Стрімкий розвиток цифровізації суспільства поставив перед школою масштабне завдання – кардинально змінити пріоритетні напрями у навчанні. Адже сучасна освіта має бути спрямована не на передачу теорії від учителя до учня, а на підвищення мотивації й особистісну орієнтацію школярів. Як активізувати роботу учнів? Існує багато цікавих нестандартних форм проведення уроку, але окремої уваги заслуговує метод уявної подорожі. Як його застосувати? Про це і поговоримо!
Суть методу
Що означає метод уявної подорожі? Це одна із форм активної співпраці учнів з учителем, що допомагає закласти основу для вивчення концепцій чи явищ, з якими учні не мають можливості безпосередньо познайомитися. Вона передбачає «пересування» школярами часом чи простором за допомогою власної фантазії за розробленим сценарієм.
Під час уроку діти можуть подумки потрапляти в інші країни, в різні вигадані міста, зустрічати незвичайних героїв. Уявна подорож зображає реальні факти або події. Утім, звичайне розкривається через незвичайне, просте – через загадкове, необхідне – через цікаве. Ця техніка дозволяє звернути увагу учнів на те, що знаходиться поруч, але не помічається ними!
Переваги методу
В уявній подорожі вчитель виступає в ролі штурмана, а школярі – в ролі мандрівників-дослідників, вчених-науковців, які подорожують у просторі або часі. Урок-подорож сприяє розвитку уяви та фантазії, мови та мислення, пошуку зв’язків між причинами та наслідками, трактуванню явищ та вмінню робити висновки. А яскраві враження та позитивні емоції ефективно підвищують інтерес та мотивацію до вивчення предмета, допомагають швидше та краще запам’ятати навчальний матеріал.
Як організувати уявну подорож на уроці
Головним завданням учителя є створення такої атмосфери, за якої учні уявили б себе справжніми мандрівниками. Як це зробити?
1. Ретельно готуємося
Підготовка до уроку-подорожі складається з трьох етапів:
- визначення теми;
- підбір матеріалів;
- створення карти подорожі.
Обов'язковою умовою є наявність слів у назві гри. Це зацікавить дітей та активізує ігрову діяльність.
2. Визначаємо маршрут
Після підготовки переходимо до наступного етапу: підготовки маршруту. Для початку оберіть картинку або фотографію місця призначення. Далі розробіть карту з маячками – станціями та картками з завданнями. Завдання слід формулювати не сухою, науковою мовою, а у вигляді різних пригод, умов і труднощів. Використовуйте візуалізацію матеріалів і медіа!
Щоби посилити відчуття спортивного інтересу та здорової конкуренції можна розробити картки з балами для заохочення або штрафні картки за порушення правил. Також можна використовувати, маячки-сюрпризи зі складнішими завданнями та високими балами.
3. Продумуємо станції
Скільки має бути станцій та як їх назвати? Наприклад, може бути 4 станції: «Елементарна», «Експериментальна», «Експертна», «Креативна».
- На першій станції слід перевірити теоретичні знання, але завдання мають бути різного рівня складності, щоб усі учні могли перейти до наступного етапу.
- На «Експериментальній» станції можна запропонувати учням провести дослідження чи виконати практичну роботу.
- «Експертна» станція передбачає пошук практичного застосування отриманих знань у повсякденному житті чи у професійній діяльності.
- Остання станція може бути добровільною та містити творчі завдання для тих команд, які впоралися з попередніми етапами.
4. Обираємо транспорт
Традиційно одним із найпопулярніших засобів мандрівок є корабель чи літак. Чому б не створити на уроці аеродром чи гавань? Розставте у класній кімнаті столи зі стільцями незвичайним чином та визначте місця для капітана корабля, помічників капітана, членів екіпажу.
А чому б використати нетрадиційний транспорт для подорожі? Наприклад: водні лижі, картинг чи караван верблюдів. Також можна запропонувати учням самостійно обрати транспорт.
Етапи гри
Як проводити гру? Уявна подорож може складатися з 4-х етапів:
1 етап. Ознайомте учнів із правилами гри, поясніть процедуру нарахування заохочувальних та штрафних балів.
2 етап. Запропонуйте учням об'єднатися у команди та самостійно розподілити ролі. Також можна працювати індивідуально (наприклад, кожен учень має записати рішення завдань у свій зошит) чи колективно (коли учні шукають відповідь усім класом).
3 етап. Команди працюють з картою та виконують завдання на кожній станції. Після того, як пункт пройдено, позначайте його на карті маркером або магнітом.
4 етап. Наприкінці гри слід підрахувати бали та нагородити переможців. А чому б не створити експертну комісію? У журі можна запросити вчителів інших дисциплін або школярів старших класів.
На яких уроках застосовувати
Вважаєте, що цей метод можна використовувати лише на географії чи історії? Аж ніяк! Уявну подорож можна проводити на будь-якому уроці!
Запропонуйте учням здійснити «Подорож у країну трикутника» на математиці чи «Мандрівку у країну рухів» на фізиці та здійснити місію з порятунку магістра точних наук. Або провести «Розмову з Воландом» на уроці зарубіжної літератури та представити розвиток подій у вік цифровізації.
А якщо об'єднати декілька навчальних дисциплін в одну уявну подорож? Наприклад, буде неймовірно цікаво зануритися у 19 століття: відкрити таблицю Менделєєва, поспілкуватися з визначними особистостями та знайти причини й наслідки Наполеонівської війни!
Уявна подорож – це справді захоплива подія! Після першої мандрівки учні з нетерпінням чекатимуть нових пригод та несподіванок!
Саме цьому присвячено неймовірно цікавий курс Олександра Желіби «Ігри на уроках історії та суспільних дисциплін». Гра – це ідеальний варіант роботи: вона не виснажує дитину, а розвиває її, робить сильнішою та досконалішою. Авторський курс допоможе сучасним педагогам використати в освітньому процесі позитивну енергетику гри, майстерно поєднавши її з історією та суспільними дисциплінами.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.