Асистент учителя в інклюзивному класі має не тільки допомагати педагогу, а й вести документацію. Багато документації! Отож, якщо ви вчитель, асистент учителя або керівник освітнього закладу і вас цікавить, що саме ви маєте робити, розбираймося з нюансами разом.
Що каже закон?
Наразі перелік документації асистента вчителя не є остаточно внормованим. Наказ Міністерства освіти і науки від 25 червня 2018 року №676 «Про затвердження інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти» містить перелік документів, але не затверджує його як необхідний для всіх закладів освіти.
Розбіжності виникають через те, що присутність асистента вчителя на кожному уроці не є обов’язковою. Інколи сфера діяльності асистентів є настільки обмеженою, що потреби у веденні розлогої документації просто не виникне. А оскільки кожна школа та її учні мають різні потреби, заклад освіти самостійно затверджує перелік документів. Звісно, враховуючи при цьому посадові обов’язки асистента вчителя (останні прописуються й уточнюються індивідуально для кожного закладу).
Такий підхід забезпечує максимальну незалежність шкіл та гнучкість роботи. Також він убезпечує освітян від надмірних вимог щодо створення та зберігання документів, які втратили актуальність.
Зауважити: оскільки наказ №676 має лише загальні положення та вимоги до ведення документації, ми пропонуємо переглянути посібник із ведення документації та посадових обов’язків асистента вчителя (розділ, що безпосередньо стосується ведення документації на сторінці 32). Тут ви знайдете не лише перелік усіх документів, а й приклади ведення документації.
Перелік документів, необхідних для роботи асистента вчителя
Ми розібралися, що перелік документації не є сталим та визначається кожним закладом окремо. Тепер поглянемо на повний перелік документів, ведення яких входить в обов’язки асистента вчителя.
1. Річний план роботи асистента вчителя
Цей вид документації можна назвати обов’язковим, адже в річний план записуються всі види робіт, визначені посадовою інструкцією. Також в ньому є: зміст діяльності, терміни виконання, особливості взаємодії з учителями інклюзивного класу та розподіл функцій між педагогами.
План може містити такі розділи: організаційна та навчально-корекційна робота, співпраця з учителями-предметниками, вчителями-дефектологами, медичними працівниками, практичним психологом, соціальним педагогом (командою супроводу), робота з батьками та громадськістю, методична та самоосвітня робота, інформаційно-консультаційний напрям роботи, робота з документацією.
2. Список учнів з особливими освітніми потребами
Сюди вносять імена дітей, соціально-педагогічний супровід яких здійснює асистент учителя. Бажано також вказувати такі дані: висновок інклюзивно-ресурсного центру про стан дитини з особливим освітніми потребами, психолого-педагогічний висновок, освітня програма, вид корекційних занять, кількість годин та особа, яка їх проводить.
3. Журнал обліку консультацій та просвітницьких заходів
Оскільки асистент консультує батьків учнів з ООП та організовує просвітницькі заходи, доцільно фіксувати всі дані і про цей вид діяльності. Це можна робити у вигляді таблиці, в якій будуть такі стовпчики: дата; ПІБ особи, якій надано консультацію; тема консультації; підпис особи, якій надано консультацію; підпис особи, яка надала консультацію.
4. Індивідуальна програма розвитку (може входити до річного плану)
Створюється для кожної дитини з ООП на основі висновку інклюзивно-ресурсного центру та закріплює перелік психолого-педагогічних і корекційно-розвивальних занять. По суті документ є «контрактом» на певні види діяльності між педагогічним колективом і батьками дитини з особливими освітніми потребами.
ІПР розробляється на 1 рік командою психолого-педагогічного супроводу дитини. Її слід переглядати двічі на рік або (за нагальної потреби) частіше. Змінити програму можна через збори команди психолого-педагогічного супроводу (за присутності батьків або асистента учня).
Наприкінці року асистент і класний керівник разом оцінюють рівень досягнення цілей навчання, передбачених ІПР.
5. Щоденник спостережень за дитиною з ООП (може входити до ІПР)
Ведення цього документу є одним з основних обов’язків асистента вчителя. Він має такі важливі функції:
- спостереження за дитиною з метою вивчення індивідуальних особливостей, схильностей, інтересів і потреб;
- оцінка (спільно з учителем) рівня досягнення кінцевих цілей, передбачених ІПР.
Завдяки таким спостереженням педагог може відстежити динаміку розвитку дитини з особливими освітніми потребами, актуалізувати цілі, які необхідно включити до індивідуальної програми розвитку або переглянути ті, які виявилися заскладними для учня.
Форма ведення журналу не стандартизована, але в ньому можуть бути такі пункти: ПІБ учня, дата, тема уроку, академічні навички, поведінка на уроці, активність в освітньому процесі, поведінка у позаурочний час, спілкування з однолітками, взаємодія з дорослими, навички самообслуговування тощо.
6. Зведена таблиця (розклад уроків / вид діяльності)
Допомога асистента вчителя може бути необхідна не на всіх уроках. Тож у зведеній таблиці відзначається, на яких заняттях асистент має активно працювати в класі, а на яких може займатись заповненням необхідних документів. Якщо урок відбувається поза межами закладу, в колонці про місце його проведення робиться відповідний запис.
7. Графік роботи асистента вчителя (залежно від робочого навантаження)
На кожен інклюзивний клас виділяється ставка асистента вчителя в розмірі 25 годин на тиждень. Її можуть ділити два асистенти, по 12,5 годин. У такому випадку зручно вести графік роботи пари асистентів, який узгоджують з розкладом уроків, заняттями інших педагогів і корекційно-розвиткових занять.
У графіку можуть зображуватися такі види діяльності асистента вчителя: навчальна робота, індивідуальний супровід, виховна робота, співпраця з педагогами, співпраця з батьками.
8. Портфоліо дитини
Портфоліо – інструмент, який демонструє досягнення учня. Проте педагоги часто використовують інформацію з портфоліо для планування ІПР. Ця документація допомагає зрозуміти, що вміє робити дитина, перед тим, як планувати наступні кроки. Користуючись інформацією з портфоліо, педагоги мають можливість дізнаватися про сильні й слабкі сторони дитини, хід її мислення, прогрес в опануванні навичок тощо.
Портфоліо може мати вигляд папки з роботами дитини (малюнки, опитування, робочі зошити, роботи на роздруківках, коментарі педагога, список прочитаних книг, самооцінювання, коментарі батьків). Обмежень не існує. Головне, аби матеріали допомогли визначити прогрес дитини в освоєнні навичок наприкінці певного періоду.
При наповненні портфоліо потрібно пам’ятати про два важливих чинники:
1. Які навички виділяє педагог, а які учень (інколи матеріали до портфоліо вносять батьки або асистент дитини).
2. Мета, з якою обирається та чи інша робота – демонстрація прогресу в опануванні певних навичок, демонстрація процесу мислення тощо.
9. Журнал обліку робочого часу
В разі відсутності дитини з ООП у закладі освіти з поважних причин, асистент учителя заповнює журнал обліку робочого часу. Сюди входить дата та кількість годин, витрачених на певний вид освітньої діяльності.
10. Щоденний план роботи асистента вчителя
У щоденному плані роботи асистент учителя зазначає: дату й клас, прізвище та ім’я учня з особливими освітніми потребами, індивідуальний супровід дитини, відвідування уроків у класі, адаптацію навчальних матеріалів, роботу з батьками та педагогами, корекційно-розвивальну роботу.
11. Журнал обліку методичної роботи
У методичному посібнику НУШ методична робота трактується, як «діяльність, спрямована на постановку педагогічних задач, які вдосконалюють систему освіти дітей з ООП, а також, вироблення нестандартних шляхів та засобів їх розв’язання з метою розвитку суб’єктів освітньої взаємодії».
У журнал можна внести участь у конференціях чи іншу діяльність, що допомогла покращити викладацькі здібності асистента вчителя та позитивно вплинула на освітній процес у закладі. Облік методичної роботи доцільно вести у формі таблиці.
Варто наголосити – перелік необхідних документів для асистента вчителя, повинен бути вказаний у його посадових обов’язках. Кількість документів визначається доцільністю та обсягами інформації, що потребує документування. Аби дізнатися загальні принципи ведення документації рекомендуємо звернутись до наказу №676 «Про затвердження інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти», тоді як приклади й більш детальне пояснення можна знайти за посиланням.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.