Чи не кожному вчителю знайома ситуація, коли діти старанно вивчають англійську, отримують високі оцінки, але заледве здатні сказати найпростіші речі. Наприклад, пояснити іноземцю, як знайти потрібну вулицю. У такій ситуації учень потрапляє у замкнене коло: ані слова, ані граматику неможливо запам’ятати надовго без практики, а практика неможлива через «мовний бар’єр».
Як розв'язати цю ситуацію, зробивши англійську мовою не лише для читання, але й говоріння? Дізнайтеся зі статті.
Коли варто переглянути плани уроків і внести корективи?
«Мовний бар’єр» може з’явитись не лише у початківців, але й в обізнаних учнів, що мають чималий словниковий запас. Діти можуть спокійно читати статті та дивитися англомовні фільми. Втім, коли справа доходить до діалогу, їм складно сформулювати навіть кілька речень.
Граматика, читання та регулярне вивчення слів не гарантують вільне говоріння. Для цього необхідна практика. І тут постає питання: як вдосконалити уроки, та що є сигналом їхньої недостатньої збалансованості?
- Уроки не проводяться англійською. Це проблема багатьох шкіл. Повний перехід на англійську під час занять вимагає зусиль та призводить до стресу у дітей. Через це чимало вчителів відмовляються від такого підходу.
- Недостатній час уроку відведено говорінню. У школах, що акцентують розвиток на навички говоріння, час на мовну практику сягає 70%. Пояснення, виконання вправ та граматичні теми можуть займати не більше 30% уроку, а решта – це практика.
- У завданнях немає переказів. Нехай діти переказують щойно прочитаний текст своїми словами, а ще краще – обговорюють усією групою.
- Відсутність творчих завдань. Попросіть учнів скласти діалог, написати есе чи оповідь, зробити літературний переклад вірша або тексту, поставити сценку чи провести рольову гру англійською.
Психологічні складові мовного бар’єра це: страх помилки, виглядати дурним або смішним, говорити повільно, не зрозуміти співрозмовника, відсутність швидкої реакції (коли вивчені слова ніби випаровуються з голови), сором за акцент.
Аби позбутися цих бар’єрів, дозвольте дітям говорити повільно, зменште тиск відповідальності за помилки, працюйте над вимовою та не дайте закріпитися негативному досвіду (страху, відчуттю власної неповноцінності тощо).
Прийоми та вправи, що допоможуть покращити мовлення.
1. Збільшуйте словниковий запас.
Великий словниковий запас допомагає швидше добирати слова та краще розуміти співбесідника. Утім, при вивченні слів не обов’язково орієнтуватись на підручник. Почніть обговорення та записуйте ті слова, у яких з’явилась необхідність під час розмови. Наша пам’ять значно краще запам’ятовує актуальну інформацію, тож слова з теми «зоопарк», «подорож» або «Велика Британія» можуть бути корисними загалом, але не у цей конкретний момент.
Отже, слова зі стандартних тем можна оминути, замінивши їх на ті, що постійно знадобляться дітям у розмові. Це запобігає утворенню фрагментарних знань, а також збільшить саме активний, а не пасивний словниковий запас. Він є обов'язковим для швидкого мовлення.
2. Проговорюйте все англійською.
Цей прийом можна використовувати під час самостійного вивчення мови. Читаючи книгу варто промовляти слова вголос, переглядаючи фільм – повторювати фрази за героями. Це дуже прості дії, що допоможуть звикнути до власного голосу, покращити вимову та запам’ятовування нових слів.
3. Вчимося перифразу.
Заучування фраз – типовий прийом у вивченні англійської. Такий підхід є ефективним, адже допомагає запам’ятати найбільш уживані вирази. Утім, подекуди він призводить до розгубленості. Особливо, коли діти забувають слово чи послідовність слів. Аби цього не траплялось, навчіть учнів перифразу – непрямій згадці предмету шляхом його опису (Земля – «блакитна планета»; Нафта – «чорне золото» тощо).
Приклад подібної вправи: вчитель називає предмет, а учні мають змалювати його своїми словами. Завдяки цьому прийому школярі використовують інші, вже відомі слова, аби заповнити прогалину.
4. Розвивайте діалогічне та монологічне мовлення.
Навчіть дітей підтримувати розмову англійською, ставити запитання та відповідати на них, дискутувати та спілкуватись у будь-яких життєвих ситуаціях.
- Питання-відповідь. Викладач ставить запитання за певною темою, а учень має дати відповіді. Ролями можна мінятись.
- Моделювання життєвих ситуацій. Запропонуйте учню роль покупця, що має придбати продукти чи гаджет. Викладач або інший учень буде продавцем, що має відповісти на питання покупця. Як результат, дітям стане простіше вести подібний діалог у реальній ситуації.
- Етична дилема. Дітям дають певну неоднозначну тему для обговорення, а вони мають висловити власне ставлення до цього питання. Наприклад, як учні ставляться до: папараці, настирливих журналістів-розслідувачів, нових правил Оскару, того, що Джордж Мартін не може дописати черговий том «Гри Престолів». Нехай діти спробують порозмислити над питанням вголос, вказати на його негативні та позитивні сторони, можливі причини та наслідки.
- Опис. Попросіть учнів: описати певний предмет так, аби його вгадали інші; створити мініпрезентацію; переказати зміст фільму, чи щойно переглянутого ролика; вимкнути звук і зробити припущення – про що говорять герої.
5. Вдосконалюйте вимову.
Якщо учень плутає звуки або вимовляє нечітко, вірогідність непорозуміння суттєво підвищується. Вмикайте відео новин, телешоу, блогів та імітуйте мову людей, що говорять чітко та зрозуміло. Наприклад, поставте завдання імітувати вимову дикторів та ведучих, як то – Девід Аттенборо або Стів Кольбер.
Цікаво знати: існує думка, що найкраща практика відбувається у бесіді з носієм відповідної мови. Це дійсно так, якщо рівень ваших учнів — Intermediate або вище. Утім, якщо рівень англійської нижчий, краще не примушувати дітей шукати англомовного партнера і займатись з україномовним викладачем.
Говоріння – єдина навичка, яку майже неможливо набути поодинці. Навчитись формулювати думки англійською можна лише зі співбесідником, а ще краще – з учителем, який виправить помилки та допоможе формувати речення. Саме тому не соромтесь витрачати значну частину уроків на вдосконалення мовлення. Навіть одноразовий злам мовного бар’єра дасть дітям навичку, що залишиться з ними назавжди!
Бажаєте дізнатися більше про особливості роботи з учнями та організації сучасного уроку англійської? Реєструйтеся на нову Всеукраїнську інтернет-конференцію «Сучасні уроки англійської мови: прийоми та інструменти», яка відбудеться вже 21 січня. Буде цікаво!
Щоб залишити свій коментар, необхідно зареєструватись.