Тварини – наші друзі: «хвостата» виховна година

Ми звикли думати, що місто – людське середовище, але насправді ми ділимо його з тваринами, які знають правила не гірше за нас. Вони давно стали частиною міської екосистеми.

Україна посідає одне з перших місць у світі за кількістю безпритульних тварин. Кожен із нас здатен долучитися до розв'язання цієї проблеми та залучити дітей – головне, мотивація та бажання. Саме тому ми пропонуємо 5 кроків, що можуть зробити учні для допомоги тваринам.

30 листопада світ відзначатиме Всесвітній день домашніх тварин. У цей день важливо поговорити з учнями не лише про домашніх улюбленців, а й про тварин, які поки що не знайшли свого господаря. Адже тільки виховуючи відповідальне покоління ми будемо упевнені у тому, що в майбутньому зможемо змінити ситуацію та подарувати дім усім чотирилапим. Тому зібрали цікаві ідеї для тематичної виховної години, яка точно запам'ятається вашим учням!

Крок 1. Відповідальність

Одна з найпоширеніших причин завести тваринку – цього просять діти. Згодом чимало колишніх улюбленців опиняються на вулиці, бо набридли, або ж доглядати за ними стало надто складно. Але це можна попередити. Перший крок до вирішення проблеми – це бесіда зі школярами та спроба продемонструвати їм, що вони несуть відповідальність за тих, кого вони привели у свій дім. 

На вулиці може опинитися будь-яка тварина. І не має значення, якої вона породи, екзотична чи ні. Власники викидають змій, черепах, тхорів, крокодилів, папуг, породистих котів і собак.

Запитайте у дітей, як треба доглядати за твариною? 

Вигулювати, вичісувати хутро, купати, стригти кігті, водити на грумінг, дресирувати, лікувати, годувати, гратися, міняти туалет, чистити клітку, купувати корм (одяг, приналежності для сну, гігієни, ігор).

Що з цього роблять діти (якщо мають удома тварин)? Скільки часу на місяць/день цьому приділяють? Перегляньте разом відео, що наочно демонструє, у якому жахливому становищі можуть опинитись покинуті тварини без належного догляду.

Крок 2. Безпечна поведінка

Варто пам’ятати – вуличні тварини поділяються на тих, які були домашніми, і тих, які народилися на вулиці (напівдикі). Поясніть дітям, що не варто сприймати останніх як милих собачок і котиків.

Виховання змінює не лише людину. Воно відбивається на поведінці тварин, які народилися та зростають на вулиці. Собака – зграйна тварина, яка сприймає за вожака господаря. Хто є для неї головним на вулиці – важко сказати. Не демонструйте загрози вожаку або членам зграї, що мають домінантне становище. Це може спровокувати атаку з боку собак.

Домашні коти, які опинилися на вулиці, демонструють більш лагідну поведінку, якщо порівнювати з напівдикими товаришами. Останні живуть так званими «котячими колоніями» та переважно не потребують і не бажають контакту з людьми.

Якщо ви годуєте безпритульних тварин, дотримуйтеся наступних правил безпеки:

1. Не підходити та не гладити собаку під час їжі, сну, особливо якщо ви не спілкувалися з нею раніше.
2. Собаки сприймають за домінування спробу погладити по голові чи прямий погляд в очі. Інколи навіть домашні тварини можуть сприйняти цей жест негативно, що вже казати про безпритульних. Не думайте, що цуценята безпечніші за дорослих собак – налякана малеча теж може кусатися.
3. Коти – лякливі тварини. Вони бояться вас більше, ніж собаки. Якщо кіт гарчить, відхиляє голову і притискає вуха, дайте йому спокій. Повільно замружте очі (знак доброзичливості у котів), аби показати своє дружнє ставлення, дайте понюхати пальці та в жодному разі не наполягайте на контакті. Для вас це задоволення, а для них – питання життя і безпеки.
4. Коли кіт треться об ноги чи нявчить, це не обов’язково значить, що він бажає з вами спілкуватися. Деякі коти можуть дати себе потримати, тоді як інші використовують дружню стратегію для отримання їжі та будуть здивовані (чи навіть налякані), якщо ви спробуєте їх торкнутись.

Соціальна реклама, що закликає до гуманного поводження з тваринами. Перегляньте та обговоріть ролик у класі із дітьми. 

Зауважити: згідно з чинним українським законодавством жорстоке поводження, що спричинило каліцтво або загибель тварини, карається арештом на строк до 6 місяців. Або позбавленням волі на строк до 3 років. Аналогічні дії у присутності неповнолітнього – від 3 до 5 років обмеження волі.

Крок 3. Неконтрольоване розмноження

Одна пара котів та їхнє потомство за 10 років здатні дати 80 тисяч кошенят. А одна пара собак – 65 тисяч цуценят.

Поясніть учням, що місто є екосистемою, де тварини займають відповідну нішу. Вилов призведе до міграції тварин з інших місць. Але вони можуть бути більш агресивними. Тому важлива стерилізація, після якої слід відпустити тварину у місце проживання, аби ніша лишилась зайнятою. Це призводить до суттєвого скорочення популяції.

Що можна зробити? Ініціювати стерилізацію тварин через школу чи ветеринарну клініку, у яких можна зробити пункт прийому коштів, які підуть на стерилізацію котів, що мешкають у будинках поблизу. Діти можуть розклеїти оголошення (за місцем проживання).

Крім стерилізації варто робити вакцинацію і щеплення від сказу. Стерилізація важлива і для домашніх котів: вона робить їх спокійнішими та усуває проблему появи небажаного потомства.

Як приручити напівдике кошеня.

Цікавий факт: котів визнали частиною міської екосистеми у Львові, Дніпрі, Одесі, Миколаєві, Рівному, Запоріжжі, Полтаві , Луцьку, Кривому Розі та Києві. Механізм розв'язання питання всюди один: петиція зоозахисників чи небайдужих громадян.

Крок 4. Не знаєш, як допомогти – рахуй котів

Із чого починається стерилізація, реєстрація або виловлювання безпритульних тварин? Із підрахунку! Саме так визначається кількість необхідних місць та матеріалів для обстеження або вакцинації. Тому для зоозахисників та комунальників визначення кількості, віку та статі тварин, що живуть на певній території, є вкрай важливим. 

Аби допомогти, учні можуть долучитися до проєкту «Аnimal-id». Підрахунок відбувається наступним чином:

1. Мапа міста чи району розподіляється на сектори, за якими закріплюються волонтери.
2. Кожна група має пішки обійти сектор із 8 до 10 ранку – в цей період більшість тварин виходить на вулиці міста, тож їх можна порахувати.
3. Для підрахунку можна використовувати мобільний додаток (є для Android) або програму українських розробників «Strays ID» (для айфонів), що допомагає реєструвати тварин у системі, позначивши: стать, вік, стан здоров’я, наявність цуценят/кошенят, та розташування на мапі.

Таким чином учні допоможуть комунальним службам та зоозахисникам визначити кількісний та якісний склад безпритульних тварин міста, зрозуміти, у яких секторах популяція збільшується швидше, а тому потребує термінової уваги.

Крок 5. Допомагати зоозахисникам

У великих містах України існують комунальні центри поводження з тваринами, що проводять вилов, працюють як готелі для домашніх тварин, центри стерилізації та притулки. У якості виховної години можна організувати екскурсію у такий центр. 

Також ви можете дізнатися про незалежні зоозахисні організації і притулки у вашому місті та організувати допомогу (прибирання, вигул тварин, перетримка), або попросити співробітників приїхати з лекцією.

Програма, присвячена роботі зоозахисників та безхатнім тваринам.

Якщо діти (і ви також) готові до такої розмови, то розкажіть їм, що, на жаль, війна показала нам чимало страшних сторін нашого життя. Наприклад, вона викрила той факт, що деякі люди можуть легко залишити чотирилапого друга напризволяще у страшних обставинах. У найкращому випадку тварину хоча б випустять на вулицю, де вона має хоч якийсь шанс вижити завдяки небайдужим людям та волонтерам. Натомість хтось інший готовий на руках нести свою стару собаку кілька кілометрів до кордону, вивозити з тимчасово окупованого міста тварин із інвалідністю чи цілий притулок, або не взяти речей для себе, оскільки в одній руці дитина, а в іншій – переноска з котом, але не покинути. Мораль проста: якщо ви не готові рятувати друга у складній ситуації, то вам не потрібна тварина. Тут варто бути чесними із самими собою.

КОРИСНІ МАТЕРІАЛИ З БІБЛІОТЕКИ «НА УРОК»:

Тема: Виховна робота: «Тварини – наші вірні друзі».
Автор: Боюк Олександра Ігорівна
Про матеріал: Матеріал спрямований на розширення знань учнів про життя тварин, виховання дбайливого ставлення до братів наших менших.

Тема: «Тварини – домашні улюбленці»
Автор: Левченко Світлана Михайлівна
Про матеріал: Інтегрований урок з природознавства і трудового навчання для учнів 1 класу, що ставить на меті розширення уявлення про хатніх тварин та формування навичок догляду за ними.

Тема: Урок з біології на тему: «Вплив людини та її діяльності на екосистеми. Екологічна етика» (7 клас).
Автор: Дерев'янко Юлія Олександрівна
Про матеріал: Розробка ставить на меті розширення знань учнів про вплив людини та її діяльності на тварин; пропагує етичне ставлення до тварин; розвиває логічне мислення, творчу активність учнів, виховує толерантність, культуру спілкування; формує екологічну культуру.

Тема: Виховне заняття «Наші домашні улюбленці. Ми за них відповідаємо!».
Автор: Іваній Тетяна Михайлівна
Про матеріал: Матеріал розвиває пізнавальний інтерес дітей до живої природи; закріплює поняття про те, що тварини вимагають дбайливого та доброго ставлення; виховує любов і чуйність до тварин, відповідальність за їхнє життя.

Тема: Урок для 6 класу «Фантастичні тварини».
Автор: Тараненко Оксана
Про матеріал: Розробка ознайомить дітей із символікою тварин, життям і творчістю відомої народної художниці-анімалістки Марії Примаченко, та навчить створювати малюнки власних фантастичних тварин.