Нейробіологія та ненасильницьке спілкування у взаємодії з учнями

Кожному вчителю відомо, що для школярів різного віку необхідно шукати різні підходи. Наприклад, учні молодших класів не здатні працювати так само довго і з тією ж інтенсивністю, що підлітки, а навантаження у середній та старшій школі істотно різниться. Може здатися, що ці відмінності є очевидними, але за ними стоять сотні досліджень та науковий підхід, що здатні дати чимало інформації та ключ до взаємодії з дітьми.

Як розвивається мозок дитини і які складнощі це може викликати при навчанні, розказує лекторка інтернет-конференції «Психолого-педагогічні аспекти взаємодії в освіті» – Вікторія Преображенська.

Нейробіологія: розвиток учнів різного віку

Дорослим інколи здається, що всі мають однакові можливості. Наприклад, всі можуть орієнтуватись у просторі, відслідковувати час, контролювати емоції або запам’ятовувати обличчя. Але ці навички розвиваються не одразу, а на певних вікових етапах. Саме тому ми не можемо вимагати від дитини повного спектру вмінь у першому чи другому класі.

Як відомо, діти народжуються з великим потенціалом та широко застосовують його у перші роки життя, коли нейронні клітини активно з’єднуються, утворюючи стійкі зв’язки. Саме тому в шестирічному віці мозок уже більш-менш сформований, що дозволяє виконувати більшість базових дій – аналізувати, взаємодіяти та брати участь у суспільному житті. Але на момент початку навчання далеко не всі ділянки мозку є розвиненими остаточно – момент, який треба враховувати при складанні навчальної програми.

Зауважити: ліва півкуля (відповідає за логічне, абстрактне мислення, лічбу, мовлення, читання та письмо) розвивається пізніше за праву (відповідає за креативне мислення, орієнтування у просторі, просторове уявлення, сприйняття ритму, рими, інтонації, розпізнавання емоцій, запам’ятовування образів, облич). Розвиток різних ділянок мозку є індивідуальним та залежить від генетичних факторів, оточення, особистого досвіду та фізичного стану дитини.

У 6-7 років: розвинена права півкуля мозку, яка відповідає за емоції, риму, ритм, творчість, просторове орієнтування та цілісне сприйняття світу. Але на цьому етапі дитина ще не здатна достатньо контролювати або аналізувати свої емоції. Учень не завжди може стежити за часом, запам’ятовувати великі об’єми інформації, слідкувати за своїми речами.

7-8 років: поступово розвиваються воля, пам'ять, довільна увага, удосконалюються навички тонкої моторики, відбувається становлення внутрішнього мовлення, розвиток і координація рухів очей: стеження та фокусування.

У 8-9 років: відбувається дозрівання лобних зон кори головного мозку та мозолистого тіла, завдяки чому рухи дітей стають чіткішими, стабільнішими, вони можуть контролювати темп, швидкість і якість рухів. Продовжується формування гальмівних синапсів, завдяки чому діти стають більш врівноваженими, рідше плачуть через незначні проблеми. Ліва півкуля, відповідальна за логіку, обчислення, вивчення мов і засвоєння теоретичної інформації, завершує формування до 9 років.

9-10 років: завершується виражена спеціалізація лівої півкулі головного мозку, яка більше пристосована до аналітичної діяльності та відповідає за логічне мислення, формулювання понять, побудову узагальнень, висновків, складання передбачень тощо.

10-11 років: початок передпубертатного періоду. Поступовий перехід від конкретного мислення до абстрактного.

Від 11 років: у цьому віці починається процес визрівання нервових зв'язків. Деякі зв'язки перестають бути активними, залишаються лише найефективніші шляхи для проходження нервового імпульсу. Лобова частка починає повніше та швидше взаємодіяти з іншими ділянками мозку.

12-16 років: гормональний сплеск. Формування знань про себе, своє тіло. З'ясування значущості життя, поява громадських інтересів. До 13 років лімбічна система вже дозволяє відчувати сильні емоції, але ділянка мозку, що відповідає за їх стримування, ще не розвинена. Інтелект, аналітичні здібності та логіка розвиваються.

Із раннього підліткового віку до середини та кінця 20 років мозок розвивається дещо нерівномірно. Частини, що розвиваються першими, контролюють фізичну активність (мозочок), емоції (мигдалина) та мотивацію (прилегле ядро). Префронтальна кора, яка відповідає за контроль імпульсів, більш аргументовану думку та розумне судження, розвивається пізніше.

14 років: у лобній долі починається процес утворення мієлінового шару, який відкриває нові шляхи для навчання, оскільки мієлінізованими волокнами імпульс проводиться в 5-10 разів швидше, якщо порівнювати з немієлінізованими. Лобова частина відповідає за планування, вирішення завдань та іншу вищу розумову діяльність. 

Ненасильницький підхід у взаємодії з учнями

Якщо класичне виховання передбачає контроль природних імпульсів і бажань дитини, то ненасильницький підхід ґрунтується на повазі. Аби опанувати цю методику, відштовхуйтеся від думки, що потреби є універсальними та необхідними для життя і розвитку людини, тоді як почуття сигналізують про них. Саме тому пригнічення почуттів (злість, сум, страх) не є рішенням та часто сприяє замовчуванню наявних проблем.

Якщо дитина часто проявляє певні емоції, спробуйте визначити, про які незадоволені потреби це свідчить. Намагайтеся відслідковувати наступні етапи при вирішенні проблеми:

• Що сталося (спостереження)
  Зауважте, що в маленьких дітей, а може й у підлітків, ще недостатньо розвинута здатність аналізувати себе та свої почуття. Але завдяки певним методикам діти можуть формулювати власну думку. Наприклад, обрати варіант відповіді або ситуацію, зображену на малюнку.
• Що відчуває дитина? (почуття)
  У цьому випадку не зайве використовувати стенди або списки з переліком почуттів. Бо досить часто на запитання «Як ти почуваєшся?» можна отримати відповідь «Нормально», адже дітям складно висловитися точніше. Навчіть їх налагоджувати зв’язок із власними почуттями, уточнювати та конкретизувати свій стан.
• Чого він чи вона прагне? (потреби)
  Використовуйте списки потреб (хочу спокою, відпочинку, захищеності, відчувати приналежність до групи тощо). 
• Що може допомогти задовольнити ці потреби? (Запит)
  Дайте дитині знати, що зрозуміли її потреби, спробуйте допомогти задовольнити їх. 

Аби отримати більше інформації та корисних порад, перегляньте виступ за посиланням.