Підбиваючи підсумки інтернет-конференції «Інтернет-ресурси у навчальному процесі», ми публікуємо основні тези виступу керівниці секції «ГІС та ДЗЗ» Київської МАН та наукового співробітника Центру аерокосмічних досліджень Землі ІГН НАНУ – Ольги Томченко.
У своєму виступі спікерка ділиться досвідом читання космічних знімків, а також пропонує варіанти проєктів, що можуть виконати учні із використанням інтернет ресурсів Європейського космічного агентства.
Що таке ГІС і ДЗЗ?
ДЗЗ або дистанційне зондування Землі – процес реєстрування сонячного випромінювання, відбитого від поверхні Землі сенсором, встановленим на космічному апараті з подальшою передачею на станції прийому та обробкою зображень.
Геоінформаційні системи, або ГІС – сучасна комп'ютерна технологія, що дозволяє поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо- та аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).
Восени 2018 року Єврокомісія надала МАН України унікальний статус «Академія Copernicus». Він відкриває школярам доступ до даних із 29 європейських супутників, що дозволить вивчати причини та наслідки кліматичних змін, найактивніші сейсмозони, моніторити використання земель тощо.
Де знайти знімки?
Один із основних напрямків роботи українських відділів ГІС та ДЗЗ – освітня діяльність. Навчання здійснюється на базі програмного забезпечення: «QGIS», «Google Earth PRO», «EO browser» тощо. Усі інтернет ресурси є безкоштовними та містять дані, зібрані впродовж десятків років, адже деякі супутники, наприклад, LANDSAT та його попередні версії, почав свою роботу на орбіті ще у 70-х роках 20 ст.
Один із найбільш поширених ресурсів, що використовують школярі – «EO Browser», переглядач космічних знімків. Ви можете обрати супутник, місцевість і дату та побачити як виглядала територія 10, 20 чи навіть 50 років тому (знімки можна завантажити у високій якості).
Інший чудовий сайт – «NASA Global Climate change», присвячений змінам клімату. Працівники сайту публікують нові знімки та порівнюють найбільш вразливі ділянки Землі, де помітні такі явища як: танення льодовиків, зміни водойм, збільшення населених пунктів, пожежі, розвиток сільського господарства тощо.
Як це використати?
Космічні знімки можуть стати основою досліджень у наступних дисциплінах – екологія, біологія, географія, історія, математика. Зміна площі зелених насаджень у Саудівській Аравії чи Аральського моря, намивання островів на Дніпрі чи відродження природи у Чорнобилі – хороше завдання з математики чи екології. Як змінилися міста і населені пункти протягом останніх 50 років – ідеально для історії. Як виглядає цвітіння води з космосу, а міграція змінює розмір туристичних міст – чудово підійдуть для географії та біології.
Більше прикладів використання знімків для викладання шкільних дисциплін можна побачити, переглянувши виступ:
Інтернет-конференція «Інтернет-ресурси у навчальному процесі» відбулася 14 березня. У цей день були запропоновані дієві рішення, практичні прийоми та поради, які допоможуть замотивувати і учнів, і себе. І ви можете особисто пересвідчитися у цьому! Перегляньте запис конференції на нашому Ютуб-каналі та отримайте свою дозу мотивації!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.