Рекомендації для викладання предметів соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі та предмета «Основи здоров'я»

Турбота про особисте здоров’я та уникнення факторів ризику, які становлять загрозу для життя, є однією з ключових навичок, яку мають формувати школярі під час вивчення навчальних предметів соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі. А через триваючу широкомасштабну війну на території України до складових особистої безпеки у побуті та навколишньому середовищі додалися ризики воєнного часу. Аби допомогти вчителям визначити орієнтири у навчанні та організувати змістовний навчальний процес згідно з нормативними вимогам, ми підготували огляд Інструктивно-методичних рекомендацій МОН щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2022/2023 навчальному році.

5 клас

Соціальна і здоров’язбережувальна освітня галузь

Соціальна і здоров'язбережувальна освітня галузь реалізується через обов’язковий інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». Типовим навчальним планом для реалізації цієї галузі рекомендовано виділити таке тижневе навантаження: 

• 1,5 години  для класів з навчанням українською мовою;
• 1 година для класів з навчанням мовою корінного народу або національної меншини.

Заклад освіти може зменшити кількість годин на вивчення інтегрованого курсу до однієї години та поєднати його з одним із курсів морального спрямування (0,5 години на тиждень):

• «Етика»; 
• «Вчимося жити разом»; 
• «Культура добросусідства»; 
• «Духовність і мораль в житті людини і суспільства».

У цьому разі вчителям закладу освіти потрібно внести корективи в обрані модельні навчальні програми, аби зазначені курси були взаємоузгодженими та не дублювали один одного. 

Якщо заклад освіти вирішив зменшити кількість навчальних годин на вивчення соціальної і здоров’язбережувальної освітньої галузі включно до мінімального показника (1 година на тиждень), рекомендується у навчальний план включити тільки інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут». 

Для організації освітнього процесу в умовах воєнного стану рекомендується проведення на уроках психологічних хвилинок, які можна здійснювати відповідно до рекомендацій, розміщених на сайті Інституту модернізації змісту освіти, просвітницьких матеріалів з офіційних сайтів  UNICEF Ukraine та МВС України.

Інтегрований курс «Здоров’я, безпека та добробут»

Вивчення інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» у 5 класі здійснюватиметься за модельними навчальними програмами, затверджених наказом МОН України від 12.07.2021 № 795. 

Кількість годин на вивчення кожного тематичного розділу, зміст, обсяг, послідовність вивчення інформації та організація її засвоєння можуть змінюватис з урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається освітній процес (воєнний стан, наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо). 

У видах навчальної діяльності має бути закладено алгоритм навчання, що інтегрує дослідницький, особистісно зорієнтований, компетентнісний підходи. Під час проведення уроків рекомендується використовувати активні фopми та методи навчання (практичні гpупoві та індивідуальні вправи, евристичні бесіди, ділові та рольові ігри, пpeзeнтaцiї, навчальні диcкуciї, мозкові штурми, кpугли cтоли, кoнкуpcи пpоєктів та дослідницьких робіт, навчальні тренінги і кeйcмeтoди, створення скрайбів та інфографіків, мoдeлювaння певного виду діяльності aбo cитуaцiй, STEM-проєкти, написання бiзнec-плaнiв або пpoгpaм, екскурсії, інтерв’ю, розробка концептуальних карт, аналіз життєвих ситуацій тощо). 

Також навчання інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» має бути спрямоване на формування в здобувачів освіти критичного мислення за допомогою таких стратегій: 

• встановлення зв’язку із життєвим або особистим досвідом учнів;
• розуміння, що інформація може бути корисною і шкідливою; 
• висловлювання оцінювальних суджень з опорою на текст і власний досвід; 
• продукування своїх рішень щодо розв’язання проблемної ситуації. 

В умовах епідеміологічної ситуації, спричиненої коронавірусом, потрібно надавати учням достовірну інформацію та науково обґрунтовані факти про пандемію, використовувати практичні поради щодо збереження та зміцнення здоров’я, які оприлюднені на офіційних сайтах МОЗ України та Центру Громадського здоров’я. 

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом МОН від 01.04.2022 №289. Під час вивчення предмету застосовується:

• формувальне оцінювання (педагогічне спостереження вчителя за різними навчальними видами діяльності учнів, самооцінювання, аналіз учнівських робіт тощо); 
• поточне та підсумкове оцінювання (індивідуальне, групове та фронтальне опитування, планування та виконання експериментальних досліджень, реалізація дослідницьких проєктів, організація роботи з текстами, діаграмами, таблицями, схемами, тестування в електронному форматі тощо). 

За рішенням педагогічної ради заклад освіти може відмовитись від оцінювання результатів навчання школярів або визначити власну шкалу оцінювання.

Через триваючу широкомасштабну війну російських окупаційних військ на території України на початку року слід доповнити зміст інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» питаннями особистої безпеки, пов’язаними з ризиками воєнного часу (для цього рекомендується скористатися оновленою навчальною програмою предмета «Основи здоров'я» для 6 – 9 класів).

Етика 

Цей курс покликаний сприяти засвоєнню певних етичних знань (морально-етичних категорій, норм, правил) та спонукати дітей до морального самовдосконалення, формуючи переконання та моделі моральної поведінки. 

Курс має орієнтувати на навчання, виховання та розвиток усіх здобувачів освіти з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Для цього рекомендується використовувати такі методи роботи на уроках: 

• особистісно спрямовані, коли зміст стає актуальним для кожного та кожної; 
• стимулюючі, коли через діалог підтримується свобода висловлювань, що сприяє розкутості, пробудженню у здобувачів освіти інтересу до моральних проблем та створення громадської думки; 
• активізуючі, що пробуджують творчі здібності особистості, її емоційну сферу. 

Зміст курсу орієнтований на ігрові, творчі форми, роботу з фольклорною та художньою літературою. Це дозволяє в яскравій формі довести до свідомості здобувача освіти уявлення про внутрішній світ людини - її переживання, мотиви, що супроводжують вибір дії і є двигунами вчинків. 

Основну увагу предмета «Етика» зосереджено на правилах ввічливості, їх значення у встановленні добрих відносин із оточуючими, уявленні про позитивні та негативні вчинки, шляхах виходу із конфліктної ситуації, значенні праці в житті людини, прав та обов’язків, людських потреб тощо.

Для підвищення якості викладанні «Етики» потрібно застосовувати нові методи та технології на уроках: таблиці, малюнки, хмари слів, карикатури, схеми, відеоматеріали, мультфільми, притчі, вірші, ігри, документи/джерела, ситуації з життя, біографії, фольклор тощо. 

Також важливим є закріплення та узагальненню матеріалу, який слід  проводити як окремий урок після кожної теми.  Варто використовувати широкий спектр завдань, який має включати 3 складові: розуміння, діяльність та взаємодія. 

Під час оцінювання варто: 

• подавати цілі доступною мовою для здобувачів освіти; 
• використовувати мотивацію на початку кожного уроку;
• проводити самооцінювання та взаємооцінювання, використовувати техніки формувального оцінювання;
• надавати й отримувати зворотній зв'язок;
• вимірювати атмосферу класу та формувати позитивне середовище. 

Вчимося жити разом 

За рішенням закладу освіти навчальний курс «Вчимося жити разом» можна використовувати у рамках інтегрованого курсу «Здоров’я, безпека та добробут» або у вигляді окремого предмета. За потреби заклад освіти може організувати здобуття освіти учнями за індивідуальною освітньою траєкторією. 

Особливістю предмета «Вчимося жити разом» є наголос на соціалізації і самореалізації, набутті школярами соціальних і психологічних компетентностей, зокрема:  

• когнітивних (критичне та системне мислення, логічне обґрунтування позиції, творчість, оцінювання ризиків, ухвалення рішень, розв’язування проблем, вміння вчитись);  
• емоційних (розбудова позитивної самооцінки, керування емоціями, співчуття, мотивація успіху і гартування волі, ініціативність);  
• соціальних (ефективне спілкування, співпраця з іншими, мирне розв'язання конфліктів, протистояння негативним соціальним впливам тощо). 

Зміст предмета структуровано за змістовними лініями і відповідною тематикою. Пріоритетними методами навчання є дослідницькі, творчі, проблемно пошукові, що ґрунтуються на активній участі всіх учнів: роботі в групах, обговоренні, мозкових штурмах, розробці концептуальних карт, рольових іграх, дискусіях, творчих проектах, інтерв’ю, аналізі життєвих ситуацій, моделюванні розв’язання проблеми тощо. 

Аби оцінювати прогрес учнів у розвитку психосоціальних навичок на початку вивчення предмета рекомендується проведення діагностичного оцінювання, а по завершенню кожного року навчання – підсумкове. Для цього можна використовувати онлайн-анкети «До» і «Після», які розроблено спеціально для діагностичного і підсумкового оцінювання та розміщено за посиланням.

Для підвищення якості викладання предмета вчителі можуть скористатись повним комплектом навчально-методичного забезпечення для 5 класу, який включає:

• модельну авторську програму;  
• календарно-тематичне планування,  підручник для учнів;  
• розробки уроків для всіх тем;  
• сайт дистанційної освіти для учнів;  
• посібник для вчителя з концептуальних основ компетентнісного навчання за освітньою галуззю; 
• онлайн-курс для самопідготовки та підвищення кваліфікації вчителів; 
• онлайн-супровід вчителів: (ФБ група «Здоров’я, безпека та добробут»);  
• онлайн-анкети для діагностичного і підсумкового оцінювання. 

Культура добросусідства 

Відповідно до Типового навчального плану тижневе навчальне навантаження для вивчення предмету «Культура добросусідства» передбачає 0,5 годин. Однак за рішенням педагогічної ради кількість годин може бути збільшено до 1 години за рахунок додаткових годин навчального плану або перерозподілу навчальних годин між галузями. 

Предмет «Культура добросусідства» може викладати педагог, який працює з предметами соціальної і здоров’язбережувальної або громадянської і історичної освітніх галузей за умови проходження відповідного навчання (класний керівник, учитель-предметник будь-якого фаху, соціальний педагог або шкільний психолог). 

Концептуальну основу предмета «Культура добросусідства» становлять положення інтегрованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, що відображено у модельній навчальній програмі з відповідним грифом МОН. 

Вивчення предмета ««Культура добросусідства» спрямовано на підтримку широкої соціальної інклюзії, міжкультурної і миротворчої освіти, розвиток освіти впродовж життя та демократизацію освітнього середовища в Україні. Він допоможе швидше познайомити учнів між собою, адаптувати їх до нових умов навчання в базовій школі й у новому колективі, згуртувати учнівський колектив, розвивати конструктивну взаємодію і навички ненасильницької комунікації, сприяти зниженню конфліктного потенціалу і створенню комфортної психологічної атмосфери в класі. 

Зміст модельної навчальної програми структурований за розділами, зберігає наступність і послідовність вивчення тем від 5 до 6 класу та враховує міжпредметні й міжгалузеві зв’язки. Під час роботи за програмою рекомендується дотримуватися умов і технології інтерактивного навчання, базуватися на особистому досвіді дитини і членів її родини, обирати завдання для занять за принципом «краще менше, та краще», практикувати в навчанні підлітків принципи освіти дорослих тощо. 

Педагоги  на свій розсуд можуть обирати запропоновані види навчальної діяльності, додавати нові або адаптувати рекомендовані види діяльності відповідно до потреб здобувачів освіти та особливостей організації освітнього процесу. 

Під час викладання предмета рекомендується застосовувати переважно формувальне оцінювання, яке передбачає надання учням підтримки, коригує засоби та методи навчання у разі виявлення їх неефективності, визначає подальші цілі. Взаємооцінювання є повноцінною навчальною стратегією, тож під час роботи на уроці доречно організовувати обмін роботами, взаємозапитання за запропонованим планом, взаємообмін завданнями, заповнення форм взаємооцінювання тощо. 

У разі ухвалення педагогічною радою рішення про підсумкове оцінювання цього предмета у 5 (6) класі, результати навчальних досягнень учнів фіксуються у Свідоцтві досягнень: у блоці «Етика/Курси морального спрямування» вписуються назва предмету «Культура добросусідства» та очікувані результати навчання: 

• розвиток самоусвідомлення та ефективна діяльність; 
• конструктивна комунікація і співпраця;
• толерантність, чуйність, доброчинність. 

Додаткові ресурси для реалізації змісту предмета (підручник, календарно-тематичне планування, поурочні методичні розробки тощо) можна знайти в розділі «Методична підтримка вчителів НУШ 5–6 класи» на сайті Інституту модернізації змісту освіти.

Духовність і мораль у житті людини і суспільства 

Метою курсу є розкриття змісту духовності і моралі, розвиток пізнавального й емоційного інтересу учнів до вивчення курсу, розкриття особливостей і цінностей духовної і моральної поведінки особистості в сім’ї, класі, громаді, державі, природі і формування відповідних компетентностей. 

Програма ґрунтується на підходах, принципах, цілях, змісті, формах, методах і засобах, які адекватні вимогам часу і завданням формування високоморальної особистості. 

Передбачається врахування володіння і використання учнями інформаційних технологій, вікових та індивідуально-психологічних особливостей, їх досвіду моральної поведінки. 

Програма спрямована на подолання елементів формальності освітнього процесу, надмірної його вербалізації, на сприяння синергії і активізації духовних, психологічних і фізичних сил учителя, учнів, батьківської спільноти, громади. 

Чільне місце у Програмі належить формам і методам освітньої діяльності, основний акцент робиться на інноваційних, інтерактивних та інформаційно-комунікаційних технологіях. Поряд з вербальними методами і формами роботи застосовуються практично-діяльнісні форми і методи, які допомагають реалізувати активність учнів, зокрема: 

• ситуативні задачі;
• рольові ігри;
• драматизація;
• проєктна діяльність;
• доручення;
• презентація;
• портфоліо;
• реальні і уявні подорожі, екскурсії, зустрічі. 

6 – 9 класи 

Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» 

Основи здоров’я 

Відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня  на вивчення предмета «Основи здоров'я» у 6 – 9 класах передбачена 1 година на тиждень. У 2022/2023 навчальному році викладання цього предмета здійснюється за оновленою навчальною програмою, затвердженою наказом МОН від 03.08.2022 № 698. 

В оновленій програмі розширено зміст модулів з питань особистої безпеки та додано питання, що пов’язані з ризиками воєнного часу, зокрема: 

• сигнали оповіщення населення;
• дії під час повітряної тривоги, обстрілу тощо;
• надійне та ненадійне укриття;
• протимінний захист та поводження з вибухонебезпечними і незнайомими предметами;
• надання домедичної допомоги та психологічної самодопомоги;
• поведінка з озброєними людьми;
• виживання в екстремальних ситуаціях тощо. 

Зазначені питання включені у зміст розділу навчальної програми «Безпека і здоров’я людини» і вивчаються на початку навчального року у кожному класі. Оскільки його вивчення потребує більше навчального часу, рекомендовано використовувати резервні години, передбачені навчальною програмою. 

Окрім того, програму для 7 класу доповнено питаннями щодо руху на велосипеді, безпеки на залізниці, руху через залізничні переїзди, відповідальності за розповсюдження у соціальних мережах роликів/повідомлень та інформації, що може загрожувати національній безпеці. 

Програма для 8 класу зазнала таких змін:

• у розділ «Фізична складова здоров’я» додано питання безпеки харчування в умовах воєнного стану; 
• тему «На порозі дорослого життя», яка розглядалась в розділі «Здоров’я людини», перенесено до розділу «Психічна і духовна складові здоров’я»;
• зміст теми «Безпека в побуті й навколишньому середовищі» доповнено питаннями впливу воєнних дій та терористичних актів на навколишнє середовище і виконанням практичних завдань «Відпрацювання алгоритмів дій під час хімічної, біологічної, радіологічної загрози забрудненню навколишнього середовища у результаті воєнних дій». 

Навчання учнів поводженню з вибухонебезпечними та незнайомим предметами, протимінному захисту пропонується здійснювати відповідно до методичних рекомендації щодо проведення бесід з учасниками освітнього процесу з питань уникнення враження мінами і вибухонебезпечними предметами та правил безпечної поведінки у надзвичайних ситуаціях (лист МОН від 17.03.2022 № 1/3485-22). 

Бажаєте отримати корисні поради щодо організації продуктивного навчального процесу від досвідчених вчителів-практиків? Долучайтеся до нашої Всеукраїнської інтернет-конференції «Дистанційне та змішане навчання в умовах війни», яка відбудеться 16-17 вересня 2022 року!