Storytelling: алгоритм створення захопливих історій

Чи знали ви, що популярному нині сторітелінгу насправді сотні, а то й тисячі років? Людство давно помітило, що захопливі історії здатні неабияк впливати на аудиторію. Вони краще запам’ятовуються, мотивують та надихають на нові звершення. То чому б не користуватися цим?

Тепер сторітелінг став невід’ємною частиною шкільного навчання: його активно використовують на уроках літератури, мови, історії… Але виникає логічне запитання: чи підходить цей метод для природничих наук? Авторка курсу «Storytelling: пізнавально, цікаво, захопливо» Алла Баєва, запевняє, що метод насправді абсолютно універсальний. Зрештою, якщо ви чули про яблуко Ньютона, ванну Архимеда чи подорож крапельки, то вже знаєте, як працює сторітелінг у природничих науках. Пропонуємо ознайомитися з прийомами, що допоможуть перетворити на цікаву розповідь майже будь-який матеріал.

Алгоритм створення цікавої історії

Етап 1. Підготовка

Щодня навколо нас виникає безліч історій. У деяких із них можна помітити історичний, математичний або моральний контекст, що і робить їх чудовим матеріалом для уроків. Саме тому головна якість хорошого оповідача – вміти розгледіти, впіймати та оформити в історію цікавий випадок чи ідею.

Припустимо, що ви вже точно знаєте, про що хочете розказати учням. Чи можна одразу починати писати історію? Можна. Але якщо ви прагнете не лише розважити дітей, а переслідуєте дидактичну мету, все ж варто ретельно підготуватися:

• визначити місце сторітелінгу в межах конкретного уроку, узгодити його застосування з іншими завданнями.
• з’ясувати, хто є автором і розробником історії. Учитель, який може використати її як опорний матеріал, елемент мотивації чи приклад, або учень (як безпосередній розробник тексту).
• дібрати дидактичні матеріали, що максимально розкриють тему та підготують учнів до роботи над історією.
• дібрати яскравий контент – малюнок, уривок із мультфільму, експеримент, таємничий аудіозапис чи коментар із соцмережі, що створять інтригу, розбурхають емоції дітей та надихатимуть їх.
• дібрати інтернет-ресурси (онлайн-екскурсії містами, природними пам’ятками чи палацами), що допоможуть зануритись у створення історії та працювати над нею в режимі онлайн (віртуальні дошки, часові лінії, хмари слів тощо).

Етап 2. Пошук ідеї та героя

Для початку треба визначити базу, на якій будуватиметься історія. Вона може бути будь-якою, ми можемо захопливо розповісти навіть про процес викидання сміття. Звісно, можна обрати будь-яку іншу ситуацію – подорож фотона світла, переліт дикого гусака, рух яблука системою травлення тощо. Тепер, коли у вас є тема (звісно, вона має бути неодмінно пов’язана з навчальним завданням), запропонуйте школярам обрати головного героя.

Від того, як добре діти уявлятимуть персонажа, залежить сюжет, тож пропрацюйте цей етап максимально детально. Якщо темою історії є викидання сміття, то героями можуть стати пластикова пляшка або пакет. 

Нехай діти подумають, що це за пляшка: з-під коли, олії чи води? Якого вона кольору? Де вона «народилася»? Які спогади має про завод? Де любила стояти у квартирі, що бачила? Що відчуває після того, як її викинули? Де бажає опинитися? Які має унікальні здібності? Нехай діти обговорять усі ці питання в групах.

Етап 3. Сюжет 

Якщо діти як слід попрацювали над темою і персонажем, то ідей для сюжету в них буде достатньо. Утім, аби спростити роботу, можна запропонувати шаблон, який дозволить зробити роботу над історією логічною та послідовною. 

Сюжетні компоненти, без яких не обійтися хорошому тексту: 

1. Експозиція – зазвичай їй відповідає спокійний емоційний фон. Тут необхідно розповісти де і з ким трапилась історія. Також в експозиції надається базова інформація, що допомагає зрозуміти подальший хід сюжету.
2. Зав’язка – часто саме зараз відбувається незвична, екстраординарна подія. Тут учні пояснюють – що підштовхнуло героя до подорожі або боротьби? У чому конфлікт інтересів?
3. Розвиток дії – супроводжується пришвидшенням темпу подій, розвитком конфлікту та підвищенням емоцій. Діти мають стисло описати, з якими перешкодами стикається герой.
4. Кульмінація – пік емоцій і протистояння сил.
5. Розв’язка – вирішення конфлікту і поступове зниження емоцій. Також у цьому блоці може бути мораль або висновки з історії

Зауважити: запропонуйте учням створити таку історію, яку б вони легко розповіли друзям. Одночасно нагадайте, що характеристиками хорошої історії є: відповідність темі, цікавий сюжет, яскравий мовний стиль, відповідність віку аудиторії та повчальний зміст. 

Аби пожвавити фантазію дітей під час роботи над історією, можна використовувати матеріали, оформлені за допомогою QR-кодів, або банки тематичних зображень (переробка сміття, цифри, пустелі, корисні копалини, планети, фізичні явища, серії зображень до творчості відомих митців). Також до переліку матеріалів можна додати записи звуків, цікавих висловлювань, пісень, фрагменти мультфільмів, виступи відомих людей тощо. 

Запропонована схема роботи підійде для створення універсальних історій, які охоплять широке коло тем – від фізики до мистецтва. Якщо ви хочете отримати більше цікавих прийомів для роботи, отримати поради зі створення персонажів чи поєднання сторітелінгу та дебатів, переходьте за посиланням та неодмінно перегляньте курс Алли Баєвої «Storytelling: пізнавально, цікаво, захопливо».