У кожного покоління є свої виклики й світи, які хочеться і необхідно відкрити. Якщо наші батьки мріяли бути космонавтами та досліджувати космос, то сучасні діти мають інші обрії для подорожей, одним із яких став неосяжний простір інтернету. Звісно, нові світи мають і нові небезпеки, які інколи важко розпізнати. Як це зробити, розказала лекторка онлайн-конференції «Безпечний інтернет для учнів та освітян» – Ганна Ленчовська.
Потреби та вікові особливості онлайн-поведінки.
Дослідники б’ють на сполох: адже тепер, коли діти перейшли на дистанційне навчання, істотно збільшився час їхнього перебування в мережі. А разом із ним – і кількість образливих коментарів на адресу одне одного. Учні 6-7 класів, що якраз стикаються з проблемами пубертатного віку, є ядром цього руху.
Інтернет-анонімність, незнання етики та несформованість прифронтального кортексу, що відповідає за життєвий вибір і обачність, призводять до поведінки типу «спочатку роблю – потім думаю». У цей період діти здатні вдаватися до соціально-шкідливих вчинків, на кшталт поширення особистих фото однокласників чи образ, адже мало розуміють, до яких наслідків для товариша і для них самих можуть призвести ці дії.
Аналізуючи поведінку дітей у мережі варто пам’ятати про наступні вікові особливості:
- чергування станів грандіозності та самоприниження;
- думки про смерть. Варто мати на увазі, що суїцидальні думки є результатом ситуації в родині, нещасного кохання, проблем із булінгом чи друзями – групи самогубців, до яких приєднуються діти, є наслідком подібних процесів;
- величезна стурбованість зовнішністю. Сьогодні місце відвертої реклами, що впливає на самосприйняття підлітків, посідають інстаграм-моделі, наслідування яких може призвести до розладів харчової поведінки чи навіть залучення дітей до експлуатації у порнографії;
- чутливість до соціального тиску. Діти здатні вчинити необдумано лише заради участі в ігровому клані або групі.
Саме тому завдання батьків і вчителів:
- бговорити з дітьми етичні аспекти спілкування в чатах і мережі (повага до прав людини, приватності, кордонів, людської гідності, свободи слова);
- обмежувати час, який підліток проводить із гаджетами, адже дитина ще не здатна самостійно лімітувати своє перебування в інтернеті;
- сприяти розвитку відповідальності через розподілення ролей у навчальних проєктах;
- розбирати кейси з реальними ситуаціями булінгу в інтернеті. Адже інколи діям легше обговорити ситуацію, що сталася, на прикладі третіх осіб, ніж на своєму власному;
- створити безпечні групи без булінгу та образ.
Ризики підвищення стресу і низької самооцінки.
Варто пам’ятати, що у пубертатному віці діти дуже чутливі до гормону стресу, а соцмережі продукують стресові ситуації та сприяють невизначеності. Пост, на який не відповіли одразу, поставили мало лайків, або страх, що відповідь буде негативною – подібні ситуації провокують підвішений стан та змушують фіксуватись на дрібницях.
Зауважити: аби підвищити рівень освіченості щодо роботи соцмереж, запропонуйте батькам учнів переглянути стрічку «Соціальна дилема». У ній ідеться про те, як соцмережі маніпулюють нашою увагою, змушуючи проводити більше часу за переглядом постів і відео. Особливо важлива ця інформація для дітей, у яких часто формується дофамінова залежність від віртуальної похвали.
Ознаки того, що дитина зловживає онлайн-спілкуванням:
- Учениця/учень проводять із гаджетом увесь вільний час.
- Віртуальне спілкування стало важливішим за реальне (пропуски школи, небажання живої комунікації).
- Порушення сну, апетиту, режиму.
- Часті перепади настрою, агресивна реакція на прохання вимкнути гаджет.
- При неможливості бути онлайн – тривога та пригнічення.
- Приховує від батьків і друзів, чим займається у мережі.
Аби отримати більше корисної інформації, перегляньте виступ за посиланням!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.