Ключові тези з виступу Олени Дячук

Проблема булінгу та дискримінації у шкільному середовищі залишається актуальною попри те, що про неї постійно говорять. Але школа має бути безпечним простором для всіх учасників освітнього процесу. Тож цькуванню тут не місце! 

Чи пов'язано підвищення кваліфікації учителя зі створенням безпечного та інклюзивного освітнього середовища? Так, безпосередньо! Про це йдеться у пункті 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників й у відповідній законодавчій базі. 

Про те, як протидіяти цькуванню та створити дружній навчальний простір розказала Олена Дячук під час свого виступу в межах Всеукраїнської інтернет-конференції «Підвищення кваліфікації вчителів: через самоосвіту до професійного зростання».

Однією з причин розповсюдження булінгу та дискримінації у школах, на думку експертів, є недостатня обізнаність з боку дорослих, зокрема освітянської спільноти. Але якщо ми не розуміємо цих явищ самі, то як навчимо дітей? Тож давайте розбиратися!

Дискримінація та булінг: чи є різниця

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Дискримінація – будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, що заперечує або зменшує рівне здійснення прав. Поняття охоплює виключення або обмеження можливостей для членів певної групи відносно можливостей інших груп.

Дискримінація та булінг дуже часто ходять разом і жертвою може стати будь-хто. Але, звісно, є найбільш вразливі категорії. 

Хто може бути жертвою булінгу:

  • діти з особливими освітніми потребами; 
  • діти, які не можуть захистити себе, фізично слабші за своїх однолітків;
  • невпевнені у собі діти, замкнуті, мовчазні;
  • діти, які уникають певних місць у школі (наприклад, на перерві сидять у класі);
  • діти, які часто не мають жодного близького друга, краще спілкуються з дорослими ніж з однолітками;
  • діти, які відрізняються від інших будь-чим.

Насправді булінг – це один із проявів дискримінації. Утім, ці явища можуть існувати й окремо. Булінг – це найпоширеніший  прояв дискримінації. 

У знущання багато облич, аое основні:

  • словесне знущання;
  • фізичне знущання; 
  • соціальне виключення чи ізоляція;
  • брехня та неправдиві чутки; 
  • вилучення або пошкодження грошей чи інших речей; 
  • расові знущання;
  • сексуальні знущання; 
  • кібер-знущання.

І за булінг, і за дискримінацію передбачена відповідальність. Ви маєте це чітко розуміти та попереджувати дітей і батьків. Закони України «Про запобігання та протидію дискримінації», «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» чітко визначає межі допустимого і ми зобов’язані звертати на це увагу. 

Вправи та поради для протидії булінгу

Є різні стратегії дій учителя, який бачить булінг. Але одне відомо точно: не можна залишатися осторонь. Явище не зникне саме по собі. Краще працювати на випередження.

Встановіть суворі правила, створіть разом із дітьми статут для протидії цькуванню. Учні мають знати, що порушення правил призведе до негативних наслідків. Проводьте тематичні виховні години Також варто з перших класів організувати та регулярно використовувати скриньку довіри. 

Лекторка зізналася, що зазвичай вона пропонує вправи для дітей. Утім, нам, дорослим, так само потрібно вчитися розбиратися у явищах цькування. До вашої уваги вправи для дорослих: для вчителів і батьків. Їх можна провести на педраді або на батьківських зборах. 

Айсберг

Почнемо з вправи, яка допоможе нам навчитися розуміти сутність проблеми: що насправді сталося, чому виник булінг. Так буде простіше вирішити проблему.

Намалюйте на великому аркуші айсберг так, щоби співвідношення надводної та підводної частини становило від 1 до 9. Попросіть присутніх за допомогою мозкового штурму назвати головні характеристики айсберга і запишіть їх під малюнком (крижаний, холодний, небезпечний, великий, невідомий, більша частина схована під водою тощо). Запитайте у групи:

  • Чи можна порівняти айсберг із конфліктом?
    Для цього проаналізуйте разом із групою всі записані ознаки айсберга. Наприклад, можна сказати: «Конфлікт, як і айсберг, крижаний, небезпечний, невідомий, більша його частина схована...»
  • Яка з ознак найбільш притаманна айсбергу? Варто звернути увагу на те, що більша частина айсберга прихована під водою, і саме це робить його дуже небезпечним.
  • Чи має це відношення до конфлікту?
  • Як можна уникнути небезпеки від зіткнення з підводною частиною айсберга?
    Відповіді на останнє питання зобразіть на малюнку схематично червоним фломастером. Наприклад, пропозицію «обійти» можна зобразити у вигляді кривої зі стрілкою на кінці, «розтопити» – у вигляді сонечка зверху, «підірвати» – перекреслити айсберг тощо.

Обговоріть ефективність і ризики кожної пропозиції. Для цього запитайте, які ризики можуть виникнути під час використання кожного із запропонованих засобів – обійти, розтопити, підірвати тощо?

Прикладами відповідей можуть бути такі:

  • при обході ми можемо наштовхнутися на підводну частину айсберга, оскільки не бачимо її;
  • якщо крига почне танути, то підніметься рівень світового океану й затопить більшість островів та прибережну частину материків;
  • під час вибуху уламки, що розлітаються, можуть поранити людей тощо.

Запитайте:

  • Що можна зробити, щоб уникнути цих ризиків?
    Важливо всій групі підійти до висновку, що, перш за все, необхідно вивчити айсберг. Отримавши таку відповідь, ви можете записати її на великому аркуші паперу справа від характеристик айсберга, а під ним відповіді на запитання:
  • Які параметри айсберга можна вивчити?
    Відповіді доцільно об’єднати у дві групи: статичні характеристики (розмір, вага тощо) та динамічні характеристики (швидкість і напрямок руху, температура всередині та зовні тощо). Після цього можна повернутися до конфлікту і повторити шлях, уже говорячи про конфлікт:
  • Які небезпеки можуть виникнути, якщо ми почнемо вирішувати конфлікт без його вивчення?
  • Що важливо вивчати в конфлікті?
  • Які аналогії можна провести між статичними та динамічними характеристиками айсберга і конфлікту?

Попросіть знайти асоціації з конкретними ситуаціями, що виникають у школі. Можна поговорити про те, що інколи люди намагаються «прив`язати» айсберг і «тягти» його за собою. І тому, наприклад, шкільний конфлікт триває всі 10 років навчання. 

Підбиваючи підсумки, запитайте:

  • Для чого ми розглядали айсберг?
  • Як ці знання можуть допомогти нам у трансформації конфліктів?

Постав себе на місце іншого

Нам подобається, коли нас люблять, поводяться з нами чемно, звертаються до нас на ім’я. А які відчуття у вас виникають, коли вас або когось з вашого оточення обзивають, принижують?

Чи спостерігали ви таку ситуацію, коли в дитячому колективі «обирається» дитина, яка відрізняється від інших зовнішнім виглядом, поведінкою і цю дитину постійно зневажають та застосовують до нього/неї прізвиська, штовхають, чіпляються, псують особисті речі та інше?

  • Які відчуття у вас викликає така ситуація?
  • Як, на вашу думку, себе почуває така дитина?

Це і є булінг. Наслідки булінгу можуть бути різноманітні. Їх жертви зазнають чимало страждань. Це і заниження самооцінки, поганий сон та апетит, тривожність, вживання алкоголю, паління, думки про самогубство та інші.

Окрім того, лекторка поділилась іншими цікавими та ефективними практичними вправами, які допоможуть учителям у створенні безпечного освітнього простору. Якими саме? Бажаєте дізнатися більше? Радимо переглянути виступ Олени Дячук «Від недискримінації в освіті до протидії булінгу».

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter