28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання
Про те, як дизайн-мислення змінює систему освіти на краще.

Ви чули коли-небудь про дизайн-мислення? Найчастіше цей метод використовують у своїй діяльності дизайнери, PR-менеджери та бізнесмени. А чи знали ви, що цю техніку можна адаптувати до сфери освіти? Про це і поговоримо!

Що таке дизайн-мислення? Це творчий процес генерації та реалізації ідей. Головна мета – вийти за межі стереотипів і звичних способів вирішення завдань.

Дизайн-мислення в освіті – вміння педагога створювати ефективне навчальне середовище. Учителі, які прагнуть зробити систему освіти сучаснішою, часто оновлюють методи і прийоми навчання. Викладання, що базується на дизайн-мисленні, пробуджує в учнях зацікавленість, ентузіазм, креативність та винахідливість. 

УВАГА! Процес дизайн-мислення є ітераційним: ви генеруєте ідею та відразу тестуєте її. Якщо ви отримали не той результат, на який сподівалися, це не привід засмучуватися, просто шукайте кращі варіанти ідей!

Принципи дизайн-мислення: 

  • Не використовуйте слова там, де можна візуалізувати матеріал. 
  • Фокусуйте увагу на загальнолюдських цінностях. 
  • Прагніть до прозорості викладення думок. 
  • Експериментуйте та не бійтеся помилятись.
  • Обмінюйтеся досвідом зі своїми колегами.

Етапи дизайн-мислення: 

1. Емпатія. Ви маєте розібратися у тому, що і навіщо роблять усі діти у класі, як вони бачать навколишній світ, які мають цінності та емоційні/фізичні потреби. 

Навіщо потрібно проявляти емпатію? Спостерігаючи за учнями (у контексті їхнього життя), їхніми діями та ставленням до навколишнього світу, ви зрозумієте про що діти думають, що відчувають, а чого потребують. 

Лише спостережень буде недостатньо, бо так ви не зможете дізнатися, чому дитина зробила той чи інший вибір у конкретних ситуаціях. 

Метод дизайн-мислення чудово підійде для вибору ефективних методів роботи з учнями. Хоч існує чимало методів, але не всі вони підходять для роботи у будь-якому класі. Тому радимо вам поспостерігати за своїми вихованцями і, можливо, провести у класі анкетування для вибору кращого методу викладання.

2. Фокусування. Аналіз почутого і побаченого: систематизація та інтерпретація зібраної на першому етапі інформації про особливості учнів. Виділення ключових моментів зі спостережень. На основі зібраних даних ви можете провести аналіз, щоби зрозуміти, які методи викладання популярні, а що дітям категорично не подобається.

3. Генерація ідей. Створіть список ідей на тему «Як допомогти учням у вирішенні певної проблеми?». На цьому етапі можна користуватися методом мозкового штурму, ментальними картами чи сторітелінгом: ці прийоми допоможуть відшукати ідеї для розв’язання певної проблеми. До генерації рішень можна залучати й учнів!

4. Прототипи. Оберіть найкращі ідеї і створіть моделі (прототипи) для тестування. Прототипами можуть бути будь-які засоби та матеріали: малюнок, конструкція з LEGO-деталей чи сценарій. Головне завдання – перевірити ефективність ідеї. 

Зазвичай у процесі створення прототипів генеруються нові ідеї, а інколи вдосконалюються старі. Якщо ви виявили проблему, наприклад, учні не звертають увагу на одне одного, коли відповідають на запитання, спробуйте організувати групову роботу, де діти навчаться чути та розуміти одне одного.  

5. Тестування. На цьому етапі вже можна застосувати свої ідеї на практиці та проаналізувати їх: що не було враховано, як можна покращити суть ідеї тощо. 

Може здатися, що процес дизайн-мислення суворо структурований, але насправді він доволі гнучкий. Ви може поєднувати компоненти цієї технології, можете повертатися до вже пройдених етапів або, якщо потрібно, почати все з початку. Усе залежить від ваших цілей!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter