Ключові тези виступу Ганни Бут.

Ігри люблять усі! Школярі, незалежно від віку, обожнюють ігрові моменти на уроках, адже це робить процес вивчення нового та повторення пройденого цікавіше. А вчителі все частіше застосовують гейміфікацію, тому що вона показує чудові результати. 

Не дивно, адже ігрофікація додає елемент інтерактивності до навчального процесу. І це неабияк мотивує вчителів дізнаватися більше про практичне створення ігор на уроках! 

Тож сьогодні дізнаємося, як створювати ігри для неймовірних уроків, які учні запам’ятають надовго. Своїми знаннями поділилася Ганна Бут у межах Всеукраїнській інтернет-конференції «Історія та громадянська освіта у школі».

Без теорії ніяк

А перш ніж заглибитись у тонкощі створення ігор, розберемося з поняттями.

Ігрофікація або гейміфікація (від англ. – «gamification») – це процес використання ігрової естетики, динаміки та механіки в неігрових контекстах. 

Мова йде про створення ігрового процесу там, де потрібно досягати певних вимірюваних результатів. Чудовим простором для цього стане звичайнісінький урок, який можна перетворити на захопливу гру з неймовіриним пригодами! Адже саме на заняттях результати школярів можна виміряти. 

Ігрофікація на уроках Громадянської освіти: важливо пам’ятати про наскрізну лінію МОН «Громадянська відповідальність». Відповідно до неї, метою предмету є виховання відповідальної людини, яка розуміє принципи суспільства та важливість національної ініціативи.

А застосовуючи ігри на уроках, бажано зосереджуватися на колективних завданнях, як-от дослідницьких роботах, роботах у групі, проєктах тощо.

Крок 1. Визначаємо вихідні дані 

Для початку потрібно визначитися з вихідними даними гри. Для цього варто відповісти на запитання:

  • Для кого та для чого ми розроблюємо гру?
  • Як визначаємо свою цільову аудиторію?
  • Якою є наша мета?


Крок 2. Міркуємо над ідеєю

На цьому етапі важливо чітко та структуровано прописати свою ідею відповідно до отриманої інформації про мету та аудиторію. Дайте відповідь на запитання:

  • Що ви очікуєте від гри?
  • Для чого ви її створюєте та чого прагнете?

Наприклад: я хочу, щоби моя гра у формі веселої та цікавої вікторини наповнювала учнів знаннями про права людей. Чи: мрію про рухливу гру для формування командного духу!

Крок 3. Обираємо формат

Тільки розуміючи мету, цільову аудиторію та головну ідею гри, можна визначитися із форматом. Адже формат  –  це спосіб проведення гри, її вид. 

Оберіть формат гри, який вам підходить:

 

Крок 4. Визначаємося з механікою

Завершальний етап  –  визначити механіку гри, тобто за якими принципами проходитиме гра. Запитання, які допоможуть визначитися з механікою: 

  • Що рухає вашою грою? 
  • За якими принципами проходить гра?

Наприклад, звичайний кубик, який діти підкидатимуть перед наступним ходом, може стати рушієм гри. Також школярі можуть домовлятися про те, хто ходитиме перший, хто відповідатиме тощо. Звичайно, якщо замало часу, викладач може сам керувати грою.

Цікава ідея, яку застосовують у межах гри «Один, два – твої права!»: гравці рухаються полем (відповідно до того, яке число показує кістка), відповідаючи на запитання з визначеним рівнем складності.

Упевнені, ви вже хочете створити гру, яка сподобається учням та зробить уроки захопливими. Тож неодмінно перегляньте виступ Ганни Бут на Всеукраїнській інтернет-конференції «Історія та громадянська освіта у школі». 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter