5 клас НУШ: реалізуємо потенціал громадянської та історичної освітньої галузі на практиці

Як захопити школярів вивченням історії? Як ефективно застосовувати підходи до навчання початкової школи НУШ у середній ланці та реалізовувати вимоги нового Державного стандарту базової середньої освіти? Досвідом, корисними порадами та цікавим досвідом щодо організації освітнього процесу спікери ділилися під час предметного інтенсиву «Історія в 5 класі НУШ».

Оцінювання обов'язкових результатів навчання учнів із громадянської та історичної освітньої галузі в 5 класах НУШ

Як учителю історії підготуватися до роботи в НУШ? Наталія Понежа, заступник директора з навчально-виховної роботи Першотравенської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2, вважає, що першочерговим завданням педагога є зміна філософії оцінювання. Адже реформа НУШ у базовій середній школі передбачає врахування попереднього досвіду школярів та відстеження динаміки їхньої роботи. На підготовчому етапі спікерка порадила вчителям: 

• вивчити документи, які регламентують процедуру проведення оцінювання (Державний стандарт базової середньої освіти, рекомендації МОН щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, обрану модельну навчальну програму);
• опрацювати обраний закладом освіти підручник;
• переглянути вебінари, прочитати статті теоретиків і практиків;
• поговорити неформально з колегами, які  пілотували 5 класи;
• познайомитися з «багажем початкової школи»: особливостями оцінювання та рівнем умінь учнів.

Держстандартом визначено, що досягнення обов'язкових результатів учнів адаптаційного циклу навчання  очікується по завершенню 6-го класу. Тож оцінювання учнів 5-х класів має певні особливості. Аби розвивати ключові компетентності школярів та мотивувати їх до навчання спікерка порадила: 

• конкретизувати поточні оцінки за кожен із видів роботи (окремий щоденник або коментарі в електронному журналі);
• проводити практичні роботи з метою перевірки конкретних результатів та підсумкові семестрові роботи.

Бажаєте дізнатися, як оформлювати класний журнал та свідоцтво досягнень? Перегляньте виступ спікерки! 

Навчальний проєкт як універсальний інструмент реалізації концепції НУШ на уроці історії

Держстандартом визначено мету громадянської та історичної освітньої галузі: 

Розвиток особистості учня через осмислення минулого, сучасного та зв’язків між ними, взаємодії між глобальними, загальноукраїнськими та локальними процесами; формування ідентичності громадянина України, його активної громадянської позиції на засадах демократії, патріотизму, поваги до прав і свобод людини, визнання цінності верховенства права та нетерпимості до корупції.

Як реалізувати компетентнісний потенціал цієї освітньої галузі? Віктор Немченко, менеджер проєктів Освітнього проекту «На Урок», організатор та автор вебінарів для вчителів, вважає, що проєктне навчання є потужними драйвером мотивації сучасних школярів, адже вони:

• пов’язані з реальним життя, дозволяють знайти відповіді на хвилюючі й актуальні запитання;
• захоплюють дітей цікавими темами, завданнями, інструментарієм і формами роботи;
• сприяють розвитку ключових компетентностей, від яких залежить професійна успішність і особистісне зростання дитини;
• дають учням можливість виявляти креативність і творчий підхід до вирішення найрізномантніших завдань;
• створюють ситуацію успіху та мінімізують стресові ситуації, формують уміння швидко виявляти та виправляти помилки замість страху перед ними;
• дають можливість долати труднощі та бути експертом у певній темі чи галузі;
• стимулюють розвиток системного мислення, що дозволяє оптимізувати навчання та життя дітей взагалі.

Під час виступу спікер запропонував багато цікавих ідей для створення навчальних проєктів у процесі вивчення громадянської та історичної освітньої галузі у 5 класі НУШ, зокрема:

• написання невеликого есе (5-10 речень) на тему «Що таке історія та навіщо її вчити» наприкінці двох семестрів 5 класу з висновком, як змінилося їхнє сприйняття історії протягом навчального року та чому так сталося;
• короткотерміновий проєкт «Мої вчинки залишають слід в історії» (ретроспективний аналіз своєї діяльності за день/тиждень та визначення свого вкладу в матеріальну/нематеріальну культуру й впливу їхніх дій на життя інших людей); 
• інформаційний мініпроєкт «Природа – мені, я – природі» (визначення оптимальної, на думку школярів, моделі співіснування людини та природи); 
• короткотерміновий проєкт «Громадські міста нашого міста (села) та правила поведінки в них»; 
• створення стрічки часу на обрану тему (наприклад, життєвий шлях видатної особистості, історія рідного населеного пункту, історії України, історія міжнародної організації тощо).

Бажаєте дізнатися більше про те, як ефективно втілювати орієнтири для оцінювання результатів навчання учнів за допомогою проєктного навчання? Неодмінно перегляньте виступ!

Особливості роботи з джерелами на уроках історії

Чи важливо навчати школярів працювати з інформацією? Олександр Желіба, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри політології, права та філософії, викладач методики навчання історії та суспільних дисциплін,  учитель історії Ніжинського ліцею Ніжинської міської ради вважає, що навичка перетворювати, передавати та використовувати інформацію вкрай потрібна школярам, а робота з даними про навколишній світ є справжньою наукою. Під час виступу спікер поділився практичними порадами, як навчати школярів на уроках історії працювати з джерелами інформації, зокрема:

1. З усними джерелами (переказаною історичною інформацією). Ефективним інструментом для опрацювання таких даних є інтерв’ю – бесіда, що побудована за планом та має обов'язкову фіксацію відповідей. Воно проводиться у декілька етапів: 

• підготовка (визначення цілі, пошук інформації, підготовка запитань);
• проведення (особиста зустріч, дистанційне інтерв'ю, підготовка зустрічі);
• публікація (опрацювання, узгодження та публікація інформації).

2. З писемними джерелами (матеріальними об’єктами, на яких здійснено запис інформації). Аби навчити школярів з ними працювати, спікер порадив використовувати алгоритми: 

• аналізу джерел «Шість запитань» (запропонований К. Галлагер). Він ґрунтується на орієнтації учнів на пошук відповідей на ключові запитання, які дозволять зрозуміти суть джерела в контексті історичних подій та явищ;
• одинадцяти запитань (запропонований авторським колективом посібника «Історія епохи очима людини») різниться від попереднього кількістю запитань:
• структурного вивчення джерел (запропонований Л. Поповою). Він оснований на вивченні джерела в контексті авторського бачення історичних подій у контексті роботи історика.

3. З речовими джерелами (речі, що зберігають інформацію про минуле й відображають діяльність людей). Для дослідження певного артефакту можна запропонувати школярам підготувати інформацію, де зазначити назву, час появи, місце походження, матеріал/матеріали, форму та зміст, призначення та якість збереження.

4. З візуальними та аудіовізуальними джерелами (містять образну та звукову інформацію, яка відтворюється за допомогою спеціального обладнання). Спікер порадив використовувати такі прийоми роботи:

• аналіз джерел із позицій представників різних соціальних, етнічних, вікових, релігійних, статевих тощо груп;
• підпис джерел із диференційованих позицій (наприклад, різні видання);
• озвучення подій на фотоджерелах;
• уявлення думок людей, що зображені на фотодокументах;
• співставлення різних фотопозицій про одну подію.

Бажаєте дізнатися більше цікавого та корисного про роботу з інформацією на уроках історії? Перегляньте виступ спікера! 

А щоб отримати більше порад від справжніх професіоналів щодо організації освітнього процесу у 5-х класах НУШ, пропонуємо вам ознайомитися з матеріалами наших заходів, які відбулися раніше: 

• вебінару «Чек-лист підготовки вчителя НУШ у базовій школі» (запис від 20 травня 2022 року);
• вебінару «НУШ у 5 класі: освітня та модельні програми, типи оцінювання, оформлення документації» (запис від 15 червня 2022 року);
• вебінару «Ранкове коло в НУШ: структурована зустріч чи душевна розмова?» (запис від 29 червня 2022 року);
• вебінару «Сучасні онлайн-інструменти для роботи вчителів історії та громадянської освіти» (запис від 23 червня 2022 року);
• конференції «Особливості викладання в НУШ 5 клас» (запис від 09-10 червня 2022 року);
• конференції «5 клас НУШ: від ідеї до реалізації концепції» (запис від 26-27 травня 2022 року).