Кожен учитель періодично пише характеристики на своїх учнів. І з одного боку можна сказати, що в цьому завданні немає нічого складного, тим паче що і писати можна в довільній формі! А з іншого – потрібно зробити все чітко, правильно, максимально зрозуміло для тієї людини, якій характеристика призначається. А ще було б чудово, якби процес написання займав мінімум часу, якого і так завжди не вистачає.
Характеристика на учня – це офіційний документ, у якому дається оцінка соціальних, психологічних та інших особистих якостей, а також рис характеру школяра. Завдяки ній можна отримати всю необхідну інформацію не лише про навчальні досягнення дитини, а й про її особистість, про перспективи розвитку. Це дозволить обрати найкращу модель для подальшої взаємодії з учнем. Саме тому характеристика має бути структурованою, чіткою та інформативною. Не можна ставитися до цього документа як до ще одного не надто важливого завдання, або ж писати його за однаковим для всіх шаблоном, просто змінюючи імена. У такій характеристиці точно не буде жодного сенсу.
Коли може знадобитися характеристика та чи не є вона взагалі своєрідним пережитком минулого? Найчастіше такі документи складають:
- для нового вчителя;
- у випадку переходу дитини до нової школи;
- для подання в якості реокмендації до гуртку чи секції;
- для випускників, які мають визначитися із майбутньою професією;
- для проведення психолого-медико-педагогічної консультації;
- для лікарні, соціальної служби тощо.
Важливо чітко розуміти, куди передається характеристика: від цього залежить, на які нюанси звертати увагу та якими методами користуватися при її написанні. Наприклад, при створенні психолого-педагогічної характеристики потрібно звертати увагу насамперед на пізнавальну сферу та успіхи в навчанні, а якщо характеристика буде спрямована до соціальної служби, варто надати більше інформації про емоційний стан дитини, її соціальні контакти, риси особистості тощо.
Чи можна не писати характеристики на учнів взагалі? Річ у тім, що це ви знаєте своїх учнів, а от інші люди – ні, а отже інформація, яку ви надасте, допоможе встановити контакт або зробити важливі висновки. Тож не варто сприймати характеристики як чергову втрату дорогоцінного часу.
Зверніть увагу: нерідко педагоги обов'язково писали характеристики на учнів після 1 класу та випускних (тобто 4, 9 та 11) класів. Утім, до особової справи додається лише характеристика навчальних досягнень учнів 1 класу. В інших випадках характеристика надається за вимогою.
Структура характеристики на учня
У більшості випадків характеристика включає в себе наступні розділи:
- Загальні відомості про учня.
- Опис пізнавальних особливостей дитини, рівень сприйняття нею інформації.
- Характеристика особистих якостей та емоційного стану.
- Навчальні та потенційні професійні інтереси.
- Комунікативні навички.
- Висновки та рекомендації.
Але, звісно, це ще далеко не все. У характеристиці можна писати про моральні якості школяра, його темперамент, ставлення до школи та педагогів, положенні в родині, участь батьків у навчальній діяльності дитини та шкільних справах тощо. Загалом головне – доцільність тієї чи іншої інформації.
Важливо: написання характеристики не робить вчителя істиною в останній інстанції. Педагог має насамперед аналізувати особистість учня, а не критикувати його чи бути занадто категоричним, аби не створити хибного враження про дитину в людини, яка читатиме документ.
План характеристики на учня
Тож які дані все ж таки варто включити в характеристику? Пропонуємо приблизний план:
1. Загальні відомості.
- ПІБ.
- Рік народження.
- Стан здоров’я та загальний фізичний розвиток.
- Родина, її склад. Чим займаються батьки. Умови життя дитини.
- Особливості виховання в родині.
2. Навчальна діяльність.
- Успішність як у попередні роки, так і в поточному навчальному році (чи є покращення чи погіршення успішності з певних предметів, причини такого становища).
- Ставлення школяра до навчання (зацікавленість процесом навчання, захоплення певними предметами, ставлення до виконання завдань тощо).
- Особливості засвоєння знань (особливості сприйняття, активність та самостійність у виконанні завдань, емоційні реакції на труднощі в навчанні тощо).
3. Трудова діяльність учня.
- Участь у суспільно-корисній трудовій діяльності.
- Ставлення до трудової діяльності.
- Особливості виконання трудових завдань.
4. Загальний розвиток учня.
- Знання (обсяг, глибина, систематизованість, потреба у знаннях тощо).
- Розвиток рівня сприйняття та мислення (спостережливість, логічність, самостійність, критичне мислення тощо).
- Культура мовлення (словниковий запас, навички спілкування, вміння ясно та чітко висловлювати думки).
- Інтереси (навчальні, мистецькі, спортивні тощо).
- Здібності та нахили (до навчання, то творчої дільності тощо).
5. Вихованість та дисциплінованість учня.
- Дисциплінованість (ставлення до необхідності виконання дисциплінарних вимог, випадки порушення дисципліни, наскільки часто відбуваються тощо).
- Спілкування з однокласниками (місце дитини у класному колективі, ставлення до однокласників, взаємини із ними тощо).
- Ставлення до оточення та себе самого.
- Емоційний стан.
6. Висновки (перспективи подальшого розвитку, рекомендації).
Це, звичайно, умовна схема, вона може бути і дещо іншою, наприклад:
- Загальна інформація про школяра (клас, вік, стан здоров'я, успішність).
- Спрямованість особистості, потреби та інтереси, переконання.
- Темперамент.
- Характер (риси характеру у ставленні до інших та самого себе, сумлінність, дисциплінованість тощо).
- Здібності і нахили (як загальні, так і специфічні).
- Емоційно-вольова сфера.
- Особливості пізнавальної діяльності.
- Ставлення до навічання та праці.
- Самооцінка.
- Умови виховання в родині.
- Місце у шкільному колективі.
- Висновки та рекомендації.
У будь-якому разі є певні спільні риси та пункти, від яких взагалі неможливо відмовитися (до речі, зі зразками характеристик пропонуємо ознайомитися за посиланням). Головне – підходити до кожної характеристики відповідально, а не просто замінювати імена в одному шаблоні (на жаль, буває і таке).
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.