Дітям подобається слухати захопливі історії про королів, військові походи та прадавні цивілізації. Утім, коли справа доходить до систематизації та вивчення матеріалу, їхній ентузіазм може істотно зменшитися. Аби зробити навчальний процес цікавішим, можна використовувати дидактичні ігри. Вони допоможуть не лише впорядкувати знання, але й зробити навчання ефективнішим.
1. Історична кухня
Пам’ятати історичні події – це одне, а от бачити їх частиною великих історичних процесів – справа зовсім інша. Аби попрактикувати з дітьми саме цю навичку, зіграйти з ними в наступну гру. Запишіть на смужках паперу:
- історичні події;
- імена ключових особистостей;
- назви реформ;
- закони;
- дати заснування міст тощо.
Усі ці історичні поняття можуть стосуватися як зовсім різних епох, так і мати чітке тематичне або часове обмеження.
Тепер, маючи «набір інгредієнтів», діти мають створити з них «страву». Наприклад, забрати всі дати, факти та дані про особистостей, що так чи інакше стосуються певної події. Наприклад, реформ Володимира Великого, проголошення незалежності України, Другої світової війна, Занепад Римської імперії, життя і досягнень Грушевського тощо. Назву «страви» може обрати як учитель, так і самі діти, систематизуючи потрібні інгредієнти з загальної маси.
Цю гру можна використовувати для повторення пройденого матеріалу за семестр чи рік, або під час підготовки до контрольних й іспитів.
2. Ментальна мапа
Ментальні мапи використовують для опрацювання багатьох концепцій, то чому б не застосувати їх для роботи з історичними подіями? Частково ця гра нагадує «Історичну кухню». Утім, відмінностей теж достатньо.
- Магніти або осередки смислу.
Запишіть на смужках паперу певні дати та події та роздайте дітям. Поки діти вивчатимуть отримані дані, закріпіть на дошці аркуші, так звані «магніти смислу»: ключова дата, ім'я державного діяча, назва військової кампанії тощо. Тепер діти мають розмістити отримані папірці біля одного з «магнітів смислу». - Відгалуження.
Діти можуть не просто розмістити свої папірці біля «магнітів», а й поєднати їх лініями, які уособлюватимуть зв’язки (звісно, якщо такі є). - Дерево розвитку.
На відміну від «Історичної кухні», смислова мапа може наочно продемонструвати розвиток подій. Наприклад: підписання пакту Молотова-Ріббентропа, розподіл Польщі, напад Німеччини на СРСР тощо.
3. Збери музей
Створення музею – складна робота, що зокрема передбачає тривалий та ретельний добір експонатів для колекції. Утім, результат того вартує, адже готова добірка експонатів здатна у всіх деталях представити певний історичний період чи країну.
Запропонуйте дітям створити колекцію для музею на певну тематику. Наприклад, ваш уявний музей може бути присвячений трипільській культурі, Київській Русі, Античності, Єгипту тощо. У якості експонатів можна використати тематичні картинки, які можна легко знайти в мережі. Хто їх шукатиме (ви або діти) – вирішуйте на власний розсуд. Діти мають визначити часову приналежність предметів або пам’яток на зображеннях, а потім створити логічну концептуальну експозицію.
4. Підготувати військову кампанію
Уявімо, що ви вивчаєте перебіг Другої світової війни. Аби діти краще запам’ятали всі пов’язані із нею події, можна запропонувати їм наступну гру. Учні об'єднуються в команди, які представляють основні фракції: Німеччину, її союзників у Європі, Японію, США, Британію, СРСР. У кожній групі діти можуть розподілити між собою ролі відомих полководців, які командували арміями на тих чи інших фронтах.
Удома учасники кожної з груп вивчають перебіг війни для своєї країни або групи країн: чисельність військ, основні битви, просування армій у ті чи інші роки, вихід із війни або капітуляція. Згодом діти розігрують увесь перебіг Другої світової на мапі. Мапу можна накрити прозорим пластиком, на поверхні якого можна малювати, демонструючи таким чином військові угрупування та їхні пересування. Педагог може слідкувати за розвитком «війни» та доповнювати дії учнів, а може грати за відсутні фракції.
Цей принцип роботи можна використовувати для детального вивчення будь-яких інших військових кампаній.
Зверніть увагу: наступні ігри платні, тож використовувати їх варто лише за можливості. Утім, вони настільки цікаві, що ми вирішили про них розповісти.
5. Карткова гра «Фрагменти історії»
Що було першим? Побудова в Україні залізниці або заснування обсерваторії у Львові? Відкриття Чернівецького університету або народження Романа Шухевича? Підписання Будапештського меморандуму або введення в обіг гривні? Як відомо, ЗНО містить завдання на встановлення хронології, тож використання схожих вправ й ігор допоможе дітям зорієнтуватися під час складання тестування.
У якості таких вправ можна використовувати гру «Фрагменти історії», що містить набір карток із подіями, які необхідно якнайшвидше розташувати у правильній хронологічній послідовності. Кожна картка має як історичний факт, так і дату на зворотному боці. Тож діти завжди можуть перевірити свої знання. Яскраве оформлення у стилі сучасних коміксів і змагальний елемент зроблять картки хорошим інструментом для зацікавлення учнів історичними подіями.
Зауважити: не варто обмежуватися лише тими картками, що пропонує гра. Оскільки у шкільній програмі багато інших дат, особистостей та подій, завжди можна виготовити додаткові картки власноруч та використовувати їх для повторення навчального матеріалу. (Зрештою, аналогічну гру можна створити і самостійно)
6. Картки доповненої реальності Pocket city AR
Проєкт Pocket city (Місто у кишені) створив неймовірний набір карток, що дозволяють споглядати деталізовані моделі найвідоміших пам’яток України з вашого смартфона. Тож якщо ви хочете доповнити розповідь про історію українських міст візуальним матеріалом, то картки допоможуть учням глибше зануритись у розповідь та навіть «покрутити у руках» модель собору чи фортеці.
Для того, аби почати працювати з картками, варто замовити відповідний набір, та завантажити програму на смартфон. Тепер, при наведенні телефону на картку, діти зможуть побачити об’ємні 3D моделі видатних споруд. На сьогодні до колекції карток входять такі міста і набори як: Київ, Львів, Одеса, Харків, Чортків, регіони Львівської області та пам’ятки України.
Перераховані набори можна використовувати, аби закріпити та перевірити знання дітей за такими напрямками:
- Події, пов’язані зі зведенням відомих будівель.
- Географічне положення відомих пам’яток (змішайте картки та запропонуйте дітям розкласти їх на мапі України).
- Про архітектурні стилі, до яких належать споруди (змішайте картки та запропонуйте дітям розкласти їх згідно із мистецькими стилями або періодами, у які вони були створені).
- Поширення різних релігій, які наклали відбиток на архітектуру і розбудову пам’яток певного типу.
- Меценати та видатні особистості вашого регіону.
Наведені вправи можна модифікувати, перетворивши на змагання, швидкі опитування або домашні завдання. Із ними діти не лише запам’ятають окремі дати та імена, але й встановлять між ними зв'язки та комплексно вивчать предмет.
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.