Україна за останні три роки зробила величезний поступ у розвитку інклюзії у системі освіти. Саме цьому була присвячена інтернет-конференція «На Урок» «Інклюзивна освіта: рівні умови для всіх». Одним з найцікавіших виступів стала доповідь керівниці експертної групи з питань інклюзивної освіти директорату інклюзивної та позашкільної освіти МОН, Самсонової Лариси, яка розповіла про державне регулювання інклюзивної освіти в Україні.
Пропонуємо добірку основних тез, викладених під час виступу.
Законодавча база української інклюзивної освіти
- ЗУ «Про освіту», де інклюзія проходить наскрізною лінією.
- ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг».
- Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр».
А також «фінансові» Постанови Кабінету Міністрів України:
- від 14 лютого 2017 р. № 88
- від 21 лютого 2018 р. № 88
- від 11 січня 2018 р. № 22
- від 27 лютого 2019 р. № 129
Державне бачення інклюзивної освіти
Що таке інклюзія? Підхід і неперервний процес розвитку освітньої політики і практики, спрямований на забезпечення рівних шансів і рівних можливостей користування конституційними правами людини на освіту і розвиток.
Що вона передбачає? Зміни та постійну адаптацію системи освіти для задоволення розмаїття учнів і потреб, що у них виникають.
Що вона вимагає? Зміну відносин і менталітету.
За словами пані Самсонової, Директорат інклюзивної та позашкільної освіти МОН отримує безліч скарг. Директори, адміністрація шкіл та управлінь освіти не звикли до великої кількості дітей з особливими освітніми потребами (ООП), тому у розмові з батьками відмовляють у зарахуванні учнів до закладу. Згідно з чинним законодавством, батьки повинні подавати заяву до школи, і заклад не має права відмовити. Усно ж адміністрація школи може діяти не за правилами.
До того ж, не дивлячися на чимало пов’язаних із цим нормативно-правових актів, існує велика проблема ментальності та культури українців, яка не обійшла і директорат закладів. Запровадження інклюзивного навчання для них досі виглядає як додаткове навантаження на школу.
«Різноманітність людей – це апріорі. Інклюзивність вимагає від нас зміни відносин і менталітету. Всі ми жаліємося на український менталітет і, як на мене, його перетворення починається з інклюзії. Коли ми навчимося ставитися до різноманіття з повагою і розумінням, загальна культура країни зміниться».
Лариса Самсонова
Нині Україна орієнтується на соціальну модель інвалідності, яка індивідуалізує школярів, для кожної дитини з ООП запроваджується окрема програма розвитку відповідно до його або її індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності.
Увесь процес інклюзивної освіти, як зазначила Лариса Самсонова, має базуватися на таких принципах:
- першість інтересів кожної дитини;
- забезпечення рівних можливостей;
- не-дискримінація;
- раннє виявлення ООП, втручання, допомога;
- індивідуалізація освітнього процесу;
- спільний менеджмент задля досягнення інтересів дитини;
- співробітництво та соціальне партнерство.
Особливості впровадження інклюзивної освіти в Україні
Кількість закладів загальної середньої освіти з інклюзивними класами збільшилась за три роки у 2,5 рази.
У 2018-2019 році існує 15421 навчальний заклад, з яких 3940 мають класи зі спеціальною інклюзивною формою навчання.
Нині функціонують Інклюзивно-ресурсні центри (ІРЦ), що надають послуги дітям з особливими освітніми потребами. 540 чинних ІРЦ доступно розташовані по всій території України та проводять комплексну оцінку потреб дитини, надають психолого-педагогічну допомогу дітям тощо.
Для закладів, які раніше не працювали з інклюзивними класами, впровадження інклюзивної освіти може здатися складним завданням. Експертка зазначає, що таким навчальним установам треба бути готовими організувати інклюзивні процеси у будь-який момент. Для цього необхідно завчасно:
- Призначити відповідального за організацію інклюзивного навчання у закладі.
- Розписати ролі та спланувати процес.
- Забезпечити його координацію.
«Інклюзивна освіта – це не тільки одна вчителька, яка організовує процеси у класі. Усі працівники школи, від директора до прибиральника, мають знати, що таке інклюзія, та яка роль кожного в ній».
Лариса Самсонова
Розвіюйте міф, що інклюзія це «додаткове навантаження» на школу! Інклюзія – це державні матеріальні надходження до закладу, підтримка громадськості, розвиток професіоналізму вчителів, сприяння позитивної соціальної поведінки школярів та прийняття різноманіття.
Про це та інше розповіла Лариса Самсонова під час інтернет-конференції «На Урок» «Інклюзивна освіта: рівні умови для всіх». Якщо ви бажаєте змінювати українську освіту на краще – обов’язково подивіться!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.