Про суть та особливості проведення журналістського розслідування.

Журналіст, який хоче провести розслідування, схожий на Шерлока – знаменитого детектива із книг Артура Конана Дойла. Що їх поєднує? Спостережливість, уважність до деталей і постійні пошуки беззаперечних аргументів. У працівника медіасфери «полювання на факти» починається з формування гіпотез та їх доведення чи спростування. Це потребує чимало часу, адже кожне джерело та суть інформації потрібно ретельно аналізувати, читаючи «поміж рядків». Ось чому в журналістиці розслідування вважають одним із найскладніших жанрів. 

Безумовно, учням не обов'язково знати та вміти проводити журналістські дослідження так, як це роблять справжні «акули пера». Отже, ознайомте дітей із суттю цього жанру та зі спрощеним алгоритмом роботи з ним. Такі відомості стануть у пригоді кожному. Адже вони покращують аналітичні здібності, навчають неупередженості та грамотного структурування інформації. 

Журналістське розслідування – метод збору інформації, що базується на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні та пошуку протиріч.

Про що варто пам'ятати тим, хто планує провести розслідування? 

Перш за все, писати потрібно тільки правду: уникати неточностей і розповсюдження неправдивої інформації. Це здається очевидним, але нагадування зайвим точно не буде! 

По-друге, журналіст має вказувати на проблеми, які для спільноти є суттєвими. Адже якщо в цільової аудиторії не буде інтересу до теми, то в розслідуванні немає сенсу. 

По-третє, працівник медіа у своєму матеріалі має відповідати не тільки на питання за формулою «5W» (Хто? Що? Де? Коли? Чому?), а й на ті, які найбільш важливі у розслідуванні:

  • Як? У який спосіб? 
  • Хто винен? Кому це вигідно? 
  • Що з цим робити далі?

У журналістському дослідженні зазвичай використовують такі методи: спостереження, опитування аудиторії, вивчення джерел інформації, порівняльний аналіз, узагальнення, синтез тощо.

Покрокова інструкція

  1. Перегляд прикладів журналістських розслідувань. Учитель може обрати їх в інтернеті або у друкованих ЗМІ. 
  2. Вибір формату розслідування. Що це буде: відеоролик, текст чи аудіозапис? Якщо текст, то визначтеся з приблизним обсягом у фінальній версії роботи (наприклад, 2 сторінки формату А4). Якщо відео, то створіть для нього сценарій і поміркуйте, якою має вийти тривалість сюжету після монтажу.
  3. Визначення теми. Вона має бути злободенною. При цьому не варто обмежуватися висвітленням окремого інциденту. Радимо подавати його у глобальному контексті. 
  4. Формування гіпотези розслідування. Хто, що, як, у наслідок чого та чому порушує закон чи неправильно вчиняє. Обрану гіпотезу потрібно довести або ж спростувати. Для цього необхідно проаналізувати певну кількість фактів, свідчень і документів, які часто бувають суперечливі.
  5. Вибір методів дослідження. Чи потрібно проводити інтерв'ю (з експертами, очевидцями тощо)? Які джерела інформації вам знадобляться? Чи варто проводити порівняльний аналіз? Як можна перевірити правдивість зібраної інформації? Які із зібраних даних головні, а які – другорядні?
  6. Встановлення дедлайнів. Потрібно розрахувати приблизний час на кожен пункт плану. 
  7. Результати розслідування. Запишіть те, що вдалося з обраної теми з'ясувати, спростувати та довести. Намагайтеся подавати інформацію структуровано та лаконічно. Не забувайте підбивати підсумки дослідження. Готово!

Якщо серйозно поставитися до виконання кожного пункту плану, то вийде написати якісне журналістське розслідування. Як правило, у засобах масової інформації ми зустрічаємо чимало прикладів цього жанру з політичним підтекстом. Дітям, звісно ж, не варто пропонувати щось подібне. Ваші учні можуть потренуватися створювати медіапродукт на такі теми:

  • «Як у моїй школі борються із проявами цькування».
  • «Кібербулінг: приклади із власного досвіду учнів та способи протидії».
  • «Рівень комп'ютерної залежності в учнів молодших, середніх і старших класів».
  • «Аналітика тайм-менеджменту учнів середніх та старших класів».
  • «Аналітика фізичної активності учнів молодших та середніх класів».
  • «Аналіз якості продуктів у магазині: що ми їмо?».
  • «Як нами маніпулюють у рекламі: приклади та як це пов'язано із критичним мисленням».

Зауважте! Кожну з цих тем можна розглядати не на реальному прикладі, а змоделювавши ситуацію. Наприклад, проблему булінгу можна подати так: «Ученицю постійно цькують у школі через те, що вона не хоче реєструватися та створювати відеоролики в мережі TikTok. Її клас називає «відсталою», «нудною», «дивною» та «відлюдькуватою»». Завдання учнів: 

  • написати приблизні відповіді з інтерв'ювання жертви цькування та кривдників; 
  • дослідити, які існують фізичні та психологічні ознаки булінгу. 
  • описати вплив булінгу на психіку дитини (можна взяти інтерв'ю у шкільного психолога чи соціального педагога);
  • дати відповіді на «обов'язкові запитання в розслідуванні», про які ми писали вище; 
  • за результатами розслідування створити текстовий чи мультимедійний продукт. 

Цікаві ідеї для проведення журналістського розслідування

1. Історія. Вчитель завчасно готує для учнів перелік тем для журналістського розслідування. Зі списку діти мають обрати лише одну. Наприклад, «Могутність та занепад Афін». Далі потрібно поміркувати та дати відповіді на наступні запитання:

  • Якими були права та обов'язки громадян Афінського поліса? 
  • Опишіть державний устрій в Афінах.
  • У чому проявлялася могутність Афін? Назвіть причини занепаду цієї держави.
  • Які переваги та недоліки мала афінська демократія? 
  • Порівняйте Афіни в період «золотої доби» та станом на сьогодні. Що про це говорять історики?
  • Який рівень життя мають сучасні афіняни? 

Для того, щоби провести справжнє розслідування, потрібно, відповідаючи на запитання, ознайомитися з численними джерелами інформації (в інтернеті, бібліотеці тощо). Зібрану інформацію радимо оформити у вигляді презентації.

2. Українська література. Запропонуйте учням провести журналістське розслідування про «Драматургію В. Винниченка та її роль у становленні українського модерного театру». Глибоко дослідити цю тему допоможуть відповіді на наступні запитання: 

  • Охарактеризуйте особливості драматургії В. Винниченка.  
  • Чи можна стверджувати, що В. Винниченко вивів український театр на європейський рівень? Що про це свідчить? 
  • Як часто українці ходять до театру та як оцінюють якість сучасних п'єс? (проведення опитування та аналіз отриманих результатів)
  • Як літературознавці коментують актуальність драматургії В. Винниченка у наш час?

Зібрану інформацію можна оформити у вигляді презентації або короткого відеоролика (до 2 хвилин).

3. Правознавство. Учні готують журналістське розслідування на тему «Дотримання прав дитини в моїй школі». Для цього потрібно дослідити реальний стан прав і свобод неповнолітніх у шкільному колективі навчального закладу. Завдання, які в процесі дослідження стануть у пригоді:

  • Ознайомитися зі змістом «Європейської конвенції прав людини».
  • Зібрати та проаналізувати інформацію з проблеми прав і свобод підлітків.
  • Виявити найсуттєвіші та найважливіші проблеми навчального закладу у проблемі дотримання прав дитини. Про них може розповісти шкільний психолог або соціальний педагог. 
  • Насамкінець потрібно сформулювати базові рекомендації про подолання порушень прав дитини.

Результати журналістського розслідування можна розмістити на шпальтах шкільної газети або ж подати у вигляді мультимедійної презентації.  

Як ви вже зрозуміли, для проведення якісного журналістського розслідування знадобиться чимало часу. Отже, ми радимо дітям створювати не індивідуальні проєкти, а групові. Так вони не лише засвоять особливості цього жанру, а й навчаться грамотно розподіляти обов'язки між учасниками команди. А ваші учні вже мали досвід проведення журналістського розслідування? 

Бажаєте дізнатися більше цікавих інтерактивів для учнів? Радимо переглянути курс Олександра Желіби «Ігри на уроках історії та суспільних дисциплін». Буде пізнавально!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter