6 навчальних стратегій прогресивних освітян

Обсяг знань постійно збільшується, прогрес прискорюється та готує нас до нових звершень. Якщо школа продовжить використовувати лише старі методи та прийоми, ми ризикуємо не впоратися з викликами сучасності. Саме тому вчителі потребують стратегій, які діятимуть наввипередки – навчатимуть школярів самостійно збирати якісні факти та вміло оперувати ними. Для цього ми пропонуємо шість нововведень, які вже з’явилися в освіті та набувають популярності серед прогресивних педагогів.

1. Кросовер навчання

Навчання в неформальних умовах (як то музеї, екскурсії чи практика) може пов’язати освітню програму з проблемами, що важливі для учнів і суспільства. Завдання вчителя – готувати до життя, а не до іспитів. То чому б не навчати дітей в умовах, наближених до того з чим вони зіткнуться дорослими?

Суть неформального навчання полягає у тому, щоби визначити актуальні теми, допомогти учням сформулювати мету та дослідити питання на практиці. Так школярі не просто слухатимуть екскурсію, а вестимуть пошукову діяльність – збиратимуть докази (фотографії чи нотатки), а потім ділитимуться висновками з класом.

Переваги методу:

Шкільне навчання збагачується досвідом з реального життя;
Діти вчаться ставити запитання, формулювати мету та шукати способи її втілення;
Робота учнів над проєктами полегшиться, адже вони відпрацюють окремі етапи діяльності (актуалізація знань, формулювання проблеми, дослідницький етап, збір матеріалу тощо);
Збільшується мотивація дітей

2. Контекстне навчання

Навчання через контекст – методика, що тісно пов’язана з неформальним навчанням. У обох випадках ми ставимо абстрактне питання або завдання в контекст, що дозволяє вчитись на досвіді. Варто пояснити дітям, що не існує проблеми у вакуумі. Кожне рішення залежить від поточних обставин і якщо в одному випадку знання було корисним і доцільним, в іншому може знадобитись щось зовсім інше.

Саме контекстне навчання робить нас гнучкими й адаптивними. Цей підхід може бути корисний у багатьох дисциплінах.

Якщо ви вивчаєте роботу серця, дайте завдання виміряти свій пульс у різних ситуаціях. Пришвидшене биття серця – однаковий прояв у багатьох випадках, утім контекст щоразу може бути різний.
Навчаєте виявляти фейки? Поясніть, що вони не з’являються самі по собі. Фейки створюють, нівелюють або підтримують певну інформацію. Аби зрозуміти причину появи неправдивої інформації, треба розглядати ситуацію ширше.
Якщо ви викладаєте літературу, запитайте, чому цей персонаж/твір актуальний у сучасному контексті. Або як зробити його актуальним?
Для вивчення мови запропонуйте учням змінити значення певного слова або фрази залежно від контексту. Нехай діти спробують повністю змінити суть репліки, поставивши її у нову ситуацію. Наприклад, промовити до аудиторії, якій вона не призначалася. Який буде ефект?

3. Викладання через співпрацю

Запросіть підприємців і новаторів до класу. Звісно, підхід до навчання через співпрацю далеко не новий. Утім, він не дуже активно застосовувався в Україні. І це дуже прикро, адже ніхто не зможе мотивувати займатись певною справою краще ніж спеціаліст, який захоплюється нею.

Використовуючи засоби онлайн спілкування, вчителі можуть запрошувати письменників, мандрівників чи підприємців до своїх класів. Бажання деяких творчих особистостей привернути увагу молоді до важливих питань може вас здивувати. Зоозахисники чи медики охоче погоджуються на лекції, аби популяризувати серед дітей небайдужу поведінку.

4. Важливість аргументації

Діти можуть удосконалити своє розуміння будь-якого предмету, коли аргументуватимуть певну позицію. Ця навичка знадобиться школярам у різних життєвих ситуаціях.

Перш за все, спробуйте виявити, наскільки добре школярі розуміють що таке справжня аргументація. Чи не підмінюють вони це поняття чимось іншим? Можливо ігнорують етапи побудови аргументу? Не можуть відрізнити якісні докази від неякісних? Поясніть дітям, що аргументація, як і технологія виробництва телевізорів або морозива, має логічну послідовність. Якщо викинути певні етапи або добрати неякісні інгредієнти, може вийти не те, на що сподівалися.

Використовуйте вправи з аргументації у добре вивчених темах. Нехай навичка створювати ланцюжок аргументації або моделі для побудови пояснень стане звичкою. Суперечки з використанням наукових методів навчать дітей активно слухати та конструктивно реагувати на інших.

5. Обчислювальне мислення

Обчислювальне мислення – це потужний підхід до розв’язання проблем. При використанні цієї стратегії слід звернути увагу на:

Декомпозицію – розбиття великих проблем на більш дрібні.
Розпізнавання зразків – визначення зв'язку між проблемами, що були розв'язані в минулому.
Абстракцію – відкидання неважливих деталей.
Алгоритми – визначення, розробку та уточнення кроків, необхідних для досягнення мети.

Такі навички можуть бути цінними в багатьох життєвих ситуаціях: від написання рецепта чи планування свята до розгортання наукової групи для розв'язання складних проблем. Ця методика може стати частиною уроків математики, біології, мистецтва та інших дисциплін. Мета викладача – навчити дітей розкладати монолітні проблеми на менші частинки. Так, аби їх можна було вирішити.

6. Дизайнерське мислення

На перший погляд, дизайнерське мислення може здаватися пов’язаним лише з мистецтвом. Утім, це далеко не так. Згадайте промисловий, екологічний, архітектурний дизайн – що їх поєднує? Імовірно, вміння реалізувати початкову ідею у найбільш зручній формі. Тобто за дизайном стоїть спосіб мислення, який включає:

Визначення проблеми. Наприклад, нам необхідний маніпулятор для вводу даних у комп’ютер (мишка);
Збирання інформації. Які моделі мишок існували досі, у чому їхні переваги, для якої форми руки ми створюємо мишку, як вона лягатиме в руку, скільки клавіш на ній має бути тощо;
Генерація потенційних рішень. Створюємо ескізи можливих мишок;
Вдосконалення ідей та тестування рішень.

Цей підхід можна використовувати на уроках мистецтва, під час створення поробок, навчального моделювання тощо. Зорієнтуйте дітей на п’ять етапів пошуку рішення:

Виклик. Що за проблема переді мною?
Інтерпретація. Як мені її пояснити?
Можливість. Що можна покращити/створити?
Ідея. Як я можу зробити це?
Експерименти та еволюція. Як я можу вдосконалити свою ідею?

Ці стратегії надихнуть клас на творчі досягнення. Почніть нововведення з якоїсь однієї методики. Ви побачите, як це вплине на навчальний процес і зможете внести корективи. Інновації – зміни, що необхідна українській школі. Вони можуть початися з вас!