Головна місія мультфільмів – у простій формі доносити важливі меседжі, розказувати повчальні історії. Навіть складні та неоднозначні теми можуть розкриватися легко і весело, залишаючи яскраві образи, що запам’ятовуються на все життя. Саме це робить мультфільми чудовим інструментом позитивної пропаганди.
Вони можуть нести чіткий антивоєнний меседж, закликають цінувати власну державу та готуватися до оборони. Ми знайшли саме такі анімаційні стрічки, які допоможуть учням сформувати погляд на низку важливих питань.
«Микола та Іван»
Цей короткий український мультфільм на простому прикладі пояснює дітям мотиви, котрі стоять за нападом рф на Україну. Дві країни тут метафорично представлені у вигляді хлопчиків, один із яких хоче всіляко контролювати товариша, починаючи з нав’язування русифікованого імені «Коля» та завершуючи забороною на дружбу з іншими дітьми.
Ще цікавішим мультфільм робить наявність російського пропагандистського аналога, що використовує тих самих персонажів і фабулу. Але в російському мультику Микола виставляється негідником через… відмову від русифікованого імені та бажання дружити з «поганими» дітьми. Покажіть учням обидва мультфільми, а потім обговоріть меседжі та відмінні акценти, розставлені в них.
«Гарматне м’ясо» (анімація з трилогії «Спогади про майбутнє»)
Анімація «Гарматне м’ясо» створена одним із класиків японської анімації – Кацухіро Отомо. Окрім сюжету, вона цікава манерою малювання, що нагадує картини експресіоністів початку ХХ століття або ранні роботи Вінсента ван Гога.
Сюжет мультфільму демонструє тоталітарне мілітаризоване суспільство, де всі зусилля громадян спрямовані на створення та обслуговування гармат. Бідність та обмеженість людей компенсується гордістю за міць своєї держави, а вершина мрій одного з героїв – стати великим полководцем.
Цей мультфільм може дати неабиякий привід для дискусій. Перегляньте його разом із дітьми та поставте їм кілька запитань:
- Яке місце в ієрархії посідає родина хлопчика?
- Ким працює його батько? Наскільки ця професія шанується?
- Куди стріляє місто?
- Чи є у хлопчика шанс втілити свою мрію в життя та чому?
- Якими є цінності такого суспільства?
«Навсікая з долини» вітрів та «Принцеса Мононоке»
Два мультфільми від класика японської анімації – Хаяо Міядзакі. Кожен із них по-своєму (але в обох випадках дуже цікаво) розповідає про безглуздість війни та її наслідки. Сюжет першого мультфільму обертається навколо спроб захоплення тихої Долини вітрів, тоді як другий робить акцент на екологічній проблематиці та боротьбі лісових мешканців і людей. Ці аніме, беззаперечно, дуже цікаві, але задовгі для перегляду на уроці або під час години спілкування, тож запропонуйте учням подивитися їх удома разом із рідними. А потім уже обговоріть їх разом.
«Троє поросят»
У часи Другої світової війни анімація відігравала потужну пропагандистську роль. Хорошим прикладом такої пропаганди є мультфільм 1941 року. У ньому образи трьох поросят та вовка (уособлює Гітлера), схвалюють далекоглядну політику озброєння та самозахисту Великої Британії.
У мультфільмі двоє братів-поросят насміхаються з третього, який готується до нападу та будує міцний дім із «противовчої цегли». Недалекі поросята не вірять, що Великий Злий Вовк може напасти. Вони хочуть гратися і танцювати. Втім, коли приходить хижак, солом’яний та дерев’яний будиночки наївних поросят руйнуються. Відтепер вони змушені просити захисту в передбачливого товариша.
Після перегляду запитайте школярів:
- Хто такий вовк? Хто такі поросята? Що таке будиночок із соломи/цегли?
- Чому люди не вірять, що у світі існують «вовки», не бояться їх?
- Чому деякі країни не хочуть витрачати гроші на озброєння?
- Коли приходить розуміння, що небезпека таки реальна?
«Розум та емоції»
Ще один мультфільм часів Другої світової (1943 р.) розповідає нам, чому люди піддаються пропаганді. Сучасним дітям його задумка може нагадати стрічку «Думками навиворіт», де кілька емоцій (страх, огида, гнів, радість та журба) керують вчинками дівчинки. У «Розум та емоції» ми бачимо лише двох акторів – емоції та розум, які чудово демонструють механізми людських вчинків.
Емоція тут представлена у вигляді кумедного дикуна, а розум – освіченої людини. Мультфільм розказує нам, що з народження людина має лише імпульси та емоції, які часто спонукають нас до веселих, але безглуздих чи небезпечних дій. І лише з віком ми вчимося контролювати себе та стаємо більш розсудливими (хоча інколи емоції таки можуть взяти гору).
Мультфільм просто та чітко демонструє, як диктатори керують людьми через емоцію. Страх перед нападом сусідньої країни. Жаль до ображених. Гординя за дії своїє держави та зверхність стосовно інших. Ненависть до суперника за уявні злочини. Перегляньте цю анімацію та обов’язково проведіть паралелі з сучасністю, зокрема зі впливом телевізійної пропаганди.
«Обличчя фюрера» (Der Fuehrer's face)
Головним героєм цього мультфільму є улюбленець мільйонів дітей – Дональд Дак, який бачить жахливий сон про життя в тоталітарній державі. Каченя бачить країну, де буквально на кожному кроці нацистська свастика, де люди влаштовують марші на честь великого вождя. Однак піднесений настрій не рятує: авторитарна країна дуже бідна, тож Дональду доводиться економно використовувати зернятко дефіцитної кави, а замість яєчні з беконом нюхати парфуми з відповідним ароматом. Не краща ситуація й на роботі, де каченя змушене працювати до повного виснаження – все заради обслуговування армії. А ще важливо не забувати за будь-якої нагоди всіляко підтримувати вождя.
Наприкінці мультфільму Дональд просинається у своєму ліжку в Америці. Зрозумівши, що це був лише моторошний сом, він обіймає маленьку фігурку Статуї Свободи та радіє, що живе в демократичній країні.
Інколи один вдалий образ може замінити тисячі слів та дискусій. Тож чому б не користуватися цими можливостями мультфільмів? Використовуйте скарбницю світової анімації для того, аби навчати і переконувати сучасних дітей, а також для демонстрації історичних паралелей.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.