Ненасильницьке спілкування – ключ до успішної комунікації. Особливо це стосується похвали. Чи може бути комплімент не просто невдалим, а й навіть мати насильницькій зміст? Хіба таке можливо? На це питання відповіла лекторка інтернет-конференції «Виховання та розвиток успішної особистості» – Вікторія Преображенська. Вона довела, що навіть позитивне послання може мати неоднозначний зміст в очах учня.
Як ми чуємо похвалу?
Те, що сказано і те, що почуто – дві великі різниці. Уявіть, що під час тренінгу коуч просить вас щось намалювати – будь що. Потім ваш товариш має дати зворотний зв’язок, похваливши роботу. Як ви гадаєте, що ми почуємо? «Молодець! Як гарно! Які кольори!» Звучить досить приємно, принаймні на перший погляд. Але, як свідчить досвід учасників таких тренінгів, люди сприймають похвалу досить специфічно.
Багато хто відчуває сум, якщо хвалять картину, яка не вдалася, або якщо похвала не збігається з тим, що сам художник цінує в роботі. І це вже не кажучи про розбіжності між реальними враженнями та словами похвали, яку люди неодмінно відчують. Саме тому завжди ставте собі або учням запитання:
- Що ви чуєте у похвалі?
- Що ви відчуваєте коли вас хвалять?
- Навіщо ми хвалимо? (намір)
Варто зауважити: в англійській мові більш поширена похвала, що містить оцінку діяльності, або підкреслює зроблений учнем прогрес. В Україні ж вельми популярні вирази, що акцентують особистість та оцінку особистості учня: «Молодчинка», «Розумниця» тощо. Звісно, з точки зору мотивації перший варіант значно ефективніший. Відмічайте прогрес у розвитку дітей: це зробить вашу похвалу вагомішою та ціннішою.
Алгоритм похвали за принципом ННК
Форма похвали надзвичайно важлива. Працюючи з молодими людьми, намагайтеся будувати співпрацю згідно з 4 кроками ненасильницької комунікації. Наприклад, якщо взяти за основу ситуацію, змальовану вище, то можна виділити наступні етапи побудови похвали:
- Коли я бачу картину, що ти намалювала… (спостереження) – встановити спільну реальність, окресливши, що саме ви побачили, й чого конкретно стосуватиметься подальша похвала.
- Я відчуваю... (почуття) – кажіть лише те, що відчуваєте. Якщо за словами не стоять емоції, діти це відчують. Зауважте, що інколи людині важливо почути відгук на власні емоції.
- Бо мені важливо/хотілося б… (потреби) – які ваші потреби задовольняє картина.
- Вдячність або прохання... (запит) – бажання більше дізнатися про людину, яка намалювала картину. Чому ти використала саме такі кольори? Обрала саме такий сюжет?
Інколи однієї похвали недостатньо
У таких випадках використовуйте критичний зворотний зв’язок, аби вказати дитині на прогалини у її знаннях чи відсутність прогресу. Формулюйте свій запит або турботу за чотирма кроками ННК: Коли я бачу, що ти не встигаєш, я відчуваю …; Бо мені важливо/хотілося б…; Тому я прошу тебе ….
Ця схема також допоможе виявити приховані потреби чи проблеми учнів.
- Коли ти бачиш/чуєш… (наприклад, коли ти приходиш додому і треба робити домашнє завдання; коли треба вийти до дошки та розв’язати рівняння);
- Ти відчуваєш що… (що мені треба робити купу завдань і мене це пригнічує; я відчуваю страх перед дошкою, думаю що знову провалюся, бо не розумію математику);
- Тобі б хотілося/важливо… (вдома мені хочеться гри, легкості, змінити розпорядок, хочеться змін);
- Чи це так…? Хотів би ти про це більше розказати? (якщо у попередньому пункті було сформульовано запит, спробуйте разом із дитиною обговорити, як змінити ситуацію. Наприклад: робити домашню роботу з другом, змінити форму роботи на ігрову тощо).
Варто зауважити: Звертайте увагу на свій внутрішній стан. Чи знаходитесь ви у гармонії з собою? Чи відчуваєте роздратування у бік дитини, яка ніяк не може засвоїти тему та не демонструє результату? Яку мету має ваша критика: мотивувати чи покарати? Негативна інтонація може ранити та сформувати у школяра враження, що він не має здібностей до цієї дисципліни. Через це може зникнути бажання відвідувати уроки.
Аби дізнатися більше про використання техніки ННК для правильної похвали, перегляньте запис конференції:
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.