5 письмових технік для ефективного запам'ятовування

Які види пам'яті ми задіюємо під час навчання? Переважно це зорова або слухова, що вимагають менше зусиль і дозволяють пасивно сприймати інформацію. Інша справа з моторною пам'яттю, адже вона передбачає первинну систематизацію знань.

Аби підвищити ефективність підготовки до іспиту, навчіть дітей підходити до освіти свідомо. Пропонуємо кілька  письмових технік, завдяки яким вони навчаться не лише уважно слухати, але і розподіляти інформацію за рівнем важливості, за типами, усвідомлювати її об’єм тощо. 

Прийом 1. Постконспектування

Зазвичай учні пишуть конспект упродовж уроку, втім, існує ще одна цікава техніка: постконспектування. Не треба записувати одразу за вчителем, достатньо наприкінці заняття законспектувати те, що запам’яталося. Тобто ви проводите заняття, дозволяючи учням не вести жодних конспектів, але виділяєте час наприкінці уроку, аби підсумувати важливу інформацію.

Ця техніка допомагає не лише знайти найскладніші місця та оцінити, наскільки ефективною є подача матеріалу, але і позбавитись ілюзій стосовно того, що запам’ятали діти. Тепер ви розумітимете, наскільки діти засвоїли тему, тож зможете або доповнити наступний урок, або ж навпаки, виключити деякі моменти, які діти вже і так чудово засвоїли.

Прийом 2. Розпакування знань

Метод подібний до постконспектування, але охоплює значно більший період часу. Певно, учні добре пам’ятатимуть матеріал сьогоднішнього уроку, утім, як щодо матеріалу за місяць?

Встановіть таймер на 5 хвилин, роздайте аркуші та попросіть записати все, що учні пам’ятають з пройденої теми. Таким чином діти зрозуміють власну відповідальність за свій прогрес, перевірять себе та краще зрозуміють можливості довгострокової пам’яті. Дозвольте школярам пройтись класом та поглянути на роботи інших учнів. 

Проведіть дискусію: 

• Що саме записала більшість учнів?
• Чи є неточності у їхніх записах?
• Обговоріть стратегії, що допоможуть краще запам’ятовувати матеріал.

Прийом 3. Гейміфікація іспитів

Спробуйте нестандартний варіант тесту. Попросіть дітей накреслити таблицю – у першому стовпчику будуть запитання, другий назвіть «Банк», а третій «Грабіжник». Відповідаючи на запитання, діти вписують їх у колонку «банк», після чого вчитель дає 5-7 хвилин на те, аби учні «пограбували» сусідні банки, вкравши/доповнивши ті відповіді, що виявилися для них складними.

Не варто ставити оцінки за такий тест. Основна його мета – підвищити свідомість учнів стосовно того, що вони знають чи не знають. Замість справжніх оцінок можна створити «віртуальну валюту», яку можна отримати за кожну відповідь у графі «банк» та «грабіжник», а наприкінці уроку чи семестру можна створити анонімну шкалу найуспішніших грабіжників та банкірів.

Прийом 4. Картки знань

Роздайти картки, аби учні самостійно вигадали запитання за пройденою темою. Потім об'єднайте дітей у міні-групи. По черзі вони обирають картки та зачитують запитання, тоді як інші учасники записують свої відповіді у зошиті (це особливо важливо, адже саме у такій ситуації учні можуть побачити поверховість власних знань). Подібне карткове тестування можна проводити як наприкінці, так і на початку наступного уроку.

Прийом 5. Скетчноутінг, або створення візуальних заміток

Створення креативних конспектів, для яких учні використовують doodles, різні шрифти і типи оформлення, активізує роботу мозку та сприяє ефективному запам’ятовуванню. 

Скетчноутінг підсилює емоційний зв’язок з учителем, адже діти вслуховуються у кожне слово, намагаючися вловити образ чи головну думку, що можна втілити у малюнку. Різні кольори або шрифти не лише візуально розмежовують конспект та полегшують його перечитування, але і просто стильно виглядають, а це завжди приносить задоволення його автору та робить перегляд і корисним, і приємним. 

У якості найпростіших прийомів скетчноутінгу можна використовувати хмари діалогів чи геометричні фігури, у які додаються фрагменти тексту. Такий підхід здатен змінити традиційний розподіл на абзаци і підрозділи.

Також застосовуйте:

• заголовки;
• різні шрифти;
• розмежовувачі (рамки, підкреслення, аби відділити одні ідеї від інших);
• стрілки (аби скеровувати увагу та погляд);
• маркери абзацу (зірки та галочки аби розставити акценти).

Традиція створення конспекту значно ширша і різноманітніша за стандартне записування матеріалу під час уроку. У процесі конспектування можна активувати емоційну і творчу складові, перетворивши звичайнісінький конспект на інтегрований курс з літератури, математики, психології та дизайну.