початку, після чого протягом декількох місяців відбувається виразна втрата раніше набутих навичок в декількох сферах розвитку. Зазвичай, це супроводжується загальною втратою інтересу до довкілля, стереотипними рухами, що повторюються, а також відхиленнями в соціальних взаємодіях і спілкуванні, схожими до тих, що простежуються при аутизмі. Діагноз грунтується на поведінкових симптомах.

F84.4- гіперактивний розлад, що поєднується  з розумовою відсталістю і стереотипними рухами. Ця категорія призначена для випадків, які характеризуються поєднанням у дітей важкої розумової відсталості (IQ нижче 50) з вираженою гіперактивністю і порушенням уваги, а також стереотипною поведінкою.

F84.5-  Синдром Аспергера Головна відмінність від аутизму полягає у відсутності загальної затримки або відставання у розвитку мови або когнітивних функцій. Синдром Аспергера часто супроводжується вираженою незграбністю

F84.8- інші загальні розлади розвитку

F84.9- загальний розлад розвитку не уточнений. Цю діагностичну категорію варто використовувати для розладів, які відповідають опису загальних розладів розвитку