Чи знаєте ви, що від якості наших запитань залежить і якість нашого життя? Так, насправді мистецтво відділяти головне від другорядного формується здебільшого завдяки влучним запитанням. Щоправда, сьогодні через велику кількість різної інформації відповіді стають усе складнішими. І тут не обійтися без критичного мислення та глибинного самодослідження.
Бути суворим чи лояльним, виваженим, а може емоційним учителем? Відстоювати власні кордони, а може змінити погляд на ситуацію? Відповіді знаходяться у нашій підсвідомості. Утім, для того, щоби їх «дістати» та осмислити, не обійтися без ретельного аналізу! Тож поставимо собі декілька запитань, які допоможуть сформувати власний педагогічний почерк.
1. Якому вчителю довіряє клас?
Це запитання може виникати як у досвідчених, так і в молодих педагогів. Насамперед учитель має бути задоволеним своїм життям, насолоджуватися власною діяльністю та самовдосконаленням. Сьогодні популярною стає так звана «диктатура щастя», коли кожен зобов'язаний бути радісним і реалізованим 24/7/365. Із екранів гаджетів на нас дивляться усміхнені та успішні колеги, які встигають усе та реалізовані в усіх сферах. Звісно, екранне життя не завжди відповідає дійсності, тому важливо спостерігати за собою та своїм класом, а не порівнювати себе з іншими.
Тож яким має бути вчитель, якому довіряє клас?
- Правдивим і щирим. Діти відчувають брехню та безапеляційно карають за неї відсутністю довіри.
- Справедливим, неупередженим і непідкупним. Таким, який може захистити слабших.
- Із почуттям гумору. Інтелектуальний гумор допомагає не лише налагодити теплі стосунки в колективі, а й демонструє вашу ерудованість.
Аналізуємо атмосферу у шкільному колективі
Класний керівник працює з великою кількістю дітей, кожен учень потребує його уваги. Аби тримати руку на пульсі та відчувати настрій колективу, можна провести соціометричне дослідження.
Соціометрія – (від лат. суспільство та вимірювати) – методика кількісного виміру суспільних явищ, яка використовується у соціології, соціальній психології та освіті. Цю методику створив Я. Морено для оцінки міжособистісних емоційних зв’язків у групі. В її основі – прагнення пояснити всі сторони соціального життя станом емоційних стосунків між людьми, їхніми симпатіями та антипатіями.
У результаті соціометричної процедури визначення виборів опитуваних у певному контексті та для певної діяльності, складають соціометричну матрицю, соціограму, вираховують соціометричні коефіцієнти згуртованості групи. Але для повної характеристики групи необхідно виявити мотиви міжособистісних виборів, які здійснюють її члени.
Соціометричне дослідження поведінки класу дасть змогу зрозуміти, хто з учнів є лідером та викликає симпатії, а хто є аутсайдером чи лідером негативних виборів. Чи поділений клас на групи? Чи є між ними протистояння? Наскільки дружним є клас?
Хід дослідження
Ставимо дітям запитання, 2 з яких показують позитивні вибори однокласників, а 2 – негативні. Наприклад:
- Напишіть імена та прізвища 3-4 учнів, разом із якими ви хотіли б виконувати домашні завдання.
- Напишіть імена та прізвища 3-4 учнів із вашого класу, з якими б ви не хотіли робити уроки разом.
- Кого б із вашого класу ви хотіли запросити на свій День народження? (кілька імен і прізвищ).
- Кого б ви не хотіли бачити у себе вдома? (кілька імен і прізвищ).
Попередньо попросіть дітей підписати аркуші. Ви маєте гарантувати конфіденційність кожного учня – не розповідати, кого той обирає чи ні. Після обробки тестів можете надати загальний результат.
Здебільшого дитині цікавий зворотний зв'язок. Але будьте обережними у своїх висловлюваннях. Якщо зробити це некоректно, можна травмувати учня. Краще надати школяреві правдивий, але при цьому позитивний висновок. В іншому випадку діти можуть втратити мотивацію. Щирий зворотний зв'язок допоможе налагодити подальші взаємини, створити теплу атмосферу та забезпечити продуктивну роботу.
Як підбити підсумки дослідження?
- Заповнюємо табличку: за горизонталлю записуємо прізвища тих, хто обирає, а за вертикаллю – прізвища тих, кого обирають.
- Там, де лінії учасників дослідження (тих, хто обирає і тих, кого обирають) перетинаються – ставимо «+».
- Рахуємо кількість «+», які припадають на кожне прізвище. Найбільше позитивних відгуків зазвичай у лідерів, на них педагог може покластися.
- За тим самим принципом ставимо «-», які позначатимуть негативні вибори учнів. Важливо проаналізувати, чому клас негативно налаштований до конкретної дитини. Можливо, вона є жертвою чи ініціатором булінгу, тож потрібна ваша допомога.
- Порівняймо кількість «+» та «-». Якщо клас дружний – позитивних виборів буде більше, ніж негативних. Якщо ж навпаки – у класі панує не надто приємна атмосфера. З цим потрібно розбиратися окремо.
- Звертаємо увагу на кількість відгуків на кожного учня. Хтось залишився непоміченим, його не обрали під жодну з категорій? Спостерігайте за цією дитиною: можливо, їй складно проявити себе, тоді потрібна ваша допомога.
Проаналізуйте результати учнів і пропишіть план роботи з класом.
2. Як провести індивідуальний аналіз кожного учня?
Індивідуальний аналіз кожного учня під час звичного групового заняття – це реально! Класний керівник або психолог може знайти ключик до розуміння внутрішнього світу та оточення кожної дитини, застосовуючи просту та цікаву методику «Баранець у пляшці». Їі можна адаптувати для роботи з дітьми будь-якого віку.
Методика «Баранець у пляшці»
Метою методики є оцінка взаємодії дитини з її найближчим оточенням. Ви можете дізнатися більше про картину світу дитини, її стосунки з родиною, способи сепарації, які ресурси є у дитини для відділення. Цей тест дозволяє працювати з дітьми віком від 6 років
Необхідний матеріал: лист А4, олівці. Можна додатково використовувати глину, пластилін чи солоне тісто. Діти можуть малювати не лише пензликами, а й пальчиками – це розвиває дрібну моторику та робить сам процес надзвичайно захопливим.
Інструкція: намалюйте баранця у пляшці.
Опитування: коли малюнок буде готовий, можна поставити дитині такі запитання:
- Як він там опинився?
- Чи подобається йому у пляшці?
- Яким він бачить навколишній світ із пляшки?
- Про що він мріє?
- Чого він боїться?
- Який у нього настрій?
- Скільки йому років?
- Чи чекає баранчик допомоги? Якщо так, то від кого та якої саме?
- Чи хоче він вибратися?
- Чи може він вибратися та як?
- Що він отримає, якщо вибереться?
Насамкінець запропонуйте дітям придумати історію про баранчика, в якій треба розповісти про те, як йому все ж таки вдалося вибратися з пляшки.
Сучасному педагогу не обійтися без знань із психології! Тож не варто відкладати: реєструйтеся на курс Анастасії Богуславської «Прикладна психологія для освітян: сучасні підходи та дієві інструменти» та отримайте більше дієвих прийомів та психологічних інструментів, які допоможуть у вчителюванні!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.