1 липня о 18:00Вебінар: Шкільна дошка – ігрове поле вчителя
Готуємо цікаві заходи на прикладі квесту до Дня індіанців.

Літо – це пора пригод, коли насичення емоціями не менш корисне, ніж вітамінами, коли хочеться вирватися з чотирьох стін і відчути єдність з природою. Саме тому всім так подобаються квести, які можна проводити у пришкільному таборі. Вони дозволяють застосувати знання на практиці, розкривати здібності та покращувати навички командної роботи, а також розвивають увагу, пам'ять, уяву, концентрацію і швидкість реакцій. Незвична та яскрава манера подачі викликає емоції, отже, допомагає запам'ятати нову інформацію.

Для того, щоб квест був вдалим, його загальна тривалість має не перевищувати дві години. Сценарій повинен містити 10-12 пунктів зупинки: менша кількість станцій мине занадто швидко, а більша – втомить дітей. Тематика залежить від віку учнів, проте квест має поєднувати рухливі та інтелектуальні завдання. Плануючи сценарій, добре продумайте шлях, яким будуть йти діти: чи вдалі місця для станцій ви обираєте, чи зручно буде там виконувати завдання.  

Пропонуємо організувати захід на прикладі квесту до Дня індіанців, який відзначається 24 червня у Перу, Болівії та Еквадорі. На декілька годин перетворіть дітей на спритних, сміливих та розумних володарів томагавків і мокасинів – гарантуємо, учні отримають незабутні враження! Тематика гри дозволить виявити кращих знавців природи, до якої індіанці ставилися дуже уважно і турботливо. До того ж, конкуренція між двома племенами робить захід неймовірно динамічним!

Як підготуватися до Дня індіанців

Проведення квесту потребує ретельної підготовки. Спочатку оформлюють стенд для головного місця збору та виготовляють таблички для назв станцій чи їхніх номерів. Для конкурсу-словничка треба підготувати картки з термінами та описами понять. Доречно придбати аквагрим для того, щоб забезпечити дітям бойове забарвлення, хоча підійде і звичайна акварель, якщо перед її нанесенням використати дитячий крем – він запобігне висушуванню шкіри. Колориту додадуть і головні убори для індіанців: варто лише прикріпити пір’я з кольорового паперу до смужок, які обертаються навколо голови та зав’язуються позаду. Також потрібно підготувати головний приз – тотем, який і знайдуть переможці: наприклад, індіанські прикраси (сережки команчів), ловець снів чи сувенірну люльку миру.

Маршрутні листи слід планувати таким чином, щоб команди не зустрічалися на зупинках. Позначки станцій розвішують на деревах чи закріплюють на поверхнях. Біля кожної дітей має зустрічати дорослий та інструктувати їх перед виконанням завдань. Тож чим більше помічників у квесті, тим краще.

Хід індіанського квесту

Лунає сигнал, який скликає усіх учнів до місця подій – доречно розпалити тут вогнище або повісити стенд із зображенням зображенням індіанських атрибутів. Раду індіанців розпочинає головний вождь, який розказує, заради чого він зібрав усіх присутніх: необхідно знайти цінний тотем, який вкрали індіанці іншого племені. Зважаючи на кількість, дітей об'єднують у два, три або чотири племені. Кожне обирає собі назву, створює власний девіз та міні-танець, висуває вождя.

Перед початком квесту кожен член племені підтверджує, що засвоїв Закони Землі червоношкірих (дотримання цих законів у наших широтах допомагає підтримувати дисципліну). Отже, справжній індіанець:

  • дотримується порядку і чистоти;
  • ніколи не зупиняється на півдорозі;
  • не ниє за жодних обставин;
  • ніколи не залишить у біді іншого.

За порушення цих законів Рада племені може засудити індіанця до вигнання.

Далі відбувається знайомство з Радою старійшин: з дітьми вітаються найголовніший вождь квесту Щедре сонце, його заступник Мудрий місяць та помічниця Яскрава зоря. Старійшина перевіряє готовність до змагання: хто з ватажків далі кине спис, плем'я того й вирушає першим у подорож по стежках. Переможці мають пройти весь шлях, знайти тотем і принести його Раді старійшин.

Застосовуючи на практиці вміння й знання, новообраним індіанцям потрібно успішно пройти такі станції:

1. «Житло індіанців»

Розвиваємо винахідливість у складних обставинах! Племена отримують завдання – побудувати вігвам із підручних засобів. Він повинен бути просторим і безпечним. Оскільки індіанці обігрівають своє житло відкритим вогнищем, то у стелі має бути отвір для диму, а в центрі вігваму – місце для багаття. Щойно дитячий витвір стає схожим на індіанське житло, на маршрутному листі ставиться позначка про проходження станції.

2. «Відгадай»

Плем'я збирається у своєму вігвамі навколо «багаття» і перевіряє ерудицію, відповідаючи на загадки. За бажанням можна провести тематичну вікторину, але вона підійде для дітей старшого шкільного віку.

Куріння шкодить здоров'ю,
Але, щоб не бувати війні,
Індіанські вожді готові
Курити її навіть уві сні.
(Люлька миру)

Я – справжній індіанський талісман.
Крізь мене духам не навіяти на сплячого туман.
Ось добрий сон – той пройде, світлий і ласкавий.
Хто знає, як я звуся, хто буде правий?
(Ловець снів)

Індіанцям Великих канадських рівнин
Житла був відомий тип тільки один,
Ось те, що відомо про це нам із вами –
В наметах конічних, укритих гілками
І шкурами, жили, смутку не знали,
Кумедно намети свої називали.
(Тіпі)

У повсякденних турботах  
Індіанців громада жила,
Та тільки от одного разу
Біда на цю землю прийшла:
Поселення знов оточили.
Нема на них зброї міцної...
Але у тарілках палили
Рослину – від долі лихої
В диму тому вороги чхали,
Їхні очі постійно сльозилися...
Скажіть, чи ви здогадалися,
Що ж індіанцям згодилося?
(Перець)

3. «Втеча з полону»

Завдання на вправність та вміння працювати групою. Плем’я утворює дві команди: одна перебуває в полоні у іншої і має втекти. Загарбники готують перешкоди для своїх бранців: беруться за руки і стають у лінію. А щоб завойовники втратили пильність, кожному з них зав'язують очі.

Завдання бранців – розігнатися і пробігти крізь перешкоди так, щоб розірвати ланцюг із рук загарбників та втекти, поки їх не встигли спіймати. Якщо індіанця спіймали – він повертається у полон. Як тільки всім дітям з обох команд племені вдалося втекти, інструктор робить помітку в маршрутному листі.

4. «Впізнай сліди»

На асфальті намальовані сліди тварин. Завдання племен – дізнатися, кому саме вони належать і відновити картину того, що начебто відбувалося. Вправа розвиває спостережливість та уяву.

5. «Гостронюхі слідопити»

Розкладіть по коробочках зерна кави, чай, сушений кріп, дольки лимону або апельсину, перець горошком, корицю, можна налити трохи ефірної олії. Діти сідають у коло і заплющують очі. Дорослий вимагає зберігати тишу, підносить коробочку до носа кожної дитини, а потім просить усіх індіанців хором сказати, що це було. І так по черзі, доки аромати не скінчаться.

6. «Вдала риболовля»

А як у дітей із точністю? На асфальті намальовані річка і риби. По обидва її боки стоять представники племені з «вудочками» (до паска прив'язана мотузка із тягарцем на кінці). Індіанці «ловлять рибу», намагаючись влучити у малюнок вудочкою, та записують кількість попадань. Для помітки на маршрутному листі треба порахувати всіх гравців, які влучили у малюнки, та кількість їхніх влучень.

7. «Гостинність жителів племені калапало»

Дорослий приносить на станцію природне сміття: листя, гілки, траву. Команда індіанців швидко виносить сміття за межі ігрового майданчика, не застосовуючи допоміжних засобів. Після цього учасники команди повинні жестами привітати дорослого, пояснити, хто вони та гостинно запросити блідолицого до свого вігваму. Станція вважається пройденою, коли чистота вігваму є бездоганною, а запрошення дорослому гостю передане переконливо.

8. «Влучний стрілець»

І знову завдання на спритність. Перед дітьми на стенді – індіанська мішень (відро), у яку вони мають кидати пригунці. Чим більше влучних попадань м'ячиками вони зроблять, тим швидше дозволять своєму племені отримати помітку на маршрутному листі та йтимуть далі.

9. «Стежка війни»

Щоб стати вправним індіанським дозорним, необхідно мати добру координацію. Тож потрібно обійти перешкоди із зав'язаними очима, при цьому інші учасники команди можуть підказувати правильний напрямок. Перешкодами можуть бути, наприклад, кеглі – вони не травматичні та оптимальні за розміром.

10. «Індіанський словничок»

У довільному порядку розкладають картки у два стовпчики, де написані індіанські слова та співвідносні з ними значення. До кожного слова потрібно дібрати пару.

«Скво» – «Жінка»;
«Томагавк» – «Сокира»;  
«Мокасини» – «Шкіряне взуття»;
«Ласо» – «Мотузка з петлею»;
«Скальп» – «Бойовий трофей»;
«Калумет» – «Люлька миру»;
«Тіпі» (вігвам) – «Житло»;
«Міссісіпі» – «Річка Північної Америки» («батько вод»);
«Каное, пірога» – «Човен»;  
«Пау-вау» – «Танцювальне змагання індіанців»;
«Маніту» – «Таємнича сила, що впливає на життя людини»;
«Тотем» – «Істота, якій поклоняється плем'я».

11. «Міст порятунку»

Дітям дається завдання зв'язати мотузку з речей. Далі учасники об'єднуються у пари та стають так, щоб у кожного залишалася вільною лише одна рука. Потім пара повинна зав'язати вузол на своїй мотузці (одна дитина лівою рукою, а інша, відповідно, правою), а друга пара – розв'язати попередню мотузку та зав'язати свою. Вміння працювати у команді та спритність так само знадобляться у житті, як і в грі.

12. Фінальний пошук тотему.

Головний індіанець племені розгортає папірець та зачитує зашифровану підказку. Завдання – знайти тотем і принести його старійшині.

Закінчується квест тим, що всі племена під керівництвом вождів виконують свій ритуальний танок (вожді в центрі кола, плем'я повторює). Амулет здобуває та команда, яка найшвидше пройшла всі перешкоди та виконала завдання.

За бажанням Ради старійшин можна обрати найкращих гравців із кожної команди або нагородити когось за особливі якості характеру, які проявилися у ході квесту. Але ті знання та враження, які діти отримали у ході гри, залишаться з ними у будь-якому разі!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.