Наскільки сильно війна впливає на реалізацію права на освіту?

У часи трагічних воєнних дій, посилення гуманітарної кризи, під загрозою опиняються базові права дорослих та дітей. Одне із таких прав – це право на освіту, реалізація якого зіштовхнулася з особливими проблемами, коли під прямою агресією знаходиться не лише населення, але й безпосередньо заклади освіти. У цьому матеріалі ми проаналізуємо, яким чином воєнний стан вплинув на реалізацію права на освіту в прифронтовому Харкові.

Харків – це місто, яке опинилось в зоні активних бойових дій із першого дня повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України. Завдяки потужній обороні та блискучим діям ЗСУ згодом лінію фронту було посунуто, але через особливості територіального розташування надважка безпекова ситуація зберігається у місті й сьогодні. Проте на зважаючи на нескінченні повітряні тривоги, періодичні обстріли, відсутність комунальних послуг через пошкодження критичної інфраструктури, харків'яни продовжують жити та працювати. І забезпечувати та реалізовувати право дітей на освіту.

Мережа шкіл Харкова

Перед повномасштабним вторгненням у Харкові функціонувало 214 закладів загальної середньої освіти всіх рівнів і форм власності. За відкритими даними органів місцевого врядування в результаті ворожих обстрілів у 2022 році постраждали будівлі 115 шкіл, з них 4 школи – повністю зруйновані. Ще 4 заклади освіти приватної форми власності призупинили свою діяльність. 

Через постійні ворожі обстріли тисячі харків'ян були вимушені залишити рідні домівки та виїхати у безпечні регіони. Наймасовіший виїзд був зафіксований на початку війні – на той час у місті залишилось приблизно 23% школярів від загальної мережі комунальних закладів освіти. Рейтинг областей України та країн, у яких знайшли прихисток харківські учні, виглядає таким чином:

  • Німеччина;
  • Польща;
  • Полтавська область;
  • Чехія;
  • Львівська область;
  • м. Київ;
  • Дніпропетровська область.

Пошкодження закладів освіти та міграція харківських сімей стали головними причинами зменшення мережі закладів освіти – у 2022/2023 навчальному році освітній процес забезпечували 176 шкіл зі 184. Кількість здобувачів освіти зменшилась на 7,4% від попередньої, а показник середньої наповнюваності – на 2. Особливих змін зазнав набір першокласників – їхня кількість скоротилась майже на 42% від тогорічного показника. 

За період воєнного стану до Харкова повернулось майже 30% дітей шкільного віку, 30 % учнів продовжують перебувати на території Харківської області та інших регіонів України. Кількість школярів, які перебувають за кордоном, є стабільно високою – цей показник коливається в діапазоні 38% – 40%. Також залишається певна частка дітей, про місцеперебування яких невідомо і дотепер.

Готуючи матеріал, ми поспілкувалися із педагогами Харкова, які є представниками трьох груп: ті, хто лишився у  Харкові, ті, хто працювали з інших міст України, ті, хто працювали з іншої країни. Одне із запитань, яке ми поставили в анонімному опитуванні: «Чи вважаєте Ви, що в умовах війни повністю реалізовано право на освіту в Харкові?». 63,3% опитаних відповіли позитивно, 23,3% – негативно, окремі респонденти поділились власним баченням відповіді на це запитання.

Олена, вчителька початкових класів: Право на освіту реалізовано максимально з можливого в умовах війни. Вчителі докладали максимум зусиль, щоб забезпечити навчання всіх дітей. Отже, у дітей було ПРАВО навчатися, але кожен користувався ним на власний розсуд.

Попри всі виклики та труднощі, заклади освіти Харкова роблять усе можливе, аби створити належні умови для здобуття освіти кожної української дитини. За статистичними даними на кінець 2022 року в харківських школах навчались майже 1900 дітей ВПО, які прибули з інших небезпечних регіонів України після 24 лютого 2022.

Організація освітнього процесу

У зв'язку з активними бойовими діями за рішенням військово-цивільної адміністрації з 10.03.2022 по 10.04.2022 у закладах освіти було тимчасово призупинено освітній процес. Після відновлення навчання та впродовж 2022/2023 навчального року школи працювали виключно в дистанційному форматі в асинхронному та, за можливості, у синхронному режимі. Заклади освіти використовують різноманітні освітні платформи, комунікують із учнями та їхніми батьками за допомогою месенджерів та електронної пошти.

З метою забезпечення права на освіту учнів у школах Харкова впроваджуються різні форми здобуття освіти, зокрема індивідуальна. У порівнянні з попереднім навчальним роком майже у 4 рази зменшилась кількість учнів, які знаходяться на педагогічному патронажі, та значно збільшилась кількість школярів, які навчались:

  • за екстернатною формою – на 49%;
  • за сімейною (домашньою) формою – на 150%.

Юлія, вчителька початкових класів: Багато батьків дітей, що виїхали в інші країни, бажають навчання у другу зміну, щоб діти мали змогу навчатися. Бо у першій половині мусять відвідувати школу за кордоном. Але знань не отримують через мовний бар'єр. А тим часом забувають і те що знали.

Попри труднощі та дисбаланс емоційного стану, навчання у вкрай складних умовах, школярі демонструють неймовірні результати, беручи участь в інтелектуальних і спортивних змаганнях, фестивалях і конкурсах всеукраїнського та міжнародного рівнів. Харківські випускники отримують документи про освіту з відзнакою й показують високий рівень знань під час складання незалежного тестування – у 2023 році максимальні результати показали 149 учнів, у 2022 році таких учнів було 460. Війна далась взнаки, але не зупинила освітнє життя у Харкові. Вже зараз виникає потреба аналізувати та впроваджувати заходи щодо освітніх втрат, проте в перспективі це складна робота, в яку мають включитися всі учасники освітнього процесу.

Кадровий потенціал закладів загальної середньої освіти

Харків має потужний кадровий потенціал вчителів – майже 100% педагогічних працівників мають вищу педагогічну освіту на рівні спеціаліста та магістра, 67,4 % – першу і вищу кваліфікаційні категорії. Звісно, багато вчителів були вимушені залишити рідні домівки на початку війни, але наразі відстежується позитивна тенденція їх повернення до рідного міста. До того ж понад 70 педагогів з числа внутрішньо переміщених осіб знайшли роботу в закладах освіти Харкова.

У перші дні великої війни харківські педагоги не мали часу та можливості для спокійного усвідомлення ситуації та побудови алгоритму дій в екстремальних умовах. Їм довелось терміново перейти до особливого режиму роботи. Крім безпосереднього виконання своїх професійних обов'язків співробітники шкіл долучилися до розбору завалів, організували волонтерську діяльність, працювали у штабах гуманітарної допомоги для населення, забезпечували роботу Пунктів незламності та пунктів видачі гарячого харчування. Окремим важливим напрямом роботи стала підтримка ЗСУ – освітяни плели маскувальні сітки, виробляли окопні свічки, надавали допомогу військовому госпіталю, проводили різноманітні акції та збирали кошти на придбання спорядження для бійців на передовій. І вони продовжують це робити й сьогодні.

Наталя, вчитель математики: Незалежно від того, що заняття проходять онлайн, кожна дитина навчається. Адміністрація школи та вчителі мого закладу освіти роблять все можливе, щоб діти засвоювали знання на достатньому та високому рівні.

Харківські вчителі – талановиті педагоги, які постійно працюють над підвищенням рівня професійної майстерності та впровадженням інноваційних методик навчання. Серед високих досягнень освітян слід зауважити перемогу вчителя Харківського ліцею № 47 Самойлова Андрія Михайловича у Всеукраїнському турі конкурсу «Учитель року – 2022» (номінація «Біологія»).

Як зазначали вище, заклади освіти Харкова протягом навчального року 2022-2023 організовували дистанційну роботу. Своєрідною підготовкою до цього стала пандемія, коли педагоги вдосконалювали навички онлайн взаємодії. Звісно, це не найкращий досвід, але він допоміг адаптуватися до нових умов роботи. Учні так само змогли здобувати освіту в дистанційному форматі. Проте не все ідеально, оскільки школярі отримали ненормоване навантаження, особливо, якщо навчалися одразу у двох закладах освіти, також складно відстежити якість засвоєних знань через неспроможність учня відвідувати заняття. Це ті проблеми, які потребують вольового рішення вже з початку нового навчального року 2023-2024.

Катерина, вчителька польської мови, української мови та літератури, зарубіжної літератури: Значною проблемою, на мій погляд, є те, що учень, який не відвідує заняття, все одно має бути оцінений позитивно й переведений до наступного класу. Це пояснюється турботою про учня. Натомість учень, не засвоївши програму попереднього класу, навряд чи буде в змозі опанувати програму наступного. І таким чином, проблеми з кожним роком для такого учня накопичуватимуться.

Батьківська спільнота

Батьківська спільнота бере активну участь у розвитку галузі освіти Харкова. У місті функціонують міська та районні батьківські ради, які взаємодіють із органами місцевого самоврядування з питань формування та реалізації міської освітньої політики й здійснюють громадський контроль за реалізацією проєктів та цільових програм. Проте через війну їхній функціонал значно розширився. Батьки організували процес із виготовлення та передачу маскувальних сіток, спорядження, медичного приладдя нашим бійцям на передову. Спрямували  волонтерську допомогу мешканцям міста та внутрішньо переміщеним особам, лікарням, комунальникам і школам міста. З листопада 2022 року Харківська міська батьківська рада розпочала впровадження онлайн – проєкту «Школа безпеки» через соціальну мережу Facebook та Telegram-канал, спрямованого на проведення роз‘яснювальної роботи серед батьків здобувачів освіти міста щодо безпеки та психологічної підтримки учасників освітнього процесу.

Це ще одне підтвердження думки, що задля підтримки освітнього процесу в умовах війни, а також у майбутньому з метою подолання освітніх втрат, важлива співпраця педагогів, батьків, чиновників від освіти й, безумовно, дітей.

Незалежні освітні організації, які допомагають налагоджувати освітній процес

Виклики останніх років вкрай ускладнили роботу освітян, зокрема й харківських вчителів. Їм довелось самостійно шукати, експериментувати та застосовувати педагогічні інструменти, які здатні не лише адаптувати освітній процес під нові реалії, а й вдосконалювати його. І вони робили це, попри місце перебування чи надскладні умови, – за кордоном, на окупованій території, у харківському метро чи бомбосховищі, у домівках без світла або під шум генератора у громадському приміщенні.

Аби допомогти освітянам подолати труднощі, до вирішення цих завдань долучились незалежні фахові організації, зокрема команда Освітнього проєкту «На Урок», який, до речі, також працює у Харкові. Команда проєкту з перших днів війни бачили всі трагічні події у рідному місті, тому те, яким чином функціонує освітня система міста сьогодні, бачимо на власні очі. За період воєнного стану ми провели понад 100 онлайн-заходів, спрямованих на розв'язання актуальних задач та пошук їх розв'язання. Підготували та опублікували понад 100 статей у Журналі, які ілюструють перебіг освітнього процесу в умовах війни та надають методичну підтримку педагогам. Протягом 2022 року проєктом проведено 4 Всеукраїнські інтернет-олімпіади з 20 навчальних предметів та 28 пізнавальних онлайн-конкурсів, у яких взяли участь 664 196 школярів з усієї країни (зафіксовано понад 1 200 000 проходжень). 

Любов Цукор, головна редакторка Освітнього проєкту «На Урок»: З лютого 2022 року наша команда частково виїхала з Харкова, частково лишилась, але до повноцінної роботи ми повернулись вже в березні. Проводили вебінари, конференції, створювали курси, писали статті, все для того, аби підтримати вчительську спільноту в цей надскладний час. Онлайн-школа «На Урок» провела понад 300 уроків підтримки за програмою – відкриті уроки на YouTube для школярів. Ми це зробили, аби діти не втрачали зв'язок із чимось звичним, аби могли навчатися попри все. Я вважаю, що це стало прикладом не запланованої, але дуже своєчасної та потрібної співпраці між незалежними освітніми організаціями та школами.

Наразі триває жвава дискусія у громадськості щодо визначення формату навчання в закладах освіти Харкова у новому 2023/2024 навчальному році. Щоденно змінюється оцінка безпекової ситуації, яка стабільно лишається напруженою. Деякі заклади освіти, які мають відповідні ресурси та можливості, готують укриття або рідше бомбосховища напередодні нового навчального року. Разом із тим розробляються нові методичні підходи, які допоможуть попри всі виклики реалізувати право на освіту кожного здобувача освіти. Але для цього, звісно ж, знадобиться плідна взаємодія вчителів, учнів та батьків.

Олена, вчителька початкових класів: Звісно. Але це [подолання освітніх втрат ред.] кропіткий процес, участь у якому доведеться взяти учням, вчителям та батькам.

Ставлення до пропозиції виходу на очне навчання у суспільстві та серед вчительської спільноти різниться. Хтось наполягає, що онлайн себе добре показав, дає свої плідні результати, потрібно навчатись у цьому форматі, адже безпека стоїть на першому місці. Хтось із педагогів готовий вийти на офлайн навчання за умови наявності бомбосховищ. Серед батьків позиції також різняться. До нового навчального року місяць, але багато важливих питань залишаються відкритими. Але, на нашу думку, під час війни лише збереження здоров'я та життя учнів та співробітників шкіл має бути визначальним фактором у діяльності закладів освіти.

Матеріал написаний за підтримки ГО «Інститут масової інформації», що реалізує проєкт «Підтримка активних громадян під тиском в Україні» за фінансової підтримки Європейського Союзу.

У статті використана графіка «На Урок».

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter