Чи можливо організувати ефективний навчальний процес?

Пандемія диктує нам нові правила життя та навчання. Як саме вибудувати навчальний процес? Поки що точаться запеклі дискусії, але все частіше і МОН, і представники адміністрацій шкіл, і самі вчителі говорять про уроки просто неба. До речі, це одна з рекомендацій Головного державного санітарного лікаря – за можливості уроки з окремих предметів мають проводитися на свіжому повітрі. І це дійсно непогана ідея, адже зараз у МОЗ говорять, що ризик передачі коронавірусу на свіжому повітрі мінімальний.

Перенести навчання з класу на вулицю – не нова ідея. Дослідники давно говорять про те, що перебування на свіжому повітрі позитивно впливає на самопочуття дітей, покращує їхнє фізичне та психічне здоров'я, підвищує рівень залученості до навчання та уваги. А в умовах сьогодення, що вимагає соціальної дистанції, такі заняття просто неба можуть стати справжнім спасінням. 

Формат open-air classroom народився у минулому столітті під час епідемії туберкульозу. Перша школа такого типу була створена у Німеччині у 1904 році, а згодом ідея поширилася країнами Європи, Америки та Австралії. Одного разу такий підхід уже допоміг, чому б йому не спрацювати вдруге? Це альтернативний простір, де і діти, і вчителі почуватимуть себе безпечно.

Переваги навчання на свіжому повітрі

Усе ще не впевнені, чи гарна це ідея? Утім, світовий досвід говорить нам дещо інше: таке навчання має вагомі переваги, які варто врахувати.

  1. Підвищення рівня успішності учнів (діти позитивно ставляться до такого формату занять, а отже охоче їх відвідують і з більшим інтересом сприймають навчальний матеріал).
  2. Ефективність особистісного розвитку (учні відчувають себе більш незалежними, а отже стають вневнішими у собі та власних силах).
  3. Покращення самопочуття (діти постійно дихають свіжим повітрям, активно рухаються на перервах, а це, як відомо, сприяє покращенню фізичного здоров'я та зменшує рівень стресу).
  4. Покращення поведінки (зміна оточення покращує настрій та часто позитивно впливає на поведінку дітей).
  5. Єднання з природою (сучасні діти не так часто безпосередньо взаємодіють із живою природою, тому уроки на свіжому повітрі можуть стати справжньою знахідкою).
  6. Практичний досвід (деякі речі простіше пояснити на прикладі живої природи, ніж намагатися описувати).

Як організувати?

Наші вчителі справді неймовірні та можуть усе: організувати дистанційне навчання, опанувати новітні технології, вигадати сучасні прийоми для роботи з учнями та надихнути дітей на нові звершення. А як щодо навчання на свіжому повітрі? Звісно, воно чудово пасуватиме таким предметам як екологія, біологія, «Я досліджую світ», мистецтво та навіть література, але що робити, наприклад, із математикою?

Перш за все – не панікувати! Ніхто не змушує проводити на улиці уроки, якщо це неможливо. Отже, влаштовувати заняття з інформатики просто неба не доведеться. Так само і хімічні досліди краще проводити у зручних і звичних умовах – зрештою, техніку безпеки ніхто не відміняв. А от уроки, на яких подається теоретичний матеріал, цілком можна перенести на вулицю. Принаймні, доки погода дозволятиме.

Гадаєте, учням буде складно зосередитися, вони відволікатимуться на пташок, перехожих чи на сторонні звуки? Але те саме може статися і шкільному кабінеті! Як організувати ефективну вхаємодію?

  1. Сформувати правила поведінки у класі на свіжому повітрі.
  2. Провести попереднє анкетування учнів, аби визначити їхні очікування від такого формату навчання.
  3. Створити порядок проведення кожного уроку.
  4. Вигадати особливі ритуали, які допоможуть розпочати урок та налаштувати учнів на роботу.
  5. Пояснити учням, чому навчання у такому форматі важливе.

Цікаво: в Італі та Іспанії більгість уроків проводитеметься саме на вулиці. Школи забезпечать одномісними партами, які легко винести з приміщення та розташувати таким чином, аби забезпечити соціальну дистанцію.

Звісно, одномісні парти чудові, але у наших школах їх не так багато. Що ж робити? В Америці пропонують використувати у якості місць для сидіння фактично все, що для цього підходить, навіть перевернуті відра. Тож вмикаємо фантазію! Насправді ж стільців чи лавок цілком вистачить, до того ж вони точно є у кожній школі. Лишається одне запитання: як розмістити учнів? Пропонуємо використати американський досвід:

Варто створити окрему робочу групу вчителів, яка розробить відповідні схеми та запропонує їх керівнику ЗЗСО. Звісно, розмістити на вулиці групу з 10-15 учнів простіше, ніж клас, у якому 34 особи. Тому варто подумати про можливість змішаного навчання: наприклад, одна половина класу впродовж тижня отримує необхідні теоретичні знання у школі, тоді як інша – працює над завданнями вдома. 

Дійсно, уроки на свіжому повітрі можуть стати непоганим рішенням, хоча б і ненадовго. Але також ми маємо подбати про безпеку учнів, узявши до уваги абсолютно всі нюанси: від можливих алергій до можливості проникнення на територію сторонніх осіб. Зрештою, не всім дітям та вчителям зручно довго знаходитися на вулиці. Тож навіть якщо ви просто у захваті від можливості перенести частину уроків на шкільне подвір'я, не варто поспішати. Спочатку необхідно створити детальний план, який відповідатиме всім вимогам безпеки.

А що ви думаєте з приводу навчання на свіжому повітрі?

Новий навчальний рік готує нам безліч викликів! Бажаєте впоратися з усіма? Тоді чекаємо вас 19-20 серпня на Всеукраїнській інтернет-конференції «Навчальний рік 2020-2021: виклики та можливості». Знайдемо рішення будь-якої проблеми разом!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter