Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Основні тези виступу Катерини Молодик.

Сучасний світ мінливий, сповнений неочікуваних моментів та часто двозначний. Для того, аби добре почуватись у таких умовах, діти мають швидко адаптуватися, критично мислити та бути гнучкими. Розвитку всіх цих навичок сприяє підвищення читацької грамотності, що є одним із напрямів тестування в міжнародному оцінюванні PISA. 

Катерина Молодик, лекторка інтернет-конференції «Формування мовленнєвої компетентності: поради для педагогів», запропонувала розглянути основні матеріали PISA, що дадуть вчителям орієнтири для розвитку мовленнєвої компетентності учнів.

Стан галузі сьогодні

Державний стандарт базової середньої освіти визначає серед найважливіших такі навички як уміння розуміти прочитане, відтворювати інформацію, орієнтуватисz в особливостях текстів тощо. Але і вчителі, і батьки все частіше звертають увагу на те, що діти мало читають.

На жаль, ця проблема стосується не лише дітей. Згідно з дослідженням Українського інституту книги, яке охопило різні вікові та фокус групи, лише 8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки. Дещо покращив ситуацію карантин, під час якого 23% школярів почали читати частіше. Втім, загальна статистика невтішна – 57% дітей читають із примусу, а загалом регулярно читають (більше ніж 1 раз на тиждень) лише 27% українців, тоді як серед поляків цей відсоток сягає 36, а італійців – 56.

Середній бал PISA з читання серед українських учнів 466 (у країни-лідера – 555, а в середньому в країнах OECD – 487). При цьому 26% учнів старше 15-ти не досягли базового рівня в читанні (у країнах OECD – 23%). Тобто 25% читачів складно зрозуміти ідею тексту середньої довжини, виявити зв’язок між його частинами та зробити висновки, якщо вони не очевидні (застосувати критичне мислення).

Читацька грамотність – це розуміння, використання, оцінювання, осмислення текстів і виявлення зацікавленості ними з метою досягнення певних цілей, розширення своїх знань і розвитку читацького потенціалу, готовності до активної участі в житті суспільства.

Що з цим робити?

Якщо ви хочете покращити результати своїх учнів та підготувати їх до тестування PISA, під час уроків приділяйте увагу наступним навичкам: 

  • пошук потрібної інформації/повідомлення, а також її аналіз; 
  • зв’язування й витлумачення (формування загального розуміння); 
  • інтерпретування; 
  • створення обґрунтованого спростування; 
  • розпізнавання інформації, наявної імпліцитно; 
  • розмежування фактичної інформації та її інтерпретації, основних та другорядних ідей; 
  • визначення авторської позиції; 
  • створення висновків різних видів: від простих єднальних до складніших, просторових, темпоральних (часових), причинно-наслідкових або припущення.

Окрім традиційних завдань на розуміння прочитаного (знайти інформацію, зробити висновок тощо), використовуйте комплексні завдання, наприклад: знайти спільне або відмінне між кількома текстами; доповнити певну інформацію фактами з кількох текстів. Також варто звернути увагу на такі типи завдань:

1. Аналітичні. Ґрунтуються на інформаційному полі, яке має лакуни або надлишкову інформацію. Відповідь на запитання викладача передбачає пошук фактів, їх зіставлення, інтерпретацію, пошук елементів, яких бракує для відновлення інформаційного поля, його переструктурування. 

У якості завдань можна використовувати: узагальнення тексту своїми словами; спрощення тексту, спроби зробити його коротшим без втрати основного змісту; створення таблиць або схем.

2. Інформаційні. Фокусуються на пошуку точної інформації в тексті. Наприклад, знайти певну інформацію з опису конкретної життєвої ситуації – дізнатися про місце й час вильоту літака, відправлення потяга тощо. 

Тут найкращим завданням стане пошукове читання, як-то: знайти конкретну інформацію у тексті (дати, імена); визначити, де в тексті описано об’єкт, зображений на малюнку; знайти логічну помилку в оповіданні.

3. Інтерпретаційні. Спрямовані на співвіднесення фактологічного (подієвого) та смислового (символічного) планів тексту. 

Ви можете поставити дітям такі завдання: написати вступ/синопсис до тексту; вигадати назву; поставити запитання до розповіді; скласти характеристику героїв тощо.

4. Позиційні. Полягають у з’ясуванні позиції автора, реконструкції його аргументів і визначення власної доказової позиції.

Тут можуть бути такі завдання: визначити мету автора або його ставлення до головного героя; оцінити, чи досягнув автор своєї мети; виділити ключові фрази, розташувати їх у логічній послідовності тощо.

Зауважити: також звертайте увагу дітей на такі нюанси будови текстів як: обсяг, чіткість структури, наявність зв’язку окремих частин тексту з його загальною темою, обсяг інформації, тип зв’язку між частинами, наявність формальних ознак зв’язку між частинами.

Аби отримати більше інформації про завдання PISA та дізнатися, які вправи допоможуть розвивати мовленнєву компетентність, перегляньте виступ

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter