24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання
Ключові тези виступу Олени Дячук.

Американські дослідники з'ясували, що коли ми чуємо лише сухі факти, якими б важливими вони не були, активується лише ліва півкуля мозку, а от історії вмикають праву, яка створює картинки, образи та емоції. Про практичну користь та формули сторітелінгу розповіла Олена Дячук у вебінарі «Сторітелінг: вчимося розповідати історії як письменники». Лекторка – експертка з недискримінації в освіті, редакторка журналу освітнього проекту «На Урок».

Що нам дає сторітелінг? 

  • Натхнення. Історії надихають, переконують, вони можуть мотивувати нас робити корисні речі, боротися зі стереотипами, змінювати ситуацію навколо себе та змінюватись самим.
  • Об'єднання. Історії дають нам можливість відчути себе спільнотою, ми відчуваємо, що має відношення до того, що відбувається.
  • Комунікацію. Історії викликають довіру, а це шлях до порозуміння. А що краще ми розуміємо одне одного, то краще і більше комунікуємо.
  • Вплив. Історії мотивують та підвищують авторитет того, хто їх розповідає.

Для того, аби історія була успішною, потрібно:

  1. сформулювати мету;
  2. орієнтуватися на учнів: історія має бути зрозумілою та цікавою;
  3. показати учням, у чому цінність теми;
  4. використовувати схему «ситуація-проблема-рішення»;
  5. комунікувати з аудиторію (за можливістю).

Розповіді можуть бути різними: учительський монолог, текст, комікс, відеоролик, презентація, подкаст тощо. Але найпростіше це, звісно, просто розповісти. 

Алгоритм розповіді:

  • Аудиторія. Варто розуміти, що подобається вашим учням. Вони будуть слухати казки чи радше піти у бік реалізму тощо.
  • Головна ідея. Тут ми маємо викликати емоції. І тут варто розуміти, що насправді будь-який навчальний факт, про який ви хочете сказати, він дуже важливий, але діти не завжди це розуміють, ну тут треба підказати. 
  • Обираємо героя. Без героя історії не буде. А от хто ним буде – це вже вам вирішувати. Особисто я за те, щоб якомога частіше робити головними героями школярів. Так учні асоціюватимуть себе з історією.
  • Сюжет. Дехто вважає, що справа не стільки у сюжеті, скільки у користі, яку він може дати. Але насправді все залежить від вас. Можна зробити героя схематичним, якщо він просто розкриває тему. Але якщо він сам є учасником подій (наприклад, ви вирішили скласти сторітелінг про Івана Франка), то звісно, герой має бути яскравим. 
  • Проекція. Історія не має бути повністю відірваною від реального світу, вона має кидати світло на те, що відбувається.
  • Структура. Обрали формулу? Слідуйте за нею. Адже історія має бути зв'язаною, події та сцени, діалоги (якщо є) мають випливати одне з одного.

Сторітелінг прийшов до нас із Голівуду. Взагалі будь-яка формула сторітелінгу – готова основа сценарію фільму. Так, це саме формули, адже як би нам не було прикро, але інколи творчість відступає на другий план.

Формули сторітелінгу:

Міст (До – Після – Міст)

  • До – світ із проблемою.
  • Після – світ без проблеми.
  • Міст – що допомогло розв'язати проблему.

Золоте кільце Саймона Синека:

  • Чому? (Чому ця тема важлива, чому взагалі виникла).
  • Як? (Яким чином тема може розв'язати проблему).
  • Що? (Що робиться для того, аби розв'язати проблему).

Що є та що буде?

  • Що є? (Ситуація, якою вона є зараз).
  • Що може бути? (Майбутнє, яке може статися).
  • Переходи між тим що є та тим що може бути.
  • Щастя. (Чарівне майбутнє).

Рамка

  • Історія перша (головна історія, у яку сховано ще одну).  
  • Введення у другу історію (перехід до другої історії).  
  • Історія друга (друга історія, що розкриває мету першої). 

In medias res:

  • Кульмінація (історія одразу починається з середини);
  • Що було раніше (відкривається початок);
  • Пояснення (що сталося далі, що призвело до ситуації).

Бажаєте дізнатися більше про сторітелінг? Радимо переглянути вебінар Олени Дячук.

 

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter