Повчити уроки, поспілкуватися з друзями, почитати щось цікавеньке, погратися, щось спитати – звичайні справи будь-якого школяра. Смартфон. В наш час він все частіше виступає засобом для здійснення всіх цих повсякденних дій.
Так, звісно, в час цифрових технологій безглуздо ігнорувати можливості, які відкриваються з їх розвитком. Миттєвий доступ до будь-якої інформації, віртуальна комунікація, купа різних функцій в одному пристрої – все це зручно! Але, є певні «але»…
Факти щодо використання цифрових технологій у повсякденні
Американський дослідницький центр Pew оприлюднив статистику: середньостатистична дитина проводить більше часу в електронних медіа, ніж у школі, а чверть підлітків знаходиться онлайн практично цілодобово.
За результатами дослідження CHILD WISE, у цивілізованих країнах спостерігається така тенденція: діти віком від 5 до 16 років проводять перед екраном у середньому 6,5 год/день. Це у 2,5 рази більше у порівнянні з 1995 роком.
Цифрові медіа все щільніше входять у повсякденне життя, в результаті чого віртуальність і реальність взаємно проникають одна в одну. Але до яких наслідків це може призвести?
Результати дослідження ESPAD в Україні
Візьмемо для прикладу опитування ESPAD, проведене міжнародною організацією UNISEF у 2015 році. Воно стосувалося поширення та загальних тенденцій тютюнопаління, алкоголю та інтернет-залежності серед підлітків України. Для яких переважно цілей використовують інтернет українські школярі? Результати дослідження наведені на графіку:
Частка респондентів, які використовують інтернет щоденно та основна їх діяльність у віртуальному середовищі
Отже, найбільше часу українські підлітки проводять у соціальних мережах. Але це, скоріше, загальнонаціональна тенденція. Україна входить у п'ятірку країн, інтернет-користувачі яких активніше відвідують соціальні мережі (81%). При цьому в таких країнах, як Великобританія, США, Німеччина, не дивлячись на більшу загальну кількість інтернет-користувачів, число відвідувачів соціальних мереж значно нижче.
Окрім того, понад 25% підлітків знаходяться у мережі понад 6 годин на добу!
Частка респондентів, які користуються інтернетом в середньому понад 6 год/доб протягом останнього місяця, їх основна діяльність у віртуальному середовищі
Чи має тривале перебування у віртуальному середовищі наслідки? За результатами того ж дослідження ESPAD, 81% респондентів мають помірну інтернет-залежність, а 10,6% – сильну. Лише 8,4% респондентів не відчувають потреби в постійному користуванні всесвітньою мережею.
Інтернет-залежність: симптоми та наслідки
Все частіше вчені з усього світу з цього приводу б'ють на сполох, бо стикаються зі зворотною стороною вільного доступу до інформації – інтернет-залежністю.
Симптоми хвороби були описані американським психіатром Айвеном Голдбергом, а сам термін problematic Internet use (PIU) запропонований ще у 1995 році.
З 2008 року на міжнародному рівні було визнано інтернет-залежність реальною хворобою, головними проявами якої є:
- постійне бажання бути онлайн;
- роздратованість при відсутності доступу до мережі;
- відсутність бажання відволікатися від віртуального простору;
- максимальне фіксування подій життя у віртуальній реальності (світлини, переміщення, думки тощо)
- порушення уваги;
- відмова від їжі або нерегулярне харчування;
- відмова від «живого» спілкування;
- конфлікти з оточуюченням, яке не розділяє надмірного захоплення інтернетом тощо.
На сьогодні проблема залежності від віртуального світу набирає все більших масштабів іпідіймається повсюдно.
The New York Times оприлюднив інформацію, що МРТ головного мозку інтернет-залежної людини, схоже на МРТ наркомана. Діти та підлітки більше схильні до цієї хвороби, аніж дорослі.
Дослідження, проведені спеціалістами Масачусетського інституту свідчать про те, що діти та підлітки, які регулярно використовують соціальні мережі понад 3 години на добу, схильні до депресії та самогубств на 27% більше за своїх однолітків. Причому депресивний стан в такому випадку у 5 разів важчій, ніж депресії іншого походження.
Вперше всерйоз проблему інтернет-залежності підняли у Південній Кореї. За даними Тhe Korea Times від інтернет-залежності в цій країні страждає понад 2 млн дорослих та 26% підлітків. Тому саме тут з'явилася перша в світі лікарня для геймерів. А інтернет-залежність є для цієї країни серйозною соціальною проблемою.
У 2013 році у Мілані питання проблем цифрової залежності вперше обговорювалось на найвищому рівні на І Міжнародному конгресі з боротьби з інтернет-наркоманією. Результатами чого стало привернення уваги, сумісний пошук попередження та шляхів вирішення цієї проблеми.
Наразі окремі лікарні для інтернет-залежних пацієнтів є не тільки у Південній Кореї, але і у Китаї, США, Японії, Алжирі та інших країнах. А в США діють центри на кшталт CMHC чи Netaddictio, в яких надаються кваліфіковані консультації людям, що страждають хворобою цифрового суспільства.
Зважаючи на зростання масштабів проблеми, все гостріше постає питання щодо впровадження цифрового виховання. Головна ідея якого полягає в тому, щоб не тільки контролювати час перебування у віртуальному середовищі, а й забезпечувати пріоритетний доступ до корисних інтернет-ресурсів для підлітка.
Тенденції цифрового виховання у різних країнах
Вперше питання щодо необхідності цифрового виховання порушили у Америці, і нині США задає тон у цих питаннях. Але в окремих країнах загальні тенденції цифрового виховання відрізняються:
- Ассоціацією педіатрів США рекомендоване чітке обмеження використання девайсів лише для дошкільнят, а для підлітків радять тільки вимикання електронних засобів комунікації не пізніше, аніж за годину до сну.
- В Австралії та Канаді для дітей віком до 4-5 років рекомендоване перебування перед екраном до 1 години на добу.
- Міністерство охорони здоров'я Німеччини радить для дошкільнят обмежити час знаходження перед екраном до 30 хвилин, а для підлітків і навіть дорослих до 2 годин.
- У Тайвані з цього приводу діє закон, згідно з яким батьки можуть отримати штраф 2 150 дол. за безконтрольний доступ дітей до цифрових медіа.
Але не обмеженням єдиним! Громадські організації, що займаються питаннями цифрового виховання, стають все більш популярними. Так, Common Sense Media (США) та Parent Zone (Великобританія) проводять власні наукові дослідження щодо впливу цифрових медіа на психіку людини, а також пропонують конкретні практичні прийоми, як облаштовувати дитячий час, проведений в інтернеті в умовах сучасного цифрового світу.
В Україні на сьогодні поки що урегулювання часу взаємодії дітей і підлітків з цифровими медіа на законодавчому рівні немає. Українські лікарі радять додержуватися тих же норм, що і у європейських країнах.
Головне завдання дорослих полягає в тому, щоб бути небайдужими до дітей та підлітків, вміти грамотно попередити ризики і небезпеки цифрового середовища. Чи потрібно обмежувати час перебування? Мабуть, у сучасному цифровому середовищі зробити це важко, а от приділення більше уваги якісному наповненню дитячого часу перед екранами буде значно ефективнішим за формальне його обмеження. Але й медичні рекомендації спеціалістів також варто враховувати!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.