Посібник- конструктор для 5 класу

ПОСІБНИК-КОНСТРУКТОРРІДНА МОВА5 КЛАСДИДАКТИЧНІТАБЛИЦІppt_x

ВСТУП Запропонований посібник- конструктор призначений для формування теоретичних понять курсу української мови для 5 класу. Таблиці сконструйовані відповідно до діючої навчальної програми для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання. Містить рухомі схеми, таблиці, за допомогою яких можна ознайомитися з мовною системою й формувати на цій основі базові лексичні, граматичні, орфоепічні і правописні вміння та навички, аналізувати мовні явища та факти. Оволодіння теоретичним матеріалом із використанням диска сприятиме виробленню навичок конструювання, дасть можливість виділяти, розчленовувати, групувати мовні одиниці, що сприяє розвитку аналітичних умінь, пізнавальної активності. Робота з поданими матеріалами сприятиме оптимальному використанню часу. Учитель матиме можливість редагувати власні уроки, може використовувати посібник для повторення теоретичного матеріалу при проведенні індивідуальних та факультативних занять.

Види мовленнєвої діяльностіФорми мовлення. Основні правила спілкування. Норми літературної мови. Структура тексту. Засоби виразностіВимоги до мовлення. Стилі мовлення. Частини мови. Типи мовлення. Жанри мовлення. Не з дієсловами. Правопис дієслів. Словосполучення Головні члени речення. Присудок Алгоритм визначення частин мови. Види речень за метою висловлювання. Розділові знаки при однорідних членах речення. Розділові знаки при узагальнювальних словах. Звертання Розділові знаки при звртанніВиди речень за емоційним забарвленням. Члени речення Другорядні члени речення Вставні слова. Не бувають вставними словами. ЗМІСТ

Види речень за будовою. Кома між частинами складного речення. Розділові знаки в реченнях з прямою мовою. Фонетика. Орфографія. Графіка. Орфоепія. Звуки. Дзвінкі й глухі приголосні Тверді й м’які приголосніДж, дз. Склад Звукове значення я,ю,є,їЗвукове значення я,ю,є,їЕ, И в коренях слів. Уподібнення приголосних. Спрощення не відбувається. Чергування голосних звуків. Зміни приголосних при творенні слів. Спрощення в групах приголосних. Правопис м’якого знака. Написання префіксів Лексикологія. Групи слів за значенням. Будова слова. Правопис апострофа. Правопис апострофа. Правопис апострофа. Спільнокореневі слова. Слова змінні й незмінні ЗМІСТ

ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІЧИТАННЯАУДІЮВАННЯГОВОРІННЯПИСЬМО

ФОРМИ МОВЛЕННЯУСНАПИСЕМНААУДІЮВАННЯГОВОРІННЯЧИТАННЯПИСЬМО

ОСНОВНІ ПРАВИЛА СПІЛКУВАННЯУважно, не перебиваючи, слухати співрозмовника. Бути ввічливими , привітними, доброзичливими. Заохочувати його до висловлення власної думки, уміти доброзичливо висловити незгоду з позицією співрозмовника. Не розмовляти без потреби голосно, не використовувати грубих слів, говорити про те, що цікаво адресатові мовлення тощо 1.2.3.4 .

8 Орфоепічні - вимагають точної вимови звуків, правильного наголошення. Граматичні - регулюють правила творення слів, їх форму, будову словосполучень і речень. Лексичні - передбачають правильне слововживання, тобто вживання слова у відповідності до його лексичного значення. Норми літературноїмови

СТРУКТУРА ТЕКСТУВСТУПОСНОВНА ЧАСТИНАКІНЦІВКА

10 Темпповільний,нормальний,швидкий,скоромовкою. Тон може бутиверескливим, різким, твердим, теплим,глухим, м'яким,ніжним, оксамитним. Говорити можна дуже голосно, голосно, нормально, тихо,пошепки, ледь чутно. Засоби виразності

ЗМІСТОВНІСТЬ ЛОГІЧНА ПОСЛІДОВНІСТЬБАГАТСТВО ТОЧНІСТЬДОРЕЧНІСТЬВИМОГИ ДО МОВЛЕННЯВИРАЗНІСТЬ ПРАВИЛЬНІСТЬ

НАУКОВИЙ ХУДОЖНІЙ ПУБЛІЦИСТИЧНИЙОФІЦІЙНО-ДІЛОВИЙКОНФЕСІЙНИЙСТИЛІ МОВЛЕННЯ РОЗМОВНИЙ

ОПИСРОЗПОВІДЬРОЗДУМТИПИ МОВЛЕННЯ

ОПОВІДАННЯ ПРИКАЗКАСТАТТЯКАЗКАЖАНРИ МОВЛЕНННЯЛЕГЕНДАПЕРЕКАЗПІСНЯ ВІРШПРИСЛІВ’ЯЗАМІТКА ЗАГАДКА

Частини мови. ЧИСЛІВНИКДІЄСЛОВОПРИСЛІВНИКІМЕННИКПРИКМЕТНИКЗАЙМЕННИКПРИЙМЕННИКСПОЛУЧНИКЧАСТКАСЛУЖБОВІСАМОСТІЙНІВигук

НЕ З ДІЄСЛОВАМИ якщо без не дієслово не вживається: ненавидіти, нехтувати, незчутися; якщо дієслово має префікс недо: недочувати, недобачати в усіх інших випадках:не цвісти, не встигати, не допомагати, не здужати(не змогти)ПИШУТЬРАЗОМПИШУТЬОКРЕМО

ПРАВОПИС ДІЄСЛІВ У дієсловах 3-ї особи однини і множинипишемо Ь після Т (буквосполучення –ться на позначення звукосполучення [ц’:а]): вмивається і вмиваються; світиться і світяться. У дієсловах 2-ї особи однини Ь після Ш не пишемо (хоч буквосполученням –шся позначаємо пом’якшені звуки [с’:а]): граєшся, змагаєшся.-ТЬСЯ-ШСЯ

Від одного слова до іншого можна поставити питання. Чи є два слова,що належать до самостійних частин мови?Це не словосполучення. Ні Це не словосполучення. Так Цесловосполучення. Ні Так

З ЧОГО УТВОРЕНЕСЛОВОСПОЛУЧЕННЯВИДИ ЗА БУДОВОЮГОЛОВНЕ СЛОВО+ЗАЛЕЖНЕ СЛОВОПРОСТІСКЛАДНІ Хновий підручник Хвивчити правило Хпрочитати вголос. З КІЛЬКОХ СЛІВ(ПРИВІТАТИ ПЕРШУ ВЧИТЕЛЬКУ; ПОДАРУВАТИ БУКЕТГЛАДІОЛУСІВ;ДОМОВИТИСЯ ПРО ЗУСТРІЧ У БІБЛІОТЕЦІ. СЛОВО+СЛОВО(ОСІННІЙ ДЕНЬ;РАДІСНИЙ НАСТРІЙ;ЗУСТРІЧ З ДРУЗЯМИ;ЗІБРАЛИСЯ БІЛЯ ШКОЛИ;СПІЛКУВАЛИСЯ ЖВАВО;НАВЧАТИМУСЬ ОХОЧЕ)

ПІДМЕТПРИСУДОКГОЛОВНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ

Відповідає на запитання що робить предмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий?ПРИСУДОКОзначає дію, стан, ознаку чи приналежність. Пов’язується з підметом. Простий Складений

РОЗПОВІДНІПИТАЛЬНІСПОНУКАЛЬНІВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯМІСТЯТЬПОВІДОМЛЕННЯМІСТЯТЬЗАПИТАННЯМІСТЯТЬЗАКЛИК, НАКАЗ, ПРОХАННЯЩо я можу? В. Сосюра. Силу рукам дай! І. Франко. Коса покоси косить. Б. Лепкий.

ВИДИ РЕЧЕНЬЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМРОЗПОВІДНІ,ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ,ЩО НЕ ВИРАЖАЮТЬ ОСОБЛИВИХ ПЕРЕЖИВАНЬ І ВИМОВЛЯЮТЬСЯСПОКІЙНИМ ТОНОМРОЗПОВІДНІ, ПИТАЛЬНІ, СПОНУКАЛЬНІ РЕЧЕННЯ,ЩО ВИРАЖАЮТЬ ЕМОЦІЙНІПЕРЕЖИВАННЯ І ВИМОВЛЯЮТЬСЯЗ ОКЛИЧНОЮ ІНТОНАЦІЄЮНЕОКЛИЧНІОКЛИЧНІ

ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯПІДМЕТПРИСУДОКОЗНАЧЕННЯДОДАТОКОБСТАВИНА

ДОДАТОКОЗНАЧЕННЯОБСТАВИНАДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯОЗНАЧАЄ ПРЕДМЕТ ВКАЗУЄ НА ОЗНАКУ ПРЕДМЕТАВКАЗУЄна ознаку дії, місце, час, причину, мету, спосіб. Густий туман спадає. (І. Драч)Тиха діброва ніжно шепоче.(Л. Забашта)Застукав дятел по сосні. (Д. Павличко)

Розділові знаки при однорідних членах речення. Кому ставлять з’єднані без сполучників. Сестра відійде, усміхнеться.(Г. Чубач) з’єднані сполучниками а, але, та ( у значенні але)Усе пішло у свій не весняний, а осінній цвіт.(Є. Гуцало) з’єднані повторюваними сполучниками. Були і річка, і дорога.(В. Черепков)

УС – УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНЕ СЛОВООЧР – ОДНОРІДНИЙ ЧЛЕН РЕЧЕННЯСХЕМА РЕЧЕННЯЯсніли осінні квіти: айстри, гвоздики, королів цвіт.(С. Васильченко) : , , . Лози, кручі, ліс – усе блищить.(О. Довженко). , , - . УСУСОЧРОЧРОЧРОЧРОЧРОЧРРозділові знаки при узагальнювальних словах

НЕПОШИРЕНІПанове! Юначе! Господарю!Земле!ПОШИРЕНІ Дорогі друзі! Люди добрі! Шановна громадо!Рідна мово! ЗВЕРТАННЯ

СХЕМА РЕЧЕННЯБабусенько! Скажи мені, де я? (Т. Шевченко). Мамо, ви чуєте? (А. Малишко). Не забудь, мій сину, жнивне поле (П. Перебийніс). Вставайте, батьку(В. Затуливітер). Ти чого задивився, юначе? (З. Кучерява). РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ ПРИ ЗВЕРТАННІ…......,...... ? (!)ЗВ ….……, …..,..…,…(?) (!), ….. .(?) (!)ЗВЗВ….. ЗВ.! ……(?) (!)ЗВ

ВИРАЖАЮТЬ УПЕВНЕНІСТЬ, НЕВПЕВНЕНІСТЬ Вставні слова УКАЗУЮТЬ НА ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯЗДАЄТЬСЯ, МАБУТЬ, МОЖЛИВО, ЗВИЧАЙНО, БЕЗУМОВНО, ПЕВНА РІЧ, ПЕВНО, СМІЮ ЗАПЕВНИТИ, ВИДНОПО-ПЕРШЕ, ПО-ДРУГЕ, ДО РЕЧІ, ОТЖЕ, ТАКИМ ЧИНОМ, НАРЕШТІ, НАПРИКЛАДНА ЩАСТЯ, НА РАДІСТЬ, НА ЖАЛЬ, ЯК НА БІДУ, ЯК НА ДИВОКАЖУТЬ, ЗА СЛОВАМИ…, НА ДУМКУ…, ЯК ВІДОМО, ПО-МОЄМУ, ПО- ТВОЄМУ…ВИРАЖАЮТЬ РІЗНІ ПОЧУТТЯУКАЗУЮТЬ НА ПОРЯДОК ВИКЛАДУ ДУМКИСЛОВА ВВІЧЛИВОСТІ: БУДЬ ЛАСКА, ВИБАЧТЕ

ПРИНАЙМНІНІКОЛИ НЕ БУВАЮТЬ ВСТАВНИМИНАВІТЬМАЙЖЕВСЕ-ТАКИМОВБИОСОБЛИВОНАЧЕБТО

ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮмають дві або більше граматичних основ: Бджола жалить жалом, а чоловік допікає словом. (Народне прислів’я)мають одну граматичну основу: Бджола летить на всякий цвіт. (Народне прислів’я)СКЛАДНІПРОСТІ

КОМУ СТАВЛЯТЬ, ЯКЩОСХЕМА РЕЧЕННЯчастини складного речення з’єднані без сполучника; частини складного речення з’єднані сполучником і, та, а, але, проте, однак, чи, що, щоб, бо, тому що та ін. або сполучним словом коли, який, хто, де та ін. КОМА МІЖ ЧАСТИНАМИ СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ,,та

- ПРЯМА МОВА -СЛОВА АВТОРАСХЕМАЯ попросила в землі: “Дай мені квітку з поля”(М. Чумарна). Сурмлять ранкові голуби:“Життя люби!”(Д. Кремінь). Я думав: “Де ж я прихилюсь?” (Т. Шевченко). “Спинись”, - кажу собі (Л. Процик).“Добрий вечір!” – кажіть урочисто (Г. Чубач).“Що приніс мені сьогодні, тату?”- радісно питає дитинча (Д. Луценко). ПМСАРОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ПРЯМОЮ МОВОЮПМСАПМСАПМСА САПМПМПМСАСА:,,’’.:,,!’’ :,,?’’ ,,’’, - .,,!’’ - .,,?’’ - .

ВИВЧАЄ СИСТЕМУ УМОВНИХ ЗНАКІВ ДЛЯ ПЕРЕДАЧІ ЗВУКІВ НА ПИСЬМІ ВИВЧАЄ ЗВУКОВИЙ СКЛАД МОВИ ГРАФІКА ФОНЕТИКАОРФОЕПІЯВИВЧАЄ ПРАВИЛА ЛІТЕРАТУРНОЇ ВИМОВИ ОРФОГРАФІЯВИВЧАЄ ПРАВИЛА НАПИСАННЯ СЛІВ

ЗВУКИ (38)ПРИГОЛОСНІ (32) ГЛУХІ ГОЛОСНІ (6)ДЗВІНКІНЕНАГОЛОШЕНІ НАГОЛОШЕНІ ТВЕРДІ І М‘ЯКІ

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИДЗВІНКІГЛУХІДЗВІНКІГЛУХІПАРНІНЕПАРНІ[ф][б] [г][ґ][дж][дз][ж][з][п][х][к][т][ч][ц][ш][с][в][й][л][м][н][р]

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИТВЕРДІМ'ЯКІПАРНІЗавжди ТВЕРДІ:[б], [в], [г], [ґ], [дж], [к], [м], [п], [ф], [х], [ч],[ш]. Завжди М'ЯКИЙ:[й].[д][дз][з][л][н][р][с][т][ц][д’][дз’][з’][л’][н’][р’][с’][т’][ц’]

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ [ШЧ], [Д Ж], [Д З][шч](два звуки)[дж](один звук)[дз](один звук)щ(одна буква)дж(дві букви)дз(дві букви)щука[шчука]джем[джем]дзюрчить[дз’урчит’]

{69012 ECD-51 FC-41 F1-AA8 D-1 B2483 CD663 E}Звукове значення букв я, ю, є[йа], [йу], [йе][а], [у], [е] НА ПОЧАТКУ СЛОВА; ПІСЛЯ ГОЛОСНОГО; ПІСЛЯ АПОСТРОФА ТА М’ЯКОГО ЗНАКА ПІСЛЯ ПРИГОЛОСНОГО40

яюєї[a]нянька[йа][у][йу][е][йі][йе]ялинкалюкриюллємалюєоб'їхати. Букви, що можуть позначати один або два звуки. Н А Н‘ К А Й А Л И Н К АЛ ' У К Л ‘: Е Р И Й У М А Л’ У Й ЕО Б Й І Х А Т И

СКЛАДИЗАКРИТІВІДКРИТІпе-ре-ко-ти-по-ле, ло-гі-ка, о-са, о-лі-яман-курт, прин-тер, ар-кан, вар-тий, пов-зик

У КОРЕНЯХ СЛІВ ПИШЕМОу сполуках -ере-, -еле-: лелека, очерет якщо при зміні слова сумнівний звук випадає:вітер, бо вітруякщо при зміні слова сумнівний звук чергується з [і]:осені , бо осіньу сполуках –ри, -ли у відкритих складах: гриміти, глитати у деяких дієсловах перед р,л, якщо далі йде наголошений суфікс –а-(всупереч перевірному слову): стирати, хоч стерти; здирати, хоч дерти-е--и-

Глухі перед дзвінкими уподібнюються до парних дзвінких: боротьба [бород'ба]УПОДІБНЕНННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВДзвінкий [г]перед глухими в деяких словах (нігті, кігті, легко, вогко, дьогтю) оглушується: легко [лехко]Префікс з- перед глухими вимовляємо як [с]: зсунув[с:унув]Тверді приголосні перед м'якими уподібнюються до парних м'яких: пісня[п’існ'а] Звуки [з] ,[ц], [с] перед шиплячими [ж],[ч], [ш] змінюються відповідно на [ж],[ч], [ш] : зжати [ж:ати]Шиплячі [ж] ,[ч], [ш] перед [з'] ,[ц'], [с'] змінюються відповідно на [з'] ,[ц'], [с']: книжці [книз'ц'і]

Тиждень-тижневий. Спрощення в групах приголосних[ЖДН]→ [ЖН]Проїзд -проїзний[ЗДН]→ [ЗН][СТН]→ [СН]совість -совісний[СТЛ]→ [СЛ]щастя -щасливий[СЛН]→ [СН]Ремесло-ремісник[СТЦ]→ [СЦ]містити-місце[РДЦ]→ [РЦ][СКН]→ [СН]серденько-серце. Тиск -тиснутибрязкіт-брязнути[ЗКН]→ [ЗН]

Спрощення. НЕвідбуваєтьсякіСТЛявийпе. СТЛивийшіСТНадцятьхва. СТЛивийзап’я. СТНийхворо. СТНякбала. СТНийконтра. СТНийаванпо. СТНийкомпо. СТНийвипу. СКНийпропу. СКНий. СКНарато. СКНо

[О] ,[Е] З[І]: коні-кінь. ЧЕРГУВАННЯ ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ[О] З [А]: схопити-хапати [Е] - [І]: пекти-випікати [Е] - [И]: стерти-стирати [О] ,[Е] З НУЛЕМ ЗВУКА: вітер-вітру [Е] - [О]: четверо-чотири

Зміни приголосних при творенні слів[Г ], [Ж], [З]Рига-ризький,боягуз- боягузтво. Винятки: казахський, тюркський, нью-йоркський+-СЬК(ий)-СТВ(о)=-ЗЬК(ий)-ЗТВ(о)[К ], [Ч], [Ц][Х], [Ш], [С]++-СЬК(ий)-СТВ(о)==-ЦЬК(ий)-ЦТВ(о)Ткач -ткацький,Ткач - ткацтво-СЬК(ий)-СТВ(о)-СТВ(о)-СЬК(ий)Товариш -товариський,товариш - товариство

{69 CF1 AB2-1976-4502-BF36-3 FF5 EA218861}М’ЯКИЙ ЗНАК ПИШЕМО:після букв д, т, з, с, ц, л, н, якщо ці букви передають м’які приголосні звуки [д’], [т’], [з’], [с’], [ц’], [л’], [н’], [дз’]мідь, мить, мазь, міць, вільно, станьтепісля літер, що позначають м’які при-голосні, у середині складу перед осьогодні, льон, трьохпісля м’якого приголосного [л’] перед наступним м’яким приголоснимїдальня, пральня, пальціу дієсловах на –ть, -тьсясмієтьсяу суфіксах –еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-Маленький {22838 BEF-8 BB2-4498-84 A7-C5851 F593 DF1}М’ЯКИЙ ЗНАК НЕ ПИШЕМО:після літер б, п, в, м, ф; ж, ч, ш, щ; г, к, х голуб, кров, ніч, змаж, посагпісля р, що означає твердий звук [р]Сибір, вірно, але Горькийперед літерами, що позначають м’які або пом’якшені приголоснікузня, цвях, але тьмяний (бо тьма)після н перед ж, ч, ш, щтонший, кінчик49

післяпередп б врфмя[йа]ю[йу]є[йе]ї[йі] б‘ю[ бйу ]в'ють[вйут’]п'є[пйе]м'язи[мйази]торф'яний[торфйаний]пір'я[пірйа]Правопис апострофа

після префіксівпередвідпідобзбезрозя[йа]ю[йу]є[йе]ї[йі]під'їзд[підйізд]від‘їзд[відйізд]об‘їзд[обйізд]Правопис апострофа

’ПІДВІДОБРОЗБЕЗЗЯ ЮЄЇ[ йa ][ йу ][ йе ][йі ]Правопис апострофа

НАПИСАННЯ ПРЕФІКСІВКАФЕ “ПТАХ”ЗКФПТХСКОПАТИ ФОРМУВАТИ ПИТАТИ ТРИМАТИХВАЛИТИССССС

РОЗДІЛ НАУКИ ПРО МОВУ, ЩО ВИВЧАЄ НАЯВНІ В МОВІ СЛОВАУСІ СЛОВА, ЩО ВЖИВАЮТЬСЯ В МОВІЛЕКСИКОЛОГІЯ ЛЕКСИКАЛЕКСИКА

ГРУПИ СЛІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ

БУДОВА СЛОВАПІДВОДНИЙПІД ПРЕФІКСВОД КОРІНЬН СУФІКСИЙ ЗАКІНЧЕННЯ

спільнокореневі слова. МАЮТЬУТВОРЮЮТЬСЯ ДОДАВАННЯМСПІЛЬНИЙ КОРІНЬПРЕФІКСАСПІЛЬНЕ В ЗНАЧЕННІ СУФІКСА

основа. СЛОВООСНОВАНЕЗМІННЕ ЗМІННЕПРЕФІКСзакінчення+КОРІНЬСУФІКС+-+-ПРЕФІКССУФІКСКОРІНЬ+-+-

Список використаних джерел. Акімова В. С. Українська мова за професійним спрямуванням у таблицях: методичні вказівки до підготовки іспиту [Текст] /В. С. Акімова.– Дніпропетровськ: ПДАБА, 2010. – 35 с. Глазова О. Уроки рідної мови в 5 класі: посібник для вчителя [Текст]/ О. Глазова.-К.: Педагогічна преса, 2006.-156 с. Заболотний О. В. Українська мова. 5 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів[Текст]/ О. В. Заболотний, В. В. Заболотний.-К.: Генеза, 2013.-256 с. Котенко В. О. Українська мова. 5 клас: уроки нового покоління [Текст] /В. О. Котенко.- X.: Ранок, 2011.— 248 с. Омельчук С. А. Усі уроки української мови в 5 класі [Текст] /. С. А. Омельчук.— Х.: Основа, 2009. — 478с. Пентилюк М.І. Українська мова. 5 клас: Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів[Текст]/ М.І. Пентилюк.-К.: Освіта, 2011.-272 с. Рудницька О. Б. Конспекти уроків. 5 клас [Текст] /О. Б. Рудницька.-//Бібліотечка Дивослова.- 2013.- №11,12.-103с. Тєлєжкіна О. О. Українська мова. Увесь шкільний курс у схемах і таблицях[Текст] / О. О. Тєлєжкіна.— Х. : Основа, 2010. — 172с. Шевелєва Л. А. Український правопис у таблицях:правила, винятки, приклади, коментарі. Вид.2,доповнене. [Текст]/ Л. А. Шевелєва.-Х.: Світ дитинства, 2000.-64с. Шевченко Ж. В. Таблиці суперечностей: формування орфографічних навичок учнів 5-11 класів на уроках української мови [Електронний ресурс] / Ж. В. Шевченко// Інтернет- портал ,,Освіта/ ua".- Режим доступу:http://osvita.ua/school/lessons_summary/edu_technology /21838/[Дата перегляду 17.01.2016]