Посібник "STEM освіта"

УКРАЇНА

ДУБРОВИЦЬКА  МІСЬКА  РАДА

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Орв’яницький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

34163 Рівненська область Дубровицький район  с.Орв’яниця вул. Алея Героїв, 1

тел./факс 0(3658) 3-31-71e-maiI:Orvyanica_osvita@ukr.net. 

 

 

 

 

Методичний посібник.

Нова українська школа.

(початкова освіта)

 

 

STEM- освіта на уроках

« Я досліджую світ».

 

 

 

 

Автор-упорядник:

Мозоль Вікторія Василівна-

 вчитель початкових класів.

УКРАЇНА

ДУБРОВИЦЬКА  МІСЬКА  РАДА

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, ТУРИЗМУ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

Орв’яницький заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

34163 Рівненська область Дубровицький район  с.Орв’яниця вул. Алея Героїв, 1

тел./факс 0(3658) 3-31-71e-maiI:Orvyanica_osvita@ukr.net. 

 

       Автор-упорядник. Мозоль Вікторія Василівна,

                                          вчитель початкових класів.

 

 

Методичний посібник.

Нова українська школа.

(початкова освіта)

 

 

STEM- освіта на уроках

« Я досліджую світ».

 

 

 

           Робота схвалена  методичною радою  Орв’яницького ЗЗСО 

 І-ІІІ ступенів. Протокол №3 від. 05.01.2021року.

      

 

 

     Світ обертається навколо інновацій: нові ідеї, нові продукти, нові рішення існуючих проблем. Наука, технології, інженерія та математика є основою для інновацій. Розвиток STEM напрямків в освіті має вирішальне значення для розвитку суспільства.

     Сьогодні майже всі використовують IPhone та інші смартфони. Без технологій уявити наш світ сьогодні просто неможливо. Це також говорить про те, що технологічний розвиток буде продовжуватися, і STEM навички є основою цього розвитку. STEM освіта готує дітей до життя у технологічно розвиненому світі.

                                         Вступ.

       Останнім часом у освітньому просторі України набирає обертів тренд STEM-освіти.

       Що ж це таке?

       Вона охоплює природничі науки (Science), технології (Technology), технічну творчість (Engineering), мистецтво (Art) та математику (Mathematics).

  Однак, важливо розуміти, що STEM – це не просто технічна освіта. Вона охоплює значно ширше поняття, а саме вдале поєднання креативності та технічних знань. В першу чергу учень стає не споживачем, а замовником знань.

   Вчитель же став своєрідним наставником, людиною, що допомагає пояснити, як використовувати потенціал кожної технології для власної користі й користі суспільства.

          Цікавим є те, що під час STEM-уроків в центрі уваги знаходиться не вчитель, а практичне завдання, яке потрібно вирішити. Учні ж вчаться вирішувати це практичне завдання шляхом проб і помилок, а не вивчають "суху" теоретичну частину. Дитина ж змушена сама зрозуміти як застосовувати ті чи інші знання у різних життєвих ситуаціях.

Як наслідок дитина виходить в дорослий світ набагато підготовленішою і не так сильно боїться проблем та труднощів.

        STEM-освіта дозволяє вчителям наочніше пояснювати необхідний матеріал, тому що поруч з теорією діти відразу бачать як це виглядає в реальному житті.

         Дітям вчитись стає по справжньому цікаво. Як показує досвід, після уроків в STEM-класах вони ще довго обговорюють між собою набуті знання.

         Головною перевагою STEM-освіти для школярів є їх підготовка до реального життя.

        STEM-підхід дозволяє виховати в дітях гнучкість та критичне, практично орієнтоване мислення. На перший план виходить здатність вчитись та сприймати зміни, а не самі знання, які нині стають застарілими з неймовірною швидкістю.

        Це дає впевненість батькам у майбутньому їхніх дітей, адже після застосування STEM-викладання діти матимуть глибоке розуміння як жити у сучасному динамічному світі.

Впевнений, Україна ще зможе проявити себе в цьому. Все в наших руках!

 

        Формування у дітей екологічної свідомості – одне з найважливіших завдань сьогодення. Для досягнення цієї мети вчитель повинен планувати роботу таким чином, щоб діти змогли якомога раніше засвоїти систему знань про об’єкти живої та неживої природи, навчилися встановлювати й розуміти причинно-наслідкові зв’язки у природі, а також оволоділи практичними вміннями і навичками створення сприятливого середовища для існування живих організмів.

     Неабияку роль тут відіграють STEM-освіта, спостереження та досліди, що повинні носити ігровий характер і фіксуватися у формі ілюстративних робіт.

    Природознавчі дослідження є одночасно продуктом і процесом. Як продукт природознавчі дослідження є організованим об’ємом знань про фізичний і природний світ. Як процес – це спостереження та експериментування.

   Дуже важливо, щоб діти брали участь у процесі дослідження природи, оскільки ті вміння, які вони розвинуть у собі, будуть переноситися в інші навчальні дисципліни й стануть в нагоді впродовж усього життя. До цих вмінь належать спостереження, порівняння, опис, передбачення, повідомлення, класифікація та вимірювання.

                                            

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ    Вступ.....................................................................................................3-4

Тема: Досліджуємо воду…………………………………………..6-11

Посилання на  відеоурок……………………………………………11

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/473968806952038

Цікаві експерименти з водою…………………………………....12-16

Посилання на  відеоурок…………………………………………….16

https://www.facebook.com/profile.php?id=100030167685613

Тема:Досліди з снігом…………………………………………….17-20

Тема: Досліди з льодом…………………………………………...21-23

Тема: Досліди з ґрунтом………………………………………....23-24

Тема: Досліди з піском…………………………………………...24-25

Тема: Досліди з рослинами………………………………………26-27

Посилання на  відеоурок……………………………………………..27

https://www.facebook.com/profile.php?id=100030167685613

Тема: Досліди з повітрям………………………………………28-38

Посилання на  відеоурок……………………………………………38

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/470203900661862

Цікавий експеримент про важливість дотримання правил гігієни для збереження здоров’я…………………………………………….38

Посилання на  відеоурок…………………………………………..38

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/399560664392853

Використані джерела та інтернетресурси……………………39

ДОСЛІДИ З ВОДОЮ

     Мета: ознайомити дітей з різноманітними станами води та її якостями (прозора, без запаху, розливається, тече, чиста, брудна, замерзла, тепла, холодна). Розвивати здатність встановлювати найпростіші зв’язки і взаємозалежності в стані речовини.

                                                      

Дослід №1

Припущення: Вода – це рідина.

                                                      

Хід досліду

        Продемонструвати властивість води розливатися у різних напрямках, утворюючи плями різного розміру і форми. Вода ллється єдиною цівкою з посудини з носиком ( чайник, глечик, поливальниця ) і кількома цівками, з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому?
       Шляхом довільних дій з предметами з гладенькою поверхнею (великою тарілкою, тацею, іншим посудом, столом для ігор з водою і піском) вчитель демонструє властивість води поширюватися в різних напрямках від місця дотику до поверхні предмета – розливатися. Вода при цьому може набувати плям різної форми і розмірів. Вода ллється єдиною цівкою з посуду з носиком (чайник, поливальниця, глечик) і кількома – з посуду, що має овальний або круглий отвір. Чому? (до самостійного висновку слід спонукати дітей). Вода капає, коли рухається повільно. Доцільно провести в дощову погоду спостереження, як капає вода з даху та з предметів на майданчику, з паркану. Можна заздалегідь виставити на підставку, що дорівнює росту дітей, фанеру або дощечку довільних розмірів горизонтально до поверхні землі і спостерігати за рухом водяних крапель з чотирьох боків (під час зливи тоненькі цівки; в помірний дощ – краплі).

Висновок: вода розливається–ллється–капає.

 

                                               Дослід №2

Припущення: Температура води залежить від температури навколишнього середовища.

             

 

Хід досліду

  Запропонувати вихованцям скуштувати воду на смак, доторкнутися до посудини з трохи нагрітою водою кімнатної температури і принесеної з холоду. Від чого залежить температура води?

Висновок: температура води залежить від температури повітря. Влітку вода у водоймах нагрівається, а взимку охолоджується.

 

Дослід №3

Припущення: Легкі предмети плавають, важкі тонуть.

Хід досліду

     У прозору посудину, користуючись умовною міркою, опустити піску, глини, дрібних камінців, по 2-3 предмети однакової форми та об’єму, але з різного матеріалу (дерева, скла, пластмаси, паперу, тканини, воску ), використовуючи послідовні дії. Вчити дітей пояснювати поведінку цих предметів у воді. Чому деякі з них плавають, інші тонуть. , а окремі – розчиняються, змінюючи забарвлення води? Знання властивостей спостережуваних об’єктів закріпити з дітьми в малюнках, розповідях, читанні віршів напам'ять.

Висновок: предмети, вага яких менша за воду - не тонуть,а тонуть речі - вага яких більша за воду.

 

Дослід №4

Припущення: Колір води не залежить від посуду, в якому знаходиться. Колір води залежить від барвника.

 

Хід досліду

   У склянку з водою покласти кілька кришталиків марганцевого кислого калію. Якого кольору стала вода? Аналогічно проробити дослід, добавляючи інші барвники ( два-три ). Діти роблять висновок про залежність кольору води від кольору барвника ( можна скористатися прозорим посудом різного кольору-висновок аналогічний).

  У дві прозорі склянки налити воду з водопровідного крану та дощову. Запропонувати дітям порівняти її.

Дослід №5

Мета. Навчити розрізняти стан води ( тепла, гаряча, холодна).

Матеріал. Три закриті пляшки з водою різної температури.

Хід досліду

    Розглянути три пляшки з водою. Чи однакова в них вода? Запропонувати перевірити на дотик холодну, теплу і гарячу. (Гаряча в межах норми, щоб до неї можна було доторкнутись).

Висновок. Вода може бути різної температури.

 

Дослід №6

Мета. Показати, що буває вода чиста і брудна.

Матеріал.2 склянки з водою – чистою і брудною.

Хід досліду

    Розглянути дві склянки з водою. Запитати: чим вони відрізняються? Кинути в обидві склянки предмети і показати, що в брудній воді предмет погано видно. Звернути увагу на те, що брудну воду пити не можна.

Висновок. Вода буває чиста, прозора, її можна пити, брудну воду пити не можна.

Дослід №7

   Мета. Показати, що вода має форму посуду, в якому знаходиться.

Матеріал. 2 пляшечки різної форми, вода.

Хід досліду

 

Перелийте воду з однієї пляшечки в іншу.

• Що з нею станеться ?
• Як вона змінює свою форму ?

Висновок. Вода набуває форму тієї пляшечки, в яку її налили.

 

 

 

 

Дослід № 8

Мета Визначити, якого кольору вода.

Матеріал. Прозора склянка з чистою водою, кольорові палички.

Хід досліду

Покладіть в склянку з водою кольорові палички.

• Чи можна їх побачити ?

Висновок. Чиста вода – прозора.

 

 

Дослід № 9

Мета. Смак води залежить від розчинених в ній речовин.

Матеріал. Склянка з водою, цукор.

Хід досліду.

Запропонувати дітям скуштувати воду на смак. Вода без смаку. Потім розчинити ложечку цукру.

• Що сталося з цукром?
• Якою на смак стала вода?

Висновок. Вода буває різна на смак, якщо добавити цукор, сіль.

 

 

 

 

Посилання на  відеоурок.

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/473968806952038

 

Цікаві експерименти з водою.

 

1. Змішування кольорів

 

    При змішуванні різних кольорів відбувається мимовільний процес змішування речовин внаслідок теплового руху. Його називають дифузією.

Що знадобиться?

•        вода;
•        ємності (наприклад, одноразові пластикові стакани);
•        акварельні фарби;
•        шприц, піпетка або ложечка.

Техніка виконання

    Це, мабуть, найпростіший досвід, який можна провести вдома з дітьми. У три ємності ви наливаєте рівну кількість води й фарбуєте воду пензликом в три базових кольори — жовтий, синій і червоний.

Простим змішанням кольорів в порожніх стаканчиках ви з дитиною можете отримати:

•        помаранчевий (жовтий + червоний);
•        зелений (синій + жовтий);
•        фіолетовий (синій + червоний);
•        також можна розбавляти кольору водою або білою фарбою і спостерігати за зміною яскравості.

Також цей експеримент можна повторити на папері.

 

 

2. Кольори, що втікають

   Цей дослід, як і попередній показує, як працює дифузія.

Що знадобиться?

•        Вода;
•        акварельні або інші водорозчинні фарби;
•        ємності;
•        бинт або вологі серветки.

Реалізація експерименту

     У трьох склянках ви розводите різні кольори, наприклад, як в попередньому експерименті жовтий, синій і червоний. Але можна використовувати інші кольори та послідовності. Потім в інші три склянки наливаєте чисту воду і розміщуєте їх по черзі колом або в пряму лінію.

Після цього потрібно вкласти попарно шматочки бинта або вологу серветку в кожну склянку з фарбою і стакан з водою попарно. Якщо залишити цю конструкцію на кілька годин, ви зможете спостерігати, як вода в стаканчиках з чистою водою забарвиться кольором, який є сумішшю двох поруч розташованих кольорів. Це також ефект дифузії.

 

 

3. Веселка з води та цукру

 

 

 Цей красивий експеримент базується на щільності водних розчинів.

Що знадобиться?

•        вода;
•        цукор;
•        акварельні або будь-які водорозчинні фарби;
•        піпетка, шприц або чайна ложечка;
•        скляна циліндрична ємність;
•        стаканчики.

Реалізація експерименту

   Якщо ми будемо робити класичну веселку, то нам знадобиться шість стаканчиків. Далі в них потрібно налити приблизно однаковий обсяг води (заповнити на ⅓) та в кожен стаканчик додати пензликом фарбу потрібного кольору. Коли фарби розчинилися, потрібно послідовно внести в ємності з фарбами цукор з розрахунком на те, що в перший стаканчик не потрібно вносити цукор взагалі, у другій 1 чайну ложку, в третій - 2 і так далі.

Після цього набираємо в шприц або піпетку декілька мілілітрів розчину з найбільшою кількістю цукру і виливаємо його на дно скляної ємності. Далі беремо розчин з меншою концентрацією та акуратно притуливши пробірку або шприц до стінки скляної ємності вносимо покрапельно. Повторюємо цю процедуру з іншими розчинами. Якщо операції будуть проведені досить акуратно, у вас вийде гарна різнокольорова веселка.

 

4. Як працюють гази

Що знадобиться?

•        Вода;
•        пластилін;
•        кілька сірників;
•        стакан або невелика банка;
•        ємність для води з невисокими бортами.

Реалізація експерименту

1. Додайте шматочок пластиліну по центру ємкості для води.
2. Налийте в неї 1-2 см води;
3. У пластилін встроміть кілька сірників і підпаліть їх;
4. Швидко накрийте сірники та пластилін склянкою або банкою.

Ви зможете спостерігати як одночасно з горінням сірників в банку втягується вода з тарілки на місце згорілого кисню.

7. Лава в пляшці

Що знадобиться?

•        Соняшникова олія;
•        вода;
•        скляна банка або пляшка;
•        акварельні фарби;
•        розчинна таблетка (аспірин, шипучі вітаміни та ін.) або оцет і харчова сода.

Реалізація експерименту

1. Заповніть чисту, прозору ємність соняшниковою олією.
2. Долийте зверху води.
3. Додайте пензликом у воду трохи акварелі.
4. Киньте в ємність шипучі таблетки або по черзі додайте соду й оцет і спостерігайте за магічним дійством.

 

Посилання на відео урок https://www.facebook.com/profile.php?id=1000301676856

 

 

 

 

 

ДОСЛІДИ З СНІГОМ

 

 

 

   Мета: вчити дітей розрізняти і називати ознаки снігу (білий, холодний, може 6ути пухким, розсипчастим, у разі перенесення у приміщення сніг перетворюється на чисту або 6рудну воду, а вода надворі – на лід); розвивати здатність встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, виховувати спостережливість. Діти вже знають деякі властивості снігу. Розширити та конкретизувати їх слід завдяки залученню дітей до нескладних дослідів з перетворення снігу на рідину різної чистоти та прозорості залежно від забруднення снігу. Формуючи уявлення про властивості снігу за різної температури повітря, доцільно показати, як можна використовувати сніг у таких ситуаціях для ігор, розваг, праці чи дослідів тощо.

   Властивість 1. Білий – холодний. Для усвідомлення дітьми того, що «білий» не завжди означає «чистий», слід провести дослід про перетворення снігу на воду.
     Хід досліду: Сніг взяти з кількох місць на ділянці школи. Уточнення кольору снігу провести через порівняння за кольором відомих дітям предметів (аркуш паперу, біла фарба, речі дитячого одягу, посуд тощо). Висновок діти роблять самостійно.

  Хід досліду: Для ствердження того, що сніг холодний, дітям рекомендують винести в посудині воду різної температури і поставити у сніг. Спостерігаючи за змінами снігу навколо посудини (від тепла сніг тане і перетворюється на воду) і температурою води в посудині (за короткий час вода охолоджується від холодного снігу), діти роблять висновок про цю властивість снігу. Для закріплення знань провести тaкі досліди: у снігопад спостерігати за поведінкою сніжинок на теплій долоні, одязі дітей, спорудах на ділянці дитячого садка. Як змінюються сніжинки? Чому? У снігопад підставити обличчя назустріч сніжинкам. Що відбувається зі шкірою? Подихати на сніжинки – що змінилося? Чому? Занурити в сніг на ділянці зварене і обстежене дітьми куряче яйце (одне або кілька). Як зміниться його температура? Чому? Що трапилося зі снігом навколо яйця? Чому?

Властивість 2. Пухкий – розсипчастий (згідно із програмою середньої групи). Цю властивість снігу діти бачать під час активної трудової діяльності – виготовлення фігур зі снігу та під час ходьби на лижах.
Хід досліду: 3 пухкого снігу доцільно порекомендувати дітям зліпити снігову бабу, фортецю, колобок, сніжки, казковий міст. При цьому особливу увагу слід звернути на закріплення попередньої властивості. З'ясувати, чому по пухкому снігу не можна ходити на лижах; вслухатись у звуки, під час наступання на нього. До усвідомлення властивості – сніг розсипчастий – дітей підводять під час ходьби на лижах, через порівняння звука від наступання на сніг – рипить, тому що ламаються замерзлі на сильному морозі сніжинки; через спроби ліпити – не ліпиться, тому що сухий від морозу; через занурення в нього важких предметів – тонуть у снігу. Закінчити спостереження доцільно загадуванням загадок, переглядом діафільму «Про сніжки».

 

 

Дослід №1

Мета. Показати, що сніг розтає в руці.

Матеріал. Сніжинки.

Хід досліду.

Запропонувати дітям піймати сніжинку на долоньку.

• Куди зникла сніжинка?
• Що залишилося на долоньці?

Висновок. Сніг тане від тепла рук.

 

Дослід №2

Мета. Показати, що сніг ліпиться.

Матеріал. Сніг.

Хід досліду.

Запропонувати зліпити колобки.

• Чого сніг ліпиться?
• Який він?

Висновок. Сніг ліпиться в теплу погоду.

 

Дослід №3

Мета. Показати, що сніг перетворюється на воду.

Матеріал. Миска зі снігом.

Хід досліду.

Запропонувати зібрати сніг у миску і занести його в групу.

• Чому тане сніг?
• На що він перетворюється?

Висновок. Сніг перетворюється на воду. Сніг - це вода.

 

ДОСЛІДИ З ЛЬОДОМ

 

Мета: продовжувати розширювати знання про деякі властивості води (від замерзання вона перетворюється на лід; він холодний, слизький; від нагрівання перетворюється на воду); розвивати спостережливість, допитливість. Спостереження бажано проводити в різну погоду, а також обрати такі місця на спорудах на території школи, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень про лід доцільно залити ковзанку, наповнити посуд водою і добитися утворення льоду в різних формах і різного кольору.

Властивість1. Твердий – слизький.
Хід досліду: Цю властивість демонструє педагог, пропонуючи дітям ковзати по льодяних доріжках за допомогою дорослого. Tвepдість перевіряємо, обстежуючи льодяну бурульку або кульку на дотик, ударяючи по них будь-яким предметом. Падаючи з висоти, бурулька розбивається на дрібні кристалики, занурюється у пухкий сніг.

Властивість 2. Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, перетворюється на воду.
Хід досліду: Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору – колір води визначає колір льоду; різної форми – форма посудини визначає форму води, льоду; У разі перенесення в приміщення лід від нагрівання стає водою; при відлизі льодяні бурульки тануть під сонячним промінням.

 

 

Дослід №1

Мета. Показати, що лід слизький і прозорий, він розтає.

Матеріал. Кришталики льоду.

Хід досліду.

Запропонувати доторкнутися до кришталиків льоду.

• Який він?

Потримати в руках декілька секунд.

• Чому руки стали мокрі?

Висновок. Лід прозорий, слизький, він розтає від тепла і перетворюється на воду. Лід - це вода в замерзлому стані.

 

 

 

 

 

Дослід №2

Мета. Показати, що лід кришиться.

Матеріал. Льодяні бурульки.

Хід досліду.

Вихователь збиває льодяні бурульки з даху і пропонує дітям стукнути по них ногою.

• Що трапилось?
• Чому Бурулька розбилась на дрібні кришталики?

Висновок. Лід крихкий, він розсипається на дрібні кришталики.

 

ДОСЛІДИ З ҐРУНТОМ

 

Дослід №1

Мета. Навчити розрізняти вологу і суху землю.

Матеріал. Суха і мокра земля.

Хід досліду.

Запропонувати дітям взяти до рук суху і зволожену землю, стиснути її в кулак.

Висновок. Волога земля м’яка, зліплюється в грудку. Суха земля тверда, розсипається.

 

 

Дослід №2

Мета. Показати, що взимку земля замерзає.

Матеріал. Земля в вазоні, земля на вулиці, паличка.

Хід досліду.

Запропонувати дітям на вулиці проткнути землю палицею.

- Чому в групі у вазоні можна було проткнути землю, а на вулиці ні?

Висновок. Земля замерзає від морозу і стає твердою. Від тепла земля м’яка, її можна проткнути паличкою.

 

 

ДОСЛІДИ З ПІСКОМ

 

Дослід № 1

Мета. Показати, що сухий пісок розсипається.

Матеріал. Пісочниця.

 

Хід досліду.

Дітям пропонується погратися з піском; занурити руки в пісок, просипати крізь пальці. Роздивитися дрібненькі піщинки.

Висновок. Сухий пісок сиплеться, пісок складається з піщинок.

 

 

Дослід №2

Мета. Показати, як вода швидко проходить крізь пісок, мокрий пісок ліпиться.

Матеріал. Пісочниця, лійка.

Хід досліду.

Дітям пропонується полити пісок. звернути увагу, як швидко просочується вода. Взяти до рук мокрий пісок – він ліпиться.

Висновок. Пісок швидко пропускає воду, з мокрого піску можна ліпити предмети.

Дослід №3

Мета. Навчити розпізнавати суху і мокру глину.

Матеріал. Глина суха і волога.

Хід досліду.

Діти беруть в руки суху і мокру глину, стискують її.

Висновок. Суха глина розсипається, вода тверда; волога глина м’яка, вона ліпиться.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОСЛІДИ З РОСЛИНАМИ

 

 

Дослід №1

Мета. Розкрити значення води для росту рослин.

Матеріал. Дві прозорі банки з водою та без води, дві однакові цибулини.

Хід досліду.

Поставити цибулини в банки і спостерігати за їх змінами.

Висновок. Для росту рослини потрібна вода.

 

Дослід №2

Мета. Продемонструвати необхідність світла для росту рослин.

Матеріал. Дві коробки, овес.

Хід досліду.

Висіяти овес у грунт, яким наповнені дві коробки. Одну коробку тримати в темному місці, іншу – на підвіконні. Порівняти сходи вівса.

Висновок. Для росту рослин необхідне сонячне світло.

 

Дослід №3

Мета. Продемонструвати необхідність тепла для росту рослин.

Матеріал. Гілочки у воді.

Хід досліду.

Зрізати гілочки дерева і поставити у групі у склянку з водою.

- Чому на вулиці на гілочках немає листя, а в групі на гілочках розпускаються листочки?

Висновок. Для росту потрібне тепло.

Дослід №4

Мета. Показати, що у фруктах є сік.

Матеріал. Фрукти.

Хід досліду.

Притиснути фрукт і показати, як з нього капає сік.

Висновок. У фруктах є сік, він смачний, солодкий, корисний.

 

Посилання на  відеоурок.

https://www.facebook.com/profile.php?id=100030167685613

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОСЛІДИ З ПОВІТРЯМ

      Мета. Експериментальним шляхом довести, що повітря має вагу. Закріпити знання дітей про те, що повітря є скрізь навколо нас, його містять всі оточуючі порожнисті предмети, такі матеріали, як пісок, земля, глина, вода. Уточнити уявлення дітей про те, що повітря – складова життя людини. Розвивати уважність допитливість.

 

Дослід № 1

Припущення: повітря є в оточуючих предметах.

Хід досліду

   Продемонструвати порожню відкриту банку, поліетиленовий пакет. Запитати, що в них є. Запропонувати кожній дитині згорнути щільно складений поліетиленовий мішечок з боку отвору в трубочку, рухати від себе. Що сталося? (Повітря, яке було в мішечку, ми поступово зібрали до купи, про що свідчить повітряна „подушечка”, що утворилася в результаті наших дій ).

Висновок. Повітря прозоре, воно є в банці, в пакеті, в інших предметах, які стоять на столах, воно нас оточує.

 

Дослід № 2

Припущення: Повітря всередині нас.

Хід досліду.

    Запропонувати малятам подути в соломинку, або тоненьку трубочку, один кінець якої занурений у склянку з водою. З’явились бульбашки.

• Що це? Повітря.
• Звідки взялося? З наших легенів, ми видихнули його.

Висновок. Повітря є всередині нас.

 

 

Дослід № 3

Припущення: Якщо гумову кульку наповнити повітрям, вона стає легшою за ту, яку не наповнено повітрям.

Хід досліду.

    Запропонувати дітям зважити на терезах з двома чашами дві однакові гумові кульки. Зважування показало, що їх вага однакова. Тепер одна кулька наповнюється повітрям, і вдруге зважуються обидві кульки. (Чаша на якій кулька з повітрям опускається вниз, важча).

Висновок. Повітря має вагу.

 

 

 

 

 

Дослід № 4

Припущення: Всередині цеглини, піску, поролону, глини, землі - повітря немає.

Хід досліду

  В банку з водою по черзі вкинути цеглинку, трохи піску, поролону, глину. В другу банку – грудочку землі. Спостерігаємо появу бульбашок навколо предметів.

- Що це ? (Повітря)

- Звідки взялись бульбашки, що містять повітря? (Воно помістилося всередині вкинутих у воду речовин.

Висновок. Повітря не видно, бо воно прозоре, але воно є в речовинах.

 

Дослід № 5

Припущення:У воді немає повітря.

Хід досліду

   Продемонструвати наявність повітря у воді можна за допомогою живця елодеї. Гілочку елодеї розрізати навпіл (пояснити дітям, що її взято для подальшого розмноження рослини) і опустіть зрізом вниз у банку з водою. Спостерігати появу бульбашок, які з’явились на місці зрізів.

• Звідки взялися вони в рослині ? (з води)

  Запропонувати дітям розглянути через збільшене скло будову стебла елодеї, воно має трубчасту будову, завдяки чому рослина легко поглинає повітря, Що міститься у воді.

Висновок. У воді є повітря.

Дослід № 6

Припущення. Корені рослин не дихають під землею, бо там немає повітря.

Хід досліду

    Грудочку твердої землі вкидаємо в 3-х літрову банку з водою. Спостерігаємо появу бульбашок. Звідки вони взялися ? ( Із землі). Рослини, як і всі живі істоти, дихають повітрям. Воно необхідне їм для росту і розвитку. Якщо грунт твердий, повітря в ньому мало і кореням майже нічим дихати.

Висновок. Потрібно рятувати рослину від загибелі: розпушити землю, тобто зробити „сухий” полив.

 

 

 

 

Дослід № 7

Припущення. Рослини, які оточують школу, не очищають повітря в груповій кімнаті.

Хід досліду

   Наклеїти паралельну смужку на щілині між вікнами та підвіконням, на тих вікнах групової кімнати, які захищені з вулиці деревами, і на тих, що не захищені також. Через деякий час зняти смужку,розглянути її. Який папірець брудний? Вочевидь, що дерева і кущі захищають у певній мірі будівлі з боку вулиць від пилу, бруду, шкідливих газів з автомобільних шляхів.

Пізнавальна інформація: тополя, бузок, шипшина - очищають найкраще повітря на вулиці.

 

 

 

Дослід № 8

Припущення. Кімнатні рослини не сприяють очищенню повітря в приміщенні.

Хід досліду.

   Вимити водою листя фікуса або іншої кімнатної рослини з великими листками разом з дітьми розгляньте воду, краще через збільшуване скло. Вода брудна, каламутна. Про що це свідчить? Домашні рослини збирають пил з повітря. Повторити цей дослід через день – два. Збираючись на листі рослин пил заважає рослинам дихати. Чим чистіше листя рослин, тим вільніше воно дихає і швидше росте.

Дослід № 9.

Припущення. Повітря в своєму складі містить воду.

Хід досліду.

     Візьмемо аркуш альбомного паперу і покладемо його на губку . Губці цій вранці вже довелось „ попрацювати ”. Наприклад, помити посуд. А потім години 3- 4 ”відпочити”. Зверху губка буде практично сухою, а всередині - трішки вологою. Прямо, як справжня хмарка, адже вона ніколи не була сухою, навіть якщо не крапає дощем, тому що складається з малесеньких крапельок води.

     За допомогою кришечки будемо потрошку змочувати губку. ( Дуже важливо, не поспішати, робити це маленькими порціями, щоб губка встигала вбирати воду ). На початку досліду папір під губкою буде залишатися сухим навіть коли ми спробуємо вичавити губку, нам це не вдасться, бо губка ще недостатньо просякла вологою. Точнісінько так відбувається і зі справжніми хмаринками. Якщо вони білі й пухнасті не загрожують дощем, то можна сказати, що вологість низька. Продовжуємо доливати воду. Через якийсь час знову спробуємо віджати губку. Цього разу наші зусилля увінчалися успіхом у вигляді кількох крапельок. Таке іноді відбувається і у природі. Пригадаємо хоча б короткочасний „грибний” дощ. Додаємо ще деяку кількість води. Тепер на аркуші паперу під губкою з’явилася і почала розповзатися волога пляма. Це значить, що більше не спроможна губка утримувати воду. Це і є висока вологість. Така вологість виникає тоді, коли небо затягнуте важкими сірими хмарами й от –от під дощ. Дослід можна повторити, поклавши губку на долоню дитини. Тоді вона зможе відчути зміни вологості і на тактильному рівні ( на дотик ). Звернути увагу дитини на зміни відтінків кольору губки і на те, що вона стала важкою.

 

 

 

 

Дослід № 10

Припущення: Тканина під вологою не може залишатись сухою.

Хід досліду.

     Засуньте тканину в склянку настільки щільно. щоб вона не могла випасти, якщо склянку перевернути. Перевертаємо склянку і держимо її прямо, опускаємо в миску з водою. А тепер піднімаємо склянку. Тканина

мокра? Тканина суха. Так відбувається тому, що склянка заповнена повітрям. Що відбудеться, якщо склянку нахилити? Більшість предметів на перший погляд порожні, а насправді вони заповнені повітрям. Щоб заповнити ці предмети, вода повинна витиснути повітря. Отже припущення не підтвердилося.

Дослід № 11

Припущення: Повітря не містить форму трубки.

Хід досліду

   Один кінець м’якої гуми перетисніть затискачем або пальцями ( краще перегнути і затиснути ). Другий кінець трубки піднести до рота. Вдуваючи повітря в трубку, ви змушуєте його розтягувати гуму, а відсмоктуючи повітря з трубки, вона сплющується. Яка сила у нашому досліді змушує трубку сплющуватися? Коли повітря в ній майже не залишилося, то зовнішнє атмосферне повітря легко, не зазнаючи опору. здавлює гумові трубки, сплющуючи їх.

Дослід № 12

Припущення: ми за допомогою своїх легенів змусимо воду підійматися по пластмасовій трубочці

Хід досліду.

   Опускаємо тонку пластмасову трубку в склянку з солодкою водою. Другий кінець трубочки беремо у рот і змушуємо воду підійматися по трубочці вгору. Чому це відбувається? Яка сила діє на воду? Роль насоса виконують наші легені, ви викачуєте повітря з трубочки, змушуючи воду заповнювати порожній простір. Так от, отримуючи задоволення від смачного напою, знайте, що ви займалися наукою.

Дослід № 13

Припущення: В грудочці цукру – рафінаду є повітря.

Хід досліду.

    Вкидаємо грудочку цукру – рафінаду в склянку з чаєм, звертаю увагу на бульбашки, що піднімаються на поверхню. Це сховане у дрібненьких порах повітря. У міру того як вода потрапляє всередину грудочку маленькі легенькі бульбашки повітря залишають місця, де вони причаїлися. Якщо прислухатись, можна почути тихе шипіння, що супроводжує процес. А тепер замість цукру – рафінаду, вкинемо цукор – пісок. Чи така кількість бульбашок піднімається вгору? В чому причина? Швидше розчинення? Відсутність проміжків між піщинками? А можливо все разом. корисна річ – вранішній чай! Є привід для постійних роздумів.

 

Дослід №14

  Припущення: Як може надути кульку порожня пляшка?

Хід досліду

    В даному досвіді ми побачимо як перепади температури впливають на гази. А також, як повітря, що оточує нас,може розширюватися і звужуватися при впливі різних температур. Вода в такому випадку буде виступати в ролі нагрівача та охолоджувача повітря.

Що знадобиться?

•        Дві порожніх ємності;
•        вода кімнатна і гаряча;
•        лід;
•        кип'яток;
•        пластикова пляшка 0,5 л;
•        Повітряна кулька.

Реалізація експерименту

    На шийку пляшки надіти потрібно надіти надувну кульку, заповнити водою кімнатної температури першу ємність і кинути в неї кілька шматочків льоду, а в другу налити гарячої води.

Після цього потрібно опустити пляшку в ємність з гарячою водою, що викличе надування кульки внаслідок розширення повітря всередині пляшки. Потім пляшку треба помістити в холодну воду з льодом і кулька здується.

 

 

Дослід №15

Припущення: Чи може горіти повітря?

Хід  досліду.

  Запалену свічку накриваємо ємкістю і спостерігаємо, як довго буде горіти. Через короткий проміжок часу свічечка гасне.

    Висновок: повітря складається з різних газів і один з них - це кисень, якому властиво горіння. Свічечка горіла до того часу, поки був кисень в ємкості.

 

Дослід №16

Припущення: Як може складник повітря (вуглекислий газ) надути кульку.

Хід досліду.

    В бутилу наливаємо столовий оцет ( 200-150 мл). В повітряну кульку насипаємо столову соду і розміщуємо на шийку пляшки з оцтом. Соду висипаємо в ємкість. Утворюється суміш оцту і соди (вуглекислий газ), який спричиняє надування кульки.

 

 

 

 

Посилання на  відеоурок.

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/470203900661862

 

 Цікавий експеримент про важливість дотримання правил гігієни для збереження здоров’я.

Хід експерименту

     В посудину наливаємо 150-100 мл води і додаємо перець мелений. Уявимо, що перець - це мікроби. В суміш води з перцем вмочуємо пальчик. Мікроби прилипають до пальчика. Інший пальчик спочатку намочуємо в рідкому милі, а потім у воду з перцем. Помічаємо, як уявні мікроби втікають від мила.

Висновок: мікроби бояться мила.

 

 

Посилання на  відеоурок.

https://www.facebook.com/100030167685613/videos/39956066439285

 

 

Використані джерела та інтернетресурси.

 

1. Большакова І., М. Пристінська «Інтегроване навчання: тематичний та діяльнісний підходи» НВК «НОВОПЕЧЕРСЬКА ШКОЛА» https://www.youtube.com/ watch?v=f2kvqQdQp54

 2. Мартинюк Н.А. Досліди і спостереження – невід’ємна складова навчально-виховного процесу / Н.А. Мартинюк // Рідна школа. – 2008. – №7-8. – С. 75.

3. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. МОН 27.10 2016 р.

 4. Омелян В. Організація дослідно-експериментальної роботи в гуртках еколог-натуралістичного спрямування / В. Омелян // Рідна школа. – 2008. – №7-8. – С. 40.

5. Шуховцова С. Дослідництво – невід’ємна складова навчально-виховної роботи з учнями / С. Шуховцова // Рідна школа. – 2008. – №7-8. – С. 41.

 6. https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska -shkolacompressed.pdf

7. https://life.pravda.com.ua/society/2013/03/4/122500/

 8. http://ukped.com/statti/teorija-navchannja/5856- vykorystannya-doslidu-na-urokakh-pryrodoznavstva.html