5 корисних звичок для самоосвіти

Як казав Арістотель: «досконалість – не дія, а звичка». Інша розповсюджена фраза стверджує: коли справа торкається знань, треба безперервно бігти, аби просто залишатися на місці. Обидва вислови демонструють необхідність як самоосвіти, так і постійного підвищення кваліфікації. 

Оскільки самоосвіта – обов’язковий пункт у професійній кар’єрі кожного вчителя, ми дібрали кілька найкорисніших звичок, що не лише зроблять самоосвіту стилем життя, але й підвищать її ефективність.

1. Під час перегляду курсу будьте активним слухачем

Зазвичай, записавшися на лекцію або вебінар, ми пасивно сприймаємо інформацію, тоді як для засвоєння й усвідомлення теми важливо бути активним слухачем. Можливо, ви помічали, що увага та когнітивні процеси помітно відрізняються залежно від того, чи готуємося ми поставити запитання, брати участь у дискусії або відповідати самі. 

Наступного разу під час прослуховування вебінару прослідкуйте за своєю поведінкою. Як ви сприймаєте слова лектора, якщо є пасивним слухачем? А як, коли збираєтеся поставити запитання, знайти у виступі помилку, або ж коли уявляєте, що ваш виступ буде наступним. Проведіть такий експеримент та зауважте, як змінилася ваша увага, які деталі виступу запам’яталися, чи змінилось ставлення до доповіді?

Аби бути активним слухачем, варто зробити попередню роботу: почитати інформацію за темою, знайти провідні онлайн-ресурси – це допоможе краще схоплювати думку експерта. 

2.  Занотовуйте своїми словами

Записуйте основні ідеї під час перегляду відео, читання книги чи статті. Так, це вимагає додаткових зусиль та не дозволяє пасивно сприймати текст. Утім, кожному варто навчитися одразу аналізувати почуте або прочитане, аби запам’ятовувати більше і якісніше. 

Коли робите нотатки, не намагайтеся просто копіювати текст. Спробуйте перефразувати, зробивши акцент на тому, що зацікавило саме вас, як ви розумієте сказане. Текст повинен стати «вашим», бути адаптованим до нагальних потреб. Людський мозок не пристосований для запам’ятовування всієї інформації, з якою ми стикаємося. Саме тому, якщо ви вважаєте, що певна інформація важлива, знайдіть час, аби внести її у систему, до якої зможете повернутися в майбутньому.

3. Піраміда втримання знань

Можливо, ви чули про принцип «Піраміди втримання знань», згідно з яким різні види навчальної діяльності ефективні по-різному. Її рівні, від менш до більш ефективного виглядають приблизно так:

1. Лекції – ефективність 5% (через кілька місяців у пам’яті людини лишається 5% від почутого)
2. Читання – 10%
3. Аудіо/відео – 20%
4. Демонстрація – 30%
5. Участь у дискусії – 50%
6. Практичні дії – 75%
7. Застосування знання – 90%

Ця модель чудово демонструє – що більше учень залучений у навчання та що більше відчуттів використовується у процесі, то кращий результат. Простіше кажучи, ви маєте зберігати баланс між «споживанням і виробництвом» та безперервно застосовувати щойно здобуту інформацію. Байдуже як. Обговорити з друзями, написати пост, рецензію, статтю, влаштувати на педраді міні-доповіді, протягом яких кожен учитель може розповісти, які курси пройшов і передати основне з отриманої на них інформації.

 4. Стежте за посиланнями та додатками

Читаючи будь-який матеріал (від статті на інтернет-ресурсі до книги), звертайте увагу на список джерел. Там ви знайдете посилання на книги, наукові статті, статистичні дані та інші публікації, що допомогли автору в роботі над матеріалом або ж підтверджують наведені ним факти.

Звичка вивчати джерела притаманна науковим співробітникам, які завдяки цьому розширюють власний кругозір, дізнаються більше про професійну літературу та знаходять ті джерела, за появою яких важко стежити самостійно. Перетворити це на звичку варто всім. Переглядаючи такі матеріали, ви відкриєте для себе абсолютно новий вимір теми, на вивченні якої сконцентровані.

5. Неможливо дізнатись міру компетентності без самоперевірки

Скільки разів, почувши про певний метод ми говоримо собі: «О, це я давно знаю. Адже це так просто і логічно!»? І скільки разів це виявлялося не зовсім такі? Уникайте подібних ілюзій стосовно власної компетентності та перевіряйте свої знання. 

Під час перевірки не дивіться на план або правильне рішення, спробуйте якнайкраще впоратися самостійно. Якщо виникають проблеми, а виконання певних етапів здається «розмитим» – вам потрібно більше практики. 

Один обід із екологічних продуктів не зробить вас здоровими, так само як і одна порція нездорової їжі не зробить хворими. Постійна дія – от що приносить реальні результати! Тож пам’ятайте: навіть якщо ви оберете лише одну звичку зі вказаних п’яти, це не погано. Зробіть її рутиною, тоді вона принесе гідний результат!