Рекомендації для викладання навчальних предметів: інформатика

Аби допомогти вчителям інформатики, які викладають у 5-х класах НУШ, опрацювати нормативні вимоги та забезпечити ефективну реалізацію інформатичної освітньої галузі, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій щодо організації освітнього процесу і викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

З урахуванням особливостей технічного забезпечення, кадрового складу, контингенту й освітніх пріоритетів учнів заклад освіти може обрати різні варіанти викладання курсу інформатики, які викладені у модельних навчальних програмах: 

• «Інформатика 5-6 клас» (автори О. Пасічник, Л. Чернікова). Зміст програми умовно поділено на два роки навчання, в кожному з яких визначено по 5 навчальних тем. У кожній темі присутня внутрішня інтеграція за змістовими лініями, зазначеними при структуруванні очікуваних результатів навчання, що дозволяє комплексно розглянути програмний зміст, побудувавши причинно-наслідкові зв’язки всередині предмета. За необхідності вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними, допускається комбінування змісту кількох тем для створення інтегрованих проєктів чи модулів. 
• «Інформатика 5-6 клас» (авт. Ривкінд Й. Я., Лисенко Т. І., Чернікова Л. А, Шакотько В. В.). Програма побудована за концентрично-лінійним принципом. Значна частина тем, вивчення яких розпочинається в 5-му класі, продовжується в 6-му класі з відповідним ускладненням та розширенням змісту. Авторським колективом розроблено навчально-методичний комплекс, до складу якого входить підручник, збірка файлів-заготовок для реалізації практичної складової модельної програми, робочий зошит для учнів та комплект інтерактивних онлайн вправ. 
• «Інформатика 5-6 клас» (авт. Л. Козак., А. Ворожбит). Найповніше особливості цієї модельної навчальної програми можна відслідкувати через її змістові лінії, принципи та види навчальної діяльності. Змістові лінії програми визначені на основі напрямків інформатики, відповідають цифровій рамці компетентностей громадян України. 
• «Інформатика 5-6 клас» (автори Морзе Н.В., Барна О.В.). В основу курсу покладено розвивально-компетентнісний підхід. Програма передбачає гнучке компонування навчального матеріалу у тематичні блоки, міжпредметну інтеграцію з іншими освітніми галузями, можливість впроваджувати на уроках інформатики інноваційні педагогічні технології (навчання за методом навчальних проєктів, дослідницько-пізнавальне навчання, проблемне та практико зорієнтоване навчання, формувальне оцінювання тощо). 
• «Інформатика 5-6 клас» (авт. Радченко С. С., Боровцова Є. В.).  Програма побудована з використанням спіральної методики навчання, а саме: учні повторюють матеріал на різних рівнях, щороку все більше поглиблюючи отримані знання та підвищують рівень сформованості предметних предметних та ключових компетентностей. 
• «Інформатика 5-6 клас» (авт. Завадський І.О., Коршунова О.В., Лапінський В.В.). У програмі розкрито інтеграційний потенціал інформатики як однієї з дисциплін STEM-циклу, тому теми деяких змістових ліній корельовано з курсом математики та інших навчальних дисциплін. Укрупнення тем дає можливість змістити акцент із вивчення особливостей тієї чи іншої інформаційної технології на опанування концептуальних понять та  формувати навчальну програму з урахуванням наявних можливостей (матеріального та кадрового забезпечення, запитів щодо спрямованості освіти тощо). 

Школи можуть використовувати лише ту навчальну літературу, що має відповідний гриф МОН і зазначена в Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в закладах освіти.

Типовим навчальним планом для вивчення інформатичної освітньої галузі в 5 класі рекомендовано 1,5 години на тиждень (діапазон навчального навантаження становить від 1 до 2 годин). Заклад освіти може обрати мінімальну кількість годин для вивчення предмета «Інформатика» та використати резервний навчальний час інформатичної освітньої галузі (0,5 год) на вибірковий освітній компонент, зокрема, на такі додаткові курси:

• «Робототехніка»; 
• «Програмування»; 
• «Кібербезпека»; 
• «Основи Інтернет речей»; 
• «Комп’ютерна графіка»; 
• «Обробка аудіо, відео»; 
• «Комп’ютерна фотостудія»; 
• «Комп'ютерна анімація»; 
• «Віртуальна реальність»; 
• «Створення сучасних презентацій»; 
• «Хмарні сервіси» тощо. 

Вчитель має право самостійно визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми, обирати програмне забезпечення, методи та форми організації освітнього процесу  та конструювати урок. 

Умови навчання під час організації освітнього процесу мають забезпечувати ефективне засвоєння учнями матеріалу, відповідати нормам Санітарного регламенту та чинним вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу. Обов’язковою умовою реалізації програми з інформатики є використання кожним учнем на уроці комп’ютерної техніки та різних цифрових пристроїв, тому класи діляться на групи (наказ МОН від 20.02.2002 № 128).

Освітній процес має спрямовувати, спонукати та підтримувати розвиток суб’єктів навчання, сприяти формуванню патріотичної громадянської позиції та ціннісних орієнтирів, розвивати критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями. Рекомендується надавати учням чіткі інструкції щодо очікуваних результатів навчання, застосовувати особистісно-орієнтований підхід, що може бути забезпечений вибором відповідних тем навчальних проєктів та ролей у груповій діяльності. 

У Держстандарті вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів об’єднані у чотири групи умінь: 

• пошук, аналіз, перетворення, узагальнення, систематизація та подання даних, критична оцінка інформації для розв’язання життєвих проблем;
• створення інформаційних продуктів і програм для ефективного розв’язання задач/проблем, творчого самовираження індивідуально та у співпраці з іншими особами за допомогою цифрових пристроїв чи без них;
• усвідомлене використання інформаційних та комунікаційних технологій та цифрових інструментів для доступу до інформації, спілкування та співпраця як творець та (або) споживач, а також самостійне опанування нових технологій;
• усвідомлення наслідків використання інформаційних технологій для себе, суспільства, навколишнього природного середовища, дотримання етичних, культурних і правових норм інформаційної взаємодії. 

Кожну із зазначених груп умінь наприкінці року вчитель має оцінити за рівневою шкалою (високий, достатній, середній, низький рівень).  Досягненню обов'язкових результатів навчання сприяють ефективні методи та форми роботи на уроці, добір навчального контенту.  Аби школярі мали змогу самостійно відкривати нові для себе знання та опановувати нові навички, рекомендується використовувати таку структуру уроку: 

1. Постановка проблеми. 

2. Дослідження проблеми. 

3. Перевірка припущень. 

4. Висновки. 

5. Застосування нових знань та вмінь. 

6. Рефлексія та підсумки. 

Під час проведення онлайн-уроків бажано залучати учнів до активної роботи, висловлювання своїх ідей та пропозицій, надавати можливість їм спілкуватися між собою. 

Бажаєте дізнатися про способи втілення принципів різних форм навчання та підходи в організації роботи задля плідного навчального процесу? Реєструйтеся на Всеукраїнську інтернет-конференцію «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!