Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦
Основні тези виступу Анастасії Богуславської.

«Що з моєю дитиною/учнем?» – часто бідкаються вчителі та батьки підлітків. А у підлітка – гормональні зміни, коливання самооцінки тощо. І це не просто слова, а реальні причини їхньої дивної поведінки, яка іноді буває такою нестерпною. 

Підлітковий вік «висвітлює» проблемні та гострі переживання дитини. Що навіть чудово, адже це дозволяє батькам та вчителям дізнатися про них і допомогти дитині з ними впоратися. Чому це важливо? Так ви зменшите підлітковий стрес, ризик майбутньої психологічної травми та суїцидальних думок. 

У межах інтернет-конференції «Психолого-педагогічні аспекти взаємодії в освіті» психолог Анастасія Богуславська розповіла, як впоратися з різноманітними станами підлітків.

«Хто ти така, щоби вказувати мені?»

Іншими словами – заперечення авторитету старших.

Які причини? Підліток може бачити, що хтось підриває ваш авторитет або ж порушує ваші кордони. Натомість це слугує прикладом для дитини, яка теж може зазіхати на ваші особисті межі. Подумайте, чи вдається їй? Індикатором порушення кордонів є злість, відчуття безсилля, а іноді й провини. До речі, постійно транслюючи негативні емоції й почуття («Я на вас все життя поклала», «Виходу немає»), ви демонструєте підлітку жертовну поведінку, що також може негативно впливати на ваш авторитет. 

Що робити? Слідкуйте за тим, щоби ваші особисті кордони не порушували. У цьому допоможе демонстрація впевненої та стриманої поведінки, задоволеності життям. 

«Я нічого не хочу, я – лузер»

Це свідчить про депресивні стани.

Які причини? Часто це низька самооцінка дитини та завищені очікування з боку оточення. Також у депресивні стани підлітка можуть вводити самі дорослі – коли не дають анітрохи свободи, жорстоко поводяться з дитиною та поводяться надто холодно.

Що робити? Говоріть більше приємних слів, робіть компліменти та хваліть, якщо дитина заслужила. Так ви не тільки підвищите самооцінку підлітка, але й зможете покращити шкільний клімат. Це подарує підліткам відчуття безпеки, адже всі дотримуватимуться правил екологічної комунікації, поважатимуть інакшість, допомагатимуть одне одному. 

«Я плачу, відчепіться від мене!»

Таку поведінку можна охарактеризувати як надзвичайну вразливість у поєднанні з «колючістю». 

Які причини? Подвійний посил: «Хочу підтримки (як маленька), але соромно про неї попросити (бо я доросла)». Тобто причина (здебільшого) в суперечливих почуттях.

Що робити? Допоможіть дитині зрозуміти, що будь-які емоції – це нормально, ви їх можете прийняти та навіть зрозуміти. Для цього частіше називайте почуття дитини як-от «Я бачу, ти засмучена/сердита тощо. Я тебе розумію, адже...». Щоби виразити емпатію, діліться власним досвідом невдач, схожих ситуацій. І, звичайно, не руйнуйте кордони – не розпитуйте дитину про те, як вона почувається і що сталося, якщо та не відповідає, не заходьте до її кімнати без дозволу та не обіймайте дитину без її бажання.

Що ще може насторожити?

  1. Залежність від гаджетів. Щоби зменшити час, який дитина проводить за гаджетами, потрібно наповнити її життя цікавим живим спілкуванням (її захоплення, життя, вподобання).
  2. Самоушкодження. Причому це не тільки нанесення собі порізів, а й роздирання пальців, прищів, ранок тощо. Часто самопошкодження свідчить про невиражену злість, тож підліткам потрібно дозволяти проявляти її. Наприклад, слухати протестну музику, грати на барабанах, займатися бойовими мистецтвами. 
  3. Провокативна поведінка. За нею стоїть бажання отримати більше уваги, любові та мати теплі взаємини з оточенням. Це прямий запит на вашу увагу, але проявляти її слід не у відповідь на демонстративну поведінку, а на почуття, переживання, життя школяра.
  4. Самотність. Відсутність друзів, інтересу до спілкування – причина поговорити віч-на-віч із дитиною, якщо у вас довірливі взаємини.
  5. Постійне слідування певним ритуалам. Фанатичне миття рук, дезінфекція всього, клацання світлом – це може свідчити про тривожні розлади, будьте до цього уважні й за потреби зверніться до шкільного психолога.

Вживання психотропних речовин, відчуття власної всемогутності, прояви агресії стосовно тварин… Усе це має насторожити. Як впоратися з такими та іншими проблемними станами дитини? Отримайте відповідь, переглянувши виступ

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter