Травмування дітей під час освітнього процесу: хто винен і що робити вчителю

Щодня в Україні травмується близько 1000 дітей, а рівень підліткового травматизму у світі постійно зростає. За кожною «цифрою» стоїть не лише погіршення здоров'я самої дитини, так і стрес членів родини, близьких і, звичайно ж, учителів і вихователів.

Як правильно діяти в таких ситуаціях? Які положення офіційних документів регулюють дії класного керівника, батьків й адміністрації? Як убезпечити себе від необґрунтованих скарг? Розбираємося разом!

Хто в зоні ризику та як запобігти небезпеці

Статистика говорить, що дошкільнята травмуються рідше за школярів, оскільки майже весь час знаходяться під наглядом батьків чи вихователів. Із віком у дітей з'являється більше свободи. Це нормально! Але разом зі свободою має з’являтися відповідальність та усвідомленість власних дій. Адже нерідко школярі й мимохіть самі створюють небезпечні ситуації.

Діти дуже допитливі, намагаються активно пізнавати навколишню дійсність та справляти враження на оточення. При цьому вони не завжди вміють реально оцінювати небезпеку ситуації. Найчастіше травмуються підлітки 13-15 років. У цей час на природну цікавість накладається бажання показати сміливість, оригінальність і авторитет перед ровесниками. Тож важливо пояснити, в який спосіб можна проявляти власну рішучість, а які методи є небезпечними.

Багато випадків травмування учнів відбуваються поза межами школи – під час подорожей чи екскурсій. Згідно з Інструкцією щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю, педагог (організатор) зобов'язаний провести інформування учасників екскурсії, подорожі про фактори ризику в запланованій екскурсії, подорожі (за їх наявності) і про відповідні заходи щодо запобігання травматизму. 

Навчання дитини безпечної поведінки – спільна робота самого учня, батьків та вчителя. Тобто всіх учасників освітнього процесу. Саме тому попереджувальні розмови, бесіди, інструктажі та уроки з безпеки життєдіяльності не мають бути формальністю. Їх слід проводити регулярно і саме в тій формі, яка буде цікавою та зрозумілою дітям: інтерактиви, ігри, вправи, театральні постановки. Однак лише інформувати недостатньо. Важливо перевіряти, як діти засвоїли правила. Спілкуйтеся, цікавтеся, залучайте тести. Учні мають розуміти та неухильно дотримуватися законів України «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку» в частині проведення відповідної роботи з питань запобігання дитячому травматизму.  

Три кроки вчителя у випадку трамування учня

1. Терміново організуйте надання першої медичної допомоги. Важливо: завдання вчителя – саме організувати допомогу, а не надати її. Ви маєте викликати швидку або транспортувати учня до найближчого закладу охорони здоров’я
   Пам'ятайте, головний принцип надання домедичної допомоги – не нашкодити. Це правило допоможе не лише зберегти здоров'я потерпілої дитини, а й убезпечити педагога. Тому приступайте до надання допомоги лише в тому випадку, коли повністю впевнені у правильності та доречності власних дій! 
2. Збережіть обстановку в початковому (незмінному) стані. Оцініть ситуацію: якщо обстановка не загрожує життю та безпеці учнів й інших людей – зафіксуйте її в тому стані, в якому вона була на момент події. Не дозволяйте іншим переставляти предмети чи залишати будь-які сліди після виникнення нещасного випадку.
3. Негайно повідомте керівника закладу освіти та відповідального за охорону праці та безпеку життєдіяльності. Якщо дитина травмувалася під час екскурсій та інших активностей поза межами рідного міста чи селища, повідомте й орган управлiння освiтою за мiсцем подiї.
   Учитель не зобов'язаний повідомляти батьків учня та поліцію. Це обов'язок керівника закладу освіти. Звісно, ви можете зателефонувати батькам, якщо це прохання травмованого школяра або доручення керівника.

Зверніть увагу!

Якщо ситуація дозволяє, повідомляйте письмово (в месенджерах чи текстовим SMS) або зробіть і збережіть запис розмови, якщо на телефоні встановлена спеціальна програма. Так ви можете зафіксувати звернення (зробити скріншот чи аудіозапис із датою та точним часом діалогу) та захистити себе від можливих звинувачень щодо замовчування нещасного випадку.

Цими трьома кроками передбачені законом оперативні дії вчителя вичерпано. Далі діє керівник закладу освіти. 

Розслідування нещасного випадку: роль педагога та спеціальної комісії

Для з'ясування причин травмування створюється комісія із розслідування нещасних випадків. До її складу входять:

• заступник керівника закладу освіти, який відповідає за організацію роботи з охорони праці, безпеки життєдіяльності закладу освіти; 
• керівник служби охорони праці закладу освіти (або особа, на яку покладено ці обов’язки); 
• представник первинної профспілкової організації закладу освіти (або особа, уповноважена найманими працівниками з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності);
• представник органу батьківського самоврядування (за згодою).

Зверніть увагу!

Учитель, який є свідком нещасного випадку, не має права входити до складу комісії. Прослідкуйте, щоби вас випадково туди не включили. На цій підставі можуть бути піддані сумнівам та оскаржені висновки розслідування.

Якщо педагог не входить до складу комісії, він у жодному разі не позбавлений права захищати себе. Розслідування не відбудеться без свідка, будьте спокійними.

Якщо ж хвилювання щодо вашої ролі в нещасному випадку не є безпідставними – варто заручитися підтримкою адвоката та разом із ним підготувати письмові пояснення. Також ви можете відмовитися від дачі пояснень на підставі ст. 63 Конституції України.

Тримайте руку на пульсі!

У ситуації з травмуванням чи нещасним випадком цей заклик набуває майже дослівного значення. Ви маєте право цікавитися здоров'ям учня. Цілком природно, що вам не байдуже, адже це ваш вихованець. Також від самопочуття дитини залежить подальша участь педагога.

Якщо учень має тяжкі або середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження, виникає питання про кримінальну відповідальність. Переломи кісток, пошкодження життєво важливих органів – безумовна підстава для відкриття кримінального впровадження.

Також на справу суттєво впливають наміри батьків, тому важливо розуміти їхні плани. Рідні можуть сприйняти ситуацію, оскаржити дії вчителя та навіть ініціювати кримінальне переслідування. Ви маєте бути готовим до залучення адвоката – він захистить ваші права, а також передбачить вирогідність надходження несправедливих скарг і судових позовів.

Нормативна база

У будь-якій серйозній чи незрозумілій ситуації звертайтеся до професіоналів і спирайтеся на закон! До вашої уваги нормативно-правова база, яка стане у пригоді під час розв'язання надзвичайних ситуацій:

1. Про затвердження Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти.
2. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах.
3. Інструкція щодо організації та проведення екскурсій і подорожей з учнівською та студентською молоддю.
4. Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці  та безпеки життєдіяльності в закладах, установах, організаціях, підприємствах, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
5. Закон України «Про освіту».
6. Закон України «Про охорону праці».

Сподіваємося, ані вам, ані вашим учням не доведеться переживати травми та розбиратися з їхніми наслідками. Але розуміння власних прав і знання нормативно-правової бази дозволить вам повноцінно захистити вашу свободу та чесне ім'я!