Коли та чому варто звертатися до шкільного психолога

Учителі часто забувають, що не одні у навчально-виховній діяльності. Велику частину своїх щоденних турбот вони можуть розділити зі шкільним психологом! А подеколи навіть повністю на нього покластися, аби розвантажити і без того переповнену голову.

Не таємниця, що сучасний світ сповнений стереотипних уявлень, у тому числі стосовно психологів-практиків. Усвідомлення власних упереджень допоможе зробити перший крок до розуміння професії шкільного психолога та звернення до спеціаліста у разі потреби.

Міфи

Психолог потрібен тільки «ненормальним»

Існує думка, що як електрик приводить до ладу зламані прилади, так і психолог «лагодить» людей. Якщо у побуті щось ламається, люди звертаються до спеціалістів, чого не можна сказати про проблеми у важливішій сфері життя – емоційній. Це спричинено низькою психологічною культурою, де люди звикли знецінювати власні переживання, а найболючіші з них – проживати самотужки. Окрім цього, психологи не завжди є «лікарями душ», адже допомагають розібратися у проблемах на їх початковій стадії.

Психолог не потрібен, якщо є друзі, яким можна виговоритися

І дійсно, душевна розмова з будь-яким має терапевтичний ефект: проживання почуттів, відчуття безпеки. Все ж, на відміну від психолога, друзі є зацікавленою стороною, можуть давати деструктивні поради, спираючися на власний досвід. Психологи ж зазвичай порад не дають, а лише наштовхують людину на конструктивні рішення.

Психолог, психотерапевт, психіатр – одне і те ж

Зовсім ні! Психолог – фахівець, що володіє методами оцінки психічних явищ, допомагає людям із ситуативними проблемами. Психолог може додатково пройти навчання та здобути професію психотерапевта, тобто навчитися допомагати людям із ширшим спектром проблем, працювати системно і глибоко. Психіатр – це лікар, який отримав спеціальну підготовку з психіатрії, проводить медикаментозне лікування, діагностику і на підставі цього виписує пацієнту необхідні медичні препарати.

Для чого потрібні шкільні психологи?

1. Дослідження демонструють, що негативна психологічна атмосфера призводить до булінгу, підвищення рівня агресії, підліткової злочинності та шкідливих звичок.
2. В Україні у 2017 році 24% дітей стали жертвами булінгу. 40% постраждалих дітей нікому про це не розповідали. Такими є дані звіту «Щоденний урок: #ЗУПИНИТИнасильство у школах», представленого ЮНІСЕФ.

Форми роботи шкільного психолога:

• проведення навчальних семінарів, тренінгів;
• участь в інтерактивних формах роботи з учасниками навчального процесу;
• індивідуальне консультування;
• відвідування уроків, методичних заходів класу;
• участь у батьківських зборах, у роботі педагогічної ради.

Із якими питаннями можна звернутися до шкільного психолога?

Насправді майже з будь-якими! Але існують найчастіші запити та конкретні обов’язки спеціалістів. 

Учні – психолог

1. Формування навичок здорового способу життя та профілактичні дії (девіантна поведінка, вживання алкогольних напоїв тощо) із залученням учителів та батьків.
2. Підготовка учнів до профільного самовизначення (профільні старші класи, ВНЗ тощо).
3. Супровід адаптації учнів до освітнього процесу (1, 5, 10 класи), при підготовці та у процесі складання ДПА та ЗНО.
4. Робота з дітьми, які постраждали внаслідок насилля, військових дій на Сході та мають травматичний досвід (ВПО, СЖО).
5. Сприяння формуванню психологічної готовності в учасників освітнього процесу до взаємодії в інклюзивному середовищі з дитиною з ООП.

Учитель – психолог

1. Просвіта: підвищення психологічної культури.
2. Допомога педагогам у визначенні освітніх стратегій і підходів до навчання дитини з ООП.
3. Допомога в індивідуалізації навчання, створення психологічних портретів дітей.
4. Профілактика професійного вигорання.

Батьки – психолог

1. Проведення консультацій з батьками дитини з інвалідністю.
2. Профілактика конфліктів і насильства у сім’ях, грубого поводження з дітьми, занедбаності дітей, недогляду за ними тощо.

Попри масштабність і складність питання, відчизняна система освіти має великі можливості для психологічної допомоги школярам, учням та навіть батькам. Відкиньте упередження та не цурайтеся звертатися по допомогу!