22 липня о 18:00Вебінар: Тьюторство (наставництво) як ефективний інструмент розвитку обдарованої молоді
Поглянемо на явище мотивації з наукової точки зору!

Стандартне розуміння мотивації відоме нам із психології, де вона розглядається як позитивний зовнішній вплив на нашу діяльність. А якщо припустити, що важіль впливу у наших руках? І тут нам не обійтися без когнітивістики – науки про розум.

Когнітивна наука та нейробіологія говорять, що мотивація – це те, що спонукає нас до дії, яка допоможе задовольнити наші потреби. Утім, постійний пошук інструментів для спонукання себе – виснажливий процес, який потребує зусиль. Як часто ви чули фразу: «Мені не вистачає мотивації на це»? Або говорили її самі?

Існує розповсюджене переконання, що наша продуктивність залежить лише від мотивації, а тому її очікують як мани небесної. А відповідальність за якість власної професійної діяльності передають до рук Цариці Мотивації, яка вирішує, коли, як та у якій мірі ощасливити людину.

Що ж не так?

Доведено, що дофамінова система мозку грає ключову роль у формуванні мотивації. Вироблення дофаміну («гормону щастя») локалізується у гіпоталамусі, саме його збудження спонукає нас до дії. Ця система винагороди активується тоді, коли ми отримуємо відзнаку за виконану роботу. Однак, як часто вчителі отримують винагороду за щоденні дії? Її відсутність призводить до глибокого сну дофамінової системи, яку не так вже і легко розбудити.

Уявімо, що гіпоталамус або мотивація – Сплячі красуні, а Прекрасний принц – зовнішні фактори впливу на них. Когнітивістика говорить, що очікувати на появу Прекрасного принца неефективно. Набагато дієвіше – взяти контроль над мотивацією у свої руки.

Уміння якісно виконувати професійні завдання, навіть за відсутності мотивації, відрізняє вчителя-професіонала від учителя-початківця. Тож розглянемо кілька навичок, які асоціюють із мотивацією, але насправді вони залежать від нас самих.

Самодостатність

Самодостатність – це впевненість у власних силах, у тому, що ти можеш досягти поставленої мети та виконати певні завдання. 

Визначний психолог Альберт Бандура заснував соціально-когнітивну теорію, в контексті якої розглядав мотивацію як «теорію самодостатності». Він виділив ознаки, що впливають на самодостатність: 

  • власний досвід – від результату виконання подібного завдання у минулому залежить наша впевненість у майбутньому результаті;
  • досвід когось – результат виконання завдання іншою людиною впливає і на нашу впевненість;
  • соціальне переконання – від думки людей щодо ймовірного результату залежить і ваша впевненість;
  • позитивний фідбек – від того, як ми інтерпретуємо наш фізичний та психологічний стан під час роботи над завданням, залежить наша впевненість (наприклад, «метелики у животі» під час виступу можна інтерпретувати як тривожність, а можна – як радість).

Знаючи це, ви можете використати інформацію із користю: шукати власний позитивний досвід у такому ж або подібному завданні, цікавитися успішними історіями інших людей, попросити підтримки у рідних та імплементувати у професійне життя принципи позитивної психології.

Професійний ентузіазм

Чи знали ви, що психологиня Марейке Кунтер та її колеги присвятили цілу наукову роботу вчительському ентузіазму? Вони розглядали його як захоплення, пов'язане з викладанням конкретного предмета.

Згідно з дослідженнями, батьки та навіть освітяни вважають ентузіазм найважливішою рисою ефективних учителів:

  1. Доведено, що ентузіазм учителів збільшує увагу учнів під час уроку. До вчителя, захопленого своїм предметом, прикута вся увага, ні на що інше просто не вистачає часу.
  2. Школярі «заряджаються» ентузіазмом від своїх викладачів, адже вони є чудовими зразками для наслідування.
  3. Згідно з науковою концепцією «емоційного зараження», школярі можуть «заразитися» захопленою поведінкою учителів.

Ентузіазм та перманентний пошук нової цікавої інформації позитивно впливають на довгострокову мотивацію не тільки вчителя, а і школярів.

Досягнення цілей

Уявімо, що мотивація – це м'яз. А що потрібно робити, аби стати фізично сильними? Тренувати м'язи, починаючи з легких вправ. Таким самим чином формуються професійні навички, але тренуємо ми вже не м'язи, а розум. Досягнення глобальної мети, як-от участь у марафоні або вчительському конкурсі, потребує визначення короткострокових цілей. 

Досягнення короткострокових цілей позитивно впливає на дофамінову систему мозку. Це найлегший спосіб мотивувати себе.


Можна все життя кликати Царицю мотивації або Прекрасного принца, але так і не дочекатися відповіді. Утім, є інший варіант – потоваришувати з дофаміновою системою мозку, застосовуючи для цього спеціальні інструменти та розвиваючи необхідні навички. А щоб дізнатися про мотивацію ще більше, реєструйтеся та приходьте на нашу інтернет-конференцію «Мотивація в освіті: інструменти, прийоми та принципи», яка відбудеться 18 січня о 09:30.

Запрошуємо всіх охочих дізнатися більше та розвинути не тільки власну мотивацію, а і замотивувати школярів!

Підписуйтесь на нас у Telegram https://t.me/naurok
Дякуємо! Ми будемо тримати Вас в курсі!
Поширити у соціальних мережах
facebook viber telegram Twitter