Як без зайвих проблем покращити процес навчання.

Погодьтеся, що учні не завжди добре поводяться, сумлінно виконують домашні завдання та активно працюють над засвоєнням навчального матеріалу. І кожен учитель, навіть початківець, гадає, що володіє певним набором слів та засобів переконання, які б стимулювали дітей ефективно працювати.

А чи замислювались ви, що учні часто сприймають поради та попередження вчителя як «погрози»? Звичайно ж, не у значенні того, що педагог може заподіяти дитині щось погане. Ні. Ризик у тому, що учні болісно сприймають негатив. Слова про неминучість настання чогось неприємного чи невдачі можуть ще більше ускладнити ситуацію. А головне – вчитель може втратити довіру та повагу учня.

У такому випадку користь від корекції навчального процесу зводиться нанівець. А тим більше – учні, які чують «погрози» з боку вчителя, можуть зайняти відверто бунтарську позицію чи перетворити навчальний процес на банальне виконання завдань для того, щоб уникнути критики.

Чи завжди ми розуміємо, що «погрожуємо» дітям?

«Погроза» у процесі навчання – це спроба досягти атмосфери продуктивності та максимальної зосередженості класі. Вчитель робить це задля того, аби учні діяли за установленими правилами заради уникнення проблемних ситуацій.

Декілька прикладів типових «погроз» учителя:

  • Не виконуватимеш завдання та порушуватимеш дисципліну – матимеш погані оцінки.
  • Якщо не слухаєш мене, то спробуй пограти на нервах батьків чи дирекції школи.
  • Без високого рівня знань та хороших оцінок ти не зможеш стати успішним.
  • За погану поведінку та низькі оцінки з тебе будуть глузувати.

Такі слова рідко можуть когось мотивувати. Вони, швидше за все, лише залякують та дратують дитину.

Чому «погрози» рідко сприймаються учнями?

Дехто вважає, що «погрози» – це простий, але дуже дієвий метод переконання. Але загалом, «погрози» вчителя учням є зразком негативної мотивації. Наприклад, можна подумати, що фраза «Не будеш сумлінно вчитися – не складеш ЗНО. А не складеш ЗНО – не станеш успішним» стане чудодійним мотивом, який переконає учня старанно навчатися. Звісно ж, іноді така мотивація може дати бажаний результат.

Утім, насправді негативна мотивація не формує чіткого образу мети навчання. Вона навпаки звертає увагу дитини на покарання. Через це учні можуть засумніватися у важливості свого навчання, написанні контрольних робіт та ролі освіти й освіченості у власному житті.

Мотивація «погрозами» також шкодить ініціативності та креативності дітей. Вони починають боятися помилок і звикають діяти за планом. І навіть незначне відходження від нього часто викликає справжню паніку. Задоволення від процесу навчання та можливих успіхів може притупитися та і взагалі зникнути через постійний страх перед «погрозами» та покаранням.

Знаходимо альтернативу

Ви можете використовувати інші види навчальної мотивації, тим більше, що вибір у вас дійсно величезний. Ось лише кілька прикладів:

Станьте другом для учнів

Погодьтеся, що найбільш дієва модель співпраці – це коли вчитель стає другом для учня. Допоможіть дітям спрямувати їхню активність у правильне русло. Краще стати другом та моральним авторитетом для учнів, ніж досягати спокою та виконання навчального плану застосовуючи психологічний тиск.

Розкажіть, що навчання – це один із найважливіших етапів самореалізації

Поясніть дітям, що завдяки навчанню вони зможуть реалізувати себе у будь-якій професії. В учнів не повинна складатися думка, що вони не можуть навчатися без «погроз» та критики з боку вчителя («без палки»). Діти мають відчувати, що вчитель бажає їм добра та успіхів, а не «сліпого» виконання завдань.

Намагайтеся не тиснути психологічно

Психологічний тиск та часті дорікання не покращать успішності учня. Навпаки, він може втратити бажання співпрацювати з педагогом чи навіть навчатися. Для того, щоб дитина була активною, варто не погрожувати, а розібратися, яка причина небажання виконувати завдання та спробувати знайти альтернативу.

Поясніть дітям мету їхнього навчання

Допоможіть учням зрозуміти, які переваги від навчання отримує кожен із них. Наприклад, даючи домашнє завдання, варто детально пояснити:

  • що саме дитині потрібно робити;
  • чому це завдання треба виконати (яка користь від його виконання);
  • яка кінцева мета виконання (наприклад, вступ до бажаного університету тощо).

У такій ситуації, учні докладатимуть зусиль для досягнення мети, а не для того, щоб уникнути покарання.

Не забувайте про позитивний настрій

Є думка, якщо вчитель іде на урок боротися з порушниками дисципліни, то він їх обов’язково знайде. І витратить на приборкання чи «погрози» немало часу та сил. Тож варто не шукати порушників, а намагатися долучити кожного учня до навчального процесу. Так можна змістити фокус уваги з пошуку винуватців на удосконалення педагогічних прийомів викладання.

Уникайте «погроз» під час комунікації з учнями. Намагайтеся знайти особливий підхід до кожного, адже надмірний тиск може зашкодити дітям. Зробіть це, і учні обов’язково віддячать вам своїми успіхами.

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter
Коментарі

Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.