Посібник "Особистісно орієнтований підхід до уроків української мови. Авторські вправи (4 клас) Рі

Рівненський міський виконавчий комітет

Управління освіти

Рівненська загальноосвітня школа  І-ІІІ ступенів № 23

Рівненської міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особистісно орієнтований підхід

до уроків української мови.

Авторські вправи (4 клас)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівне – 2017

Особистісно орієнтований підхід до уроків української мови. Авторські вправи (4 клас) / Упоряд.П.Б.Мандибура – Рівне, 2014 – 65 с.

 

 

Упорядник: Мандибура П.Б.– вчитель початкових класів Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23..

 

 

Рецензент: Дьміна О.О – заступник директора з навчально-виховної роботи Рівненської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 23.

 

 

В посібнику подані матеріали, що допоможуть вчителю реалізувати особистісно орієнтовані технології,які ставлять сьогодні в центрі усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів.

Тут можна знайти такі особистісно орієнтовані технології,прийоми, вправи до уроків української мови,які допоможуть активізувати процес навчання,підготують дитину не до окремого уроку «на завтра», а до самостійного життя, щоб створити умови для розвитку особистості, виявити творчий потенціал учнів, формувати вміння висловлювати власну думку, розв’язувати проблеми.Це допоможе дитині знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, розвинути їх, стати активним членом суспільства, компетентною, упевненою у власних силах людиною.

 

 

 

Схвалено методичною радою Рівненської ЗОШ № 23 (протокол  № 3 від 23.01.2014 )

 

Вступ

 

Особистісно орієнтований та компетентнісний підхід в організації навчально-виховного процесу як результативна складова засвоєння змісту початкової освіти

Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєвої творчості та самореалізації у нових соціальних умовах. Якщо говорити про дитину, то їй сьогодні потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності для успішної адаптації в швидкозмінному соціумі та сучасному світі, враховуючи те, що за останні кілька років нові інформаційні технології повели людську цивілізацію на багато кроків уперед і стали невід’ємною частиною нашого життя. Ми вчимося жити самі та навчаємо жити дітей.

Ми повинні підготувати дитину не до окремого уроку «на завтра», а до самостійного життя, тобто, створити умови для розвитку особистості, виявити творчий потенціал учнів, формувати вміння висловлювати власну думку, розв’язувати проблеми, розвивати здатність самостійно займатися власною освітою, швидко адаптуватися до інформаційного середовища. Іншими словами – сформувати такі особистісні якості, які допоможуть дитині знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, розвинути їх, стати активним членом суспільства, компетентною, упевненою у власних силах людиною.

Сьогодні відбувається модернізація освіти, методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетентностей, в тому числі і компетентну орієнтацію в інформаційному світі та використання його для загального розвитку дитини. Тому дуже важливим є особистісно орієнтований підхід вчителя до педагогічної діяльності з молодшими школярами.

Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011 р. № 462 ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого і компетентісного підходів.

 

Особистісно орієнтовані технології

Особистісно орієнтовані технології ставлять сьогодні в центрі усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів.

Особистісно орієнтовний підхід у навчанні спирається на такі основні положення:

1. Учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання.

2. Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок, – розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.

Отже, аналіз теорії та практики дозволив сформулювати вимоги до організації особистісно-орієнтованого уроку у початковій школі:

- відмови від шаблону, використання різноманітних, нестандартних форм і прийомів організації навчальної діяльності, дозволяють активізувати суб*єктний досвід учнів;

- створити атмосферу зацікавленості кожної дитини у роботі класу; стимулювання учнів до виступом, використанню різних способів виконання завдань без страху помилитися, отримати неправильний відповідь тощо.

- використання дидактичного матеріалу, що дозволяє учневі вибрати найважливіші йому вигляд і форму навчального змісту;

- «прихована» (педагогічно доцільна) диференціація учнів по навчальним можливостям, інтересам, схильностям і уподобань; оцінювання діяльності учня як по кінцевому результату, а й у процесу ним звершене;

- заохочення прагнення учня знаходити свій спосіб роботи (рішення навчальної завдання, аналізувати способи роботи інших учнів, вибирати і освоювати найбільш раціональні;

- створення педагогічних ситуацій спілкування, дозволяють кожного учня виявляти ініціативу, самостійність, вибірковість у засобах роботи; створення обстановки для природного самовираження учня.

Вважаю, що повне дотримання цих вимог для підготовки і проведення уроку з особистісної спрямованістю є важливим педагогічним умовою реалізації особистісно-орієнтованого навчання молодших школярів. Зміст особистісно орієнтованого уроку має підбиратися з огляду на те, щоб кожен учень міг проявити себе, розкрити свою індивідуальність. Форми навчання молодших школярів під час уроків, колективна і групова роботи, спонукають учнів до взаємодії один з одним, активізують процес навчання школярів та сприяють розвитку особистості учнів. У разі такого забезпечення і форм навчання змінюється позиція учня, він стає творцем, організатором своєї навчальної діяльності.

 

Основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку

Загальнопедагогічні

• Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.
• Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.
• Орієнтація на процес навчання за методикою співробітництва.
• Орієнтація на особистісні досягнення учнів.
• Створення емоційно-актуального фону уроку, ситуацій успіху.
• Педагогічний такт і культура мови.
• Пізнавальна самостійність учнів.
• Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.

 

Дидактичні

• Раціональне використання кожної хвилини уроку.
• Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.
• Використання активних методів навчання, мультимедійних систем.
• Зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.
• Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.
• Індивідуалізація, диференціація навчального процесу.
• Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.
• Організоване закінчення уроку.

 

Психологічні

• Врахування психологічних особливостей кожного учня.
• Нормальний психічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.
• Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.
• Педагогічна етика і психологічний такт.

 

Метою особистісно орієнтованого уроку є створення умов для виявлення пізнавальної активності учнів.

Оскільки осереддям особистісно орієнтованого навчання є особистість учня, то методологічну основу цієї системи складають індивідуалізація та диференціація навчального матеріалу. Форми індивідуалізації та диференціації дають можливість фіксувати вибірковість пізнавальних уподобань учня, стійкість їх проявів, активність і самостійність учнів у їх здійсненні. Тому педагогічне спостереження за кожним учнем у процесі щоденної систематичної навчальної роботи має стати основою для виявлення його індивідуального пізнавального шляху.

Учитель має сам скласти “режисуру” уроку, залежно від його теми, рівня підготовки класу, цільової установки, часу проведення заняття тощо. Тому залежно від типу уроку мають існувати різні критерії ефективності його проведення. Визначимо ті з критеріїв, які дозволяють аналізувати діяльність учителя на уроці з особистісно орієнтованою спрямованістю:

– наявність плану проведення уроку залежно від підготовки класу;

– використання проблемних творчих завдань;

– стимулювання учнів до вибору та самостійного використання різних способів виконання завдань;

– застосування завдань, які дозволяють учневі самому обирати тип, вид та форму матеріалу, який він вивчатиме (мовну, графічну, умовно-символічну);

– створення позитивного емоційного настрою на роботу всіх учнів протягом уроку; обговорення з учнями наприкінці уроку не тільки нового, про що дізналися, чим оволоділи, а й того, що сподобалося (не сподобалося) та чому; що бажали б виконати ще раз, а що зробили б по-іншому;

– оцінка (заохочення) під час опитування не тільки правильної відповіді учня, а й аналіз міркування учня, використаного способу, чому і в чому помилився;

– глибока аргументація поточної оцінки навчальних досягнень, наприкінці уроку за рядом параметрів: правильність, самостійність, оригінальність;

– завдання додому вимагає від учителя не тільки визначення його теми та обсягу, а й докладного пояснення, як учневі раціонально організувати навчальну роботу, виконуючи домашнє завдання.

 

Орієнтовна структура особистісно зорієнтованого уроку

І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

Для ефективної співпраці учня і вчителя на уроці необхідно з самого початку створити емоційний, позитивний настрій кожної дитини на подальшу роботу.

• Діти, з яким настроєм ви прийшли на урок?
• А щоб був гарний настрій, треба потрудитися.Побажаємо один одному успіхів.Усміхніться своєму сусідові.щоб урок пройшов цікаво, всі беремося до справи.

На першому етапі уроку вчитель вмотивовує наступну діяльність, позитивно спрямовує на працю. Тут важливо врахувати особистий досвід учнів щодо проблеми уроку. Доцільно використати, залежно від предмета, психологічний тренінг, математичну розминку, підготовку мовного апарату та дихання до читання, – музичний, театральний момент, рекламу тощо.

 II. Визначення мети завдань уроку.

Виробляти мету і проектувати завдання уроку бажано спільно з учнями. Доцільно залучати дітей до планування наступної діяльності через попередню роботу (випереджувальні завдання, повідомлення, підготовка унаочнення). Разом з учителем учні складають план роботи, обговорюючи його, визначають показники досягнення визначеної мети. В початковій школі можна використовувати зоровий план уроку, який по суті є унаочненням його найважливіших завдань або видів роботи. З цією метою застосовуються умовні позначення.Це набір символічних малюнків, які записуються на маленьких квадратиках, їх зручно розміщати на певному місці.

Таким чином, на початку уроку учнів ознайомлюють з метою та планом уроку. Вчитель чітко й переконливо інформує учнів стосовно того, що й навіщо вони робитимуть на уроці. Пізнавальна привабливість цього вступного інструктажу – це матеріал, пов'язаний із певною цікавою проблемою, визначенням проблемних питань. Важливо пояснити учням значення навчального матеріалу для здійснення практичної діяльності, пізнання інших наук.

III. Вивчення нового матеріалу.

Якими прийомами може користуватись учитель на цьому етапі уроку, щоб зацікавити учнів?

Відстрочена відповідь. Інтрига. Проблематизація. Фантастична ситуація. Впіймай помилку. Прес-конференція. Запитання до тексту.

IV. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

На цьому етапі даються різноманітні завдання.

Вони можуть виконуватися індивідуально, фронтально чи в групі; письмово або усно);

Діти обирають той вид роботи, який їм найбільше до вподоби.

V. Контроль, корекція та оцінювання знань.

 Контроль знань відбувається за допомогою: групових і парних форм взаємоконтролю і взаємоаналізу; самоаналізу і самоконтролю (виправлення учнями помилок, осмислення їх причин); взаємо- і самооцінювання (словесне, рейтингове тощо). Для того, щоб учні могли оцінити свою діяльність на уроці,можна запропонувати їм картки самооцінки. Хто вважає, що працював дуже добре на уроці зафарбує кружечок (листочок,трикутник)червоним кольором, хто працював добре –зеленим кольором, недостатньо – жовтим.

VI. Підсумковий етап – це усвідомлення ситуації досягнення мети, переживання ситуації успіху, вираження педагогом свого позитивного ставлення, задоволення діяльністю учнів та їх результатами. Коли підбивається підсумок уроку, вчитель традиційної школи зазвичай ставить такі запитання: “Чого ви навчилися на уроці?”, “Що нового дізналися?”

За технологією особистісно орієнтованого підходу, на мою думку, доцільнішими є такі запитання: “На якому етапі уроку найцікавіше працювати? Де ми витратили найбільше часу? Що нам заважало працювати злагоджено? Що треба було зробити інакше?”

VII.Домашнє завдання

Дотримуватись варіативності у поданні домашнього завдання (диференціація за рівнем складності; завдання на вибір).

Враховуючи вищезазначене, вчитель має дотримуватися таких вимог:

- чітко формулювати пізнавальні завдання;

- спонукати до активності, творчого мислення, пошуку нових знань і нових способів дій;

- зосередити увагу на діяльності слабких, невстигаючих учнів;

- не створювати змагань на швидкість виконання завдань;

- навчати учнів здійснювати самоконтроль, самоаналіз і самооцінювання.

Отже, функція вчителя на уроці полягає у забезпеченні учням позиції справжнього суб'єкта навчально-пізнавальної діяльності.

В особистісно орієнтованих технологіях велика увага надається емоційній культурі вчителя, його голосу, інтонації, мовленню. Ось приклади основних фраз, якими доречно користуватися вчителю на уроці:

Я вважаю, що найзручніше було б зробити ...

Я знаю, що люди звичайно починають з ...

Досить виконати цю частину - і ...

У складних ситуаціях учителю доводиться більш тонко реагувати:

Мені б дуже хотілося, щоб ти не забув про це ...

Я сподіваюся, саме це нам неодмінно вдасться ...

Я просто не можу дочекатися, коли виявиться ця деталь ...

Звичайно, всім подобається, коли виконана саме ця частина роботи ...

Це дуже важливо, і у тебе неодмінно вийде ...

Саме ти і міг би зробити таку справу ...

І це зовсім не складно. Навіть якщо не вийде – нічого страшного …

На мою думку, сьогодні саме особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу задовольняє потреби та інтереси учнів,батьків і суспільства в цілому.

 

Особистісно орієнтований урок української мови

Уроки української мови, які наповнені складним для сприйняття молодшого школяра граматичним матеріалом, найдоцільніше, на мою думку планувати й реалізувати в особистісно орієнтованому напрямку. Зазубрювання правил не дають жодного навчального ефекту. Лише дослідження і розуміння мовознавчих процесів, застосування їх у практичних завданнях сформують компетентого мовця у всіх життєвих та навчальних проявах. Такі уроки забезпечують урахування компетентнісного підходу до навчання української мови,за якого забезпечується результат навчання, а не нарощування обсягу змісту,прилучення учнів до загальнолюдських цінностей,розвиток вести діалог,висловлювати власні думки й переконливо їх аргументувати.

Компетентнісно та особисто орієнтований зміст початкового курсу української мови і державні вимоги до навчальних досягнень учнів визначено в новій редакції Державного стандарту початкової загальної освіти і буде конкретизовано в базовій навчальній програмі для 1-4 класів. Варто підкреслити, що у державних вимогах до навчальних досягнень учнів робиться акцент на застосування загальнонавчальних, мовних, мовленнєвих і соціокультурних знань, умінь і навичок у мовленнєвій практиці з метою розв'язання комунікативних завдань, адаптації школярів до соціального середовища.

Оновлення навчально-методичного забезпечення необхідно здійснювати виходячи із функцій, які покликані виконувати навчальні засоби. Особистісно орієнтований підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну і розвивальну функції.

Для виконання інформаційної функції навчальні засоби з української мови повинні містити передбачений навчальною програмою мовний матеріал, призначений для реалізації мовної змістової лінії, а також завдання, які передбачають розвиток чотирьох видів мовленнєвої діяльності – аудіювання, говоріння, читання і письма (забезпечення мовленнєвої змістової лінії).

З метою забезпечення мотивації учіння, в навчальних засобах мають бути використані:

•    цікавий текстовий матеріал;
•    ілюстрації;
•    дидактичні ігри;
•    вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання;
•    завдання, що спонукають до пошуку значущих для учня результатів тощо.

Для реалізації розвивальної функції сучасні навчальні засоби мають містити систему завдань, спрямованих на розвиток пізнавальних здібностей учнів, а саме, на оволодіння мисленнєвими операціями (аналіз, порівняння, узагальнення, доведення тощо), а також на формування здатності застосовувати набуті знання, способи дій, досвід у нових нестандартних ситуаціях. Крім того, компетентнісно орієнтовані навчальні засоби повинні готувати дітей до самонавчання. З цією метою в них мають бути алгоритми міркувань, пам'ятки, схеми, таблиці, зразки виконання завдань і т. ін.

Крім того, необхідно, щоб навчальні засоби містили:

•    цілісну систему завдань і вправ, доступних для учнів певної вікової категорії;
•    диференційований матеріал з урахуванням рівнів розвитку дітей;
•    раціональне співвідношення завдань для тренування і творчого використання;
•    завдання, що передбачають роботу в парі й групі, фронтальну та індивідуальну;
•    завдання на вільний вибір тощо.

Отож, пам’ятаймо:

•    що учень- носій суб’єктного досвіду, який вона здобуває з перших днів життя;
•    про унікальність молодшого шкільного віку, його виняткове значення для подальшого розвитку і становлення дитини як особистості;
•    негативна оцінка формує комплекс неповноцінності;
•    помилки, невдачі не лякають дитину, якщо вона завжди буде вами прийнята;
•    жести,погляди,міміка, торкання, які є вираженням любові, ласки вкрай необхідні дитини для емоційного благополуччя;
•    у дитини формуються комплекси, якщо її з кимось порівнюють;
•    несприйняття дитиною способів впливу на неї свідчить про те, що ці дії не відповідають її індивідуальним особливстям розвитку.

 

Основні заповіді вчителя:

Знай дитину! Без знання дитини немає навчання, немає виховання, немає справжнього педагога. Якомога глибше знати духовний світ кожної дитини – перше і найважливіше завдання педагога.

Поважай дитину! Не вважай себе спроможним вирішувати ті питання, які належить вирішити юній особистості.

Розумій дитину! Вмій поставити себе на її місце, побачити світ її очима, зрозуміти, чим дитина живе, до чого прагне

 

 

Прийоми особистісно орієнтованого навчання

Методи й прийоми інтерактивного особистісно зорієнтованого навчання:

- створення асоціативного куща;

- робота в групах «Діалог» або спільний проект;

- технологія «Незакінчене речення»;

- «Ромашка запитань»;

- «Вилуч зайве слово та обгрунтуй»;

- «Сенкан»;

- «Мозкова атака»;

- «Мозаїка»;

- «Мікрофон»;

- «Дискусійна мережа»;

- «Відгадай слово або літературного героя»;

- редагування тексту;

- поширення речення,тексту;

- «Передай крейду»;

- «Гронування»;

- «Істинне-хибне»;

- «Лови помилку»;

- «Акваріум»;

- «Кубування»;

- «Дискусійна мережа»;

- «Відгадай слово або літературного героя».

Драмогерменевтичні прийоми

Драмо – це дія,а герменевтика-наука про мистецтво розуміти.Вона була популярною в кінці ХІХ ст. для інтерпретації різних видів текстів: літературних, живописних, музичних, математичних, довідкових текстів.

Взаємозв’язок соціоігрової педагогіки з педагогічною майстерністю вчителя і практичною герменевтикою поступово стає пріоритетним в сучасній дидактиці.

Педагогічна діяльність нерідко стає механічною, штучною, втрачає зв’язок з природністю навчального процесу. Більшість учнів сприймає шкільне життя абсолютно відірваним від позашкільного. У результаті втрати цілісності свого особистого життя вони й людську культуру спримають відірвано, виокремлено від реалій. Саме драмогерменевтика поєднує зміст і форму навчального матеріалу.

Всі сфери драмогерменевтики пронизані наближенням до життя,оприродненням навчального процесу.

Важливим елементом уроку вважаю спілкування між вчителем і учнями. Коли ж учні стають учнями-імпровізаторами, то інтерес до уроку значно активізується. Учні-глядачі стають співучасниками імпровізованого діалогу.

Драмогерменевтичні прийоми: кубик «Блума», «Диктант значень», «Так-ні», «Крок за кроком», «Кольорові поля», «Інсерт», «Феномен» (інтерпретація тексту), «Хмарки думок», «Реклама», «Оживи речі» (асоціації), «Збільшення-зменшення», творчі диктанти.

 

Авторські вправи

до уроків української мови у 4 класі

Пропоную ряд вправ для уроків української мови з особистісно орієнтованим підходом.

На етапі актуалізації опорних знань доречна вправа «Вилуч зайве слово»

Прикметник як частина мови

Схожий, подібний, схожість, схоже;

Веселий, весело, веселенький, розвеселений;

Симпатичний, гарний, краса, вродливий.

 

Антоніми, синоніми

Чарівний, казковий, незвичайний, таємний;

Похмурий, сумний, невеселий, похмура;

Радісний, щасливий, розумний, сумний.

 

Спільнокореневі слова та форми слова

Прозорий, прозора, прозорість,

Місто, міст, міський, заміський;

Розумний, проникливий, розумна, ерудований.

 

Орудний відмінок іменників

Сталь, мідь, піч, старість;

Ніж, піч, дощ, душ;

Край, гай, меч, лінія.

Мрія, Надія, зграя ,земля.

 

Рід іменника

Лють, собака, путь ,ніч;

Дніпро, село, просо, вітер.

Біль, тюль, сталь, брат.

 

Множинні іменники

Ножиці, олівці, обценьки ,плоскогубці;

Колготи, штани, шкарпетки, шорти;

Двері, обійми, гроші, гривні.

У кожному стовпчику знайди та підкресли «зайве» слово. Коротко поясни свій вибір.

стара      включай       чисто        високо

гора         чай                місто        молоко

кора         зустрічай    тісто       далеко

пора         спати          паста        близько

Підказка. Хто частини мови знає, «зайве» слово відгадає!

Згрупуй іменники за певною граматичною ознакою і запиши їх у два стовпчики.

Ножиці, золото, штани, сало, молоко, санчата, дрова, двері, одяг, взуття, ворота, терези, посуд, іній, брюки, скло.

Підказка. Знати б добре всім було: є в іменників число!

Знайди в кожному ряду синонімів «зайве» слово, поясни, чому ти так вважаєш.

• Замурзаний, брудний, забруднити, заяложений, засмальцьований.
• Гриміти, гуркотіти, гуркіт

 

Спостереження за мовними явищами

Правопис закінчень іменників чоловічого роду з кінцевим приголосним основи на –р в орудному відмінку однини

Бетоняр-бетонярем                             маляр-маляром

Снігур-снігурем                                  сталевар-сталеваром

Шахтар-шахтарем                              варвар-варваром 

Маляр-малярем                                  жовнір-жовніром

Але якір-якорем!

- Простежте за зміною наголосу у формах слова. Якщо наголос залишається на корені,то обираємо закінчення –ом,якщо ж наголос рухомий -ем.

- Чи завжди ця перевірка допоможе? Інколи при непевності звернемося до орфографічного словника.  

Омонімія та багатозначність

Голова колгоспу;                   коса дівоча;                  стара лава;

голова сім'ї;                           морська коса;                розпечена

людська голова;                    гостра коса;                    голова поїзда.

- Чому слова другої і третьої колонок омоніми,а перша колонка – багатозначні слова?

- Чому в першому реченні перед і вживається кома,а в другому –ні?

Любіть Вітчизну,і вона віддячить вам за це!

Любіть Вітчизну і шануйте!

• Чим відрізняються ці речення?

• Журавлики, повертайтеся до нас навесні.
• Журавлики повертаються до нас навесні.

-Чому дієслова розподілені у такі колонки?

Шити                     митися            помити

Вишивати              гратися           виграти

Пришивати            чесатися          чесати

•     Чому в словосполученнях лівої колонки виділені слова пишуться разом,а в правій окремо?

надворі тепло;                       на дворі пасуться гуси;

повернути убік;                       коле у бік;

летить вгорі;                             ущелина в горі;

повертатися додому;              підійшов до дому.

 

Класифікація частин мови

На основі даної класифікації діти легко аналізують спільні та відмінні ознаки іменних частин мови, досліджуть всі граматичні категорії. Розуміють значення назв частин мови.

Іменні ------------ дають імена

Іменник ---------- предметам

Прикметник ----- ознакам

Числівник ------- числам

Займенник ------- замість усіх іменних частин

•     Чому називаються іменними? Що їх об’єднує? Що різнить? Які спільні змінні категорії ім властиві? (рід, число, відмінок). Яка їх роль в реченні? Чому не бувають присудками?

 

Займенник як частина мови

Білявий хлопець – цей хлопець; (замість прикметника)

Хлопець – він; (замість іменника)

П’ятий хлопець – отой хлопець; (замість числівника)

 

Прийменник

Простежте біля якої частини мови стоять ці службові слова.

На столі, біля гарної дівчини, за третьою партою, з нами.

•     Службова частина мови, що дружить лише з іменними, називатиметься прийменник. Назва говорить сама за себе – при йменних.

Дослідження усіх частин мови здійснюю за планом, пропонуючи будь-який текст, де є певна частина мови. Складаємо у вигляді схеми-опори у вигляді сонечка з промінчиками.

1. Що означає частина мови?

2. На яке питання відповідає?

3. З якою частини мови найчастіше звʼязана у реченні?

4. Яким членом речення виступає?

5. Як змінюється?(якщо іменна-які граматичні категорії властиві)

6. Які розряди за значенням можна виділити?

7. Які лексичні групи можна створити? (Синоніми, антоніми, багатозначні, пряме ,переносне значення)

Спишіть дієслова і запам’ятайте їх написання.

Нездужати, неволити, ненавидіти, недочувати, нехтувати, незчутися, непокоїти.

Відкиньте частку не від дієслів. Зробіть висновки, чому не з цими дієсловами пишеться разом.

Поясни правопис НЕ з дієсловами.

•       Радісно, що знов з дочкою, вони багато дечого недобачили. (М. Вовчок).
•       Я незчувся, як влетів в знайоме містечко. ( Ю. Збанацький)
•       В чужому оці і порошинку бачить, а в своєму і сучка недобачає. (Нар. творчість)
•       Бійці нехтували небезпекою і рвалися вперед. (І. Ле)
•       Я ненавиджу брехню у всякій одежі. (М. Рильський)
•       Я не нездужаю нівроку. (Т. Шевченко).

Прочитайте текст. Поспостерігайте за вживанням особових займенників. Замість яких іменників вони використані?

Тарас Шевченко – славетний український поет і художник. Він писав щиро, правдиво, чесно. Знав багато народних пісень і дуже гарно співав. Він любив кобзарів. Бандуристів. Сам грав на кобзі і скрипці. Тільки життя в нього було тяжке. Рано залишився сиротою, був на засланні, в солдатах. Його думи, його пісні в Україні ніколи не забудуть. Тарас Шевченко – справжній співець свого народу.

Поспостерігайте за вживанням розділових знаків при однорідних членах. Поясніть їх вживання.

Антарктида розташована навколо Південного полюсу Землі. Це самий холодний материк. На ньому майже немає рослинності і тварин. Тільки в деяких районах трапляються лишайники, мохи, водорості. В Антарктиді живуть пінгвіни, буревісники,поморники. Життя цих птахів пов'язане з океаном.

 

У глибоких шарах підземних вод міститься багато розчинених солей, мінералів і газів. Така вода називається мінеральною.

Завдяки брому, йоду, радону, які містяться в мінеральній воді, вона має цілющі властивості. З боліт, озер, джерел витікають маленькі струмочки. Вони течуть і, зʼєднуючись з іншими струмками, утворюють ріки. Ріки вміють будувати й руйнувати. Прокладаючи собі шлях до моря, вода розмиває гори, розширює береги, захоплює і несе по дну землю й каміння.

Навколо водойм і на болотах живе видра. Довгий хвіст і перетинчасті лапи допомагають їй пірнати і плавати під водою, як риба.

 

Для самоконтролю учні дуже люблять виконувати вправи з ключем

Випиши подані іменники в такому порядку: спочатку ті, які в орудному відмінку однини перед закінченням мають подвоєння приголосних, потім – які не мають подвоєння, після них – що пишуться з апострофом.

Знаменитість, емаль, шерсть, подорож, кров, смерть, ожеледь, жовч, верф, вживаність, снасть, Об, радість, гниль, старість, далеч, мати.

Ключ. З других букв виписаних слів прочитаєш закінчення вислову В. Сухомлинського «Треба тонко відчувати три речі:...».

Випиши тільки прикметники.

Святкове, веселого, криклива, слива, десятий, убогий, дичина, мамина, озимина, схожа, пологий, вчорашнього, літнє, такий, сталеві, жовтих, зелено, чудово, звичайне, ясне, похмуро, старому, чарівному, гному.

Ключ. З других букв виписаних слів прочитаєш початок прислівʼя – «…………,а зсередини пуста».

Випиши прислівники.

Широке, нещиро, здавна, осінь, восени, загусло, капуста, потихеньку, шляхетно, темне, темно, здалеку, далечінь, таємно, щоночі, ночі, осліп, наосліп, легко, тривожно, дзвінку, змалку, доброзичливо, влітку, квітку, щодня, ягня, праворуч, гірко, вголос, колос, щогодини, людини, стріха, стиха.

Ключ. З третіх букв виписаних слів прочитаєш прислів'я.

Випиши слова, у яких потрібно ставити апостроф.

Дев_ятсот, св_ято, бар_єр, зв_язно, при_їзд, сузір_я, в_юн, від_їзд, роз_єднати, м_який, солов_їв, м_язи, харків_янин, духм_яна, п_янко, мавп_ячий, серйозний, чолов_яга, тьм_яно, моркв_яний, медв_яний, комп_ютер, зів_яла, м_ясоїд.

Ключ. З останніх букв виписаних слів прочитаєш назву вірша М. Рильського.

Випиши слова, які не мають префіксів та суфіксів і відповідають моделі: (корінь + закінчення).

Пекар, ліки, створю, творять, згоріла, варять, сніги, дощик, школа, учень, ноги, столи, плече, сяють, засяють, трава, весна, свято, ясний, похмурий, сьомий, окуні, доброта, щирий, смачна, айва.

Ключ. З других букв виписаних слів прочитаєш ім'я та прізвище відомого українського письменника

Випиши слова, у яких пропущено букву е.

Ст_жинка, кор._дор, нав_сні, ід_ально, д_ригент, г_роїчний, об_режно, в_чоріє, л_мон, ат_льє, к_рувати, ож_ледиця, скр_паль, р_корд, ос_литися, л_жати, ветер_нар, експ_римент, в_лосипед, гор_зонт, архіт_ктура.

Ключ. З перших букв виписаних слів складеш назву однієї з казок Г. К. Андерсена

 

Логічні вправи

Дописати іменники.

Великий, просторий, чистий – ... (дім).

Дерев'яний, червоний м'який – ... (олівець).

Висока, гілляста, могутня – ... (сосна).

Чисте, прозоре, ясне – ... (небо).

Хто швидше згадає слово? Як називають (одним словом):

• колекцію засушених рослин – ... (гербарій);
• заклад, де виготовляють та продають ліки –.... (аптека);
• купу дров або хмизу, які горять – ... (вогнище);
• велику біду – ... (скрута);
• сильний дощ – ... (злива);
• дрібний дощ – ... (мряка);
• топлене сало –... (смалець);
• багато птахів – ... (зграя)?

Замінити словосполучення одним словом.

•   малюнки в газетах, журналах, книгах;
•   співробітник газети або журналу;
•   дуже неохайна людина;
•   перелік страв;
•   пекти раків.

До кожного прикметника добери іменники. Визнач число і рід прикметників. Познач закінчення.

Сердитий, сильний, грізний, поривчастий, різкий ... (вітер).

Барвиста, яскрава, сонячна, заворожлива, дугаста, широка... (веселка).

Золотокоса, білостанна, гінка, струнка, тремка, добра... (береза),

Благородне, велике, гостре, найгарячіше, непереможне, сильне, щире... (бажання).

Голосна, пахуча, справжня, повноводна, квітуча... (весна).

Біляве, блискуче, ясне, вицвіле, густе, м'яке, хвилясте ... (волосся).

Безвітряний, блискучий, сонячний, тихий, теплий, туманний… (день).

Грибний, дзвінкий, безкінечний, теплий, шумний, ласкавий… (дощ).

Нерозлучний, задушевний, вірний, добрий, давній, надійний… (ДРУГ).

Радісне, активне, багате, культурне, щасливе, трудове, цікаве… (життя).

Багатирське, міцне, квітуче, добре, відмінне, залізне, прекрасне ... (здоров'я).

Мокра, м'яка, плодюча, хлібна, чорна, свіжа ... (земля).

Сніжна, сувора, міцна, біла, сердита, красива... (зима).

Духмяна, пишна, дивна, ніжна, гірська, перша... (квітка).

Введи слова у словосполучення,розрізняючи їх за значенням.

Аркуш-лист; вникати-уникати; людський-людяний-людний.

Спиши, вставляючи замість крапок потрібні прислівники. Склади модель звукової будови виділеного слова.

Сьогодні – вівторок, а... буде середа, а... буде четвер.... Був мороз, а... почалась відлига. Додому повернулись ... , коли вже було темно. ...в небі співав жайворонок. Переходячи вулицю, подивись спочатку вліво, а потім …

Робота над планом

- Поділіть текст за поданим планом.

- Розставте подані пункти плану у правильній послідовності.

- Поширте(розгорніть) поданий план.

- Перейменуйте подані пункти плану на власний розсуд.

- Перейменуйте подані пункти словами з тексту.

 

Знайди помилку

Запиши слова без помилок.

Св’ятковий, мерихтить, голубя, тиждневий, молодьба, київа, церемонія, нище, юнатство, граєцця, шіснадцять, гіляччя, обїжжати.

Виправ помилки у тексті.

Оберігайте мурашники. Не рідко можна побачити, як хлопята, по трапивши до лісу, знічевя руйнують мурашники. А мурашки – дуже корисні длялісу створіня. За один день мурашина сімя знищує кілограмм шкідливих комах. Роблячи ходи підзимлею, мурашки спреяють надходженю докоріня дирев та кушчів води і кисню.

 

Бібліотека, вогнеще, запитаня, черговий, асвальт, кастрюля, батьківщина,шіздисят,биздоріжя,галузя,мирежаний,пяццот,небачити,нинавидіти,не здужати,литить.

Прочитай текст. Запиши без помилок.

Мякою запашною хвоїю, сухим лісовим мохом ви стилив, вимостив земове лігвисько видмідь. Старано і в міло готує він своє житло. А раньої зими заляже у берлозі і спати ме аж довесни

 

Робота з деформованим текстом, редагування тексту,перебудова тексту

Прочитай текст. Перебудуй його так, щоб усе, що наказує книжка,стосувалося тебе. Визнач закінчення дієслів першої особи однини.

Наказ книжки

Щоб надовго зберегти мене, треба обгорнути в папір. Не можна мене брати нечистими руками. Не варто читати мене, коли сідаєш їсти. Не слід писати на моїх сторінках.

Спиши текст, додаючи з дужок потрібні за змістом прислівники (довкола, дружно, обережно, вранці, високо, заклопотано, радо, звідти).

Стежинка

Якщо дружити зі стежинкою, вона тобі багато цікавого розповість.

Тетянка вийшла на ґанок, і стежинка повела її за собою.

Картопля цвіте. Зелений огірок виповз із грядки на стежинку.

Квасоля зіп'ялася на тички. Вона все бачить.

Через стежинку снують мурашки.

Вони собі дім будують.

Прочитай. З поданих у дужках прислівників вибери ті, що найвлучніше відповідають змістові. Добери заголовок і запиши текст.

Петрик відчинив клітку і випустив щиглика. Пташка сіла на бузку і (голосно, дзвінко, лучно) заспівала.

Щиглик оселився (недалеко, близько, поряд, поблизу) дому. Він (часто, неодноразово, нерідко) прилітав у Петриків садок. Сяде на бузку і (веселе радісно, утішно) виспівує.

Хлопчик з радістю слухав спів знайомої пташки.

Пошир речення прикметниками. Зроби висновки, яким став текст?

Вже осінь. Білочка готується до зими. Цілий день вона носить горіхи, жолуді. Сушить і складає їх у своєму дуплі. З такими запасами не страшна звіряткові зима.

Перебудувати текст із зміною першої особи однини на другу особу множини.

Я люблю відпочивати в селі. Там дуже  красиво. З усіх боків село оточене лісом, а поруч протікає річка. У мене багато друзів, з якими я ходжу в ліс. Вечорами я слухаю бабусині казки.

Розмісти речення в такому порядку, щоб отримати розповідь. Запиши її. Займенники підкресли, визнач їх особу, число. Продовж текст.

То – синичка. Прилетіла маленька жовтогруда пташка.

Шапочка в неї чорно-оксамитова, крильця зеленуваті. Стукає синичка гострим дзьобом у шибку. На них кожна пір’їна, ніби пензликом намальована.

Запиши текст, поставивши дієслова, подані в дужках, у формі майбутнього часу. Визнач особу, число.

Я (провести) вас на берег ставу і ви (побачити) ранкову зорю. Ми (сидіти) в кущах, затамувавши подих, щоб побачити соловейка. Він (прокидатися) рано і (пити) краплину роси. А потім дзвінко (співати) свою вранішню пісню.

Перебудувати речення так, щоб дія стосувалась 1 особи однини.

У кожного з вас є улюблена книга, і а в ній – улюблений герой. З ним ви ходите в походи, думаєте, радієте, перемагаєте. Книга – ваш друг і порадник.

Із дужок обрати потрібні за змістом слова і записати речення.

Стояла тепла ясна (весна, літо, осінь, зима). Осіннє (повітря, небо, горизонт)  прозоре, тихе. На безхмарному небі сяяло (місяць, сонце, зірки). Під його косим промінням золотом горіло (стовбур, листя, коріння) (дуби, ясени, клени, липи, осокори, берези, верби).

Із поданих слів скласти і записати речення.

Краплі, блищать, роси, сонці, на; на, виблискували, самоцвітами, сонці, роси, краплі; траві, на, блищали, осінньої, численні, павутини нитки; і повітрі, у, літає, бабиного, павутиння, літа.

Замінити підкреслені слова антонімами. Дібрати заголовок,записати текст.

Сонце заходить, прощаючись із землею.Затихає легенький вітерець. Перестають співати пташки. Люди повертаються з поля.

Перебудуй текст,щоб мова у ньому йшла про іншу пору року

РАННЯ ВЕСНА

Настала рання весна. Тепло гріє яскраве сонечко. З'явились квіти, зелена трава. Птахи прилетіли з далеких країв. Розпочалися польові роботи. Дружно працюють усі.

Доповнити речення порівняннями. Записати.

У студеній високості народилися сніжинки і летять на землю в гості мов...

Усе було вкрите снігом, мов... І у полі, і в ліску закружляли у танку ці малесенькі сніжинки, мов...

Списати текст, вставляючи пропущені розділові знаки.

Книги нас оточують скрізь здається, що вони існували завжди людина не зразу збагнула, що можна записувати свої думки спочатку люди спробували писати на корі дерев, на тонкій шкірі тварин пізніше винайшли папір на ньому стало легко писати і малювати.

Введи у речення однорідні члени, використовуючи слова, що у дужках.

Для лісових звірів характерне плямисте або смугасте забарвлення. (Лісовий кіт, рись, борсук, плямистий олень).

В саду співають птахи (ластівки, чижі, солов'ї).

Численні твори Олеся Донченка ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури. (Романи, повісті, оповідання, казки, п'єси).

Бабуся працювала. (Шила, вишивала, садила і вирощувала квіти, готувала їжу, прибирала в кімнаті).

У серпні дозрівають фрукти. (Яблука, груші, сливи).

Здавна слов'яни вживали злаки. (Жито, пшеницю, ячмінь, просо, гречку).

Про червону калину, таку гарну, люди склали багато творів. (Пісень, легенд, розповідей, казок).

Поділити текст на речення, визначити основу речень.

Скромна краса пізньої осені листопад найчастіше сумний зникли яскраві барви відзвеніли пташині голоси природа ніби причаїлася спохмурніло небо потекли з нього ниточки дощу.

 

Поєднай праву та ліву колонки

До поданих прикметників добери іменники з правого стовпчика. Запиши  словосполучення.

1)  старовинний           солдат

2)  давній                      вітер

3)  бувалий                    знайомець

4)  старший                   наречений

5)  свіжий                       брат

6)  колишній                 посуд

7)  подрібнені               кошенята

8)  маленькі                  озера

9)  крихітні                   сухофрукти

10) дрібʼязкові            пакунки

11) не громіздкі               зернятка

12) мілкі                           сварки

Поєднай антонімічні пари

байдужий привабливий

глибокий       співчутливий

потворний                         прекрасний

безтурботний                    мілкий

огидний                     заклопотаний

До поданих загальних назв дібрати іменники – власні назви.

•   Письменник... (М. Стельмах Г. Тютюнник...)
•   Місто... (Одеса, Київ, Львів...)
•   Річка... (Серет, Дніпро, Прип'ять...)
•   Країна... (Україна, Польща, Англія...)
•   Журнал... («Малятко», «Барвінок»,«Соняшник»...)

Сполучи фразеологізм із синонімом,що йому відповідає

Байдики бити – втікати

взяти ноги на плечі – забути

викинути з голови – лінуватися

набрати води в рот – заважати

вертітися під ногами – мовчати

Посієш вчасно,                вірна порада.

Одна мати –                    будеш мати рясно

Лід міцний,                      хоч гармати коти

пекти раків –                     запамʼятати

зарубати на носі–           соромитися

взяти ноги на плечі      утікати

 

Пояснення, відновлення прислів’їв,

фразеологізмів, афоризмів

Біля кожного дієслова замість крапок допиши частку не. Як зміниться зміст прислів’їв?

•      Хто … дотримує свого слова, той сам себе зневажає.
•      Хто … працює, той … їсть.
•      Лінивого ноги … носять.
•      У невмілого руки … болять.
•      Хочеш їсти калачі – … сиди на печі.
•      Без кореня і полин … виростає.
•      Материнська ласка кінця … знає.
•      … вмієш шити золотом, так бий молотом.
•      Ремесло пити-їсти … просить, а само годує.
•      Відкладай ледарство та … відкладай справу.
•      Семеро одного … ждуть.
•      Одна бджола меду … носить.
•      Правда у воді … тоне і в вогні … горить.
•      … хитруй … мудруй, а чесно працюй.

-   Скажеш - … вернеш, напишеш – … зітреш, відрубаєш –… приточиш

Добери потрібні дієслова в неозначеній формі і закінчи прислів'я.

Краще добре робити, ніж гарно ...

На чужу роботу дивитись - ситому не ...

Легко втратити, тяжко...

Замість крапок у прислів'ях встав потрібні слова-антоніми.

Занедбаєш науку в..., пожалкуєш у старості.

Радість красить, а... палить.

Ранні пташки росу п'ють, а... сльози ллють.

Де багато слів, там... діла.

Добрий горщик, та... борщик.

Знайди і підкресли у кожній парі речень слова, що вимовляються пишуться однаково, але мають різне значення. У дужках напиши, якою частиною мови вони виражені.

Посієш вчасно, будеш мати рясно.

Одна мати — вірна порада.

Лід міцний, хоч гармати коти.

Поясни значення фразеологізмів,введи їх у речення

Душа в душу                                    Збитися з ніг     

Ні живий, ні мертвий                      Ламати голову

Ні вдень, ні вночі                             Зелена вулиця  

Впадати в око                                  Зачепити за живе

Доповніть прислів'я необхідними антонімами.

Порожня бочка гурчить,а повна…--.

З великої хмари….---дощ буває.

Як є початок,то й….буде.

Геть пішло з країни горе,розлилося…..морем.

Поєднай частини прислів’їв. Підкресли числівники.

1. Хто мовчить,                                      мало тепла.

2. В роботі «ох»,                                    той двох навчить

3. Одне літо краще,                      а шостий відпочиваємо.

4. П’ять днів нічого не робимо,          а їсть за трьох.

5. От погода: один день блисне,         як сто зим.

6. Багато диму –                                     а сім кисне

Доповни прислів’я, використовуючи слова з довідки. Вкажи, у якому часі вжито дієслова.

1. Немазаний віз скрипить, а мазаний сам … .

2. Шануй старших – молодші тебе … .

3. Як постелиш, так і … .

4. Заєць від куща, а жаба від зайця … .

5. Не було б щастя, та нещастя  … .

6. З ким поведешся, того й … .

7. Хто працює, той працю … .

Слова для довідок: помогло, біжить, шанує, тікає, наберешся, поспиш, пошанують.

Поєднай частини прислів’їв. Познач закінчення дієслів, надпиши дієвідміну.

1. Раніше встанеш –               далеко не зайдеш.

2. Посієш – пожнеш,             дасиш – візьмеш.

3. Улітку пісні співаєш –      назад не поставиш.

4. Оглядатимешся назад,     більше діла зробиш.  

5. Дерево зрубаєш –              голки не вдержиш.

6. Одним пальцем                  узимку сльози проливаєш

Прислів’я та приказки прочитай, поясни. Спиши, замість крапок запиши прислівники, протилежні за значенням до виділених.

1. Удень душно, а … комарі кусаються.

2. Поранити легко, загоїти … .

3. Хто багато говорить, той … творить.

4. Бур’ян росте швидко, а добра трава … .

5. Знай більше, говори … .

6. М’яко стеле, та … спати.

Прислів’я та приказки прочитай, поясни. Спишт спочатку вислови з прислівниками, потім вислови, в яких є іменники з прийменниками.

1. Сади дерево (з) молоду – (на) старість як знайдеш.

2. (На) сонці тепло, біля матері добре.

3. Дим видно (в) день, а вогонь (в) ночі.

4. Слово (на) гору піднімає, слово і (з) гори спускає.

5. (В) літку один тиждень рік годує.

6. Роби (на) дворі, буде (в) коморі.

Поясни значення фразеологізмів. Випиши дієслова з не, поясни їх правопис.

Не бачити дальше свого носа.

Не лови гав.

Не впасти лицем в болото.

Не вкладається в голові.

Не вимовити слова.

Не в свої сани не сідай.

Не встигнути й оком моргнути.

Не бачити світу білого.

Мені й на думку не прийшло.

Вилуч зайве прислів`я

На годину спізнився, за рік не доженеш.

Вчорашнього дня стома кіньми не доженеш.

Що ранком не зробиш, то ввечері не здоженеш.

Допомагай старим, бо доведеться бути таким.

З’єднай частини прислів’їв

З добрим дружись,            коле сердечко.

Гостре словечко                а лихих стережись.

Де сила не візьме,             а вдома краще.

В гостях добре,                  там розум допоможе.

Впиши пропущені слова.

Не плюй у колодязь – пригодиться… напитися.

Цвітуть наші діти, як пишні … .

Осінь багата снопами, а зима … .

Хочеш їсти калачі, не сиди на … .

Блисне сонце і в наше …

Перетворити загадки на прислів’я

У вогні не горить, у воді не тоне. (Правда.)

Правда у воді не горить, у воді не тоне.

Мовчить, а сто дурнів навчить. (Книга.)

Книга мовчить, а сто дурнів навчить.

На вагу не зважиш, на базарі не купиш.

Розуму на вагу не зважиш, на базарі не купиш.

Що їсть без зубів. (Совість.)

Совість без зубів їсть.

 

Цікаві прислів’я

Знайди прслів’я, що заховалися у деформованих словах, і прочитай кожне з них.

Деньгру кір чаєкін, а музи наєчипо.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Ченьсі куро токчапо, а мизи надиресе.

Січень року початок, а зими середина.

Зайчик

Прочитай склади, стрибаючи, як зайчик, з однієї купини на іншу.

 

Хто	то	рід	до	має	сло	той
1	4	8	12	14	10	7
ба	обі	три	ко	во	га	цяє
2	5	13	9	11	3	6

 

Скласти прислів’я зі слів

дружись, добрим, з, стережись, а, лихих;

гроші, за, розуму, купиш, не;

лисиця, служила, не, доки, вовкові, кожуха, позбулася;

осла, коня, не, з, буде.

 

Поставити прислів’я в логічній послідовності

1.        Уночі тріщить, а вдень плющить. (1)
2.        Як почав орать, то в сопілку не грать. (3)
3.        Весна багата на квіти, а осінь – на сніпки. (5)
4.        Кидай сани, бери віз. (2)
5.        Сій вчасно – вродить рясно. (4)

 

Допиши початок

Пригадай та запиши перші слова поданих прислів’їв. По вертикалі вони мають утворити ще одне прислів’я.

… байрак, там і козак.

… не боїться ні тучі, ні грому.

… де великі вікна – багато світла.

… холод не страшний, коли козак молодий.

… не поляже, не поляже, а розкаже. 

Де козак, там і слава.

 

Доповни прислів’я словами з дужок

Не кидай слова на … (вітер, підлогу, воду).

Не відкладай на завтра того, що можна зробити …(пізніше, сьогодні, післязавтра).

Не все те золото, що … (заховане, блищить, пищить).

Дурний язик голові не … (дядько, сват, приятель).

 

Плутанина

Усі прислів’я переплутані. Перша частина одного прислів’я з’єднана з другою частиною іншого. Розплутай їх.

Коли почав орати – добре буде.

Лякана ворона – а мишці слізки.

Той хоче гарбузів – і куща боїться.

Перемелеться лихо – то у сопілку не грати.

Кішці смішки – а той огірків.

Лякана ворона й куща боїться.

Коли почав орати, то у сопілку не грати.

Кішці смішки, а мишці слізки.

Той хоче гарбузів, а той огірків.

Перемелеться лихо – добре буде.

 

Приказки жартують. Гра «Незнайко»

Голод – не щітка.

Боягуз своєї ліні боїться.

Жди у горя погоди.

Товкти в ступі соду.

Не знаючи броду, не лізь у моду.

Час – не тінь, не підженеш.

Бачить кіт рало, та сили мало.

За праве тіло стій сміло.

Тиха хода греблю рве.

Земля родить під носами.

У природі пізнавай приятеля.

За наше сито та нас і бито.

Від добра бобра не шукають.

У здоровому тілі здоровий пух.

Крутиться як булка в колесі.

Яйця Мурку не вчать.

Не роби з муки слона.

Правда очі поле.

Купити кита в мішку.

Друзі пізнаються в міді.

Молоко на дубах не обсохло.

Камінь на перці лежить.

 

Підстав ім’я

З довідки добери ім’я, яке пропущене у прислів’ї чи приказці.

З нашої … ні серця, ні ласки.                       

Сиди …, бо ще рано.

Не лакомся, … на дурницю.

По … й свита.

Заплач, …, дам копійку.

Вискочив як … з конопель.

Од … та й ніколи.

На … о цій порі, як рак свисне на горі.

За царя …, як земля була тонка.

За царя …, як людей було трохи.

Ні сюди …, ні туди … .

Товчеться, як … в пеклі.

Не вмер …, так болячка задавила.

Казала …, як удасться.

У всякої … свої одговори.

Який …, така й слава.

Парочка … та … .

Ти йому про …, а він тобі про … .

Сиди …, ще не смеркло.

Ой не ходи, … та й на вечорниці.

Про … кури та … яйця.

Мудрий, як … .

Хапай, …, поки тепле.

Говорив … рябої кобили сон.

Мели, …, доки вітру стане.

Відповідь: Параска, Тетяна, Гриць, Савка, Матвійко, Пилип, Микола, Юрій, Панько, Горох, Микита, Марко, Данило, Настя, Федора, Сава, Мартин та Одарочка, Ярема, Хома, Векла, Гриць, Хима, Мотря, Соломон, Петро, Мирон, Іван.

 

Драмогерменевтичні прийоми

Прийом «Реклама»

- Використовуючи усі знання з попередніх уроків, прорекламуйте іменник (прикметник, займенник, дієслово) так, щоб вашим наступникам хотілося їх вивчати!

-З робіть рекламу українській мові, щоб її хотілося вивчати іноземцям.

Кубик «Блума»

На гранях кубика написані фрази типу «Придумай», «Запропонуй», «Назви», «Поясни», «Чому», «Поділись». Це можна застосувати під час вивчення будь-якої мовної теми.

- Придумай зимові прикметники.

- Назви ознаки морфологічні прикметника.

- Чому прикметник зв’язаний з іменником?

- Поясни, чому прикметник у реченні зазвичай виступає другорядним членом.

- Запропонуй прикметники твердої та м’якої групи.

- Поділись своїми думками про змінюваність прикметників.

Прийом «Диктант значень»(або цікаві завдання до заданого слово)

Із назв яких двох букв можна при готувати смачну їжу?

(Ка­ша)

Корінь мій знаходиться в «ціні»,

Префікс дай від «оклику» мені,

Суфікс — від «лінійки» чи від «зірки»,

Разом — результати перевірки. (Оцінка)

Корінь — з «підкладки»,

Префікс — з «обшивки»,

Суфікс — з «косинки»,

А все разом—для книжки. (Обкладинка)

Слово складається з двох частин:

перша частина — корінь слова учитися,

друга—суфікс слова в'язень.

Ціле слово — синонім слова школяр. (Учень)

Яке слово складається з двох нот? (До-ля)

Який синонім слова тепер не змінює свого значення, якщо його прочитати справа наліво? (Зараз)

Які ключі до неба добираються? (Журавлині)

Які три займенники найчистіші? (Ви-ми-ти)

Я –спереду, я – ззаду, а посередині — назва породи коня. Разом буде назва країни. (Я-поні-я)

Жінка стосовно своїх дітей, може бути дієсловом. (Мати)

Дитина, що народилася в один день з іншою в однієї матері. (Близнюки)

Досвід, звичаї, норми поведінки, що склалися історично і пернедаються з покоління в покоління. (Традиція)

Група людей, обʼєднаних спільною роботою, інтересами. (Колектив)

Людина, становище якої викликає співчуття, бідолаха, сіромаха. (Неборак)

Той, хто вчиться в школі або навчається якоїсь професії, ремесла. (Учень)

Той, хто народився з ким-небудь в одній місцевості чи країні. (Земляк)

Особа з середньою медичною освіто,помічник лікаря. (Фельдшер)

Робітник, що займається грубою обробкою деревини, спорядженням деревʼяних будов. (Тесляр)

Речовина або сплав,який відзначається блиском, плавкістю, ковкістю. (Метал)

Сушені плоди слив. (Чорнослив)

Окремий листочок з віночка квітів. (Пелюстка)

Те, що не відповідає правді. (Брехня)

Однорідні предмети, скріплені мотузкою або нанизані на неї. (В’язка)

Наперед визначений обсяг і зміст роботи. (Завдання)

Суперництво учасників однієї і тієї ж справи з метою досягнення кращих результатів,перемогти у чомусь. (Змагання)

Словесне змагання двох або кількох осіб,які не погоджуються. (Суперечка)

Прийом «Крок за кроком»

- Виходячи до дошки, назви всі граматичні терміни, якими користувалися на уроці під час вивчення тієї чи іншої теми.

- Добери на кожен крок прикметники до іменника зима (весна, осінь) чи будь-якого.

- Крокуючи до дошки, називай дієслова, що стосуються школи.

- Добери тематичні іменники (за заданою темою)

Прийом «Кольорові поля»

Учні позначають за полями кольорові помітки: червоний – перевірте мою роботу і виправте помилки; зелений – відмітьте помилки,я сам їх виправлю; синій – вкажіть лише кількість помилок, я сам їх знайду і виправлю; чорний – я зробив завдання похапцем, не оцінюйте мене сьогодні.

Прийом «Феномен» (за змістом запропонованого тексту, у якому виділені певні буквосполучення чи слова,терміни, учні пердбачають, з чим працюватимуть на уроці, роблять висновки, формулюють правила на основі спостереження за мовним матеріалом)

•     Чому прислівники пишуться разом, а іменники з прийменниками окремо?

Увечері ми поверталися з полювання. Їхали лісом. Збоку світло фар виривало з темряви стовбури дерев. Машина йшла повільно.

Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька. Вона була обліплена опалим листям. Це їжачок завмер на дорозі. Я покотив звірка по осінньому листі. Їжачок засопів і поніс на своїх голочках постіль. Він поклав її внизу, під корінням дерева.

Тут сопун примоститься зимувати.

•  Чому у виділених словах подовжені приголосні?

Цього року осінь порадувала всіх. Ще довго щедро усміхалося сонечко. Осіннє небо вражало своєю блакиттю. Поволі жовтіло листя і довго трималося на деревах.

- Як пишеться не з дієсловами?

1. У сусіда ума не позичиш.

2. Без праці меду не скуштуєш.

3 У невмілого руки не болять.

4. Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

5. Без кореня і полин не виростає.

6. Як не вмієш, то не знайдеш.

7. Добру славу втратиш – поганої слави не знищиш.

- Як пишуться займенники з прийменниками?

1. Шапка велика, та під нею порожньо.

2. Про людину ти можеш судити тоді, коли був з нею в дорозі чи жив під однією покрівлею.

3. Щоб віл допомагав тобі, доглядай за ним.

4. Ми з тобою, як риба з водою.

5. Любується сам собою.

- Простежте,у якому відмінку вжиті прикметники?

1. Чужим добром не забагатієш.

2. З телячим хвостом у вовки не сунься.

3. Сінним конем не наробишся.

4. Довгим язиком тільки полумиски лизать.

5. Рибу солом’яним неводом не ловлять.

6. Накрив, як мокрим рядном

Асоціації «Хмарки думок»

•     Продовжіть асоціативний ряд. «Іменник, назва, ім`я, власна назва….»; «Весна, квіти, тепло…»; «Корінь, значення…»; «Іменні частини мови…»; «Дружба, товариш, допомога…»; «Пряме, переносне значення, антоніми…»

«Збільшення-зменшення»

- Що сьогодні ви хотіли б збільшити? (оцінку, знання, перерву…)

- А що би зменшили, якби отримали чарівну паличку?

- Якби ви збільшили урок, то що ще хотіли б встигнути?

 

Різні види диктантів корисні на будь-якому етапі

вивчення мовного матеріалу

Аналітичний

Проводиться у процесі ознайомлення, вивчення та закріплення матеріалу.

Залежно від віку дітей добирається 5-15 слів, у яких учні допустили найбільше помилок, слова групуються учнями за орфограмами, і вони пояснюють, де і чому було допущено помилку, добираючи відповідну схему-опору, правило, яке треба знати, щоб не допускати помилок у відповідному випадку.

Не побачиш                  осінню             тьмяно

Не повернеться            насінням         пірʼям

Абетковий

У процесі закріплення та систематизації знань.

- Перший учень називає словникове слово (чи слово на певну орфограму), що починається на А, другий на Б, третій на В...

- Перший ряд придумує слова на А, другий на Б, третій на В. (можна в парі, ланцюжком...) Можна називати назви міст, річок, країн, квіток, рослин, звірів, іграшок...

Антидиктант

Навчальний вид диктанту. Сутність його полягає у тому, щоб усвідомлено робити на місці кожної орфограми помилки. Використовують невеличкі тексти (1-2 речення чи 4 рядки з вірша) або окремі слова. Такий диктант навчає бачити у слові орфограми, тобто визначати звук у слабкій позиції.

Запорозці – це народ, на всякі діла здатний. Були такі, що й грамоти не- вчилися. За те четали так добре, що й учений так не про читає. А сила яка в них була! Хоч у старого, хоч у малого!

Антонімічний

Учень по ходу замінює ключові слова у реченнях антонімами, творчо обробляючи текст. Можна підкреслити знайомі орфограми у тексті. Можна змінювати не слово, а все речення на протилежне за змістом.

Скромна краса пізньої осені.Листопад найчастіше сумний. Зникли яскраві барви. Відзвеніли пташині голоси. Природа ,ніби причаїлася.

Спохмурніло небо, потекли з нього ниточки дощу.

Безперервний

Навчальний вид диктанту. Упродовж вивчення слів з «словничка-малючка» він проводиться під диктовку вчителя: поступово ускладнюється і урізноманітнюється робота над словниковими словами. Наприклад, на першому уроці дозволяється використовувати словники, задавати питання вчителю.. На наступному – пишемо слова без словника, далі – з поясненням, потім – самостійно з пам’яті, і, нарешті, вводимо словникові слова у речення. Можна потім ще й організувати творчу роботу над текстом.

Складні орфограми

Навчальний вид диктанту, різновид підготовчого. Спочатку опрацьовується детально увесь текст, а записують лише найважчі слова. Перед проведенням диктанту вчитель звертає увагу на те, які правила треба повторити.

Взаємодиктант

Не рекомендується проводити у процесі подачі нового матеріалу. Учні працюють у парах. Спочатку по черзі диктують одне одному слова чи текст, невеличкий за обсягом, а потім перевіряють у два етапи:

1-й етап – кожний перевіряє зошит партнера;

2-й етап – разом перевіряють по черзі обидва тексти (з опорою на текст підручника).

Вибірковий

Учні записують не весь текст, а слова, словосполучення чи речення за завданням вчителя. Може ускладнюватися завданням записати слова у будь-якій формі чи зробити групування тощо. Мобілізує увагу, виключає можливість механічного списування, економить час уроку.

Місто слави – Севастополь,

А корисне – Сімферополь,

І медове – Мелітополь,

Маріуполь – град Марії,

Нікополь про славу мріє.

Назви міст – це не просто слова,

Це історія краю жива.

Промовляють до нас крізь віки

Їх засновники й будівники.

Кий, і Лев, і Житомир, Чернігів –

Імена їх народ наш зберіг.

Скільки назв лише з коренем „слав”:

Борислав, Берислав, Ізяслав.

Часто назву вели від ріки,

Що тепер пересохла й пропала

Або інше наймення дістала.

Вже нема в Україні Олтави,

Та живе і квітує Полтава.

Річку Харків чи й знайдеш на карті,

Та відоме усім місто Харків.

•     Виписати назви міст!

Відновлюючий диктант

Творчого характеру. Найчастіше використовується, як навчальний. Спочатку учнів знайомлять з текстом (словами), потім визначаються і виписуються словникові слова, словосполучення, речення з ними, за якими учні повинні відновити і записати текст диктанту.

Вільний диктант

Проміжний вид (між диктантом і переказом). Учні вільно передають зміст окремих речень чи абзаців(частин) тексту. Можна передавати близько до тексту зміст, а можна – основний зміст. Робота має творчий характер.

Гарний (прикметниковий)

В процесі вивчення прикметників проводиться на будь-якій стадії.

- дібрати прикметники до слова. Учень диктує прикметники, які можна дібрати до іменника;

- учні добирають прикметники до іменників, що диктує вчитель, пояснюючи при цьому всі орфограми і у прикметниках, і у іменниках.

За створеними словами чи словосполученнями можна скласти текст – опис, просто текст, вірш.

Графічний

Використовується для повторення, закріплення, узагальнення вивченого матеріалу. Вчитель диктує словникові слова, словосполучення чи речення з ними, а учень записує лише схеми, графічні знаки.

•     Ненаголошений е чи и позначатимемо лише буквою е,и

Село, перо, стрижі, мерехтіння, весна, криниця, веселий, червоний, життя, чотирнадцять.

«Двобій» чи «Дуель»

Використовується на будь-якому етапі, на роль ведучих вибираються найсильніші учні чи найслабші, чи ті, хто потребує посиленої уваги тощо... Коли дається новий матеріал, то вибирається найсильніша пара, що йдуть із «запасом» знань (в режимі випередження). По черзі учні диктують слова на правило, що заучується (можна з коментарем). Перемагає той, хто придумає останнє слово. Можна залучати до гри весь клас, розділивши його на дві групи підтримки.

•     Правопис особових закінчень дієслів. Як правильно записати? Продовжуйте ряд орфограм.

Посієш, поклеїте, поріжете, граєш, виховуєте, біжите, погуляєте…

Дієслівний

Підсумковий, контрольно-перевірний диктант на систематизацію знань про дієслово. Слова можна брати одні і тіж для всіх завдань диктанту, а можна різні. Залежно від цього регулюється їх кількість. За наявності тематичного блоку дієслів можна потім побудувати речення чи текст на будь-яку тему, а можна прокоментувати записи, мотивуючи вибір відповідним правилом. Краще проводити за наявності таблиці, куди діти просто вписують слова. Таблицю можна спрощувати відповідно до програми певного класу початкової ланки школи.

Дубль-диктант

Навчальний диктант, використовується під час повторення, закріплення і узагальнення вивченого. Замість слів, що диктує вчитель, учні записують свої, але на ті самі орфограми.

Наприклад, мороз[c] – холод[т] – оглушення приголосного в кінці слів,в[и] сна,покле[ї] ш

Евристичний

Використовується на будь-якому етапі вивчення матеріалу. Вчитель ставить питання, а діти знаходять слово-відповідь (чи речення) і, коментуючи та аргументуючи свою думку, записують його під диктовку.

Утворити якнайбільше нових слів із букв слова магазин (низ, зима, газ, маг, гам); ведмідь (мед, мідь, дім, дід).

Додавши дзвінкий приголосний, утворити нові слова від таких слів:

коса (косар), рука (рукав), буква (буквар), вір(звір), гра(грам), лин(млин).

Додавши глухий приголосний, утворити нові слова від таких слів:

чума (чумак), коза (козак), буря (буряк), трава (страва), гра (грак), мак (смак), міх (сміх), лан (план), лід (плід), порт (спорт).

Чи однакова кількість звуків у словах ясно і рясно, ящик та лящик, мию і милю?  Довести своє твердження.

Який звук може позначитися аж п'ятьма буквами?

(Звук [й] може позначатися буквами я, ю, є, ї, й.)

Яке буквосполучення (йо чи ьо) може стояти на початку слова або складу, а яке – ні? Чому? Запишіть такі слова.

Назвати слово, в якому один звук позначається трьома буквами. (Дзьоб -Гедзь)

Назвати слова,якы читаються однаково ззаду наперед. (Дід, біб, вів, око, піп, зараз...)

Назвати слова, в яких останній звук позначається двома буква ми. (сіль, день, пень...)

Назвати слова, в яких два останні звуки позначаються однією літерою. (Армія, подія, моя, ательє...)

Як написати слово робота п'ятьма літерами? Чотирма? (Праця, труд)

Змінивши один приголосний звук на інший, перетворити свійську тварину, яка відзначається впертістю, на птаха. (Осел – орел)

Енциклопедичний

- Виписати з енциклопедії слова на задану букву, правило, тему і прокоментувати свою роботу. Можна ввести додаткові завдання. Наприклад, за вибраними словами скласти текст, окремі речення чи просто згрупувати.

- Можна дати завдання, попередньо дібрати по 5-10-15 слів з енциклопедії (можна тематичні чи поодинокі, не зв’язані темою слова), потім діти (групи) обмінюються словами, списують їх і дають коротке пояснення кожного.

- Чи вчитель диктує слова з тих, що дібрали учні, а учні дають коментарій з опорою на енциклопедію.

Естафета

Можна використовувати як при закріпленні нового матеріалу, так і при систематизації знань з теми, при повторенні, за словесним матеріалом роботи над помилками.

- Вчитель диктує слова, у яких було зроблено помилки (чи просто на різні правила, які слід опрацювати). Учні по черзі коментують правопис слів.

- Учні першого ряду диктують по черзі слова, учні другого ряду коментують їх правопис, учні третього ряду – перевіряють і оцінюють роботу.

- Можна, щоб слова добрала перша група дітей, 2 – група диктувала, а 3 – прокоментувала. Перша група виступає у цей час у ролі арбітрів – перевіряє роботу (і оцінює) перших двох груп.

Дев_ятсот, св_ято, бар_єр, зв_язно, при_їзд, сузір_я, в_юн, від_їзд, роз_єднати, м_який, солов_їв, м_язи, харків_янин, духм_яна, п_янко, мавп_ячий, серйозний, чолов_яга, тьм_яно, моркв_яний, медв_яний, комп_ютер, зів_яла, м_ясоїд.

Журналістський

Проводиться на будь-якому етапі вивчення матеріалу, але краще в період закріплення або повторення. Дітям дається додому завдання дібрати 10-30 слів з орфограмами, які вивчили, до теми статті, яку хотіли б написати. Тему вчитель може дати сам чи її обирають учні. Далі з усіх варіантів обирають один, записують набір слів, а потім за ним пишуть статтю до класної стіннівки (можна надіслати до дитячого журналу чи газети). Наприклад, треба написати замітку «Чому треба вивчати рідну мову?»

Загадковий

Можна використовувати на будь-якому етапі вивчення матеріалу. Вчитель читає загадки, де відгадками є словникові слова. Діти записують їх, підкреслюючи орфограми, коментуючи тощо. Можна, навпаки, пропонувати слова-відгадки, просити дітей дібрати і записати до них відповідну загадку.

Звуковий

Встановити відповідний звук. Використовується у процесі вивчення дзвінких – глухих, ненаголошених голосних, чергування звуків у слові. Можна записувати слово у транскрипції:[йак’ір], [д’ідус’], [йагн’а]... Краще проводити, як різновид зорового диктанту, з опрацюванням на дошці, чи тільки у зошитах, чи на картках тощо... коментарій, пояснення, промовляння ...- на вибір.

Знавці орфограм

За певний час (3-5 хвилин) учні повинні записати якомога більше слів на задану орфограму і прокоментувати їх. При перевірці, учень дописує пропущені ним слова.

Зворотній диктант

Учні диктують вчителеві слова, у яких допустили помилку чи не можуть самостійно прокоментувати їх правопис, а вчитель, записуючи їх на дошці, коментує всі орфограми. На роль вчителя може бути призначений найсильніший учень класу – знавець мови.

Ігровий

а) «Естафетна паличка» вчитель називає слово і кидає м’яч (чи передає паличку) і діти, передаючи м’яч (чи паличку), придумують слово на задану орфограму чи правило. Потім, пригадуючи послідовність, записують всі слова і підкреслюють орфограми.

б) «Шифрувальники» за опорами відгадати слово на певну орфограму чи правило: П’ ГП (м’яч) * е- **(село) Д..... (Дніпро) і т.д.

в) Знавц.за певний час (5 хвилин) учні повинні записати якомога більше слів на задану орфограму і прокоментувати їх. При перевірці, учень дописує пропущені ним слова. (Щоб було цікавіше, можна задавати питання, щоб учні записували відповіді). На зразок «Що? Де? Коли?».

г) «Чарівники» Виконати певні завдання зі словами (від іменника утворити прикметник, з однини – множину, від називного відмінка – будь-який, тощо...).

ґ) «Творці краси» Поширення речень за допомогою прикметників.

д) «Будівельники» Записати однокореневі слова і розібрати слова за будовою. Подається матеріал у вигляді кросворда. Наприклад, перше слово з 3 букв (ліс), друге – з 4 букв (ліси), третє – 5 (лісок), четверте – 6 (лісник), п’яте – 7 (лісовий), шосте – 8 (лісовики).

Картинна галерея

Різновид творчого диктанту. Перед диктантом вивішують репродукцію картини. Вчитель знайомить дітей з нею, а вони розглядають, аналізують... Зачитується текст диктанту, пов’язаний з картиною змістом, і ставиться конкретне завдання:

- доповнити текст описом...

- ввести у текст слова....

- написати свої роздуми про картину...

Далі записується текст під диктовку вчителя і виконується творче завдання. Сприяє розвитку орфографічних навичок, збагаченню словникового запасу, розвитку творчих здібностей учнів, залучає до пізнання прекрасного.

«Кубики»

Використовують на будь-якому етапі вивчення матеріалу, але краще у період закріплення, повторення та систематизації знань. Учні складають і записують слово за серією букв. Це можуть бути як слова на певну орфограму (чи різні орфограми), так і словникові слова.

Лідер

Проводиться на будь-якому етапі вивчення матеріалу або при закріплення будь-якого блоку слів чи словникових слів. Вчитель (учень) називає правило, і хто перший підняв руку, той і диктує 5-10-15 слів на це правило (букву-орфограму, словникових чи тематичних).

Наприклад, беремо слово «Іменник». Учень записує слово і диктує: рід, число, відмінок, власний, загальний, істота, неістота, живий, неживий, предмет, явище, подія.

Беремо слово «Прямокутник» : геометрична фігура, чотирикутник, чотири сторони, чотири кути, прямі, попарно рівні, протилежні, однакові, різні, периметр, площа, сума, великий, невеликий, більший, менший, форма, величина.

«Ланцюжок»

Учні по черзі диктують слова на задану орфограму і записують в зошит. Перед тим, як сказати своє слово, учень має прочитати вголос решту слів. Можна кожному ряду (варіанту, групі) дати різні завдання, а потім організувати взаємоперевірку чи колективний аналіз роботи. Замість зошита можна користуватися папером, згорнутим «трубочкою», де можна писати крупно фломастером, з виділенням орфограми іншим кольором, і для перевірки вивішувати «сувій» на дошку. Можна й так: перший пише слово, другий його читає, підкреслює орфограму, коментує і дописує своє для наступного учня...

Макро-диктант

Форма проведення – довільна, а суть полягає у тому, що записують стільки слів, скільки згадують (згідно тематики диктанту).

Міні-диктант

Має безліч варіантів. Можна прописувати 10-30 слів на подану тему, орфограму... записати загадки (щоб відгадкою було дане слово), прислів’я, приказку, чистомовку, скоромовку, афоризм.Можна дати комплект, де згруповані слова за певними ознаками, і запропонувати виписати з кожної групи по 1-2 слова на кожну орфограму чи правило. А при перевірці прокоментувати свій вибір, згадавши правило (поняття, значення..). можна організувати колективну перевірку (з опорою на пропоновану для роботи картку-опору).

Незвичайний («диктант навиворіт»). Для диктанту добираються слова, що написані навпаки, зачитуються так чи записуються на дошці, а учні у зошиті пишуть їх правильно. При перевірці можна коментувати, пояснювати тощо... Наприклад, фариж, аниш, акшиш... (жираф, шина, шишка).

Орфоепічно-орфографічний

Навчальний вид, різновид попереджувального диктанту. Вчитель диктує, дотримуючись норм орфоепії. Учні (один чи разом) промовляють слова чи текст так, як записують, згідно із нормами орфографії.

Оригінальний (різновид творчого).

 Слова добирають, групуючи, за певними ознаками, але так, щоб потім можна було скласти з них речення чи текст. Всі орфограми, правила, тощо коментуються.

Наприклад:

Іменники   Прикметники   Дієслова

Хлопчик   маленький   пішов

Лісок    ближній    знайшов

Їжачок   колючий    побачив

Грибок   смачний   подарував

Нірка    глибока    сховався

Маленький хлопчик пішов у ближній лісок. Він назбирав повний кошик смачних грибів. Під старим дубом він побачив нірку їжачка. Вона була дуже глибока, їжачок теж побачив хлопчика. Злякався і сховався до нірки. А хлопчик засміявся і залишив йому біля нірки три великих смачних боровика, їж, їжачок!

Диктант-опис

Записати, дібрати, вибрати, виписати слова, що допоможуть описати предмет, явище чи подію. Можна звузити «рамки», давши завдання використовувати лише прикметники. Наприклад, струнка, тоненька, білокора, гнучка, кучерява, замріяна, зелено коса, пишна, весела, тиха, горда, ласкава (береза).

Омонімічний

Різновид колективного, ланцюжкового, групового. Учні пригадують і записують слова – омоніми, а потім можна утворити з ними словосполучення, речення, скласти текст... Коса, ключ, лава, замок, дорога, брати, діти, насип, став.

«Перехресний»

Учні працюють в парі, по черзі диктуючи слова чи речення. Перевіряти можна разом обидві роботи; кожний свою чи навпаки.. Можна використовувати посібники, а можна «з голови».

Повторний (тричі диктант)

Навчальний вид. Використовується на першому етапі засвоєння навчального матеріалу. Під диктовку вчителя учні записують невеликий за обсягом текст. Вчитель диктує ще раз, пояснюючи правопис важких слів та знаків пунктуації. Учні самостійно виправляють помилки. На наступний урок дають той самий диктант, але його перевіряє вже не сам учень, а вчитель, і третій раз пишуть диктант лише ті учні, хто припустився помилок.

 

ЯРОСЛАВОВА СЛАВА

Широко й далеко линула Ярославова слава. Дбав він про військо, дбав про школи й церкви, щоб ширити слово Боже. Робив заклики, щоб батьки посилали дітей у школу. Заясніли вершки Києва золоти¬ми банями церков, між якими найславнішою була — собор св. Софії. І заходив Ярослав у келії до ченців, що писали книжки-літописи. Найславніший між ними був Остромир. Остромир допоміг князеві записати закони в одну книжку, що звалася "Руська Правда": переписане право, що ним князі мали правити й судити.

Мудрий і запопадливий був Ярослав. Любили його кияни, як батька рідного, так само, як любили його батька Володимира Великого

Перевіряю себе

Навчальний вид диктанту. Під час написання дозволяється користуватися словниками, довідниками, енциклопедіями, довідковою літературою, можна отримати консультацію у вчителя чи учня-консультанта: як написати і чому. Розвиває самоконтроль.

Поетичний

- дається блок-диктант слів – рим до вірша на 2-3 куплети. Діти мають скласти вірш. Записується ось так: ______________________________________зима ______________________________________нема ______________________________________хутенько _____________________________________щвиденько ______________________________________каталися ______________________________________ сміялися.

Наприклад, так:

Ой, весела в нас зима!

Веселішої нема.

Ми взяли санки хутенько

І на гірку всі швиденько.

Гралися, каталися,

Весело сміялися!

- Треба дібрати слово-риму до початку рядка вірша:

Падав білий-білий …………..(сніг)

На доріжки, на …… (поріг)

Дуже був …………. (біленький)

І такий ……. (легенький)

Мережані ……. (сніжинки)

Прикрасили …… (ялинки)

Бабу снігову ………….. (зліпили)

Ніс-морквинку …… (встромили)

Я стою й …… (дивлюся)

Ну й гарна ж ……. (бабуся)

•     Вчитель читає вірш, а учні записують ті слова, що він пропустив, відгадуючи їх за змістом і римування. Коментують, пояснюють.

Римований

Вчитель читає слово, а учні добирають до нього співзвучне слово-риму. Можна дібрати так, щоб вийшов текст чи вірш, або просто речення чи прислів’я. Розвиває мовне чуття, мелодику мовлення.

Сніжинки-…крижинки, зима- … нема, вітер-…діти

Скарбничка мудрості народу

Для запису під диктовку використовуються скоромовки, чистомовки, загадки, прислів’я, приказки. Вчитель читає текст один раз, учні уважно служають і записують по пам’яті, потім озвучують свій запис. Сприяє розвитку пам’яті, активізації словника, залучає до джерел народної мудрості.

Синонімічний

Учень по ходу замінює ключове слово у реченні синонімами, творчо обробляючи текст. Можна підкреслити знайомі орфограми. Використовуються на будь-якому етапі. Сприяє збагаченню словника, вдосконаленнню мовлення.

Дихає теплом весна.На вибалках у листяних лісах,по чагарниках сяють порцеляновим блиском підсніжники,схожі на дзвоники,- надійні посланці весни.В легендах весна приходила до людей з такими дзвониками і сповіщала пробудження від сну.

 

 

Словниковий «Сигнальний»

Різновид попереджувального (пояснювального) диктанту. Проводиться з використанням сигнальних карток. (знак апострофа, ненаголошені е,и, префікси -роз,-без, закінчення).

Словниковий «Потяг»

Пишуть, як зичайний, а далі самостійно дописують 5-10 слів на дану орфограму. Заздалегідь домовляються: скільки вагонів (слів) буде у потязі.

Розтане,безкінечний,розказати,….

«Стислий»

Вчитель читає диктант повністю, а потім по одному реченню, а учні спрощують речення, але так, щоб зміст можна було зрозуміти і зв’язок речень не губився, щоб текст залишився зв’язним.

Кобзарі – та мандрівні музики – співці. Вони були зовсім маленькою, але особливою часточкою нашого народу.

Кобзарі не мали ласки від долі – майже всі були невидющі, їх водили білим світом хлопчики – поводирі. Ходив кобзар від міста до міста, від села до села, наслухав, як живуть прості люди, і оспівував їхні жалі й радощі у своїх піснях. Часто кобзарів брали з собою в бойові походи козаки. Кобзарева пісня була сильнішою за будь-яку зброю.

Словниковий самодиктант «+ 1 буква»

Учень, працюючи зі словником, виписує словникові слова у стовпчик за методикою «+ 1 буква». Кожен слово з нового рядку, як сходинки.

Наприклад:

1. ім’я

2. якір

3. папір

4. бабуся

5. виразно

6. корисний

7. словничок

8. парасолька

9. український

10. чотирнадцять

«Схематичний»

Вчитель читає текст, а учні замальовують схеми до речень, а потім намагаються пригадати текст і відтворити його.

Наприклад: картка-опора:

Влітку я була у бабусі. Бабуся живе в селі. Біля села протікає річка. У дворі росте стара липа. На липі лелеки звили гніздо. Кожної весни вони повертаються додому. Лелеки приносять людям щастя. Не ображайте лелек!
Діти записують графічні схеми до речень ([__ _ __ ~ __. І так далі.)

Спочатку учні записують схеми речень, а потім на другій стороні відновлюють текст з пам’яті. можна до схем встановити слова-опори, щоб полегшити учням справу. Можна у такий спосіб провести словникоовий самодиктант (з використанням словничка чи без): дібрати слова до схем за карткою-опорою. Схеми: розбір слова на склади і який склад наголошений: __ ′__ - дідусь ′__ __ - якір __ ′__ __ - виразно. Звкові схеми: ПГПГП – якір, ПГППГПГ – яблуня, ПГППГП – фартух

Тематичний

Навчальний вид диктанту. Зв’язний текст, що містить значну кількість слів на певну орфограму, для опрацювання і закріплення навичок правопису конкретних груп слів і розтановки знаків пунктуації. Книгозбірня Ярослава Мудрого.

Князь Ярослав Мудрий мав нахил до книг. Читав їх удень і вночі. При ньому було привезено з інших країв багато книжок, які перекладалися і розмножувались. Кожна книжка бібліотеки коштувала вельми дорого. За одну книгу можна було купити ціле село з людьми, землею й майном. У книгозбірні були літописи, Євангеліє, опис життя Олександра Македонського, збірники мудрих висловлювань. На жаль, сліди книгозбірні загубилися.

Творчий (із завданням)

1. На стадії закріплення матеріалу доповнити текст словами чи словосполученнями (прикметниками, прислівниками …..).

 2. Замінити синонімами – антонімами подані слова.

3. Змінити час дії (теперішній, майбутній, минилуй).

4. Виявити своє відношення до написаного.

Прочитай речення. Запиши їх так, щоб мова велась від першої особи однини. Розкрий дужки і правильно напиши частку не з дієсловами.

Ніколи (не) запізнюйся до школи. (Не) ображай менших, (не) сварися з товаришами. У класі (не) галасуй, розмовляй напівголосно. Коридорами (не) бігай, ходи спокійно, (не) штовхайся. Коли хочеш відповісти, (не) вигукуй, а підніми руку.

 Користуючись віршем, спробуй написати невеличкий твір "Весна прийшла".

Весняні квіти

 Весна-чарівниця, неначе цариця,

 наказ свій послала, щоб краса вставала.

І проліски, й травка, зелена муравка,

 і кульбаба рясна,й фіалочка ясна,

 всі квіти весняні,веселі, кохані,

 з-під листя виходять, голівки підводять

 од сну зимового до сонця ясного!

Ті квіти дрібненькі, мов діти маленькі,

розбіглись у гаю: я їх позбираю

в пучечок докупи — для мами-голубки!

«Ти мені – я тобі»

Учні працюють в парі. Перший називає орфограму, другий придумує слова до неї, а потім навпаки. Перевірка – за бажанням. Можна навпаки – перший називає слово, а другий коментує орфограму. Другий називає слово – перший коментує написання.

«Улюблені рядки»

Учень диктує кілька рядків з улюбленого вірша (пісні, твору…), коментує всі орфограми і знаки (за можливістю) сам або будь-хто з класу, хто відгадав автора цих рядків і зміг їх продовжити.

На зеленомугорбочку,

У вишневому садочку

Притулилася хатинка,

Мов малесенька дитинка.

                       (Леся Українка)

Диктант-фантазія

Робота творчого характеру. Хтось каже заголовок (визначає тему) та початок (перше речення). Далі учні додають по одному реченню, щоб вийшов зв’язний текст. Потім роблять колективний аналіз твору (з огляду на орфографію та пунктуацію).

Цифровий

Для контролю. Визначається, якою цифрою яка орфограма позначається. Учні не записують текст, а відмічають цифрами номери орфограм.

Хоровий (оркестр)

«Диригент» називає слово, а «хор» записує його, коментуючи. «Диригент» називає правила, а хор «соло» підбирає слова. Потім всі слова «проспівуються» хором – коментуються.

«Фотограф»

Вчитель пише на дошці слова. Учень «фотографує» їх і пише з пам’яті. Потім звіряє написане «фото» із записом на дошці «негативом».

Переквітує квітень,перешумить весна,

І буде тихе літо,глибінь ясна.

«Я - вчитель»

Різновид полегшеного диктанту. Учні не тільки перевіряють і оцінюють сусіда, але й проводять один з одним роботу над помилками; готуються до контрольної роботи.

Мово рідна! Ти безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм нема кінця краю. Красо моя! В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі. Без тебе – перекоти-поле, що його вітер несе у сіру безвість. Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш , кличеш на теплі й могутні хвилі свої. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. (73 слова.)

 

Література

1. І.Аджала Я. Мовні ігри // Початкова освіта - 2008. - № 48 - с. 12-13

2. Анджейчак А. Психолого-педагогічні умови формування творчої особистості дитини в освітньо-виховних закладах // Обдарована дитина. - 2000. - №5. - с.8-12 

3. Барко В., Панок В., Лазаревський С. Психолого-педагогічна діагностика творчого потенціалу особистості учня в навчально-виховному процесі: Методичні рекомендації. - Тернопіль, 2000. - 85 с. 

4. Бурім В. Дидактичні матеріали. Українська мова // Початкова освіта .-2008. - № 1(5)

5. Варзацька Л. Розвивальне навчання: Методика // Директор школи:-№5,6

6. Варзацька Л., Кратасюк Л. Інтерактивні технології в системі особистісно – зорієнтованої освіти // Дивослово. -  2006. -  № 4.

7. Волобуєва Т.Б. Розвиток творчої компетентності школярів // Управління школою. - Харків, 2005. - 110 с. 

8. Голуб Т. Виховуємо обдарованих дітей (Батьківський катехізис, або Закони розумно-організованого сімейного виховання школярів) // Завуч. - 2004. - №22. - С.47-53. 

9. Гриценко Л. Основні ідеї інтерактивного особистісно орієнтованого навчання // Завуч.  – 2003. - №15

10. Дивнич М. Тестова робота з української мови // Початкова освіта. - 2008. - № 47. - с. 17

11. Коба Л. Різнорівневі завдання з української мови для 4 класу // Початкова школа. - 2006. - № 1 - с. 14-18

12. Одинцова Г. Цікавинки на уроках рідної мови. - Т.: Підручники і посібники, 2000. - 127 с.

13. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок :інтерактивні технології навчання  - К.,2003

14. Покидько О Вправи на збагачення активного словника школяра // Початкова освіта. - 2007.- №6 - с. 8-9

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………3

Особистісно орієнтовані технології………………………………..4

Вимоги до особистісно орієнтованого уроку……………………..5

Орієнтовна структура особистісно орієнтованого уроку………..7

Особистісно орієнтований урок української мови……………….10

Прийоми особистісно орієнтованого навчання…………………..13

Авторські вправи до уроків української мови (4 клас)

«Вилуч зайве слово»………………………………………………..14

Спостереження за мовними явищами …………………………….16

Вправи з ключем…………………………………………………....19

Логічні вправи………………………………………………………20

«Знайди помилку»…………………………………………………..22

Робота з текстом…………………………………………………….23

«Поєднай праву і ліву колонки»…………………………………..26

Творча робота з прислів`ями, фразеологізмами…………………27

Драмогерменевтичні прийоми……………………………...……34

Види творчих диктантів…………………………………………..38

Література...………………………………………………………….55