Використання кольорових таблиць Йоганнеса Іттена на уроці образотворчого мистецтва

 

 

 

 

 

Затверджено науково-методичною радою ЖМГГ № 23, Протокол № 4 від 06.01.2015 р.

Голова: заступник директора з науково-методичної роботи Гуменюк В.А.

Члени-експерти: заступник директора з виховної роботи Рибачук Т. Д.

Упорядник: вчитель образотворчого мистецтва  Касянчук Г.М.

 

 

Посібник представляє зібрання  матеріалів з узагальнення та аналізу власного педагогічного досвіду вчителя образотворчого мистецтва , погляди на реформування підходів та  технологій викладання образотворчого мистецтва в умовах оновленого Держстандарту.

Для педагогів, вчителів образотворчого мистецтва, керівників гуртків з образотворчого мистецтва, а також методистів та спеціалістів органів управління освітою, які опікуються питаннями методико - педагогічних проблем художнього циклу .

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

1.   Про колір

2.   Таблиці Йоганнеса Іттена

3.   Таблиці на уроці

 

 

 

 

 

 

 

Про колір

 Кожне століття змінює своє ставлення до поняття «художник». Наприклад, Дюшан, художник ХХ століття вважав, що люди візуального мистецтва поділяються на два типи: живописці та художники. Живописці, як ремісники, працюють із матеріалом, коли художники працюють, в першу чергу, з думкою, ідеєю,концепцією . І мовою мистецтва стверджують її. Як музика ,так  і живопис існують  без того, хто їх відтворює. Час формує суб’єктивно- об’єктивні ставлення до художньо-живописних задач та їх  рішень. Згадаємо словесні бої, які вели між собою художники та живописці початку двадцятого століття. Пошуки об’єктивності в суб’єктивних відносинах привів до вивчення таких важких для вивчення художніх категорій як колір. Колір як фізичне, психоемоційне та метафізичне тіло.

     Живо пис  маля рство, фр. peinture, англ. painting, болг. живопис, пол. malarstwo, чеськ. malířství) — вид образотворчого мистецтва, пов'язаний з передачею зорових образів нанесенням фарб на тверді або гнучкі поверхні, а також твори мистецтва, створені таким способом.

     Колір є найважливішим зображальним та емоційним засобом живопису. З вивченням кольору, його властивостями зустрічаються в кожній, навіть миттєвій практичній спробі, як звичайний учень, так і визнаний художник. Але художники - погані теоретики, бо їх  мова образотворчого мистецтва інша і самодостатня.      В школі ми викладаємо кольоровий спектр, холодні та теплі кольори. Чи достатньо цього? Знайомство на уроці з кольоровим спектром, як з правилом, не несе корисної інформації, частіше учень не запам’ятовує механізм спектру. Якщо в математиці додавання одного предмета  до іншого дає два предмета , бо предмет - це знак, то в зображенні, якщо до зображення яблука ми додаємо зображення грушки, то кількість зображень яблук не змінюється. Іншими словами, викладаючи в школі колір лише як символ, лише як фізичне явище, лише як абстракцію, ми даємо неповне розуміння  образу кольору, чим віддаляємо учня  від сприйняття мистецтва.

Безумовно, що неможливо дати повну інформацію в рамках шкільної програми з образотворчого мистецтва  чи навіть всього життя?),  і доцільним в цьому випадку буде поштовх до пошуку вектора та питання для самостійного розвитку: розвитку реакції на колір, його сприйняття, його відчуття.       Неоціненним вкладом  для цієї практики є теорії Василя Кандинського про колір, теорія  Йоганнеса Іттена  «Основи кольору»  курс в Баухауз) , художні задачі супрематистів, Казимира Малевича, аналіз  творчості художників минулого та сучасності.

     Теорія Йоганнеса Іттена є необхідним додатком вчителю образотворчого мистецтва на всіх уроках. Невеликі вправи на сприйняття кольору : колір та контрасти, симультація кольору, зміна кольору в просторі, форма кольору, рух, гармонія та дисгармонія, психоемоційне сприйняття кольору -  не просто дають динамічніше зрозуміти тему уроку, а й створюють цілісний образ мистецтва, творчості, живопису.

     Таблиці можна робити з кольорового паперу, малювати, друкувати. Для молодшої школи таблиці використовуються як гра, в середній школі - як евристичне завдання, в старшій школі – це самостійні пошуки. Кольорова таблиця – це безкінечні ситуації кольорових відносин, які  змінюються в залежності від  теми уроку . Так, вивчення Косівського розпису починається з психоемоційних порівнянь різних кольорових палітр. 

     Робота з таблицями не повинна оцінюватися вчителем, так як для учня і для вчителя ці умови вивчення кольору рівні  - умови пошуку. Кількість часу на вправу повинна відповідати доцільності художніх задач уроку і не повинна затягуватися.     А результат пошуку залежить від творчості вчителя, усвідомленням ним теми уроку.

Для уроків можна створити сталі таблиці контрастів :

Контраст за кольором. Він виникає у разі довільного зіставлення чистих кольорів. 

Контраст світлого і темного. Він заснований на використанні кольорів різної світлоти і тонових градацій кольору. 

Контраст холодного і теплого. 

Контраст додаткових кольорів. 

Симультанний контраст. Його ефект заснований на законах додаткових кольорів, відповідно яким чистий колір фізіологічно вимагає протилежного йому кольору. Якщо такого кольору немає, око налаштоване до симультанного  одночасного) відтворювання  відчуття необхідного додаткового кольору.

Контраст по насиченості. 

Контраст за площею кольорової плями.   

     Будь-які кольорові характеристики вивчаються в порівнянні . Кольорові таблиці безумовно збільшать ваші можливості вивчати властивості кольору на уроці, але їх відсутність не може бути проблемою,  адже таблиця – це умова, умовність, її з легкістю можна замінити на звичайні кольорові предмети, які оточують нас . Все залежить від творчості вчителя, усвідомленням ним теми та мети уроку.

 

 

ТАБЛИЦІ ЙОГАННЕСА ІТТЕНА

        Жовтий на чорному стає надзвичайно світлим,          набуває холодного агресивного характеру.

 

 

                       Жовтий здається темнішим,         набуває відчуття легкості й ніжного тепла.

 

 

 

  

                 Червоний здається темним,  глибоким

 

 

 

 

 

               Той же червоний дає яскраве тепло.

 

 

 

 

Симультанний контраст

 

 

 

 

 

 

ТАБЛИЦІ НА УРОЦІ

6 клас. Локальний колір і форма у декоративному зображенні, декоративній композиції  колорит, тепла гамма, колірна гармонія)

Тема:  «Косівський розпис»

Мета: закріплення знань засобів виявлення пластичних якостей форми, локальної форми в декоративному мистецтві; продовження знайомства з народним українським розписом; поглиблення знань з колористики

Тип уроку: комбінований

Матеріали: листок А-4 жовтого кольору, олівець, фарба гуаш,акварель)

Обладнання: таблиці «Косівський розпис», кольорові таблиці, дошка

На дошці: «Колорит»

 

 

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент 

«Кольорове» вітання. Перевірка домашнього завдання та готовності до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності 

Почнемо урок з невеликої вправи « Гра кольорів». Колір, як і діти, любить гру. Ви , напевне, чули словосполучення  «кольори грають», адже колір постійно змінюється. Згадаємо  «Натюрморт» Петрова -Водкіна, де фіолетові квіти на рожевому тлі грають теплим відтінком, хоча ми звикли до того, що фіолетовий – холодний.

 Для розминки( таблиці): зелений на блакитному – зелений на тон піднімає блакитний; блакитний на зеленому - зелений стає жовтішим  працює контраст жовтого та синього)

Для мотивації: відома історія про Анрі Матісса та симультанний контраст із спогадів Луїса Арагона. Коли приймаєш жовтий папір з білого аркуша, у живописця залишається в пам’яті фіолетовий слід, а не жовтий.

    Задача художника – бачити відтінки, відчувати їх. Продовжуємо гру з таблицями:  «Три команди»

 по рядах)

1.    Де жовто-червоний спокійніший? на сірому чи жовтому)

2.    Де жовтий спокійніший? на сірому чи вохристому)

3.    Теплий чи холодний?  блакитний)

4.    Святковий чи буденний?  зелений на жовтому)

5.    Спокійний чи емоційний?  коричневий) Підсумок: Зверніть увагу, як жовтий змінює зелений і коричневий. Робить їх позитивними, яскравими, емоційними, радісними.

ІІІ. Пояснення нової теми.

Перед вами колорит Косівського розпису. Він складається з жовтого, зеленого, коричневого. Косівський розпис має багатовікову традицію  починаючи із 18-го ст.) - зображення певними кольорами, які справедливо називають святковими, антидепресивними, позитивними.  Хоча етимологічне походження слова Косів – «коси»- чорні птахи.

Розглянемо таблиці «Косівський розпис» , елементи розпису, контур,деталі виконуються пензлем коричневою фарбою в кінці роботи.

Робимо акцент на легкість.

Вчитель показує послідовність роботи , техніку виконання.

ІV. Вправа з пензлем:  відчути легкість чи важкість пензлика в руці.

V. Творче завдання 

•      Виберіть  простий мотив Косівського розпису

•      Нанесіть олівцем мінімальний малюнок

•      Попрацюйте кольором

•      Пам’ятайте, що деталі та акценти наносимо вкінці коричневою фарбою

•      Віртуозність – це коли ваша лінія вільна та легка

 VІ.Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт.  

Самоаналіз: у  кого чистіший колір, веселіший колорит, віртуозніша та чіткіша лінія – у того робота гарна.

 VІІ.Домашнє завдання:  Переглянути репродукції кераміки Івано-Франківщини