Право на захист законних інтересів учасників освітнього процесу: оформлення звернень громадян

Кожний громадянин України має право подати звернення щодо реалізації чи порушення своїх прав і законних інтересів до органів влади, організацій та установ, громадських  об'єднань, юридичних осіб, медіа будь-якої форми власності. Тож розглянемо основні норми Закону «Про звернення громадян», яким встановлено вимоги щодо їх оформлення та подання.

Цим нормативно-правовим актом визначено три види звернень громадян:

• пропозиція (зауваження) – порада, рекомендація щодо діяльності відповідних органів влади чи організацій, а також висловлення думки щодо врегулювання суспільних відносин, вдосконалення правової основи державного і громадського життя;
• заява (клопотання). Заява  – прохання про сприяння реалізації прав та інтересів, повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності органів влади або організацій, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за громадянином відповідного статусу, прав чи свобод тощо;
• скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених рішеннями відповідних органів, яке подається громадянином особисто або через уповноважену особу (скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками). Таке звернення подається у порядку підлеглості вищому органу, а в разі його відсутності або незгоди громадянина з прийнятим рішенням – безпосередньо до суду. 

Також можуть бути оскаржені управлінські рішення, дії (бездіяльність)  внаслідок яких:

• порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина;
• створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
• незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

В умовах воєнного стану за роз'ясненням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини органи влади зобов'язані розглядати звернення, проте можуть обмежені наступні права заявників:

• право на особистий прийом керівниками та іншими посадовими особами органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності;
• право бути присутнім при розгляді заяви чи скарги, особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, знайомитися з матеріалами перевірки;
• право подання додаткових матеріалів безпосередньо особі, яка здійснює розгляд звернення тощо.

Вимоги до звернення

Звернення адресуються тим органам влади чи організаціям, до повноважень яких належить вирішення порушених питань. Якщо розгляд запиту не входить до його компетенції, воно пересилається за належністю відповідному органу протягом п'яти днів, про що повідомляється автору звернення. У такий же термін громадянину повертаються роз'яснення, якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення.  

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне) у таких формах: 

• усне звернення – викладається на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв’язку (контактні центри, телефонні «гарячі лінії») та записується (реєструється) посадовою особою. Якщо порушені питання неможливо вирішити безпосередньо на особистому прийомі, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Результати розгляду можуть бути повідомлені громадянину письмово або усно за його бажанням;
• письмове звернення – надсилається поштою чи за допомогою засобів електронного зв’язку,  передається до відповідного органу особисто або через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. 

Звернення  має містити  таку інформацію:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• місце проживання громадянина;
• суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги;
• підпис заявника з зазначенням дати;
• електронна поштова адреса або відомості про інші засоби зв’язку (для електронного звернення). Застосування електронного цифрового підпису не вимагається. 

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніше 10 днів від дня його надходження.

Не підлягають розгляду та вирішенню такі звернення громадян:

• анонімні звернення (не зазначено місце проживання, не підписане автором, а також таке, з якого неможливо встановити авторство);
• повторні звернення від одного і того ж громадянина до відповідного органу з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті;
• скарга на рішення, що оскаржується, яке подано з порушенням термінів (більше одного року з моменту його прийняття та більше одного місяця з дати ознайомлення з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом чи посадовою особою, що розглядає скаргу);
• звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Термін розгляду звернень громадян

Звернення розглядаються та вирішуються протягом одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - упродовж 15 днів. Але, якщо у визначений термін неможливо вирішити порушене питання, строк розгляду може бути продовжений до 45 днів, про що повідомляється автору звернення. Також на обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого терміну. 

В умовах воєнного стану своєчасність розгляду звернень залежить від об’єкта, якому надіслані запит, режиму його роботи, наявності технічних можливостей опрацьовувати кореспонденцію (засобів комунікації, інтернету), наближення установи до місць проведення бойових дій, характеру запитуваної інформації та нагальної потреби у ній тощо.