Уроки мистецького циклу в сучасній школі: коли творцем стає кожен

Упевнені, ви теж чули про те, що уроки мистецтва не надто важливі. Та й у пригоді вони стануть лише одиницям. На щастя, зараз цю думку більшість вважає помилковою. І не  дарма! Адже саме вони розвивають важливі soft skills, серед яких і креативне мислення, а без нього зараз просто не обійтися! 

Як подолати застарілі погляди на мистецтво, як виглядають уроки майбутнього? Саме про це говорили в межах Всеукраїнської інтернет-конференції «Уроки мистецького циклу в сучасній школі».

Відкрийте дітям світ мистецтва

Може здатися, що світ мистецтва – це щось ідеальне, відірване від нас. Арткритикиня та кураторка Вікторія Бавикіна стверджує, що насправді мистецтво спирається на реальне життя та підживлюється його смислами. Навіть більше: митцями можуть бути не лише обдаровані художники чи музиканти, а й люди з найрізноманітнішими навичками, освітою та досвідом.

Що роблять митці? Ви або ваші учні можете добре малювати, фотографувати, викладати композиції з готових предметів, влаштовувати вистави тощо. Багатство сучасних практик доводить, що долучити дітей до мистецтва можна через такі напрями як попарт, редімейд чи медіамистецтво. Робота з ними допоможе дітям розвинути креативне мислення та навчитися пропрацьовувати власні почуття.

Зауважити: якщо ви продукуєте ідеї – це вже можливість займатися мистецтвом. Чи знали ви, що останні 50 років мистецтвом вважаються не лише матеріальні предмети, але й задуми та концепції? Саме тому варто пояснити дітям, що світ мистецтва не є замкненою та виключно консервативною системою. 

Хочете отримати дієві практики, які допоможуть залучити дітей до мистецтва? Перегляньте виступ Вікторії Бавикіної!

Поєднуємо науку та творчість

На перший погляд може здатися, що поєднати STEM і мистецтво непросто. Але під час свого виступу Лариса Галкіна навела низку яскравих прикладів, які демонструють, що креативність і технології чудово сполучаються!

Наприклад, чимало відомих науковців були як «технарями», так і художниками. До цього списку належать Леонардо да Вінчі (винахідник і художник), Альберт Ейнштейн (фізик і скрипаль), Галілео Галілей (астроном, поет і літературний критик), Семюел Морзе (винахідник і художник). Надихаючися цими постатями, лекторка пропонує приклади завдань, у яких мистецька складова тісно поєднується з проєктуванням і наукою:

• Геометрія середньовічних замків – нехай діти подумають, із яких фігур складається замок. Циліндр, конус, паралелепіпед, гострі та прямі кути, ритміка тощо.
• Пропорції, симетрія та золотий перетин в історичних будівлях. 
• Біонічна архітектура Гауді. Нехай діти подумають, які природні форми нагадують будівлі відомого митця. Наприклад – Храм Святого Сімейства та образ печери.

Аби отримати більше цікавих порад, перегляньте виступ лекторки!

5 кроків до осучаснення уроку

«Це не знадобиться у житті», «Усі уроки однаково нецікаві», «Навіщо мені це все вчити?» – якщо ви чули від своїх учнів щось подібне, то наступні 5 порад для вас! 

1. Задайте формат дослідження. Під час плануваня уроку важливо тільки підготувати багато цікавої інформації, а й правильно розставити акценти. Наприклад, акцент на експеримент у проєкті, присвяченому гравітації. Діти можуть не захопитися безпосередньо дослідженням, а от покидати кульку чи різні предмети, спостерігаючи за їхнім падінням – дуже захопливо! Через захопливі акценти можна зацікавити дітей наукою та мистецтвом.
2. Акцентуйте увагу на набутих компетентностях і успіхах. Уявіть, що урок – це тренажер для певного м’яза. А тепер визначте практичні навички, які діти мають отримати. Наприклад, сьогодні ви маєте відпрацювати навичку роботи з лінійною перспективою, накладання штрихування чи тіней. Усвідомлення результативності допоможе побачити прогрес. 
3. Соціалізуйте. Одна з найважливіших переваг школи – тут діти навчаються кооперації та взаємодії з різними людьми. Діти мають уміти спілкуватися не лише з друзями та приємними для них особистостями, тож створюйте умови, у яких учні кооперуватимуться з малознайомими дітьми, дискутуватимуть і навіть сперечатимуться в межах дискусії.
4. Розвивайте практичну ерудицію. Намагайтеся залучати мультидисциплінарну інформацію для виконання проєктів і завдань. Наприклад, діти вивчали історію та міфи Давньої Греції на уроках літератури. Знаючи це, ви можете запропонувати розписати давньогрецькі вази на сюжет конкретного міфу. Такий підхід не лише допомагає дітям застосовувати знання на практиці, але й інтегрує низку дисциплін.
5. Виділяйте час на рефлексію. У сучасному світі важливо формулювати свою думку, аналізувати дії інших, адекватно сприймати поразки та перемоги. Саме тому учні повинні мати «ритуал» висловлювання для ретроспективи та висновків.

Бажаєте дізнатися більше? Перегляньте виступ Ярослава Лисенка!

Руйнуємо міфи про мистецтво 

Не так давно у школі побутувала думка, що вивчати мистецтво не обов’язково. Це розважальний і не надто серйозний предмет, який просто не можна порівнювати з українською мовою або математикою. Схожу думку можна почути й сьогодні, адже батьки досі вважають, що «мистецтво» – це уроки, де потрібно малювати. 

Насправді ж уроки мистецтва в НУШ надзвичайно корисні та важливі. Під час них можна вивчати біографії художників та інших митців, проводити дебати, навчальні ігри, виконувати проєкти, готувати вистави. На уроках мистецтва можна залучати ті ж самі прийоми, що й на інших уроках, адже наша мета – сформувати в дітей практичні та когнітивні навички.

Зауважити: окрім звичних прийомів можна використовувати менш вживані або відносно нові техніки. До них належать: фасилітована дискусія, дудлінг, метафоричні асоціативні карти, морфологічна скринька, кейс-технологія тощо.

Уже цікаво, чи не так? Тоді обов'язково перегляньте виступ Елли Даниліної!